Позакореневе підживлення томатів – коли, чим і як удобрювати помідори

Щоб гарантовано отримувати з плантації томатів високі врожаї, необхідно забезпечувати їм гідний догляд, який включає регулярні поливи, внесення підживлень (під корінь і позакореневих), а також проведення ряду інших агротехнічних заходів. З цієї статті ви дізнаєтеся, що таке позакореневе підживлення томатів, як і коли його проводити, чим воно корисне.

Позакореневе підживлення томатів – що це і в чому користь

Позакореневе підживлення томатів – це внесення рідких добрив на листові пластини кущів у період вегетації. Заснований метод внесення добрив на тому, що всі рослини здатні поглинати підживлення не тільки за допомогою корінців, але й листових пластин.

При цьому позакореневе підживлення томатів потрапляє відразу всередину листових пластин, де в процесі фотосинтезу розкладається на поживні речовини і разом із клітинним соком надходить до всіх частин рослини – як до надземної частини, так і до кореневої системи.

При внесенні підживлення «під корінь» поживні речовини спочатку засвоюються корінням, потім з клітинним соком потрапляють у листя, там розкладаються на поживні компоненти і тільки потім засвоюються всіма частинами томату, куди надходять знову ж таки з клітинним соком. Цей процес досить довгий, але іноді рослинам поживні речовини потрібні швидко.

В цьому випадку і проводиться позакореневе підживлення томатів «по листу», завдяки якому корисні речовини потрапляють у листові пластини відразу і не доводиться чекати, поки вони надійдуть у листя від коріння.

spray tomatoes from pests

Деякі городники вважають, що проводити подібні підживлення необхідно лише в період цвітіння або дозрівання помідорів. Але це неправильна позиція, тому що хороше зростання і розвиток кущів помідорів проходять тільки тоді, коли підживлення «під корінь» чергуються з підживленням «листом».

Позакореневе підживлення томатів: переваги та недоліки

До основних переваг підживлення «по листу» слід віднести:

• поживні речовини засвоюються рослинами швидше;
• зелена маса томатів краще розвивається;
• стійкість кущів помідорів до основних захворювань та стресових погодних умов підвищується;
• завдяки позакореневим підживленням на кущах томатів утворюється більше зав’язей, у результаті показник урожайності збільшується;
• для проведення таких підживлень потрібно вдвічі менше добрив, ніж при внесенні «під корінь». Тому позакореневі підживлення вигідніші економічно;
• вносити добрива «листом» простіше і швидше, ніж «під корінь»;
• як підживлення можна використовувати мінеральні комплексні добрива, а також органіку або застосовувати народні засоби.

Але у позакореневе підживлення томатів має і свої недоліки , про які необхідно знати овочівникам:

• розчин такого добрива має бути певної концентрації, її перевищення може призвести до опіків листових пластин;
• вода для приготування позакореневого підживлення має бути відстояною, без хлору.

Але переваг у такого способу підживлення томатів більше, а недоліки не надто значні.

Як слід проводити позакореневе підживлення

Позакореневі підживлення також важливі для кущів помідорів, як і регулярні поливи. Адже для їх проведення використовують розчини з поживними компонентами, які розпорошують на поверхню листових пластин.

Проводити подібну процедуру рекомендується у таких випадках:

• якщо ґрунт сильно закислений;
• якщо кущі томатів ростуть на важких глинистих ґрунтах, які погано пропускають вологу та кисень до коріння рослин;
• кущикам помідорів не вистачає певних мінералів;
• у момент появи бутонів та під час їх розкриття;
• якщо в процесі пересадки сіянців було травмовано їх коріння;
• якщо на кущах помідорів з’явилися ознаки хвороб;
• якщо ґрунт перезволожений.

Внесення добрив по листу проводиться методом обприскування. Для цього овочеводу знадобляться: будь-який обприскувач, контейнер, в якому готуватиметься робочий розчин, необхідні компоненти для підживлення.

Проводити позакореневе підживлення потрібно за наступною схемою :

• Зовнішній вигляд кущів томатів сам підкаже, яких поживних речовин йому не вистачає. Виходячи з цього і визначається склад позакореневого підживлення;
• готується поживний розчин для проведення процедури, при необхідності слід попередньо наполягти;
• обробку томатів «по листу» проводять рано-вранці або ввечері після заходу сонця, або в похмуру погоду – у цьому випадку нанесена рідина менше випаровуватиметься з поверхні листових пластин;
• при проведенні обробки потрібно рясно змочувати листя томатів з обох боків.

Потрібно утриматися від проведення позакореневого підживлення у спекотну або вітряну погоду, а також у дощовий час. У спеку більшість підживлення випарується і не потрапить за призначенням, а дощем змиє робочий розчин з листових пластин.

Усього за літній сезон рекомендується провести позакореневе підживлення не менше трьох разів:

• коли у сіянців томатів з’явиться пара справжніх листочків;
• у період активного цвітіння;
• з середини липня під час активного дозрівання помідорів.

Однак проведення позакореневих підживлень не обмежене певною кількістю, їх можна проводити раз на 1,5 тижні, чергуючи із внесенням добрив «під корінь».

Позакореневе підживлення томатів: популярні склади

Для позакореневих підживлень можна використовувати різні робочі розчини. Їхній склад залежить від стадії розвитку помідорів, а також від того, яких елементів їм не вистачає у конкретний час.

Для позакореневих підживлень можна використовувати мінеральні комплекси, органіку та народні засоби.

У цій статті будуть описані препарати, що найчастіше застосовуються.

Сечовина

До складу препарату входить азот, який становить 45% від загальної кількості речовини. Без цього елемента процес фотосинтезу у рослинах неможливий. Якщо ж кущам томатів не вистачає цього мінералу, то вони уповільнюють свій зріст, листя починає жовтіти, практично не утворюються зав’язі.

Завдяки обробці листя цим препаратом:

• активніше збільшується вегетативної маси томатів;
• зміцнюються коріння помідорів;
• період плодоношення буде довшим.

Гранули сечовини добре розчиняються у воді.

Щоб приготувати розчин сечовини для позакореневої підгодівлі, слід в 10 л води розчинити 50 г препарату. Цієї кількості робочої рідини достатньо для обприскування томатів на 1 сотці площі.

Обробки цим засобом проводять лише до утворення зав’язей. При пізніших обробках цим азотовмісним препаратів у томатів буде надто активно утворюватися зелена маса на шкоду плодоношенню.

Борна кислота

Бор сприяє активному цвітінню помідорів, якщо цього мінералу достатньо, то у томатів ніколи не обсипаються зав’язі. А при підвищеній вологості повітря бор не дає загнивати плодам помідорів. Внаслідок цього мінералу у помідорів підвищується врожайність.

Протягом літа позакореневе підживлення томатів борною кислотою проводять у наступні терміни:

• до розкриття бутонів, що з’явилися;
• під час масового цвітіння;
• на початку дозрівання помідорів.

Якщо у томатів занадто багато світліших листочків, або вони погано цвітуть, можна провести ще одне позакореневе підживлення рослин борною кислотою. Робочий розчин готується так: у літрі води розчиняється 1 г препарату.

Монофосфат калію

Цей препарат краще за всіх фосфорних добрив розчиняється у воді. Монофосфат калію – це безбарвні кристали, зі збалансованою кількістю фосфору та калію у своєму складі.

Слід зазначити такі плюси цього препарату:

• він швидко засвоюється рослинами та прискорює процес метаболізму;
• можна поєднувати застосування монофосфату калію з іншими добривами;
• цей препарат неможливо передозувати;
• монофосфат калію не надає побічний вплив на оброблювані помідори;
• може використовуватись як профілактичний засіб проти грибкових захворювань.

Протягом літа розчином цього препарату обробляють томати:

Для приготування робочої рідини слід у літрі води розчинити 2 г засобу. Між обробками має пройти щонайменше 14-16 діб.

Розчин деревної золи

У деревній золі міститься багато різних макро та мікроелементів, у тому числі калій, магній, фосфор. Готують розчин на її основі за наступною схемою:

Після цього отриманим розчином проводять обприскування кущів томатів. Позакореневе підживлення настоєм золи проводять у період цвітіння помідорів.

Відео про ефективне позакореневе підживлення для томатів

Чи ефективні позакореневі підживлення та як їх робити правильно. Приєднуйтесь до перегляду корисного відео!

Існує багато інших не менш ефективних видів добрив, які можна використовувати як позакореневе підживлення томатів. Тому кожен овочевод може сам вибирати, які препарати використовуватиме проведення такої процедури.

Підживлення томатів – чим і коли підгодовувати помідори: схеми та дозування

Виростити добрий урожай томатів без добрив дуже проблематично. Багато хто побоюється, що разом із підживленнями овочі наповнюватимуться нітратами. Але якщо використовувати добрива правильно, без перевищення доз, що рекомендуються, про нітрати можна забути.

Підживлення потрібно робити майже весь період вегетації рослин. Але в різні етапи розвитку томатів співвідношення елементів живлення буде різним.

1. Види добрив
2. Види підживлення
3. Кореневі
4. Позакореневі
5. Рецепти приготування органічних підживлень
6. Настій гною
7. Настій курячого посліду
8. Настій зеленої трави
9. Настій деревної золи
10. Правила роботи із добривами
11. Схеми підживлення
12. У відкритому ґрунті
13. Перше підживлення
14. Друге підживлення
15. Третє підживлення
16. Четверте підживлення
17. У теплиці
18. Перше підживлення
19. Друге підживлення
20. Третє підживлення
21. Відео про підживлення томату

Види добрив

Щоб розібратися у величезному асортименті добрив, що лежать на полицях магазинів, не потрібно бути професором. Достатньо знати основні поживні речовини та навчиться правильно їх застосовувати.

Основні поживні елементи (або макроелементи) потрібні рослинам у великих дозах – – це азот, фосфор, калій (NPK). Інші елементи додаються в мікродозах (мікродобрива).

1. Мінеральні.

• Азотні. Сульфат амонію, сечовина, аміачна селітра.
• Калійні. Хлористий калій, сульфат калію (сірчанокислий калій), калійна сіль.
• Фосфорні. Суперфосфат простий і подвійний, фосфоритне борошно.

1. Органічні.

• Гній
• Компост
• Перегній
• Пташиний послід
• Торф
• Настій зеленої трави.

• Гній
• Компост
• Перегній
• Пташиний послід
• Торф
• Настій зеленої трави

1. Мікродобрива – мінеральні добрива на основі мікроелементів (залізо, мідь, цинк, кобальт, бор, магній, марганець, йод та ін.)
2. Комплексні – нітроамофоска (азот 50% та фосфор 50%), нітрофоска – містить калій, фосфор та азот, амофос, діамофоска. У магазинах можна знайти комплексні мінеральні добрива спеціально для вирощування томатів – Агрікола, Фертика, Кеміра, Плантафол та ін.
3. Дерев’яний попел.

Види підживлення

Існує два види підживлення, за допомогою яких поживні речовини можуть доставлятися до тканин рослин. Основний спосіб – кореневий, найчастіше застосовується при вирощуванні томатів. У деяких випадках застосовують позакореневі підживлення. Вони здійснюються шляхом обприскування листя рослин добрим розчином.

Кореневі

Кореневі підживлення зручніші, т.к. не потрібен обприскувач і можна точніше визначити дозу добрива кожної рослини. Добрива під корінь вносяться або рідкому вигляді, або сухому. Щоб зробити рідке підживлення, потрібно керуватися інструкцією до препарату. Це ж стосується і підживлення у сухому вигляді. Є одне важливе правило. Підживлення, не важливо рідке воно або сухе, вноситься в попередньо пролиту землю або відразу після дощу.

Позакореневі

Дія позакореневого підживлення починається швидше, ніж кореневий — вже в перші години після обприскування. Це додатковий захід, своєрідна швидка допомога для рослин. Вона в жодному разі не повинна повністю витіснити кореневе підживлення.

Проводять позакореневі підживлення або в похмуру погоду або ввечері. Обов’язковою умовою при проведенні позакореневого підживлення є змочування не тільки верхньої частини листової пластини, а й нижньої. Саме там знаходяться продихи листа, які здійснюють всмоктування елементів у тканині рослини. Розпилення має бути дрібнодисперсним, найдрібнішими краплями, майже туман.

Рецепти приготування органічних підживлень

З мінеральними добривами простіше – інструкції щодо їх приготування можна знайти на упаковці препарату. Органічні добрива за своєю ефективністю нічим не поступаються мінеральним. Потрібно лише правильно їх приготувати. Ось кілька рецептів:

Настій гною

У відро приблизно на чверть набирають свіжого гною. Доливають воду до верху та добре перемішують. Накривши кришкою, залишають на 3-4 дні для наполягання. Щодня хоча б один раз на добу перемішують вміст. Для приготування удобрювального розчину беруть 1 літр коров’яку, що вийшов, і розбавляють його у відрі води. Під один кущ використовують 05-07 л розчину.

Настій курячого посліду

У відро на чверть набирають свіжого курячого посліду. Доливають воду до верху відра і добре вимішують, щоби вийшла однорідна маса. Накривають кришкою та витримують близько тижня, щодня помішуючи вміст. Курячий послід за своєю ефективності сильніше коров’яку і його потрібно розбавляти водою вдвічі більше, тобто. після наполягання для отримання розчину удобрювання беруть 0,5л отриманого настою на 10 л води. Під кожну рослину томату виливають не більше 0,5 розчину.

Настій зеленої трави

Дуже ефективне органічне добриво, що містить велику кількість азоту, у меншому –кальція та фосфору та різні мікроелементи. Щоб приготувати настій у бочку, набивають траву на ⅔ об’єму. Траву використовують різну: кропиву, снить, подорожник, лопухи, деревій та ін. Доливають до верху водою, закривають нещільно кришкою і дають настоятися протягом тижня. За цей час на поверхні рідини в бочці з’являться бульбашки та почнеться бродіння. Настій розбавляють водою 2:10 та використовують для удобрювальних поливів. На одну рослину виливають 1 л розчину.

Настій деревної золи

Органічне добриво із високим вмістом калію, кальцію, мікроелементів. У відрі розбавляють водою 2 літрові банки просіяної золи, добре перемішують. Витримують 3-4 дні, щодня помішуючи вміст. На дні відра утворюється нерозчинний осад, з якого акуратно злити отриманий розчин золи. Його розбавляють водою відповідно 1:10. На один кущ використовують не більше ніж 0,5л розчину.

Правила роботи із добривами

Для кожного препарату є інструкція, її необхідно суворо дотримуватись, щоб не перевищити рекомендовані норми добрив і не завдати таким чином шкоди своєму організму. Нижче наведено загальні правила та поради щодо використання препаратів.

1. Землю під кущами томатів перед внесенням добрив слід обов’язково пролити.
2. Не розводьте добрива у посуді для приготування їжі. Їх потрібний окремий посуд, краще пластмасовий, т.к. метал може вступати в реакцію з деякими елементами, що входять до складу препарату.
3. Потрібно частіше користуватися добривами у невеликій упаковці, яка розрахована на приготування відра. Це трохи дорожче, але не потрібно зважувати препарати і їх легко зберігати.
4. При кореневих підживленнях намагайтеся не потрапляти на листя рослин, це може спричинити їх опік.
5. Якщо робиться сухе підживлення, то гранули злегка закладають у ґрунт, не залишаючи на поверхні.

Схеми підживлення

Дотримуючись таких схем, можна налагодити регулярне та своєчасне добриво томатів. Найбільш ефективним варіантом буде чергування мінеральних та органічних підживлень.

У відкритому ґрунті

Розсада томатів до моменту висадки в ґрунт повинна мати як мінімум 5-6 добре розвинених листків. Можуть бути зачатки квіткових пензлів, але це небажано, тим більше не повинно бути квітучих пензлів. Такі кущі надовго зупиняться у зростанні, тому що всі сили рослини витрачатимуться на зав’язування плодів, а не розвиток зеленої маси.

Після висадки розсади у відкритий ґрунт починається копітка робота з вирощування томатів. Це і прополки, і обробки від хвороб, але найголовніша робота – – це підживлення для гарного врожаю.

Перше підживлення

Проводиться через 2 тижні після висадки у ґрунт. Багато городників роблять помилку і намагаються в цей період годувати розсаду лише азотом для нарощування зеленої маси. Це може призвести до жирування рослин, коли воно росте добре, але плоди довго не зав’язуються.

Після посадки для правильного розвитку необхідно вибрати добриво з рівними частками NPK, наприклад нітроамофоску. Формула співвідношення елементів у цьому препараті -16:16:16. У такому разі зростання відбуватиметься більш гармонійно – разом із нарощуванням зеленої маси (ця дія азоту) закладатимуться квіткові кисті (вплив калію) та добре розвиватимуться коренева система (фосфор). На відро води беруть 1 ст. нітроамофоски та 0,5 л настою гною. Через 2-3 дні роблять позакореневе підживлення мікроелементами: 1 г марганцевокислого калію та 2 г сірчанокислого магнію на 10 л води.

Підсумок сказаного та ще два варіанти для першого підживлення томату.

Друге підживлення

Її роблять перед або під час цвітіння плодових кистей томату. Правильне підживлення в цей момент допоможе плодам на квіткових кистях добре зав’язатися. У цей момент необхідно збільшити дозу калію. Азот потрібно або зовсім виключити зі складу підживлення або вибирати добрива з мінімальним відсотком азоту. Використовують переважно калій та фосфор. 10-15 г сульфату калію та 40-50 г суперфосфату розчиняють у 10 л води. Під кожен кущ виливають 0,5 л удобрювального розчину. Землю під кущами томатів присипають золою, що просіяє. Через 2-3 дні роблять позакореневе підживлення мікродобривами на основі бору: 1 г борної кислоти, 2 г сірчанокислого цинку та 0,5 г сірчанокислої міді. Всі ці препарати можна знайти у садових магазинах.

Третє підживлення

У той момент, коли на кистях почнуть збільшуватися плоди і стануть розміром з волоський горіх, проводиться третє підживлення. Роблять її за допомогою монофосфату калію. На відро води беруть 10-15 г препарату.

Четверте підживлення

Робиться вона для профілактики вершинної гнилі плодів. Таке трапляється, якщо стоїть спекотна, суха погода. Для профілактики роблять позакореневе підживлення хлоридом кальцію або нітратом кальцію в дозі 15-20 г на відро води.

У теплиці

У теплицях створюються комфортніші умови для вирощування томатів. Але це не скасовує обов’язкових регулярних підживлень. Так само, як і у відкритому грунті, підживлення вносяться на найважливіших етапах розвитку рослин.

Але тут потрібне одне важливе уточнення. Справа в тому, що агротехнікою передбачається підготовка ґрунту у теплиці. Ця агротехніка включає і внесення добрив. Зазвичай городники-аматори вносять у ґрунт теплиці суперфосфат, додаючи його при перекопуванні з розрахунку 30-40 г на 1 кв.м. Якщо ж були внесені й якісь інші добрива, то при вегетації томатів за сезон роблять лише одне-два підживлення, виходячи зі стану рослин.

Тут буде розглянуто варіант, коли ґрунт у теплиці не був належним чином підготовлений і потрібні регулярні підживлення. Потрібно враховувати, що в теплиці порівняно з відкритим ґрунтом температура вища і добрива діятимуть сильніше та швидше. Тому дозування дещо зменшується.

Перше підживлення

Для зняття стресу після висадки в ґрунт можна обприскати кущі томатів стимулятором росту – епіном або НВ-101. Проводиться через тиждень після висадки розсади у ґрунт. Робиться кореневе підживлення повним мінеральним добривом – нітроамофоской. Її можна робити як у рідкому, так і сухому вигляді. При першому способі відро води беруть 15-20 г препарату і витрачають 0,5 л на кожен кущ. При сухому способі підживлення витрачають 20-25 г нітроамофоски на 1 кв.м ґрунту теплиці.

Друге підживлення

Проводиться після сформування першого квіткового пензля на рослині. Роблять удобрювальну суміш із рівних частин сульфату калію 10-15 г) та суперфосфату (30-40 г) на відро води. Під один кущ виливають 0,7 л розчину.

Третє підживлення

Робиться для профілактики вершинної гнилі так само, як і для томатів відкритого ґрунту.

І на закінчення про ознаки нестачі елементів живлення, про які нам говорить сама рослина. Брак азоту. Нижнє листя стає блідо-жовтим з блакитно-червоними жилками. Рослина виглядає кволою, стебла тонкі, листя на верхніх ярусах дрібні.

Брак фосфору. Листя стає більш темним, потім набувають синюватого кольору на верхній стороні листа і малиновою нижньою частиною. Листова пластина загортається усередину.

Нестача калію. Краї листя спочатку жовтіють, потім стають світло-коричневими і в результаті засихають і обсипаються.

Відео про підживлення томату

Як, чим і коли потрібно підгодовувати томати. Види та особливості внесення добрив при вирощуванні помідорів. Дивіться корисне відео!