“Вони відбирають нашу роботу”. Чому поляки блокують кордон і як це загрожує Україні

Польські перевізники вимагають обмежити транзит вантажів через свою країну українським транспортом. Чому це сталося та чим загрожує?

Колаж: Дарина Дмитренко, LIGA.net

Польські перевізники 6 листопада почали блокування кордону з Україною. Цього разу польські консерватори вимагають від своєї влади змінити ситуацію, за якої українські водії вантажних фур “відбирають робочі місця поляків”.

Були перекриті три пункти пропуску: “Корчова – Краківець”, “Хребенне – Рава-Руська”, “Дорогуськ – Ягодин”. Перевізники обіцяють здійснювати блокаду до третього січня 2024 року. А якщо їхні вимоги не будуть виконані, то блокування кордону триватиме і надалі.

Спільнота блокувальників вже об’єдналась у Комітет захисту перевізників і працедавців транспортної сфери та активно анонсує нові етапи блокади у себе на сторінці у Facebook.

З політичних мотивів за допомогу транспортникам взялась політична партія “Конфедерація”, яка є правоконсервативною та дуже не любить Україну. Політику керівної партії “Право і Солідарність” стосовно цього питання вона називає східним месіанством, а не захистом інтересів Польської держави.

Про питання блокування кордону багато написано. LIGA.net дослідила ситуацію та тези, з якими виступають консервативні поляки, які підтримують блокаду.

Чого хочуть протестувальники

Партія “Конфедерація” очолила протестний рух проти українських перевізників. Навколо неї об’єднуються польські перевізники та підприємці.

Головна вимога – це повернення до стану речей, які були до початку повномасштабного вторгнення. З червня 2022 року українські перевізники можуть здійснювати перевезення без дозволів від країн ЄС. До початку повномасштабної війни українські компанії отримували від польського уряду 160 тисяч дозволів на рік.

За словами польських перевізників-активістів, цього року українські компанії вже зробили 880 тисяч перевезень через кордон Польщі. А до кінця року ця цифра становитиме 1,2 мільйона перевезень. Тобто обсяг перевезень збільшився у 7,5 раза. Тому польські протестувальники вимагають від польської влади повернути комерційні дозволи, які діяли до початку повномасштабного вторгнення.

Вони також вимагають зупинити ліцензії для компаній, які були створені після початку повномасштабного вторгнення. Їхній аргумент у тому, що такі компанії контролюються, як кажуть поляки, “українським бізнесом з великим капіталом”. Через це “маленькі сімейні польські бізнеси” програють конкуренцію.

Підприємиця Едіта Озигала робить акцент на тому, що транспортні перевезення у Польщі становлять 7% ВВП країни. Тоді як сільське господарство – лише 3%. Видобуток корисних копалин – 5%.

Зайнятість людей у транспортній сфері становить 6,5% по країні. Тому бізнес транзитних перевезень є критично важливим для Польщі. А банкрутство місцевих перевізників призведе до значного безробіття.

Міністерство інфраструктури Польщі оприлюднило повний список вимог протестувальників. Серед них повернення дозволів для українських перевізників; посилення вимог перевезень в рамках ЄКМТ (сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту); заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з країн поза периметром ЄС; отримання доступу до української системи “Шлях”, де реєструються чоловіки, що мають право виїзду за кордон (більшість із них – водії); окремі черги для машин з ЄС у системі єЧерга; виділення окремих черг для порожніх авто.

Що робить Мінінфраструктури України

Комунікацію від установи веде заступник міністра Олександра Кубракова Сергій Деркач. Він періодично проводить стрими на особистій сторінці у Facebook, намагається надати якусь інформацію про перебіг подій та позицію міністерства.

В одному зі стримів він заявив, що принциповою позицією України є продовження бездозвільної системи перетину кордону. За словами Деркача, вимоги польських перевізників абсурдні, бо вони вимагають, щоб саме Україна звернулася до ЄС щодо повернення дозволів.

Перемовини тривають. Як з польською владою, так і з перевізниками. Зустрічі, які відбувались у вівторок, 14 листопада, не дали результатів. Наступний раунд переговорів відбувся у четвер, 16 листопада і теж безрезультатно. Наша влада не хоче відмовлятися від транспортного безвізу, який діє до 30 червня наступного року, а протестувальники й далі наполягають на терміновому поверненні дозвільної системи.

У Мінінфраструктури LIGA.net розповіли, що міністерство пропонувало польським перевізникам компроміси. Україна пропонувала польським перевізникам дві черги, де одна буде для завантажених машин, а інша для порожніх. Україна також повідомила про можливість замінювати дані в системі єЧерга про тягач та водія. Дані про водія можна було змінити в будь-який момент, а дані про тягач, коли змінний перебуває на території України. Раніше на цьому наполягали польські протестувальники.

Але польські перевізники відмовились від таких компромісів. Вони хочуть повернення дозволів, скасування транспортного безвізу, повернення можливості працювати на ринках Росії та Білорусі, щоб і далі заробляти гроші.

Що відбувається насправді

Олександр Кирилюк, директор департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній ZAMMLER каже, що якщо перманентна блокада кордону польськими перевізниками триватиме, це завдасть великих збитків українській економіці.

“Україна не отримуватиме 60% товарів, які імпортує зараз. Може виникнути дефіцит: починаючи від побутової хімії та засобів гігієни і закінчуючи устаткуванням для виробництва, сировиною. Словом, блокада пунктів пропуску з Польщею загрожує великими економічними проблемами”, – пише Кирилюк у своїй колонці на NV.

На думку Кирилюка, польські перевізники, якщо дивитись на їхні вимоги в цілому, намагаються отримати преференції, щоб наростити свою частку експортно-імпортних операцій з Україною.

Власник логістичної компанії “Вантаж+” Юрій Щуклін у коментарі LIGA.net каже, що порахувати частку польського ринку, яку зайняли українські перевізники, зараз неможливо. Але можна уявити її масштаб, якщо перелічити польські автомобілі у черзі на кордоні та помножити на кількість діб їхнього простою. Весь той час, який польський автомобіль втрачає у нашій черзі, він вилучений з ринку Польщі, і його місце на ринку можуть займати українські перевізники.

“Специфіка польського ринку така, що “вільних”, тобто не забезпечених вантажем польських машин, – там немає взагалі. Тому що там був сформований здоровий баланс між кількістю транспорту та кількістю вантажу, про який Україна може тільки мріяти. Усі їхні вантажі мали свої автомобілі, а всі автомобілі мали свій вантаж. Але цей баланс порушений нашими чергами. На місце цього транспорту, якого тепер не вистачає, заходять наші перевізники та зменшують дохідну частину польських компаній. Скільки часу польські перевізники простояли у чергах – стільки тоннокілометрів вони не проїхали та не отримали за це грошей. Ось з чого формується втрата їхніх доходів”, – каже Щуклін.

Вимоги польських перевізників Щуклін вважає адекватними у їхній ситуації. Українські вантажопотоки до Польщі багаторазово зросли не тому, що ми цього так бажали, а через війну. Але наслідки для польських перевізників, через які змінилося їхнє життя, їхній ринок та побут, спричинені нашими діями після того, як нам відкрили кордони.

“Оскільки більшість польських фірм все одно наймає українських водіїв, там немає жодної проблеми зареєструвати в Польщі підприємство з нашими автомобілями та водіями. І я особисто знаю декілька таких компаній, які торік значно збільшили автопарк. А зараз, коли в Україні для нього немає вантажів, почали перереєстровувати ці автомобілі на знайомих поляків та створювати фірми. І ці автомобілі вже з польськими знаками, фірми формально вже з ЄС”, – розповів Щуклін.

Учасники ринку, опитані LIGA.net, зазначають: проблема в тому, що українське Мінінфраструктури намагається домовитись із Мінінфраструктури Польщі. Але воно не має важелів впливу на активістів блокади. Лозунги протестувальників прості та емоційні: “Іноземці відбирають нашу роботу!”

Перемовини проходять так: українські, європейські та польські чиновники напрацьовують, на їх думку, компромісні варіанти. Потім польська влада озвучує пропозиції активістам транспортної блокади. А ті їх відкидають.

У цій ситуації будь-яка раціональна пропозиція польської влади буде наштовхуватися на конспірологічні заперечення. Так само польські фермери негативно сприймали домовленість польського та українського Мінагро дозволити транзит українського зерна без права реалізації в Польщі. Просто не вірили, що чиновники забезпечать виконання цієї домовленості.

Баріонікс

Барионікс – це динозавр-хижак, що відноситься до тероподів. Він був вперше знайдений в 1986 році. Вчені вказують, що цей представник жив під час крейдяного періоду.

Цікаві факти

Спосіб харчування: хижак (риба та м’ясо)

Історія пошуку

В 1986 році на півдні Англії був знайдений скелет барионікса. Це була справжня новина, адже на місці розкопок дослідники працювали не один рік. Крім того, всіх здивувало, як сильно відрізняється барионікс від подібних хижих динозаврів, та який незвичний він мав раціон.

Особливості будови тіла

Череп динозавра був довгим, низьким та вузьким. Ніздрі мають дещо інше положення, ніж у схожих теропод. Широкі зуби були більш гострими. Їх головна функція була у легкому проколюванні м’яса.

Передня частина щелепи дуже схожа на щелепу сучасних крокодилів. Передні зуби більш масивні та міцні. Така побудова вказує на те, що динозавр харчувався рибою. Цю теорію підтверджують ніздрі, що розташовані набагато вище, ніж у його родичів. Так барионікс міг легко дихати під час ловлі риби.

Аналіз решток динозавра показав, що всередині грудної клітки залишилась риба, яка не встигла переваритись.

Різні теорії

Головна проблема палеонтологів в тому, що вони не можуть простежити поведінку кожного виду в реальних умовах. Їм доводиться будувати різні теорії, виходячи з фактів, або шукати факти під запропоновану теорію.

Один з варіантів полягає у том, що баріонікс був падальником, тобто він харчувався залишками чужої здобичі або мертвими тваринами. Залишки молодого Ігуанодона вказують на те, що в харчовому раціоні було присутнє м’ясо.

Будова щелепи та розташування ніздрів давало можливість динозавру легко розривати тіло та кістки, занурювати морду вглиб без втрати можливості дихати.

Одного разу палеонтологи знайшли два скелети, розташовані поруч. Це були скелети барионікса та ігуанодона. Виходячи з положення та залишків їжі у шлунку, вчені прийшли до висновку, що два динозаври померли одночасно через якусь катастрофу. Але нічого про Всесвітній Потоп не було сказано, так як істина повністю заперечує таку «бажану» теорію еволюції.

Автор: Кравець Д.

Дата публікації: 03.11.2017

“Паріматч” під санкціями. Що відбувається з гральним бізнесом в Україні

До санкційного списку, зокрема, потрапив найбільший український букмекер “Паріматч”.

У “Паріматч” рішення про санкції називають ганебним і просять президента розібратися. Заявляють, що податки платять справно, а бізнес в Росії закрили.

Гральний бізнес в Україні переживає черговий етап змін.

Автор фото, facebook.com/parimatch.ukraine

Кого заборонили?

Пізно ввечері 10 березня на сайті президента з’явився указ про введення санкцій проти 120 фізичних осіб і 287 компаній.

Діяльність заборонили, активи заблокували низці компаній зі сфери грального бізнесу з Росії та з України.

Йдеться про російські компанії ТОВ “Спортлото”, ТОВ “Перша міжнародна букмекерська компанія”, ТОВ “Бет.Ру”, ТОВ “КредитСервіс”.

Також під санкції потрапили компанії з України. Зокрема, букмекерська компанія ТОВ “Паріматч”, фінансова компанія “Лео” і ПокерматчUA.

Більшість персональних санкцій стосуються громадян РФ, які повʼязані з гральним бізнесом. У списку також є громадяни Кіпру, Вірменії, Великої Британії, Польщі, Туреччини, Нідерландів.

Які причини?

Таке рішення президента і РНБО підтримали голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк.

Вони ж вказали і причину санкцій – співпраця з росіянами та ухилення від податків.

“Безперечно не можна не вітати введення санкцій відносно операторів азартних ігор, фінансових компаній та фізичних осіб, які співпрацювали з росіянами, одночасно організовуючи масштабну схему з ухилення від оподаткування в Україні”, – написав Гетманцев у своєму телеграмі.

Крім того, він зазначив, що список цих санкцій має бути ширшим.

“А чому до списку потрапили не всі? В чому витоки вибірковості? Зокрема, де поділася славнозвісна фінкомпанія “Хантер” – лідер “ринку”, де інші, несправедливо забуті, колеги по цеху?” – запитує голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Депутат і член цього ж комітету Ярослав Железняк вважає, що під санкції мають потрапити ще близько десятка фінансових компаній, які причетні до зловживань.

Що таке “Паріматч”

Parimatch – це міжнародна холдингова компанія, яка провадить букмекерську діяльність та організовує азартні ігри в інтернеті. Зараз бренд Parimatch присутній у Великій Британії, Індії, Бразилії, Танзанії, Казахстані та ще у 20 країнах.

В Україні бренд представлено ТОВ “Паріматч”, яке у березні 2021 отримало ліцензії на провадження букмекерської діяльності та онлайн казино.

Наразі “Паріматч” є найбільшого ігровою компанією України. За два роки, за даними компанії, було сплачено понад 850 млн грн податків, зборів та ліцензійних платежів до держбюджету України.

Автор фото, facebook.com/parimatch.ukraine

Амбасадор “Паріматч” – Олександр Усик. Президент дав компанії подяку за допомогу Україні

В Україні “Паріматч” є партнером низки спортивних клубів та платформи United24, заснованої президентом Зеленським для зборів коштів для відбудови України. Партнерами бренду Parimatch у різні роки були футбольні клуби “Ювентус”, “Лестер”, “Евертон”, відомі спортсмени – Конор Макгрегор, Майк Тайсон, Олександр Усик.

Меморандум про співпрацю з “Паріматч” нещодавно підписало Міністерство освіти та науки, за що наразилося на шалену критику громадськості. Критики питали, чи буде МОН вчити дітей робити ставки на спорт?

Відповідь на звинувачення

У “Паріматч” рішення про санкції називають ганебною несправедливістю, всі звинувачення у співпраці з росіянами відкидають і заявляють про тиск з боку влади на бізнес.

“Паріматч” – це бренд, який створили українці, який розвивають українці, і яким володіють українці. Ми ніколи не думали, що проти нас можуть бути санкції”, – заявив 11 березня генеральний директор холдингу Parimatch Максим Ляшко.

За його словами, після початку вторгнення у компанії позбулися всіх активів на території держави-агресора, припинили всі контракти, там заборонено будь-яке використання бренду, технічних рішень.

Також у “Паріматч” відкидають звинувачення у несплаті податків. “Це неправда, що наша компанія не сплачувала податки. Навпаки величезні податкові надходження зараз зруйновано”, – говорить Максим Ляшко.

У “Паріматч” заявили, що з літа проти них триває інформаційна атака у ЗМІ, відбувається тиск з боку СБУ, коли блокують платіжні системи, порушують проти працівників компаній кримінальні справи.

“Все вказувало на те, що можливо нас до чогось схиляють. До чогось розчищають”, – каже пан Ляшко.

“Це дуже схожі на економічні переслідування. Якщо ми боремося за свободу і незалежність, то вимагаємо верховенства закону. Будь-які обвинувачення мають бути доведені”, – зазначила Олена Кобозєва, директор департаменту комунікацій “Паріматч”.

Після оголошення рішення про санкції на рахунках компанії заблоковано 250 мільйонів гривень клієнтів компанії. В компанії також уточнили, що якщо є кошти у гравців на балансі, вони можуть продовжувати грати, але до того моменту, поки робота сайту не буде зупинена.

Що відбувається з ігровою індустрією в Україні?

Гральна індустрія в Україні знову отримала легальний статус у 2020 році. До цього такий бізнес був під забороною від 2009 року.

Станом на 1 грудня 2022 року, в Україні за ліцензіями працювали 47 компаній зі сфери азартних ігор: 19 залів ігрових автоматів, 14 інтернет-казино, 8 залів казино, 3 компанії з букмекерської діяльності, три – інтернет-покер.

Періодично правоохоронці накривали нелегальні казино та зали ігрових автоматів. За оцінками СБУ, 95% грального бізнесу взагалі не сплачує податків.

“Рівень зловживань у гральному бізнесі – шокуючий, ненадходження державі становлять мільярди гривень”, – говорив депутат Ярослав Железняк.

У парламенті створили спеціальну слідчу комісію, яка розслідує відмивання грошей у гральному бізнесі.

Обсяг операцій грального бізнесу у 2022 році оцінювали у 180 млрд грн, а в бюджет за 2022 рік надійшло лише 1,9 млрд грн, говорить голова парламентського комітету і член ТСК Гетманцев. За його словами, переважна більшість організаторів азартних ігор зухвало ухилялися від сплати податків.

У липні минулого року Бюро економічної безпеки заявило, що перевіряє гральний бізнес в Україні на предмет зав’язків з Росією. У лютому у БЕБ повідомили, що розслідують справу про ухилення грального бізнесу від сплати податків.

За підрахунками детективів Бюро економічної безпеки., щомісяця бюджет не доотримує 2 млрд грн податків.

“Найпопулярніша схема відмивання – це так званий “метчинг”, – розповідає співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко.

За її словами, це коли банки з супермаркетами та автозаправками створюють систему тіньових виплат. Учасник онлайн-казино робить ставку, але гроші йдуть як переказ фізичній особі. Наприклад, працівнику магазину чи заправки як зарплата.

“Було відкрито мільйони фіктивних карток. Взамін магазини та заправки дають ігорці готівку”, – говорить Геращенко.

10 років тому з гральним бізнесом боролися так

Депутатка критикує владу за покривання цих тіньових схем: “В Україні створено купу структур по боротьбі з тіньовими доходами, які кошмарять бізнес. Але не помічають багатомільярдний схематоз грального бізнесу”.

Ірина Геращенко закликала правоохоронців оприлюднити імена тих, хто стоїть за багатомільярдними схемами відмивання грошей в Україні.