Трудове навчання 6 клас (для хлопців) – В.К. Сидоренко

Опорні поняття: машина, види машин, механізми та їх різновиди, виконавчі (робочі) механізми.

Навколо нас працює багато різних машин. Машина як частина техніки є знаряддям виробництва, що замінює ручну працю людини. Машини допомагають людині в її діяльності. Машини створюються людиною, щоб полегшити фізичну й розумову працю, серед них є такі, що можуть частково або повністю замінити людину в різних видах роботи.

У сучасному виробництві використовують різноманітні механізми і машини.

– Механізм — це сукупність рухомо з’єднаних деталей для передавання та перетворення сили і руху.

– Машина — механізм або поєднання механізмів для перетворення одного виду руху на інший, для виконання корисної механічної роботи, перетворення матеріалів, виробництва, передачі або перетворення енергії та інформації.

У складі машини можна виділити три основні частини: двигун, передавальний механізм й робочий механізм, (орган). Двигун і передавальний механізм служать для приведення в рух робочого органу.

За своєю будовою та за видами робіт, які вони виконують, залежно від основного призначення машин їх поділяють на три великі групи: енергетичні, робочі та інформаційні.

Енергетичні машини (машини-двигуни) призначені для перетворення будь-якого виду енергії на механічну й навпаки: електродвигуни, турбіни, двигуни внутрішнього згорання, парові та поршневі машини, гирьові, пружинні, інерційні механізми (мал. 151).

Мал. 151. Енергетичні машини

Машини-двигуни і машини-генератори (енергетичні машини) — це й електричні двигуни, що перетворюють електричну енергію на механічну, й електричні генератори, що перетворюють механічну енергію валу, яркий обертається, на електричну енергію (електричний струм); двигуни внутрішнього згорання, що перетворюють хімічну енергію згорання палива (бензин, дизельне пальне) на механічний рух вала; гідравлічні турбіни гідроелектростанції (ГЕС), що перетворюють механічну енергію рухомої води на механічну енергію валу турбіни, що обертає вал електрогенератора.

Енергетичні машини приводять у дію робочі машини — транспортні засоби сухопутного, водного, повітряного та космічного призначення, виробничо-технологічні установки, комунальні та побутові прилади тощо.

Робочі машини (машини-знаряддя) змінюють стан, властивості та просторове положення матеріалів. Ці машини, у свою чергу, поділяються на технологічні, транспортні й транспортувальні.

Технологічні машини перетворюють форму і властивості різних оброблюваних матеріалів або предметів. До них на лежать метало- й деревообробні верстати, будівельні, гірничі, металургійні, сільськогосподарські, харчові, текстильні, поліграфічні тощо. Цей вид машин об’єднує найбільшу частку машин, що нині існують (мал. 152).

Мал. 152. Технологічні машини

Транспортні й транспортувальні машини змінюють положення об’єктів праці й переміщують людей. До транспортних машин відносять автомобілі, тепловози, електровози, літаки, вертольоти, пароплави тощо, тобто ці машини переміщуються разом із вантажем (мал. 153).

Мал. 153. Транспортні машини

До транспортувальних машин належать конвеєри (стрічкові, пластинчасті, гвинтові, роликові, вібраційні), підйомники, ліфти, крани, елеватори тощо. Ці машини, переміщуючи вантажі та людей, при цьому самі залишаються на місці (мал. 154).

Мал. 154. Транспортувальні машини

Мал. 155. Інформаційні машини: а — електронні; б — механічний арифмометр «Фелікс»

Інформаційні машини застосовують для збирання, обробки, зміни й передавання інформації: комп’ютер, смартфон, банкомат, термінал для оплати послуг (мал. 155, а).

Хоча в цих приладах і пристроях практично відсутні рухомі механізми, їх називають машинами як історичних наступників простих лічильних машин — арифмометрів, у яких операції виконувалися за рахунок механічного руху шестерень (мал. 155, б). Крім того, у них також можна виділити подібні основні частини, притаманні машинам: джерело енергії, передавальні електричні кола і робочі органи — процесори.

Кожна з машин складається з окремих механізмів, а механізми — з окремих деталей. Наприклад, отримана енергія передається на знаряддя за допомогою передавального механізму — пасової передачі, зубчатих коліс, валів тощо.

Кожен з механізмів, що входять до складу машин, має певне призначення. Одні з них являють собою поєднання тільки твердих тіл, інші мають у своєму складі гідравлічні (передача дії за допомогою рідини — води, мастила), пневматичні (передача дії за допомогою газів, повітря), електричні та інші пристрої.

За своїм призначенням механізми машин розподіляють за такими видами (мал. 156—161): механізми двигунів і перетворювачів; передавальні механізми; виконавчі механізми; механізми керування, контролю та регулювання; механізми транспортування, подавання, живлення та сортування; механізми автоматичного обліку, дозування та упаковування готової продукції.

Механізми як складові машини виконують частину роботи, що покладена на машину в цілому. Так, механізми двигунів здійснюють перетворення різних видів енергії на механічну роботу. Для перетворення механічної роботи на інші види енергії існують механізми перетворювачів. До механізмів двигунів відносять механізми двигунів внутрішнього згорання, парових машин, електричних двигунів, турбін тощо (мал. 156). До механізмів перетворювачів належать механізми насосів, компресорів, гідро- та пневмоприводів.

Передавальні механізми призначені для передавання руху від двигуна до технологічної машини або виконавчих механізмів. До них відносять редуктори, варіатори, коробку передач і подач тощо (мал. 157).

Мал. 156. Двигун внутрішнього згорання

Мал. 157. Коробка передач

Мал. 158. Ковшовий екскаватор

Мал. 159. Панель керування автомобіля

Виконавчими механізмами називають механізми, які безпосередньо діють на заготовку, їх завданням є зміна форми, стану, положення й властивостей заготовки. До виконавчих механізмів, наприклад, належать механізми пресів, які змінюють форму (деформують) заготовки, механізми грохотів (решіток) у зерноочисних машинах, механізми подачі ковша екскаватора (мал. 158) тощо.

Механізмами керування, контролю та регулювання називають різні механізми і пристрої, переважно для контролю розмірів, розташування або властивостей заготовок, деталей і готових виробів (мал. 159).

На малюнках 160 показано приклад механізму транспортування (подавання), а на малюнку 161 — механізму автоматичного обліку та упаковування готової продукції.

Найчастіше виконавчими механізмами робочих технологічних машин є інструменти, які в процесі роботи машини діють на заготовку (предмет праці) й змінюють його. Інструменти робочих технологічних машин для обробки різних матеріалів поділяють на:

• різальні (різці, свердла, фрези, пилки, протяжки);

• давильні (штампи, накатники, валки прокатних станів, волоки);

• шліфувальні (шліфувальні круги, бруски, стрічки);

• ударні (молоти, пробійники, просічки);

• кріпильно-затискувальні (лещата, затискні патрони, державки, оправки).

Мал. 161. Пакувальний механізм

Чи добре засвоїли?

1. Як класифікують машини залежно від їх основного призначення?

2. Яке призначення енергетичних машин?

3. Яке призначення робочих машин?

4. У чому полягають особливості технологічних машин?

5. Що забезпечують транспортні й транспортувальні машини?

6. Яке призначення інформаційних машин?

7. Що являє собою механізм?

8. Які функціональні елементи має у своєму складі машина?

9. Які механізми можуть входити до складу машин?

10. Що покладено в основу класифікації механізмів машин?

Обери з трьох варіантів найбільш повну правильну відповідь.

1. Що називають машиною?

A. Механічний пристрій, призначений для перетворення енергії, матеріалів або інформації.

Б. Механічний пристрій, призначений для перетворення енергії.

B. Механічний пристрій, призначений для перетворення матеріалів та інформації.

2. З яких основних частин складається машина?

A. Двигун, механізм передачі або перетворення руху, робочий орган.

Б. Двигун, робочий орган, корпус.

B. Робочий орган, механізм передачі або перетворення руху, корпус.

3. На які групи поділяють робочі машини?

A. Двигуни, транспортні, технологічні, електричні.

Б. Машини-двигуни, технологічні, транспортувальні, електричні.

B. Технологічні, транспортні, транспортувальні.

4. Для чого слугують машини-двигуни?

A. Для перетворення енергії.

Б. Для перетворення механічної енергії та виконання роботи.

B. Для використання механічної енергії з метою руху.

5. Для чого людина застосовує машини?

A. Для підвищення культури праці.

Б. Для зменшення частки ручної праці.

B. Для полегшення праці й підвищення її продуктивності.

6. Які види корисної роботи виконують транспортні машини?

A. Переміщення вантажів. Б. Перевезення вантажів і людей.

B. Обробка матеріалів.

8. Як називаються машини, що слугують для виготовлення різної продукції (виробів)?

А. Транспортні. Б. Технологічні. В. Енергетичні.

9. До якого класу машин належить електродвигун?

А. Машини-двигуни. Б. Технологічні. В. Транспортувальні.

10. Визначте технологічні машини.

А. Токарний, стругальний, свердлильний і фрезерний верстати; автомобіль.

Б. Токарний, стругальний, свердлильний і фрезерний верстати; швейна машина.

В. Швейна машина; фрезерний, токарний і свердлильний верстати; велосипед.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

§ 19. Прийоми керування свердлильним верстатом

Робота на свердлильному верстаті починається з його підготовки. До підготовчих робіт належить зовнішній огляд верстата, перевірка наявності пристосувань для кріплення заготовок, а також свердел необхідного діаметра, тому що від правильного вибору свердла залежатиме якість виконання технологічної операції.

Перед свердлінням необхідно надійно закріпити свердло в патроні. Кріпиться воно за допомогою спеціального ключа (мал. 198).

Намітивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно закріпити її на робочому столі верстата за допомогою спеціального пристосування. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень (мал. 199).

Машинні лещата кріпляться на робочому столі нерухомо за допомогою кріпильних болтів. Використовуються машинні лещата при свердлінні заготовок товщиною від 5 мм і більше. Якщо ж потрібно просвердлити отвір у тонколистовому металі, використовуємо ручні лещата з обов’язковою підставкою (дерев’яною).

Мал. 198. Патрон і ключ свердлильного верстата

Мал. 199. Закріплення заготовок: а – у ручних лещатах; б – у машинних лещатах

Мал. 200. Правильна робоча позиція

Мал. 201. Параметри свердління. V – швидкість різання; S – швидкість подачі свердла

Під час роботи на свердлильному верстаті займають правильну робочу позицію (мал. 200). Якщо шпиндельна бабка розміщена дуже низько або високо стосовно заготовки, її необхідно відрегулювати. Для цього опускають шпиндельну бабку за допомогою відповідної рукоятки таким чином, щоб свердло було на 5-10 мм вище від поверхні заготовки.

Продуктивність свердління визначається двома параметрами: швидкістю різання (V) та швидкістю подачі свердла (S) (мал. 201). Свердло, що обертається, переміщують у напрямку деталі, у якій виконують отвір. Таке переміщення називають подачею свердла. Під час свердління потрібно контролювати, щоб подача свердла не була надто великою, оскільки це може призвести до поломки свердла, особливо якщо його діаметр невеликий.

Обравши матеріал для свердління, потрібно правильно вибрати і частоту (швидкість) обертання свердла. Для різних матеріалів вона різна. Якщо частота обертання свердла буде більшою за норму, свердло буде нагріватися. При цьому втрачається його міцність, воно тупиться.

Регулювання частоти обертання свердла здійснюється за допомогою паса, який розташовують, залежно від необхідної частоти, на веденому та ведучому шківах різного діаметра (мал. 202).

Щоб досягти рівномірної подачі, наприкінці свердління наскрізного отвору свердло подається з меншим натиском на рукоятку подачі. При наскрізному свердлінні під час виходу свердла із заготовки на її краю утворюються задирки, за які може зачепитися різальна кромка свердла. Це призводить до його ламання. Для запобігання поломці в кінці свердління під заготовку необхідно підкласти дерев’яний брусок та зменшити подачу свердла.

Мал. 202. Пасова передача свердлильного верстата

Мал. 203. Обмежувач подачі з вимірювальною шкалою

Мал. 204. Упор, закріплений на свердлі: а – загальний вигляд; б – змінні насадки; в – ключ

Мал. 205. Електричний дриль з обмежувачем

Під час свердління глухих отворів на визначену глибину використовують обмежувач подачі з вимірювальною шкалою (мал. 203).

Також можна використовувати спеціальні упори, які надіваються на свердло відповідного діаметра та закріплюються затискними гвинтами (мал. 204).

У побуті широко використовують електрифікований ручний інструмент (електродрилі), який також обладнано спеціальними упорами для обмеження глибини свердління (мал. 205).

Мал. 206. Промислові свердлильні верстати: а – вертикально-свердлильний; б – радіально-свердлильний; в – настільний свердлильний

На промислових підприємствах використовують складні свердлильні верстати (мал. 206). Вони працюють в автоматичному режимі, виконуючи одночасно декілька технологічних операцій. Такі технологічні машини називають верстатами-автоматами. Керують такими верстатами висококваліфіковані робітники-свердлувальники. Спеціалісти цієї професії повинні знати будову та принцип дії таких верстатів, а також уміти користуватися комп’ютером, обирати режими роботи, проводити наладку різального інструменту. Підготовку таких фахівців здійснюють професійно-технічні навчальні заклади.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 18

Установлення та закріплення свердла у свердлильному патроні. Відпрацювання прийомів керування свердлильним верстатом

Обладнання та інструменти: свердлильний верстат, свердлильний патрон, машинні лещата, набір свердел різного діаметра, заготовки.

Послідовність виконання роботи

1. Оглянь свердлильний верстат.

2. Закріпи свердло потрібного діаметра в патроні.

3. Виконай розмітку центра отворів на заготовці.

4. Надійно закріпи заготовку в машинних лещатах.

5. Здійсни тренувальну вправу з подачі свердла до заготовки при вимкненому живленні.

6. Включи верстат, плавно підведи свердло до заготовки.

7. З дозволу вчителя виконай тренувальну вправу.

подача, швидкість подачі, швидкість різання.

Обмежувач — пристрій, за допомогою якого регулюється глибина отвору.

Подача — переміщення різального інструменту або оброблюваної деталі.

• 1. Які підготовчі технологічні операції виконують перед свердлінням?
• 2. Для чого використовують машинні лещата?
• 3. У яких випадках застосовується обмежувач?
• 4. Як встановити необхідну швидкість обертання шпинделя свердлильного верстата?

Тестові завдання

1. Які параметри потрібно знати для визначення частоти обертання шпинделя свердлильного верстата?

• А діаметр свердла
• Б діаметр отвору
• В швидкість обертання шпинделя
• Г матеріал, з якого виготовлено заготовку

2. Для видалення зрізаного свердлом в отворі матеріалу призначено.

• А робочу частину
• Б ріжучу частину
• В хвостовик
• Г спіральні канавки
• Д усі перелічені елементи
• Е правильної відповіді немає

3. Для чого використовується обмежувач?

• А для обмеження швидкості подачі свердла
• Б для обмеження швидкості обертання свердла
• В для обмеження глибини свердління

4. У кінці свердління натиск на свердло необхідно.

• А збільшити
• Б зменшити
• В залишити незмінним
• Г не має значення при свердлінні металу
• Д правильної відповіді немає

5. Чим утримують тонколистовий метал при свердлінні?

Трудове навчання 6 клас (для хлопців) – Б.М. Терещук

1. 3 яких основних вузлів складається свердлильний верстат?

2. До якого типу машин належить свердлильний верстат?

3. Яке призначення клинопасової передачі свердлильного верстата?

Робота на свердлильному верстаті починається з його підготовки. До підготовчих робіт належить зовнішній огляд верстата, перевірка наявності пристосувань для кріплення заготовок, а також свердел необхідного діаметра, тому що від правильного вибору свердла залежатиме якість виконання технологічної операції.

Перед свердлінням необхідно надійно закріпити свердло в патроні. Кріпиться воно за допомогою спеціального ключа (мал. 198).

Намітивши на заготовці центр майбутнього отвору, потрібно закріпити її на робочому столі верстата за допомогою спеціального пристосування. Це робиться з метою захисту рук від ушкоджень (мал. 199).

Машинні лещата кріпляться на робочому столі нерухомо за допомогою кріпильних болтів. Використовуються машинні лещата при свердлінні заготовок товщиною від 5 мм і більше. Якщо ж потрібно просвердлити отвір у тонколистовому металі, використовуємо ручні лещата з обов’язковою підставкою (дерев’яною).

Мал. 198. Патрон і ключ свердлильного верстата

Мал. 199. Закріплення заготовок: а – у ручних лещатах; 6-у машинних лещатах

Мал. 200. Правильна робоча позиція

Мал. 201. Параметри свердління: V— швидкість різання;

S – швидкість подачі свердла

Під час роботи на свердлильному верстаті займають правильну робочу позицію (мал. 200). Якщо шпиндельна бабка розміщена дуже низько або високо стосовно заготовки, її необхідно відрегулювати. Для цього опускають шпиндельну бабку за допомогою відповідної рукоятки таким чином, щоб свердло було на 5-10 мм вище від поверхні заготовки.

Продуктивність свердління визначається двома параметрами: швидкістю різання (V) та швидкістю подачі свердла (S) (мал. 201). Свердло, що обертається, переміщують у напрямку деталі, у якій виконують отвір. Таке переміщення називають подачею свердла. Під час свердління потрібно контролювати, щоб подача свердла не була надто великою, оскільки це може призвести до поломки свердла, особливо якщо його діаметр невеликий.

Обравши матеріал для свердління, потрібно правильно вибрати і частоту (швидкість) обертання свердла. Для різних матеріалів вона різна. Якщо частота обертання свердла буде більшою за норму, свердло буде нагріватися. При цьому втрачається його міцність, воно тупиться.

Регулювання частоти обертання свердла здійснюється за допомогою паса, який розташовують, залежно від необхідної частоти, на веденому та ведучому шківах різного діаметра (мал. 202).

Щоб досягти рівномірної подачі, наприкінці свердління наскрізного отвору свердло подається з меншим натиском на рукоятку подачі. При наскрізному свердлінні під час виходу свердла із заготовки на її краю утворюються задирки, за які може зачепитися різальна кромка свердла. Це призводить до його ламання. Для запобігання поломці в кінці свердління під заготовку необхідно підкласти дерев’яний брусок та зменшити подачу свердла.

Мал. 202. Пасова передача свердлильного верстата

Мал. 203. Обмежувач подачі з вимірювальною шкалою

Мал. 204. Упор, закріплений на свердлі: а – загальний вигляд; б – змінні насадки; в – ключ

Мал. 205. Електричний дриль з обмежувачем

Під час свердління глухих отворів на визначену глибину використовують обмежувач подачі з вимірювальною шкалою (мал. 203).

Також можна використовувати спеціальні упори, які надіваються на свердло відповідного діаметра та закріплюються затискними гвинтами (мал.204).

У побуті широко використовують електрифікований ручний інструмент (електродрилі), який також обладнано спеціальними упорами для обмеження глибини свердління (мал. 205).

На промислових підприємствах використовують складні свердлильні верстати (мал. 206). Вони працюють в автоматичному режимі, виконуючи одночасно декілька технологічних операцій. Такі технологічні машини називають верстатами-автоматами. Керують такими верстатами висококваліфіковані робітники-свердлувальники. Спеціалісти цієї професії повинні знати будову та принцип дії таких верстатів, а також уміти користуватися комп’ютером, обирати режими роботи, проводити наладку різального інструменту. Підготовку таких фахівців здійснюють професійно-технічні навчальні заклади.

Мал. 206. Промислові свердлильні верстати: а – вертикально-свердлильний; 6 – радіально-свердлильний; в – настільний свердлильний

ПРАКТИЧНА РОБОТА №18

Установлення та закріплення свердла у свердлильному патроні.

Відпрацювання прийомів керування свердлильним верстатом

Обладнання та інструменти: свердлильний верстат, свердлильний патрон, машинні лещата, набір свердел різного діаметра, заготовки.

Послідовність виконання роботи

1. Оглянь свердлильний верстат.

2. Закріпи свердло потрібного діаметра в патроні.

3. Виконай розмітку центра отворів на заготовці.

4. Надійно закріпи заготовку в машинних лещатах.

5. Здійсни тренувальну вправу з подачі свердла до заготовки при вимкненому живленні.

6. Включи верстат, плавно підведи свердло до заготовки.

7. З дозволу вчителя виконай тренувальну вправу.

– подача, швидкість подачі, швидкість різання.

Обмежувач — пристрій, за допомогою якого регулюється глибина отвору.

Подача — переміщення різального інструменту або оброблюваної деталі.

1. Які підготовчі технологічні операції виконують перед свердлінням?

2. Для чого використовують машинні лещата?

3. У яких випадках застосовується обмежувач?

4. Як встановити необхідну швидкість обертання шпинделя свердлильного верстата?

1. Які параметри потрібно знати для визначення частоти обертання шпинделя свердлильного верстата?

А діаметр свердла

Б діаметр отвору

В швидкість обертання шпинделя

Г матеріал, з якого виготовлено заготовку

2. Для видалення зрізаного свердлом в отворі матеріалу призначено…

А робочу частину

Б ріжучу частину

Г спіральні канавки

Д усі перелічені елементи

Е правильної відповіді немає

3. Для чого використовується обмежувач?

А для обмеження швидкості подачі свердла

Б для обмеження швидкості обертання свердла

В для обмеження глибини свердління

4. У кінці свердління натиск на свердло необхідно…

В залишити незмінним

Г не має значення при свердлінні металу

Д правильної відповіді немає

5. Чим утримують тонколистовий метал при свердлінні?

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.