Байдужі люди втрачають бажання служити Богові, людям, вони зрікаються свого покликання, мети, заради якої були створені Господом. Байдужість починається тоді, коли людина починає жити лише для себе, своїх цілей, інтересів, і їх вона ставить вище за все, що відбувається навколо.25 лист. 2021 р.
Бо байдужість – це стан людської душі, коли людина не виявляє ані найменшого інтересу до чогось. До неї не можна просто підійти і поспілкуватись про сьогодення, її нічим не можна зацікавити, кажуть, що не можна «достукатись», тому що людина втратила інтерес до всього…
Апа́тія, байду́жість (дав. -гр. ἀ- «без» + πάθος «пристрасть, хвилювання, збудження») — це відсутність почуттів, емоцій, інтересу чи стурбованості щодо чого-небудь. Цей стан байдужості або придушення таких емоцій, як турбота, ажитація, мотивація або пристрасть.
Людина, збайдужіла до своєї справи, не може виконувати її надто якісно чи продуктивно, вона стає лінивою до свого діла, яке не приносить їй більше жодного задоволення.
Слово Боже говорить нам, що байдужість — це одна з ознак стану людської душі в останніх часах. Байдужість — це властивість характеру людини, яка виявляється у частковому або повному ігноруванні суспільних цінностей. Коренями цього гріха вважається егоїзм, бажання слави, кар'єризм, сребролюбіє.
Байдужість – це стан людини, коли вона не виявляє ані найменшого зацікавлення будь-чим, коли до неї ніщо не може «достукатись», коли її серце і душа не реагують. Недарма байдужість ще називають черствістю, прохолодністю, знеохоченням, нечулістю, безсердечністю, бездушшям.
