«Характеристика Семена» за оповіданням С. Васильченка «Басурмен»

Талант С. Васильченка неповторний, невмирущий. До нових і нових поколінь читачів іде барвисте слово письменника, й досі живе про нього добра пам’ять. І скільки радості приносить творчість людини, яка дуже любить землю, свій рідний краї і шукає гармонії у житті! Яскравим прикладом такої радості може бути оповідання «Басурмен», яке у перше було опубліковане в збірці «Оповідання» в 1919 році.

Головним героєм оповідання С. Васильченка «Басурмен» є хлопчик Семен, який не любив мо­литися Богу, за це його мати сварила і називала басурменом. Таким чи­ном, басурмен – це відступник або той, хто не вірить у Бога і не дотриму­ється його заповідей. Темою оповідання стало зображення селянського хлопчика Семена, який ніяк не хотів молитися, порозумітися з Богом, через що його і було названо басурменом. А головною ідеєю твору стало возвеличення життєрадісної вдачі хлопця, який любить пофан­тазувати і прагне збагнути допитливим дитячим розумом та серцем навколишній світ. Основною думкою, яку висловлює С. Васильченко в своєму оповіданні, є думка про те, що кожна людина індивідуальна, вільна у власному ви­борі, має право на самостійне визнання і самоствердження.

Мати Семена, сама не дуже богомільна, примушує хлопця ревно молити­ся. А того зовсім не надять поклони та нудне моління перед іконами. У ньому підсвідомо народжується протест проти Бога, його не лякає і картина «Страшного суду», що висить у хаті. Це змушує матір назва­ти Семена басурменом тобто тим, хто не вірить у Бога і не молиться.

За куріння батьківської цигарки мати виганяє хлопця з хати. Семен тікає за клуню, в кропиву. Там він починає мріяти над тим, чим би розжалити до себе матір. Хлопець уявив власне поховання, як його несуть у труні до ями, мати плаче. Тільки його хотіли всунути в яму, як хлопець підхоплюється і тікає.

Перебуваючи на лузі, хлопець сприймає музику природи, якою він на­солоджується. Тут, серед цієї природної краси, Семен намагається правити службу, ніби диякон у церкві. Так Семен відчуває себе новим паламарем.

Експозиція: інтер’єр хати, де живе Семен, дорікання матері сину за його нешанобливе ставлення до Бога.

Семен, за словами його матері, – лобань, безсоромник, харци­зяка, невіра, хрещена тварина, басурмен. Але в той же час хлопець має такі риси характеру, як наполегливість, чуйність, винахідливість, хитрість і спритність. Здебільшого Семен великий романтик і фантазер. Він дуже полюбляє природу и вміє сприймати музику оточуючого світу.

У своєму оповіданні С. Васильченко досить вдало використовує уявне та казкове. Завдяки цьому йому вдається підкреслити індивідуальність Семена, хлопця, який прагне са­мостійно осмислити навколишній світ і вдається до фантазування, хлопця, який серед музики і співів природи був чарівним диригентом і художнім митцем.

У кожного хлопця існує своя таємниця. Найчастіше усього такі таємниці допомагають хлопцям скрасити будні і розвивають фантазію. Особисто Семен відкриває для себе красу навколишнього світу і тим доводить, що вміє розуміти рідну природу. Коли мати покарала хлопця за паління і вигнала з дому, він побіг у луки і там побачив те, повз що раніше проходив і не помічав. І комахи, і метелики, і травиця, і квіти – все здалося хлопчикові таким дивовижним, чарівним, що він і гадки не мав, чому раніше не бачив цю красу.

Коли розум бере верхи, Семен розуміє, що робить щось не так, бо батьки невдоволені ним, його вчинками. Семен –

дотепний, щирий, безпосередній, смішний хлопець. Він тягнеться до красивого, може фантазувати. Він вміє робити свої висновки, коли потрапляє у несподівані ситуації. Мені здається, що ті риси, якими наділив героя оповідання «Басурмен» С. Васильченко письменник, допоможуть і нам майбутньому долати усілякі негаразди, бо серце цього хлопця добре і співчутливе, тому він може бути прикладом для багатьох з нас.

Кого шукали стражники за словами Семена

Состарился император в одной восточной стране и понял, что пришло время выбрать себе преемника. Но вместо того, чтобы назначить преемника из числа одного из своих помощников или своих наследников, он решил выбрать нечто другое. Всех молодых людей, какие только жили в империи, он попросил собраться вместе в один день. Когда все собрались, император обратился к молодым людям с такими словами: «Я уже стар, мне пора уйти в отставку. Нам необходимо выбрать следующего императора. Я решил выбрать одного из вас».

Дети императора были в шоке! Но император продолжал. «Сегодня я собираюсь дать каждому из вас по одному семечку. Это семена совершенно особых растений. Я хочу, чтобы вы посеяли семена, полили их водой, и спустя год, начиная с сегодняшнего дня, вы должны вернуться сюда с тем, что вырастет из этих семян. Потом я сравню растения, которые вы принесёте, и тот, кого я выберу, будет следующим императором!»

Один юноша по имени Линг тоже был на приёме у императора в тот день, и он, как и другие, получил семена. Он пошёл домой и с волнением рассказал матери обо всём, что случилось во дворце. Мама Линга помогла юноше подобрать горшок и почву для растения, он посеял семечко и полил его. Каждый день он поливал его, ухаживал за ним и наблюдал. Примерно через три недели, другие молодые люди начали говорить о своих семенах и растениях, которые начали расти.

Линг продолжал проверять своё семечко, но у него так и не появилось ничего, и он чувствовал себя неудачником. Прошло полгода, но даже крохотного росточка не появилось в горшке Линга. Он просто продолжал ждать, в глубине душе надеясь, что его семечко вырастет. Наконец, завершился год, и молодые люди со всей империи принесли свои растения на проверку к императору. Сначала Линг сказал своей матери, что не собирается нести во дворец пустой горшок. Но мама посоветовала юноше быть честным, рассказать, как всё произошло, и хотя, Линг чувствовал себя опустошённым, в глубине души он знал, что его мама была права. Он взял свой пустой горшок и отправился во дворец. Придя к императору, Линг был поражён разнообразием растений, выращенных другими молодыми людьми. Они были прекрасны, разнообразны по формам и размерам. Линг положил пустой горшок на пол, и все начали смеяться над ним. Некоторым стало жаль его, и они просто сказали: «Эй, хорошо, что попытался».

Затем в зал вошёл император и поприветствовал молодых людей. Линг попытался спрятаться за спинами других. Император заметил Линга и его пустой горшок. Он приказал страже вывести его вперёд. Линг был в ужасе. «Император знает, что я неудачник! – думал он. – Может быть, он прикажет меня казнить?!»

Стражники вывели Линга вперед, и император спросил, как его зовут. «Меня зовут Линг»,– робко ответил он. Все рассмеялись. Император попросил всех успокоиться, а затем посмотрел на Линга, и объявил: «Вот ваш новый император! Его зовут Линг!» Линг не мог поверить своим ушам. Ведь он даже не смог вырастить своё семечко. Как же его могли выбрать новым императором?

Тогда император сказал: «Ровно год назад, всем присутствующим здесь я раздал семена. Я приказал вам взять семена, посадить их, полить водой, и вернуться ко мне сегодня. Но я дал вам всем варёные семена, которые никак не могли бы прорасти. Все вы, за исключением Линга, принесли мне деревья, растения и цветы. Когда вы поняли, что семечко не будет расти, вы заменили то семя, которое я дал вам. Линг был единственным, мужества и честности которого хватило на то, чтобы принести мне горшок с моим семенем. Вот почему именно он будет новым императором!» В жизни всё закономерно

Если вы посадите честность, пожнёте доверие.

Если вы посадите добро, приобретёте друзей.

Если вы посадите смирение, пожнёте величие.

Если вы посадите настойчивость, пожнёте победу.

Если вы посадите размышления, пожнёте гармонию.

Если вы посадите тяжелую работу, пожнёте успех.

Если вы посадите прощение, пожнёте примирение.

Если вы посадите терпение, пожнёте улучшение.

Если вы посадите веру, пожнёте чудо.

Если вы посадите ложь, пожнёте недоверие.

Если вы посадите эгоизм, пожнёте одиночество.

Если вы посадите гордость, пожнёте унижение.

Если вы посадите зависть, пожнёте проблемы.

Если вы посадите жадность, пожнёте потери.

Если вы посадите сплетни, приобретёте врагов.

Будьте осторожны насчёт того, что сажаете сегодня. Ведь это определит ваш завтрашний урожай. Прорастающие семена могут улучшить или ухудшить нашу жизнь, и они – плоды наших деяний.