Ефективне підживлення для малини – як збирати багато соковитих, солодких та екологічно чистих ягід?

Автор: Валерій https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=29 Перша редакція: 19 травня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 3 хвилини 👀 6939 разів 💬 0 коментарів

Хочу розповісти про те, як можна завдяки кільком простим діям, здійсненим навесні, суттєво збільшити врожай малини.

Проріджування ремонтантної малини

Свою ремонтантну малину ми восени обрізуємо під корінь, а потім всі ці стебла разом із збудниками хвороб і шкідниками, що оселилися на них, знищуємо. Навесні з ґрунту відростає маса нових пагонів, і в травні ця густа порость починає інтенсивно розвиватися.

Малина світлолюбна, і в загущеній посадці, куди не проникають сонячні промені, вона скидає значну частину зав’язі, а при плодоношенні дає дрібні ягоди.

Щоб пагони в тісноті не конкурували один з одним за площу живлення, повітря, вологу та світло, ми їх проріджуємо, залишаючи на одному погонному метрі від 10 до 20 найміцніших і найрозвиненіших стебел. Така схема дозволяє отримати максимальний урожай.

Видалену порость малини ми закладаємо в компост. Вам може здатися, що після проріджування насадження стали дуже рідкими, але так вони будуть виглядати лише доти, доки пагони густо не вкриються листям і не стануть вищими і потужнішими.

Крім того, дуже скоро знову почне наростати порость, і тижнів за два вам доведеться її видаляти.

Весняні підживлення малини

Зростає ремонтантна малина на цій ділянці не перший рік, і, природно, живлення, яке ми закладали під час висаджування в траншею, вже здебільшого витратилося.

Тому навесні потрібно провести підживлення, а ще краще вносити добрива регулярно, щоб до початку закладання пуп’янків встигли вирости та максимально розвинутися пагони. Чим більшими вони виростуть, тим більше на них буде ягід.

Чим підживити малину

Підживлення ми проводимо Курником, екологічно чистим добривом, яке ми використовуємо і для квітів, і для овочів. Перевага Курника над домашнім курячим послідом у тому, що виробник піддав його високотемпературній обробці, внаслідок якої було знищено збудники захворювань, насіння бур’янів та яйця гельмінтів.

Це гранульоване добриво не тільки живить рослини макро- і мікроелементами, а й сприяє підвищенню родючості ґрунту.

Для приготування підживлення потрібно 200-300 г Курника всипати в 10 л води і залишити на кілька годин, щоб гранули розмокли. Потім ми додаємо в розчин 50-100 мл Байкалу – унікального комплексу мікроорганізмів, що також сприяють відновленню та підвищенню родючості ґрунту. Це також екологічний і дуже корисний препарат, яким можна піджилювати будь-які рослини.

Як вносити підживлення

Добре розмішавши розчин, я проливаю ряд ремонтантної малини з розрахунку 1 відро на 1 погонний метр. Після внесення підживлення відновиться родючість ґрунту, і в ньому почнуть активніше працювати корисні мікроорганізми, що допомагають рослинам засвоювати поживні елементи.

Найкраще таке підживлення робити кожні десять днів. Це дозволить малині до цвітіння наростити високі пагони, на яких згодом сформується рясний урожай великих, солодких та екологічно чистих ягід.

Курник можна використовувати і в сухому вигляді: розсипте гранули навколо кущів і злегка загорніть їх в землю. Під час поливів і дощів вони, поступово розчиняючись, довго живитимуть коріння малини. Однак у цьому випадку добриво діє не так швидко, тому ми вважаємо за краще регулярно підживлювати малину рідким Курником у поєднанні з Байкалом.

Дуже зручно вносити такі підживлення через краплинне зрошення, але попередньо розчин потрібно профільтрувати, щоб осад не забив емітери.

Усього вам найкращого.

Як правильно прищепити яблуню на дичку: інструкція + відео

Посадка часнику восени: на яку глибину, відстань, в який час. Як правильно прищеплювати яблуні: як готувати зріз, ніж обробляти місце різу і чим закривати прищепу.

Раніше щеплення здавалася мені складним і недоступним справою. Після того, як мені показали правильну технологію і розповіли тонкощі справи, я навчилася прищеплювати будь плодові дерева. Сьогодні я ділюся з вами своїм досвідом – як правильно прищепити яблуню на дичку.

Особливості щеплень

Щеплення можна порівняти з ампутацією кінцівки. Для того щоб прищепу (гілочка, яку прирощують до дикого саджанцю) вдало приріс до підщепі (дике дерево, саджанець, який використовують в якості основи), потрібно дотримати кілька важливих умов:

1. Висока швидкість маніпуляцій. Виконати щеплення потрібно як можна швидше. Час між оголенням зрізів підщепи і прищепи не повинна перевищувати 20 секунд, інакше поверхні окислятся. Оксиди не дадуть деревині підщепи прирости до привою.
2. Щільний контакт. Успіх «приростання» визначається щільністю контакту двох зрізів і від рівності зрізу. Щоб зріз гілок вийшов рівним, необхідний гострий інструмент і фіксуюча пов’язка. Вона повинна бути щільною, щоб не допустити зсуву прищепи при поривах вітру.
3. Час проведення щеплення – перша половина весни. Коли в штамбі дички вже почався сокорух і набубнявіли бруньки. Також можна виконувати щеплення з перших зелених листочків.
4. Підщепа повинен бути в стані активного сокоруху, щепа – у стані спокою. Для цього гілочку для щеплення зрізують взимку і зберігають у холодильнику. Зберігання при температурах +5…+7º попереджає втрату вологи і затримує ріст листя. До моменту щеплення нирки прищепи повинні бути «непроснувшимися».

Також важливо після щеплення «пригальмувати» зростання нирок у гілочки-прищепи. Це дасть можливість сполучної тканини нарости між зрізами. Для гальмування набрякання бруньок щепа закривають паперовим або поліетиленовим пакетом.

А тепер розглянемо на прикладі, як правильно прищепити яблуню на дичку – відео нижче.

Щеплення яблуні на дичку: терміни. Як прищепити яблуню до дичці

Не так вже легко купити хорошу яблуньку. Часто на ринках продають дикорослі саджанці під виглядом сортових, і навіть в спеціалізованих магазинах їх можуть переплутати. Другий нюанс – хороші сорти зазвичай розраховані на теплий, південний клімат, а в більш прохолодних регіонах вимерзають. Нікому не хочеться кілька років ростити яблуньку, яка в один прекрасний момент вимерзне. Тому залишається останній варіант – щеплення яблуні на дичку. Справа ця непроста, доведеться спробувати багато разів, перш ніж ваші щепи почнуть приживатися і рости, але зате такий навик дає безмежні можливості для вашого саду.

Підщепа – завдання номер один

Щеплення яблуні на дичку здійснюється при наявності хорошої і міцної рослини. Саме воно буде забезпечувати культурну яблуню поживними речовинами за рахунок потужної кореневої системи. Якщо у вас на дачній ділянці вже є дика яблуня, то вона і буде служити підщепою. Можна розпитати у сусідів-садівників, напевно у когось з них на ділянці є корінь старої яблуні, у якій загинула культурна частина, а з-під щеплення з’явилися паростки диких дерев. Досить викопати їх і дати можливість вкорениться на постійному місці проживання.

Відкриємо вам один секрет: щеплення яблуні на дичку груші проходить набагато успішніше, ніж на аналогічну рослину. Тому якщо у вас є можливість посадити на ділянці дику грушу – обов’язково скористайтеся нею.

Вирощування підщепи з насіння

Це довгий процес, однак якщо ви не плануєте робити щеплення найближчим часом, але хочете, щоб на ділянці була хороша підщепа, то варто посадити для цих цілей кілька дерев. Для збору насіння найкраще підійдуть зимостійкі, місцеві сорти яблунь. Насіння заготовляють із стиглих плодів, зібраних восени. Бажано брати найбільші і красиві.

Насіння, вийняті з плодів добре промивають і ретельно висушують. Якщо збір відбувається восени, то насіння потрібно прибрати приблизно до середини січня. Далі їх чекає стратифікація, для цього насіння необхідно пересипати річковим піском і прибрати на нижню полицю холодильника. Замінити процедуру стратифікації можна посівом на грядку. З осені виберіть зручне місце і закладіть насіння на глибину 3-4 див Вони пролежать під снігом усю зиму, а навесні дадуть дружні сходи. До осені вони перетворяться в невеликі, але міцні саджанці.

Однорічні саджанці

Ми поки говоримо про те, як виростити дичку яблуні для щеплення. Пройшло перше літо, саджанці зміцніли, тепер їх потрібно визначити на основне місце. Ще через два роки вони перетворяться на справжні молоді деревця, до яких можна прищеплювати культурні рослини. До цього часу потрібно встигнути підготувати прищепу. Для цього потрібні красиві стиглі плоди того сорту, який ви хочете вирощувати на своїй ділянці. Процедура вирощування абсолютно ідентична з тією, яку ми описували вище. Тільки часу буде потрібно трохи менше. Якщо висіяти насіння восени в грядку, то до наступної осені вони стануть тонкими саджанцями, а ще через рік – справжніми живцями. Оскільки підщепа уже досить зміцнів, щеплення яблуні на дичку може пройти цілком успішно.

Розмноження живцями яблуні

Щеплення яблуні навесні на дичку проводиться, коли є готова підщепа і відповідний держак. В якості першого підійде молодий саджанець або рослина, вирощена з насіння. Відмінним варіантом стане виросла на природі дика яблуня. Цей варіант краще всіх інших, тому як дикоросле дерево найбільш пристосоване до кліматичних умов вашого регіону.

Держак не обов’язково довго вирощувати з насіння, можна купити його на ринку, там де торгують сортовими саджанцями, а ще простіше – зрізати з дерева у кого-небудь із знайомих. Решта – справа техніки. Однак потрібно не тільки знати, як прищепити яблуню до дичці, але й володіти достатніми навичками. Можливо, хто-небудь із знайомих вже робив подібну процедуру і зможе вам допомогти.

Підготовка черешка

Щеплення яблуні навесні на дичку повинна відбуватися в один день. Тобто міцні гілочки або однорічні пагони потрібно підготувати в той же день, коли ви збираєтеся виконати процедуру. Не слід заготовляти забагато матеріалу на щепи, оцініть свої можливості і запас часу. Після того як живець зрізаний з материнської рослини, з нього видаляють листя, залишаючи лише частину черешків. Подальші маніпуляції залежать від обраної техніки. Для того щоб вам було легше визначитися, ми опишемо основні види щеплень, які ви можете використовувати.

Основні правила

Тепер ми більш детально поговоримо про те, як прищепити яблуню до дички. Однак спочатку підкреслимо важливість дотримання кількох правил. Перше: в які терміни проводилася щеплення, держак, тобто прищепа, повинна мати нирки, які не почали розвиватися. Для дотримання цього правила їх заготовляють у листопаді/березні і до самого щеплення зберігають у холодильнику або льосі при температурі +2 … – 4 С. Коли виконується щеплення яблуні навесні на дичку? Терміни підказує друге правило, яке говорить про те, що робити щеплення потрібно, коли починається сокорух. При цьому у випадку з яблунею можна сильно не поспішати: всі кісточкові можна прищеплювати аж до закінчення цвітіння. І останнє: культурні рослини прищеплюються на дикорослі, максимально пристосовані до особливостей регіону.

Підготовка необхідного інструменту

Вам потрібен ніж, при цьому обов’язково простежте, щоб лезо було дуже гострим і чистим. Можна провести просту перевірку: якщо лезо легко перерізає три-чотири аркуші паперу за один раз, то воно цілком годиться. Крім цього, вам потрібно садовий секатор і пила, поліетиленова плівка або ізоляційна стрічка. А ще не забудьте підготувати садовий вар і прозорі кульки з щільного поліетилену.

Інструменти готові, підщепа росте на призначеному місці, тепер справа за живцями. В якості таких потрібні добре визрілі однорічні пагони без квіткових нирок. Бажано, щоб вони були зрізані з південного боку крони. Добре огляньте гілочку, яку будете прищеплювати. У неї повинна бути гладка деревина, світлий зріз і здорові, не потемнілі нирки. Тепер розглянемо основні способи щеплення яблуні на дичку, щоб внести в наш екскурс елемент практики.

Щеплення проста копуліровка

Виконується у випадку, коли діаметр прищепи та підщепи приблизно однакові. Цей спосіб не вимагає особливих навичок і може бути легко виконаний будь-яким садівником, навіть новачком. Вам потрібно підготувати підщепу – для цього вибирайте гладке місце на стовбурі або гілці, без наростів і нирок, діаметр якого збігається з черешком. Тепер точним рухом «на себе» потрібно зробити косий гладкий зріз. Його діаметр тепер перевищує розміри щепи. Беремо втечу і з його серединної частини вирізаємо держак. Одним рухом робимо на ньому косий зріз. Тепер справа техніки: прикладаємо обидва зрізу один до одного. Зверніть увагу: камбіальні шари повинні обов’язково поєднуватися. При цьому чіпати зрізи руками не можна, щоб не було зараження хвороботворними бактеріями. Місце з’єднання туго обмотують вузькою поліетиленовою або ізоляційною стрічкою, не клейкою стороною до кори. Щеплення яблуні на дичку груші проходить з такою ж ефективністю, як і на дичку рослини свого виду. Зверніть увагу на те, що прив’язувати треба так добре, щоб навіть при зусиллі живець не відірвався з обв’язки. Верхній зріз замазується садовим варом. При виконанні процедури ранньою весною на місце щеплення можна надіти поліетиленовий пакет. Верхній зріз не повинен торкатися пакета.

Покращена копуліровка

Це більш складний, але ефективний прийом, який дозволяє виконати щеплення навіть у тих випадках, коли діаметр підщепи і прищепи не збігається. Щеплення яблунь і груш восени дичку найчастіше виконується саме цим способом. Давайте більш детально розглянемо саму техніку.

Вона відрізняється тим, що на косих зрізах підщепи і прищепи робляться «язички». Для цього на зрізі підщепи робиться неглибокий поздовжній надріз. Аналогічний, під тим же кутом, робиться на підщепі. В результаті ці два «язичка» входять один в одного, утворюючи найкраще і надійне скріплення. Це полегшує процедуру обмотування та закріплення двох елементів щеплення, а також забезпечує більш швидке зрощення.

Щеплення «під кору»

Цей спосіб популярний для випадків, коли на дорослу щепу або товсту гілку прищеплюють тонкий, молодий держак. Ідеально практикувати такий варіант з початком сокоруху, тоді кора легко відокремлюється від стовбура. Підготуйте місце для щеплення, для цього добре протріть кору, звільнивши її від бруду і пилу. Тепер гострим ножем потрібно зробити вертикальний зріз під кору. Одночасно слід виконати поздовжній зріз на підщепі і як слід зачистити поверхню. Залишається вставити щепу глибоко під кору, верхня частина черешка повинна повністю увійти під неї. Тепер, як і в інших випадках, необхідно туго примотати місце щеплення, щоб закріпити її і забезпечити зрощення.

Щеплення в розщіп»

Це один з найпопулярніших способів щеплення, який легко виконає кожен садівник. Тому розглянемо детальніше, як прищеплювати яблуні в розщіп навесні. Що найцікавіше, цей спосіб можна виконувати, коли діаметри підщепи і прищепи однакові або сильно відрізняються один від одного. Ось такий розкид. Найчастіше його використовують, коли діаметр підщепи більший, ніж у щепи. Однак, судячи з відгуків і досвіду досвідчених садівників, щеплення «під кору» в цьому випадку більш результативне. Проте є у цього способу і позитивний момент: його можна використовувати в період спокою, до початку сокорухи.

Техніка відносно проста: підщепу трохи вкорочують, після чого його розщеплюють по центру, а в розщіп вставляють клин. Живці для щеплення беруть довжиною 25 мм, з 2 або 4 нирками. Нижній зріз при цьому ріжуть двостороннім клином. Тут слід враховувати той момент, що товщина кори підщепи більше, ніж у черешка, тому останній вставляють на всю глибину зрізу в розщіп і злегка зрушують вглиб пенька. Тепер клин виймається, і держак залишається щільно затиснутим. Тепер необхідно туго примотати щепа до підщепі і замазати всі садовим варом. Для того щоб щеплення точно прижилася, на неї надягають поліетиленовий пакет.

Як доглядати за щепленнями

Як тільки на прищепі з’являються нові прирости, слід зняти стрічку, яка забезпечувала надійну фіксацію черешка і підщепи. Виконується це гострим ножем. Поліетиленовий пакет також потрібно своєчасно зняти при появі на щепленому рослині перших листочків. Всі пагони, які з’являються нижче щеплення, слід видаляти, так як вони не дадуть культурних плодів, але будуть віднімати у них життєві сили.

Щеплення – це доступний інструмент для кожного садівника, необхідно лише навчитися ним користуватися. Трохи практики – і на вашій ділянці будуть рости сортові яблуні.