Гайморит у дорослих: чим лікувати захворювання

Запалення верхньощелепних (гайморових) пазух називається гайморит. За поширеністю з ЛОР-захворювань він посідає одне з перших місць. Це з тим, що дорослі часто приділяють належної уваги лікуванню застуди, сподіваючись, що вона пройде сама. Захворюваність на гайморит підвищується в холодну пору року.

1. Чому запалюються гайморові пазухи
2. Види гаймориту у дорослих
3. Симптоми захворювання
4. Ознаки гаймориту у гострій формі
5. Симптоми хронічної форми запалення
6. Особливості симптоматики інших форм
7. Діагностика
8. Метод самостійного визначення гаймориту
9. Чим лікувати гайморит у дорослих
10. Гостра форма захворювання
11. Хронічна
12. Препарати при гаймориті
13. Краплі в ніс
14. Антибіотики
15. Лікування гаймориту в домашніх умовах
16. Що буде, якщо не лікувати гайморит

Чому запалюються гайморові пазухи

Основною причиною захворювання є бактеріальні або вірусні агенти, що проникли в гайморові пазухи. Як видно на фото, у дорослих вони набагато ширші, ніж протоки, через які відбувається очищення носа. Інфекція викликає набряк цих ходів, через що порушується дренування гайморових пазух. В результаті розвивається один із видів синуситу – гайморит. Можливі причини виникнення у дорослих:

• вазомоторний риніт;
• недолікований грип, ГРВІ, тонзиліт;
• набуті чи вроджені аномалії розвитку порожнин носа;
• регулярне переохолодження;
• хронічні захворювання: риніт, фарингіт або тонзиліт;
• ослаблений імунітет;
• схильність до алергії.

Види гаймориту у дорослих

Щоб правильно підібрати тактику лікування гаймориту, лікарі розділили захворювання на кілька видів. Основні класифікації цієї патології:

Симптоми захворювання

Основна ознака всіх форм гаймориту – біль у носі та приносовій ділянці. Вранці вона менш виражена, але надвечір наростає. З часом людина не може точно назвати місце локалізації болю. Пацієнти скаржаться, що болить уся голова. Інші загальні симптоми захворювання:

• гугнявість голосу;
• постійний нежить;
• закладеність поперемінно лівої та правої половин носа;
• гнійні чи прозорі виділення;
• температура до 38 °;
• нездужання.

Ознаки гаймориту у гострій формі

При гострому гаймориті симптоми виникають різко разом з рештою ознак застуди або іншої патології, що викликала запалення пазух. Основні прояви захворювання у дорослих:

• біль у ділянці чола і щік, під очима;
• закладеність носа;
• слабкість;
• сонливість;
• жовто-зелені носові виділення;
• гугнявість голосу;
• зниження апетиту;
• підвищення температури;
• нудота.

Симптоми хронічної форми запалення

Для хронічної форми характерний циклічний перебіг. Під час ремісії симптоми ті ж, що і при загостренні, але виявляються не всі одразу і виражені менш яскраво. Ознаки рецидиву захворювання у дорослих:

• зниження або повна втрата нюху;
• неприємні відчуття з одного боку голови;
• періодичні болі у підочній ділянці;
• зниження пам’яті;
• сильна закладеність носа;
• припухлість шкіри над щелепою;
• швидка стомлюваність;
• кашель без видимої причини;
• першіння та сухість у горлі.

Особливості симптоматики інших форм

Кожну форму гаймориту можна розпізнати за певними ознаками. Вони виникають і натомість загальних симптомів цього захворювання. До таких специфічних проявів належать такі:

• закладеність носа;
• підвищення температури;
• слабкість;
• головні болі;
• посилене сльозовиділення;
• біль у ділянці вилиць, очних яблук;
• головний біль.

• гнійні виділення з носа із неприємним запахом;
• висока температура;
• погане самопочуття;
• давить головний біль;
• закладеність.

• епізодична або постійна біль голови;
• носові виділення з неприємним запахом та домішками крові;
• болючість гайморових пазух;
• оніміння зубів.

• нормальна температура тіла;
• рясні слизові оболонки з носа;
• закладеність;
• головний біль, що віддає у скроню, надбрівну або потиличну область.

Діагностика

З появою таких симптомів слід звернутися до отоларинголога. Перший етап діагностики – вивчення анамнезу хворого. Лікар дізнається про перенесені захворювання, оглядає порожнину носа і пальпує область навколо нього, щоб виявити болючість, характерну для гаймориту. Для підтвердження діагнозу дорослим пацієнтам призначають:

• загальний аналіз крові;
• рентген придаткових носових пазух;
• комп’ютерну томографію гайморових пазух

Метод самостійного визначення гаймориту

Перевірити, чи у вас є гайморит, можна і в домашніх умовах. Метод не є найточнішим, але допомагає виявити відхилення, за яких варто звернутися до лікаря. Для виявлення захворювання необхідно виконати таке:

1. Нахилити голову донизу, затримати таке положення на 3-5 сек. При гаймориті з’являться біль або дискомфорт, відчуття в області очей і перенісся.
2. Підняти голову назад. Неприємні відчуття за деякий час зникнуть.

Чим лікувати гайморит у дорослих

Мета лікування – усунути причину запалення гайморових пазух. Кожна форма захворювання має різну тактику терапії. Лікування проводиться у наступних напрямках:

• зняття набряку слизової оболонки носа;
• усунення запального процесу;
• евакуація вмісту верхньощелепних пазух;
• усунення закладеності;
• профілактика розвитку ускладнень

Гостра форма захворювання

При гострому гаймориті пацієнт повинен дотримуватися постільного режиму. Важливо регулярно очищати носову порожнину від слизової оболонки. Ще один напрямок лікування – етіотропний. Воно допомагає усунути причину захворювання. З урахуванням цих особливостей лікування включає такі методи:

Хронічна

Лікування хронічного гаймориту проводиться консервативними чи хірургічними методами. Основна терапія призначається під час загострень. Її мета – знищення збудника захворювання. Якщо рецидиви трапляються дуже часто, може знадобитися операція. До списку методів лікування хронічної форми входять:

Препарати при гаймориті

Лікування гаймориту включає застосування як місцевих, і системних препаратів. Залежно від природи захворювання використовуються різні групи ліків:

Краплі в ніс

Місцеве лікування при гаймориті передбачає використання крапель, які закопують безпосередньо в ніс. Декілька ефективних препаратів для дорослих:

Антибіотики

Препарати з антибактеріальної групи можуть застосовуватися як місцево – у вигляді крапель, так і внутрішньо у формі таблеток. Певні ліки повинен призначати лікар після аналізу на чутливість збудника до антибіотиків. Приклади ефективних протимікробних засобів для дорослих:

Лікування гаймориту в домашніх умовах

Терапія в домашніх умовах ґрунтується на застосуванні народних засобів. З приводу їх використання краще порадитись із лікарем. Робити народні методи основою лікування не можна, оскільки гайморит може спричинити ускладнення. З дозволу лікаря допускається використовувати такі процедури та засоби:

• Промивання носа розчином морської солі. Для дорослих її потрібно 1 ч. л. на 0,5 л теплої кип’яченої води. Цим складом потрібно промивати носа до 5-6 разів протягом дня.
• Свіжий сік буряка. Його потрібно закопувати в кожну ніздрю по 2-3 краплі 4 р/добу. Засіб має антибактеріальну дію. При сильному печінні можна розбавити сік фізіологічним розчином.
• Натирання цибулею. Потрібно подрібнити 1/4 частину цибулини, помістити в марлевий мішечок. Масажувати їм область перенісся і носа протягом декількох хвилин. Повторювати 3-4 р/добу. За відгуками пазухи очищаються через 10 днів.

Що буде, якщо не лікувати гайморит

Якщо не почати лікувати хворобу на катаральній стадії, вона переросте у гнійну форму. Це є небезпечним розвитком інших серйозних захворювань. До першої групи ускладнень відносяться патології, пов’язані з дихальною системою:

Гайморит часто перетікає на хронічну стадію. Її лікування займає набагато більше часу і не завжди дає позитивні результати. Хворі на запущений гайморит можуть зіткнутися з ускладненнями, які перейдуть на інші органи або системи. Вони виникають, якщо гнійні виділення починають поширюватися на сусідні тканини: зуби, очницю, що проходять поряд нерви. В результаті розвиваються такі ускладнення:

• менінгіт;
• сепсис;
• остеомієліт верхньої щелепи;
• неврит трійчастого нерва.

Чим небезпечний гострий і хронічний гайморит – ускладнення і наслідки

Якщо гайморит вчасно не лікувати, виникають ускладнення. Порушується робота нервової та дихальної систем людини, органів зору. Часто пацієнти зволікають із початком комплексної терапії, оскільки довго плутають неприємні симптоми гаймориту з проявом нежиті та ігнорують їх.

1. Механізм розвитку гаймориту
2. Тактика лікування окремих видів синуситу
3. Що буде, якщо не лікувати гайморит
4. Перехід гострої форми до хронічної
5. Розвиток ускладнень
6. Наслідки гаймориту у дорослих
7. Ураження органів дихання
8. Порушення з боку органів слуху та зору
9. Запалення на кістковій тканині
10. Ускладнення з боку інших органів
11. Небезпечні наслідки занедбаного гаймориту
12. Ураження оболонок головного мозку
13. Сепсис
14. Внутрішньочерепні ускладнення
15. Небезпека запалення гайморових пазух у дітей
16. Ускладнення синуситу при вагітності
17. Відео

Механізм розвитку гаймориту

При верхньощелепному синуситі сильно запалюються гайморові пазухи. Вони накопичується гній, з-за якого порушується дихання, змінюється голос. Стафілококи, стрептококи та інші мікроби проникають у носові ходи із навколишнього середовища. Мікроби кріпляться до миготливого епітелію та активно розмножуються.

Слизова оболонка придаткових пазух запалюється і сильно набрякає, перекриваються сполучення придаткових пазух. Гній не може вийти назовні. Є ймовірність, що він потрапить у кров, мозкові оболонки, внутрішні органи та системи людини.

Тактика лікування окремих видів синуситу

Класифікація інфекційного гаймориту за характером патогенного збудника та методи лікування такі:

• Вірусний. Протікає на тлі ГРВІ, застуди. Для лікування призначають судинозвужувальні ( Назол, Назівін ) і жарознижувальні ( Панадол, Нурофен ) препарати, сольові розчини ( Аква Маріс, Аквалор ).
• Бактеріальний. Розвивається при приєднанні інфекції і натомість слабкого імунітету. Протікає із високою температурою. Призначають курс антибіотиків ( Аугментин, Суммамед, Амоксиклав ), судинозвужувальні засоби ( Санорін, Нафтізін ), сольові розчини ( фізрозчин, Долфін ).
• Грибковий. Виникає після тривалого прийому антибіотиків. Температура нормальна, непокоїть свербіння, печіння в носі, сльозотеча. Для лікування призначають курс протигрибкових засобів ( Кетоконазол, Ітраконазол ), препаратів інтерферону ( Анаферон, Арбідол ).

Класифікація гаймориту за перебігом запального процесу така:

• Гострий. Лікар призначає ліки залежно від чутливості збудника. Це антибіотики, антигістамінні, протигрибкові чи противірусні засоби. Для швидкого лікування ніс промивають сольовими розчинами, закапують судинозвужувальними краплями ( Назівін, Санорін ).
• Хронічний. Для тривалої ремісії потрібна УВЧ-терапія, пункція ураженого синусу. При вивченні складу слизу виключається рак. З медикаментів потрібні судинозвужувальні краплі ( Нокпрей, Афрін, Ріностоп ), розчини з морською сіллю ( Долфін ).

Класифікація неінфекційних форм гаймориту така:

• Алергічний. Викликаний попаданням на слизову оболонку носа алергену. Для лікування призначають антигістамінні засоби (Тавегіл, Феністіл, Супрадин), сольові розчини ( Аквалор, Аква Маріс ).
• Вазомоторні. Пацієнт скаржиться на головний біль, нестабільність нервової системи. Призначають домашні інгаляції з картоплею, ефірними оліями, сольові розчини ( Долфін, фізрозчин ).
• Травматичний. Виникає на тлі травми черепа зі скривленням носової перегородки. Щоб усунути наслідки патології у вигляді гаймориту, допоможе хірургічне втручання.
• Аеросинусит. Провокований стрибками тиску при перельоті. Призначають промивання носових ходів методом «Зозуля», домашні інгаляції, дренування приносових пазух, УВЧ-терапію та УФО. З медикаментів добре діють судинозвужувальні засоби ( Назівін, Санорін ).

Що буде, якщо не лікувати гайморит

Без своєчасного лікування синусит трансформується у хронічну форму, не піддається повному лікуванню.

Основна ознака ускладнення – кон’юнктивіт при гаймориті.

Очі набрякають, сверблять і сльозяться, можливі скупчення гною в куточках. Ускладнення при гаймориті поширюються попри всі внутрішні органи, системи людини, викликають інвалідність, смерть пацієнта. Занедбаний гайморит погіршує самопочуття. Ускладнення діляться на 2 групи – порушення дихальної системи та інших органів. До першої групи належать такі патології, хвороби:

• запалення глотки, мигдаликів;
• хронічний гайморит;
• пухлини носа;
• бронхіт, запалення легень;
• перенесення інфекції інші синуси;
• отит.

Ускладнення гаймориту з ураженням інших органів, систем:

• енцефаліт, менінгіт;
• міокардит;
• артроз; ревматоїдний артрит;
• нефрит;
• сепсис.

Перехід гострої форми до хронічної

Якщо вчасно не лікуватись, розвивається хронічний гайморит. Пацієнту вже не одужати, а хвороба періодично рецидивує через активність факторів, що провокують. Основний симптом – одностороння закладеність носа. Запалення може переходити з лівого на правий синус і навпаки. Інші ознаки хронічного гаймориту такі:

• набряклість щік, повік;
• гугнявість голосу;
• втрата нюху;
• тиск на очі;
• температура 37 градусів;
• швидка стомлюваність;
• затяжний кашель;
• гострий кон’юнктивіт;
• гнійні виділення.

При гайморит сильно болить голова, пацієнт скаржиться на часті напади мігрені.

Слизова оболонка придаткових пазух виснажується від гострої нестачі кисню, перестає отримувати поживні речовини. Через сильну гіпоксію порушується робота нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, знижується тонус організму.

Розвиток ускладнень

Гайморит останньої стадії порушує роботу внутрішніх органів та систем. Запалення не обмежується дихальною системою, через кров уражає очі, вуха. У патологічному процесі беруть участь такі органи, системи:

• головний мозок;
• органи слуху, зору;
• кісткові тканини;
• системний кровообіг;
• трійчастий нерв.

Наслідки гаймориту у дорослих

Ускладнення верхньощелепного синуситу у дорослих пацієнтів розвиваються з таких причин:

• неправильний вибір ліків;
• затяжний початок терапії;
• сильне висмаркування;
• хронічні хвороби прихованої форми;
• слабкий імунітет.

Ураження органів дихання

Наслідками гаймориту стають такі хвороби:

• тонзиліт;
• бронхіт, пневмонія;
• запалення легенів;
• ангіна;
• ларингіт;
• фарингіт;
• поліпи.

При накопиченні гною порушується природна вентиляція легень. Через застійні явища в придаткових пазухах мікроби проникають у всі структури дихальної системи. Загальні симптоми патології такі:

• симптоми сильного отруєння;
• Температура тіла;
• затяжний кашель;
• закладеність носа;
• часта задишка без навантажень;
• сонливість;
• безсоння.

Порушення з боку органів слуху та зору

Гайморит та зір – взаємопов’язані медичні поняття. Вражаючи зоровий нерв, підвищується ризик абсцесу очниці, сліпоти. Лікування триває 4-6 тижнів та довше.

Щоб уникнути сліпоти, гнійник на оці розкривають хірургічним шляхом, потім проводять тривалий курс реабілітації.

Характерні симптоми наслідків верхньощелепного синуситу такі:

• набряклість повік;
• неможливість розплющити очі;
• розташування зіниці, очного яблука;
• знижена рухливість очей;
• тромбоз вен очниці;
• почервоніння навколо очей;
• гострий кон’юнктивіт;
• внутрішньоочний тиск.

При гайморит розвивається середній отит. Запалюється простір між внутрішнім вухом та барабанною перетинкою. Отит викликає інфекція, що проникла в середнє вухо, або неправильні дії пацієнта при спробі висморкатися.

При не пролікованих гайморит може виникнути евстахііт, лабіринтит.

Симптоми гнійного отиту такі:

• висока температура;
• проблеми зі слухом;
• стріляючий біль у вусі;
• почуття оглушеності.

Запалення на кістковій тканині

Якщо запалилася окістя або інші відділи черепа, лікар діагностує остеоперіостит. Інфекційний процес викликають стрептококи, спірохети. При захворюванні з’являється сильний набряк, опухають і болять придаткові пазухи носа. Якщо вчасно не лікуватись, ділянки поразки поступово розширюються. Необхідно пройти ін’єкційний курс антибіотиків. Ліки лікар вводить безпосередньо у осередок патології.

Не виключено хірургічне втручання.

Ускладнення з боку інших органів

Без лікування інфекція з носа переноситься інші органи, системи людини. Здоров’ю загрожують такі ускладнення:

• Енцефаліт. Інфекція поширюється на сіру речовину мозку.
• Неврит трійчастого нерва. Набрякають і запалюються нервові закінчення, наближені до мозочка.
• міокардит. Інфекція потрапляє в міокард, викликає гострі болі та порушення серцевого ритму.

Небезпечні наслідки занедбаного гаймориту

Синусит останньої стадії чреватий менінгітом. Гній з інфекцією потрапляє у кров, досягає мозку. Прогноз несприятливий, проведення реанімаційних заходів швидке.

При запущеному гайморит відбувається зараження крові

Хвороба порушує роботу внутрішніх органів, систем людини, загрожує смертю пацієнта. На цьому перелік наслідків не пролікованого синуситу не закінчується.

Ураження оболонок головного мозку

При запаленні спинного та головного мозку лікар діагностує менінгіт. Ця тяжка хвороба без реанімації стає причиною смерті хворого. Бактерії через кровоносну систему та кісткову тканину проникають у мозкові оболонки, викликають їх запалення. Симптоми менінгіту такі:

• судомний, гарячковий синдром;
• тонус м’язів потилиці;
• головний біль з блювотою та нудотою;
• сплутаність свідомості;
• міалгія;
• світлобоязнь.

Сепсис

Від зараження крові та без терапії людина може померти. Порушується робота дихальної, нервової, печінкової, ниркової, серцево-судинної та інших систем. Симптоми сепсису такі :

• висока температура тіла;
• затяжний нежить;
• сплутаність свідомості;
• біль лімфатичних вузлів;
• блідість шкірного покриву;
• плутане дихання;
• запаморочення;
• ознаки інтоксикації;
• тахікардія;
• безсоння;
• кома;
• сильна слабкість.

Щоб людина не померла від зараження крові, їй потрібно пройти 5-7-денний курс фторхінолів (Палін, Норфлоксацин), цефалоспоринів (Цефотаксим, Цефепім). У комплексі з дезінтоксикаційною терапією та промиванням носа сольовими розчинами прогноз сприятливий. Гній відкачується хірургічним шляхом. Після цього призначається реабілітація.

Внутрішньочерепні ускладнення

Якщо у хворого гайморит у занедбаній формі, і інфекція через кров проникла у порожнину черепної коробки, розвиваються риногенні внутрішньочерепні ускладнення. Список небезпечних захворювань такий:

• гідроцефалія;
• абсцес мозку;
• гнійний, серозний менінгіт;
• синусотромбоз;
• тромбоз кавернозного та поздовжнього синусів;
• венозний флебіт твердої оболонки мозку;
• менінгоенцефаліт;
• арахноїдит.

Внутрішньочерепні ураження викликають сильні мігрені, нудоту, блювоти. З’являються судоми та галюцинації, людина не розуміє, де знаходиться, і що з нею відбувається.

Хворого терміново госпіталізують, проводять комплекс реанімаційних заходів.

Небезпека запалення гайморових пазух у дітей

У дітей дошкільного віку одночасно загострюється гайморит та отит. З’являється прострілюючий біль у вусі, який заважає спати і робить дитину дратівливою, нервовою.

У дітей до 3 років у зв’язку з особливостями розташування придаткових пазух запущений гайморит загрожує запаленням мозкових оболонок.

Дитина може померти від менінгіту. Лікарі також діагностують запалення легень, фронтит, етмоїдит, трахеїт.

Ускладнення синуситу при вагітності

При вагітності гайморит стає причиною кисневого голодування, шкодить матері та дитині. Плід страждає від гіпоксії, що негативно позначається на внутрішньоутробному розвитку. Порушується робота дихальної, нервової систем, підвищується внутрішньочерепний тиск. Негативні наслідки для організму жінки такі:

• міокардит;
• менінгіт;
• запалення трійчастого нерва;
• абсцес головного мозку;
• остеомієліт;
• поразка балій нирок, очей;
• недостатність нирок, легеневої системи.

Якщо гайморит розвивається одночасно з отитом, вагітною потрібно закопувати ніс судинозвужувальними краплями з морською водою (Аква Маріс, Долфін), прогріти нос сухим теплом, на УВЧ-терапії. При гнійному синусіті пройти курс антибіотиків, які підбираються індивідуально, залежно від акушерського терміну.