Улітку 1630 р. Густав II Адольф висадився в Північній Німеччині й розпочав воєнні дії. Шведська армія складалася з вільних селян-протестантів, які вірили, що захищають своїх братів по вірі від ненависних католиків. Успіхам на цьому етапі війни протестанти зобов'язані діям шведської армії.
| Тридцятилітня війна | |
|---|---|
| Протестанти Саксонія Нідерланди Бранденбург Богемія Пфальц Данія-Норвегія Швеція Франція за підтримки: Османи Московське царство | Католики Імперія Католицька ліга Іспанія Португалія за підтримки: Річ Посполита Запорожжя (див. Козаки у Тридцятирічній війні) |
| Командувачі |
23 травня 1618 р. в Празі натовп протестантів увірвався до ратуші і викинув із вікна імператорських представників («празька дефенестрація») (усі вони вижили). Так розпочалася Тридцятилітня війна. Події Тридцятилітньої війни поділяють на чотири періоди: Чеський, Данський, Шведський, Франко-шведський.
Габсбурги прагнули утвердити своє панування в Європі. Їх підтримувала католицька церква, яка зміцнила свої позиції. Посилилося протистояння католиків із протестантами. Прагнучи не допустити зміцнення позицій Габсбургів в Європі, Франція підтримувала німецьких князів-протестантів.
Війна була частиною Тридцятирічної війни. Завершилася вона перемогою Швеції і підписанням мирного договору в Бремсебру 13 серпня 1645 року. (Бремсебруський мир).
Ця війна була першим загальноєвропейським конфліктом за участю більшості держав тодішньої Європи: габсбурзького блоку разом з Ватиканом та Франції, Швеції, Нідерландів. Фактично це була війна між католицизмом і протестантизмом (абсолютистська Франція, однак, пристала до другого табору).
Тридцятилітню війну поділяють на чотири періоди: чесько-пфальцький (1618—1625), данський (1626—1629), шведський (1630—1635), франко-шведський (1636—1648).