Осінні зміни в природі та характерні явища

Осінь – період важливих змін у живій і неживій природі. Зміна погодних умов і температурного режиму впливає на дерева, рослини, птахів і тварин. Які явища відбуваються восени та як це відбивається на навколишньому світі? Цікавими фактами діляться автори популярних книжок про природу.

Які зміни восени відбуваються в живій природі?

Осінь – період переходу від літньої активності до процесів зимового застою. Для осені характерні такі зміни в живій природі:

• пожовтіння й опадання листя;
• в’янення трав’янистих рослин;
• підготовка тварин до зими (збирання та зберігання запасів, нарощування хутра);
• відліт перелітних птахів;
• зникнення комах.

Розглянемо ці природні явища більш детально.

Пожовтіння й опадання листя

Перша прикмета осені – зміна забарвлення листя на деревах. Це явище природи пов’язане з біологічними змінами, що відбуваються у більшості дерев під час настання перших холодів.

Чому листя на деревах змінює забарвлення? Як пояснює Георгій Граубін у книзі “Чому восени – листопад?”, зеленого кольору йому надає особлива речовина – хлорофіл. З настанням осені сонце світить менше, день стає коротшим, рослини отримують менше світла.

У таких умовах хлорофіл руйнується, а відновитися не встигає. Зелений колір у листі зменшується, і помітним стає жовтий. Восени листя може бути жовтим, червоним, багряним. Це залежить від того, яка барвникова речовина міститься в листі.

Після зміни кольору в останні місяці осені листя починає опадати з дерев. Це має для них велике фізіологічне значення:

• рослини отримують можливість відпочити, підготуватися до зимової сплячки;
• знижується ризик механічних пошкоджень – без листя на гілках у період снігопадів не накопичується багато снігу;
• разом із листям рослини скидають шкідників, які жили на них у літній період.

В’янення трав

Восени трави розлучаються з надземною частиною рослини, щоб врятувати важливіші частини – кореневище, бульбу або цибулину.

У підземних структурних елементах трав за літо накопичуються поживні речовини, які виконують дві важливі функції:

• не дають рослині загинути в період холодів;
• зберігають можливість швидше відродити стебло і листя з приходом весни.

Деякі тварини впадають у сплячку

Зимова сплячка – особливий стан рослин і тварин, коли в період холодів і відсутності їжі знижується активність і життєдіяльність організму, зменшується обмін соками та потреба в їжі.

Хто впадає в сплячку з настанням осені? Ось кілька видів:

• Деякі ссавці (ведмідь, їжак, борсук, бабак), гризуни (хом’як, ховрах). Вони впадають у сплячку наприкінці осені – на початку зими, що пов’язано з відсутністю для них кормової бази.
• Холоднокровні тварини (змії, жаби), рептилії та амфібії. Вони “засинають” пізньої осені, бо не можуть підтримувати температуру, необхідну для існування.
• Комахи – мухи, комарі, жуки, павуки. З настанням холодів вони ховаються в затишні щілини і здаються мертвими. Це захисна реакція на зниження температурних показників. З настанням весни вони оживуть.

Звірі роблять запаси

Тварини, які не засинають на зиму, активно готуються до холодів. Для цього вони:

• готують запаси їжі;
• утеплюють житло;
• змінюють забарвлення та обростають густим і теплим хутром.

Переліт птахів

Мігруючі види птахів готуються до перельотів у теплі краї з початку осені. Потім починається їхній відліт. Як правило, птахи летять зграями в одні й ті самі місця зимівлі, а з настанням весни повертаються в рідні краї.

Як стверджує Соколов Леонід у книжці “Чому перелітні птахи повертаються додому”, вірність батьківщині виявлено в птахів, які належать до різних груп, починаючи від найбільших і найбільш довгоживучих птахів (альбатросів, буревісників, лелек, лебедів), які летять (альбатросів, буревісників, лелек, лебедів), і закінчуючи найменшими горобцями, які живуть недовго (дрозди, кропив’янки, мухоловки, славки та ін.).

Зимуючі пернаті нікуди не відлітають і посилено годуються в осінніх лісах.

Які осінні зміни в неживій природі?

Не менш важливі зміни відбуваються в неживій природі. Уже у вересні-жовтні можна спостерігати:

• зниження температури повітря;
• скорочення тривалості світлового дня;
• характерні природні явища – дощі, тумани, заморозки, іній, перший сніг і льодостав.

Скорочення світлового дня, зниження температури повітря

Як відомо з курсу фізики, наша планета обертається навколо Сонця і за рік робить повне коло. Під час обертання Північна півкуля Землі на кілька місяців виявляється нахиленою до Сонця (літо). Протягом наступних кількох місяців відхиляється від нього (зима). У цей час спостерігається зменшення дня і збільшення ночі.

Восени сонце піднімається над горизонтом не так високо, як улітку. Дні стають коротшими, а сонячного світла – меншим. У середині вересня-початку жовтня настає недовгий період потепління, який у народі називають бабине літо. Зазвичай він закінчується в середині жовтня.

Похолодання, яке настає внаслідок зменшення сонячного світла і тепла, впливає на всю живу природу, оскільки зменшення сонячного світла безпосередньо пов’язане з похолоданням. Як стверджує автор книги “Зламуючи планету Земля” Том Джексон, атмосфера Землі перебуває в постійному русі. Це впливає на різноманітність метеорологічних умов у різних географічних точках. Такий стан, що безперервно змінюється, називають погодою.

Погодні явища осені

Для осені найбільш характерні такі природні явища:

• Несподівані заморозки. Вони виникають за поєднання двох чинників: сирий ґрунт і раптова зміна погоди. У книзі “Таємні знаки природи. Як стати погодним детективом і читати прикмети” Петер Вольлебен попереджає: несподівані заморозки становлять реальну загрозу для рослин і всього живого.
• Туман. Це густа хмара, що складається з мікрочастинок вологи. Вона утворюється внаслідок перепаду температури біля самої поверхні ґрунту.
• Іній. Він являє собою дрібні частинки роси, застиглі у вигляді сніжинок. Іній покриває всі поверхні тонким колючим шаром. Його поява свідчить про мінусову температуру.
• Вітер і дощ. Восени атмосферний фронт приносить холодні повітряні маси. Вітер змінює напрямок, посилюється, спричиняє опади та негоду.
• Льодохід. Коли восени температура повітря падає до від’ємних значень, поверхня водойм зі слабкою течією або зовсім без неї вкривається кірочками льоду. Незміцнілий лід під впливом вітру утворює так званий осінній льодохід.
• Ожеледь. Коли на вулиці морозно, дощові опади на поверхні доріг і полів перетворюються на льодову кірку. Це явище часто спостерігається в середині та наприкінці осені.

Осінь – неймовірний час, коли навколишня природа змінюється кардинальним чином. У живій і неживій природі відбуваються безперервні зміни. Перехід від теплих днів кінця літа до першого снігу та заморозків зими протягом осені відбувається поступово.

Осінні явища у природі та житті рослин. Реферат

Фенологи (фенологія – наука про сезонні явища в неживій і живій природі) вважають початком осені – перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені – замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь – до кінця жовтня й пізню – до початку зими.

Рання осінь (вересень – початок жовтня) характеризується здебільшого теплою ясною погодою. Повітря добре прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині, вересня майже щороку бувають приморозки на поверхні ґрунту, які шкодять пізній городині. Ночі найчастіше холодні. На півдні восени довго стоїть ясна і тепла погода.

У жовтні температура повітря ще більше знижується, частіше бувають дощі і сильні вітри. Наприкінці жовтня спостерігається похолодання, зникають красиві купчасті хмари. Небо найчастіше вкрите низькими шаруватими хмарами. Збільшення вологи в повітрі зумовлює утворення туманів. У холодні ночі іній вкриває траву, дахи будинків. Утворюється він за тих самих умов, що й роса, але при температурі нижче 0°С.

Жовтень називають золотою осінню. Це час найбільшого розцвічування дерев, кущів.

Пізня осінь (листопад) – це місяць холодних вітрів, похмурої погоди. Значно знижується температура, замерзає земля, з’являється лід на водоймищах.

Зміна умов середовища – зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня тощо зумовлює сезонні явища в житті рослин. Ці поступові зміни цікаво спостерігати з дітьми.

Осінні явища в житті рослин. Ранньої осені цвіте багато рослин. У соснових лісах земля вкривається суцільним килимом з квітучого вересу. Цвіте пижмо, продовжується цвітіння деяких видів дзвоників, цмину піскового тощо. У вологій лісовій підстилці можна знайти різноманітні гриби – сироїжки, білі, маслюки, лисички, польські. Біля пеньків – сімейства опеньок.

На луках можна побачити квітучими різні види конюшини — лучну, повзучу, польову (котики), волошки лучні, деревій, куколицю білу, оман британський.

На водоймах продовжується цвітіння стрілолисту, сусака. Інколи вдруге зацвітає калюжниця.

Серед квітучих рослин пустирів найчастіше можна побачити цикорій, глуху кропиву пурпурову, гикавку тощо.

На полях багато квітучих грициків, суріпиці..

Восени вдається часом спостерігати повторне цвітіння дерев – каштана та плодових. Друге цвітіння найчастіше спостерігається у посушливі роки, особливо після жаркої і сухої весни, у зв’язку з тим, що частина поживних речовин лишається невикористаною. Інколи причиною другого цвітіння можуть бути сильні і тривалі дощі.

Зниження температури повітря позначається на житті рослин. Одним з найцікавіших осінніх явищ є листопад. Листя нерідко починає жовкнути задовго до настання осінніх днів. Окремі жовті листочки з’являються ще в середині літа у кленів ясенелистих, беріз, але листопад буває значно пізніше. Що ж спричиняє його? Насамперед те, що косе сонячне проміння менше нагріває повітря і поверхню ґрунту, а отже, воду, яка є в ґрунті.

Вода, температура якої стає нижчою, ніж влітку, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає поступово скидати його з себе. В основі черешка листка, саме там, де він прикріплюється до гілки, утворюється ламка коркова тканина. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз. Лише в окремих видів дерев і кущів (порівняно недавно завезених з теплих країн) листя опадає ще зеленим.

Хвойні рослини легко переносять тимчасову нестачу води, яка надходить до коріння з ґрунту. їхня хвоя випаровує набагато менше води, ніж листя листяних дерев. Лише модрина щодо цього близька до листяних порід. Вона випаровує вологи в десять разів більше, ніж сосна, і в п’ять разів більше, ніж ялина.

Характерна ознака листопаду – розцвічування листя. Зміна забарвлення – це результат руйнування хлорофілу. Рослини зелені від великої кількості хлорофілових зерен, розташованих у клітинах листя і стебел. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослині, причому це може відбуватися тільки на світлі. Однак, хлорофіл – не єдиний пігмент у рослині. Крім нього в рослині містяться пігменти ксантофіл і каротин. Перший чисто жовтого кольору, другий – має жовтогарячий відтінок. Жовті пігменти завжди є в зелених рослинах, але влітку вони зовсім не помітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу.

Восени в міру згасання діяльності листка (у зв’язку з утворенням в його черешку коркового шару) в ньому уповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, а руйнування його триває. Через це листок втрачає своє зелене забарвлення і жовті пігменти, яких не видно до цього, стають усе помітнішими.

Восени забарвлення листя особливо привабливе червоними тонами. Однак ці тони характерні не для всіх дерев. У багрянець вбираються крони кленів і осик, північного червоного дуба, бруслини, скумпії. Листя липи, берези не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті і золотисті кольори.

Що зумовлює червоне забарвлення осіннього листя? Насамперед особливий пігмент – антоціан, який утворюється в листках, де багато цукру. Він міститься у клітинному соку.

Утворення антоціану в тканинах рослин залежить від зовнішніх умов. Коли температура знижується, вміст антоціану в клітинному соку підвищується так само, як і під час яскравого освітлення.

Листопад – дуже важливе пристосування рослин до умов зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Коли б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму зеленому вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя водою припинялося б, а випаровування води продовжувалося б. Скидаючи листя, дерева, крім того, оберігають себе від механічних пошкоджень під масою снігу. Часто можна бачити, як взимку ламаються під масою снігу досить великі гілки дерев. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну, значна кількість яких нагромаджується в листі під осінь і стає шкідливою для рослин.

А як готуються до зими трав’янисті рослини? В однорічних рослин восени відмирають стебла й коріння, зберігається лише насіння із зародками рослин майбутнього року. Незважаючи на незначні розміри, воно є найстійкішою частиною рослини щодо перенесення несприятливих умов. Цьому сприяє не тільки щільна оболонка, а й стан спокою, в якому воно перебуває. Насіння багатьох рослин може переносити дуже сильне охолодження. В нашій флорі однорічних рослин порівняно небагато, причому значна частина їх припадає на бур’яни.

Осінь у житті рослин є порою визрівання і поширення насіння. Це цікаво простежувати з дітьми.

У більшості дерев плоди пристосовані до розповсюдження вітром. У липи, ясена, клена ясенелистого плоди опадають взимку. Завдяки крилаткам, вони можуть переноситися на значні відстані. Важкі жолуді падають неподалік від материнської рослини, зате їх розповсюджують білки і сойки. Насіння черемхи, горобини, лісових яблунь, ялівця, глоду розповсюджують птахи.

Деякі трав’янисті рослини (кульбаба, нечуй-вітер тощо) мають на плодах парашутики, завдяки яким вони літають у сухому повітрі. Якщо ж повітря вогке, волоски парашутика злипаються, і плід падає на землю. Плоди лопухів, череди розповсюджують тварини, до шерсті яких вони чіпляються за допомогою гачечків. Розносить ці плоди і людина на своєму одязі.

Плоди деяких рослин (фіалки, розрив-трави) розтріскуються і розкидають насіння в різні сторони.. У нашій флорі більше багаторічників. У цих рослин відмирають лише наземні частини. Підземні видозмінені пагони – кореневища, бульби, цибулини, які служать коморами поживних речовин, перезимовують у ґрунті. Так зимує більшість рослин – всі ефемероїди, всі злаки тощо.

У багатьох рослин водойм також відмирають стебла і листя, а перезимовує кореневище (очерет, рогіз, латаття біле, глечики жовті).

Ряска від морозу відмирає й тоне. Проте гине не вся рослина. Ще раніше від рослини відділяються щільні, наповнені крохмалем пластинки, найчастіше буро-червоного кольору. Вони опускаються на дно й там зберігають життя до весни. Навесні, коли розтане крига і зігріється вода, вони спливуть на поверхню й почнуть розростатися.

Трав’янисті багаторічні рослини довговічністю не поступаються перед деревами. Так, деякі папороті наших лісів можуть жити понад 100 років. Довговічні дерновинні злаки наших степів. Ковила наприклад іноді живе близько 300 років.

Зміни в неживій природі, рослинному світі зумовлюють і відповідні зміни у житті тварин.) Відповідно до програми дитячого садка ознайомлення дошкільників з тваринами має здійснюватися протягом різних сезонів, шляхом показу взаємозв’язків між змінами умов життя і відповідними змінами у житті тварин.

Осінні зміни у житті тварин. Здійснюючи з дошкільниками цільові прогулянки до водойм, слід відзначити, що на поверхні води вже не видно ставковиків, котушок – вони опустилися на дно водойми, у мул.

Ранньої осені ще можна спостерігати на ділянці дитячого садка купки землі (капрофаги), що свідчить про активну життєдіяльність дощових червів. Зі зниженням температури черви заповзають у глибші шари землі.

Дуже цікаві спостереження восени пов’язані з павуками, оскільки восени спостерігається розселення маленьких павуків-бокоходів, вовків. Траплялось, що павуків ловили у відкритому морі за десятки кілометрів від берега. На літаючих павутинках не зустрічаються павуки-хрестовики. Молоді хрестовики з’являться лише навесні. Восени самка хрестовика відкладе багато яєць в одному спільному павутинному коконі, який вона влаштовує у якій-не-будь щілині, під корою.

На початку осені з Дітьми можна спостерігати ще багато літаючих комах. На квітучих у цей час рослинах можна милуватися кропив’янками, жалібницями, адміралами, лимонницями, барвистим павичевим оком. Усі ці метелики вийшли з лялечок ще наприкінці липня. Вони літали весь серпень, вересень, будуть літати і навесні і тільки тоді відкладуть яйця. Десять місяців живуть ці метелики і з них близько семи місяців перебувають у заціпенінні.

У теплі вересневі дні і на початку жовтня досить часто можна зустріти джмелів, бджіл і розповісти дітям про їхню підготовку до зимівлі.

Значна кількість комах зимує у стадії яйця, личинки, лялечки. У пору листопаду цікаво знайти під дубом гал дубової горіхотворки, розповісти, як зимує личинка. Тут же під дубом можна знайти жолуді з маленькими отворами. їх пошкодив жолудевий довгоносик. Личинка розвивається в жолуді, виїдаючи його. Коли він падає, вона вилізає з нього і ховається в ґрунт.

На опалому листі часом можна знайти зимуючі яйця комах.

У риб восени спостерігаються зимувальні міграції. Вони збираються у великій кількості в глибоких місцях, так званих ямах, де й зимують.

Початок сплячки у плазунів і земноводних збігається з першими приморозками і масовим листопадом. Під час цільових прогулянок до водойм слід звернути увагу дітей на відсутність жаб, тритонів. Наголосити, що деякі жаби зимують на дні водойм, а деякі ховаються під коріння дерев, під каміння, у підвалах. Ящірки зимують у нірках, глибоко заповзаючи у них, а змії і вужі найчастіше у норах під корінням дерев.

Восени цікаво спостерігати за життям птахів і їхньою підготовкою до зими. Оскільки різко зменшується кількість поживи для комахоїдних птахів, які добувають її у повітрі (серпокрильців, ластівок, мухоловок), першими відлітають у теплі краї серпокрильці. За ними у вересні відлітають ластівки, мухоловки, зозулі, плиски, зяблики. Качки, гуси, лебеді часто затримуються до замерзання водойм.

Підготовка до зими у наших осілих птахів характеризується дуже інтенсивним живленням. Птахи втрачають прив’язаність до певного місця і починають кочувати у пошуках корму. Вони збираються у зграї і літають у місцях, найбагатших на корм. У цей нас птахи дуже жиріють, а це важливе пристосування до зими. Ворони, галки, сороки, граки восени залишають місця, на яких розселялися навесні, і з потомством повертаються у міста та села, де кочують по подвір’ях, добуваючи корм.

Що викликає осінні відльоти птахів? Основна причина – нестача звичного корму або неможливість добути його з-під снігу. Перельоти відбуваються внаслідок складних інстинктів, властивих птахам.

З наближенням зими відбуваються зміни у звірів. Шерсть густішає, до літнього волосу додається зимовий підшерсток. З настанням холодів змінюється забарвлення шерсті у білок, зайців. Деякі гризуни (миші, хом’яки, білки) займаються збиранням корму.

Різні види ссавців по-різному пристосовуються до несприятливих умов життя. Деякі впадають в сплячку (їжаки, ховрах, борсук).

Ті ссавці, що можуть знаходити собі їжу, ведуть активний спосіб життя (кроти, вовки, лисиці, лосі, олені).

✅Осінні явища природи

Жарку? задушливу літню погоду змінює осіння прохолода. Доба стає коротшою, а ночі починають тягнутися нескінченно довго. На неминучі зміни першими реагують дерева. Вони активно починають скидати листя, вона жовто-багряним килимом покриває всю округу.

Найбільш часто зустрічаються природні явища восени:

Листопад – чудове явище природи, виправдане з біологічної точки зору. Опале листя дає деревам можливість відпочити і підготуватися до довгої зимової сплячки.

Без листя дерева споживають менше води, менше накопичують снігу на своїх голих гілках, а, значить, ризик механічних пошкоджень знижується. З листям дерева скидають всіх шкідливих комах, які загинуть в зимову пору року.

Саме під час листопаду настає період бабиного літа. Останні максимально теплі температури радують помірним сонцем. Встигають пізні фрукти, які наповнюються солодкістю і особливим ароматом. Вночі вже відчувається подих близьких холодів, але вдень дуже красиво й умиротворено.

Бабине літо триває недовго, починаючись в 20-е числа вересня, воно закінчується з настанням наступного місяця, його змінюють перші серйозні ознаки осінніх негод. На землю опускається густий туман, липкий і молочний, що наповнює повітря прілою вогкістю.

За своєю суттю, туман – це густа хмара, яке утворилося у самої поверхні землі. Різкий перепад температур в ранні ранкові години піднімає вологу в повітря, концентруючи її в ньому. Як тільки температура підніметься, туман розсіється, а волога знову випаде на землю, покриваючи пожухлу траву шаром інею, якщо земля достатньо охолола.

Іній – це частинки застиглої роси. Вони схожі на колючі сніжинки, що покривають всі поверхні нерівним кілким шаром. Як правило, поява легкого крижаного покриву говорить про те, що з’явилися негативні температури і перші заморозки.

З пониженням температур приходить холодний фронт, який приносить холодну повітряну масу. Вітру змінюють свої напрямки і посилюються, приносячи з собою опади і негоду. Якщо це відбувається поступово, то осінь виходить сльотава, затяжна.

Купчасто-дощові хмари несуть з собою велику кількість опадів. Якщо зміна кулеметів відбувається різко, то нерідко можна побачити ще на початку осені дощі зі снігом, сильні вітри, поява різних холодних циклонів.
Ближче до грудня температура повітря падає до низьких негативних відміток, які вже сковують водну поверхню першого кіркою льоду. Лід ще не зовсім міцний, тому вода несе його вниз за течією, утворюючи осінній льодохід.

В середині осені землю покриває ожеледь, він утворюється тільки за умови легкого морозу, який не дає дощу перетворюватися в сніг. Повітря вже холодний, але земля ще не настільки охолола, щоб все навколо покрилося білим покривалом снігу – перша передвісника сильного морозу.

Так природа готує перехід до зими, довгої і затяжний, сніжною і холодною. Морозний подих вже відчувається в холодних ночах, а негода і сльота перебудовують навколо все живе, вводять його в сплячку, що допомагає впоратися з наближенням холодами.

Таблиця з поясненнями на тему “Осінні явища природи”

Ця таблиця надає загальний огляд осінніх явищ природи та їх характеристик.