Чому не можна вирощувати мяту

0 Comments 19:36

Зміст:

М’ята – якою буває і як використовувати?

«Дочечка, купляй м’яту, насушиш, всю зиму чайок попиватимеш», — припрошує мене бабуся на базарі. «А що це у вас за м’ята?», — питаю, хоча й впізнала мелісу. «Перцева ж! Дуже корисна. А як заспокоює!» — відповідає продавчиня. «Та ні, бабусю, це у вас точно не перцева м’ята. Здається, це, взагалі, меліса,» — на свою голову продемонструвала я ботанічні знання. «Ти диви, яка розумна! Я всю жизнь вирощую м’яту, а вона мене буде вчити! Щоб ти знала, мелісса і м’ята – це одне і те ж саме!», — кричала мені бабця услід. Я не стала сперечатися, але подумала, що треба було б написати статтю про те, якою буває м’ята. В цій статті я опишу і покажу «м’ятні рослини», які вирощую в себе на ділянці, і рослини, яких у мене нема, але в Україні вони теж «видаються» за м’яту. Всі вони, безумовно, корисні і використовуються і в народній медицині, і в кулінарії, і в косметології, і в ландшафтному дизайні. І всі їх варто вирощувати в себе в саду. Але при цьому треба знати і відмінності між ними, бо іноді вони є дуже суттєвими.

М’ята – якою буває і як використовувати?

1. М’ята перцева

М’ята перцева (Mentha × piperita) – найбільш поширений в Україні (мабуть, і не тільки) природний гібрид м’яти водної і колосистої. Дуже агресивна справжня м’ята (справжня, бо відноситься до однойменного роду М’ята родини Глухокропивових). Цю м’яту я ледь позбулася через пару років після того, як необережно посадила в кінці квітника маленьку поділку, що подарувала сусідка.

Має трошки подовжені листочки, сильний аромат і виражений ментоловий смак, цвіте рожево-фіолетовими дрібними квіточками. В промисловості її використовують для виробництва ефірної олії, ліків і того самого ментолу.

Чого я її позбулася? Бо вона майже придушила всі багаторічні рослини, які росли поряд. Але це не основне, бо, насправді, за бажання її можна легко контролювати. Просто інші види м’яти і «не м’яти» мені подобаються більше, а розміри ділянки не дозволяли вирощувати щось просто так, кожен квадратний метр мав значення! Правда, тепер у мене новий сад, значно більший, і, мабуть, я таки поселю м’яту перцеву на своїй новій ділянці.

М’ята перцева (Mentha × piperita)

2. М’ята кучерява

М’ята кучерява, або колосоподібна (Mentha spicata) мені подобається значно більше перцевої, бо має м’якіший смак, але такий само виражений аромат. Крім того, вона утворює красиві кущики і не так розповзається, як перцева. Може зайняти достойне місце на квітнику, але все-таки її вирощувати треба, стримуючи розповсюдження.

М’ята кучерява, або колосоподібна (Mentha spicata)

3. М’ята яблучна, або кондитерська

М’ята яблучна, або кондитерська (Mentha rotundifolia) – моя улюблениця. Дуже і дуже всім рекомендую! Потрапила на мою ділянку також з рук сусідки, але вже іншої. Спочатку була висаджена на квітник, але майже «забила» мої шиловидні флокси, тому була виселена під паркан, де земля не те, щоб не дуже, там практично голий пісок. Вона пару місяців пристосовувалася, а потім заколосилася гарними кущиками (правда, мешими, як раніше), які мені все літо тепер дарують стільки сировини, що вистачає і на м’ятне печиво, і на м’ятний сироп, і на чай, і подружкам роздати.

Кондитерська м’ята, як і перцева, природний гібрид. До її народження «приклали руку» м’ята духмяна (Mentha suaveolens) і м’ята довголиста (Mentha longifolia). Я з ними особисто не знайома. Пишуть, що круглолиста і довголиста м’яти, порівняно з перцевою, мають більш вишуканий смак і насичений м’ятний аромат.

Їхня «донька» кондитерська м’ята, насправді, має легкий яблуневий присмак, замість ментолового, при кулінарній обробці не гірчить. Її листочки трошки зморшкуваті, цвіте білими або фіолетовими квіточками. Може вимерзати в морозні зими без снігу, але швидко відроджується з кореня, вже в червні нарощує достатню листову масу, щоб використовуватися для печива.

Як приготувати надзвичайно смачне м’ятне печиво, читайте в цьому рецепті домашнього печива з м’яти.

М’ята яблучна, або кондитерська (Mentha rotundifolia)

4. М’ята блошина

М’ята блошина, або болотна (Mentha pulegium) має набагато дрібніші листочки, ніж у інших видів м’яти і відрізняється від них особливим ароматом. Саме цю м’яту використовують для приготування приправи «Хмелі-сунелі» і відомого соусу «Ткемалі». В мене її поки немає в саду. Планую посадити, бо, кажуть, що і в салатах зі свіжих овочів вона також особлива.

М’ята блошина, або болотна (Mentha pulegium)

5. М’ята полунична, ананасна, шоколадна і Ко

Якщо вам трапиться насіння шоколадної м’яти, не думайте, що це просто маркетинговий хід. М’ята з ароматом шоколаду, насправді, існує. Як і з запахом ананасу, полуниці, банану і ще чого завгодно! До створення цих сортів доклали руку селекціонери. В мене поки нема жодного такого сорту, але знаю, що, на відміну від природніх видів і гібридів, культурні сорти м’яти дещо більш вибагливі, в морозні зими можуть випадати, а в посуху – вимагають поливу.

Це все було про справжню м’яту — види і гібриди роду М’ята родини Глухокропивові. Всього ботаніки вирізняють 20 видів і 22 гібриди в цьому роду. А далі — про рослини, які не відносяться до роду М’ята, але мають схожий вигляд або м’ятний аромат, тому ми часто їх так і називаємо.

6. Меліса лікарська

Вид меліса лікарська (Melissa officinalis), яку часто називають лимонною м’ятою, з ботанічної точки зору, є її далекою родичкою, бо відноситься до тієї ж родини – Глухокропивові. Але це самостійний рід – Меліса (Melissa). Ще одна моя улюблениця. Чай з меліси має ніжний лимонний присмак і аромат. І для чаю ця «не м’ята», як на мене, підходить значно більше, ніж кондитерська справжня м’ята. І вже сама назва говорить про те, що рослина є цілющою.

Меліси також є різні сорти, навіть з апельсиновим смаком. І всі вони, як і видова рослина, ідеальні для використання в кулінарії як прянощі. Я сушу мелісу не тільки для чаю, а й для додавання в супи, салати, зелений борщ. Свіже листя, звичайно, можна використовувати так само, а ще, як і кондитерська м’ята, лимонна дуже підходить для прикрашання десертів. І м’ятне печиво з неї виходить теж дуже смачне.

Меліса лікарська (Melissa officinalis), або лимонна м’ята

7. Котяча м’ята

Вид котяча м’ята справжня, або котовник (Nepeta cataria) – теж, насправді, не м’ята, бо відноситься до іншого роду – Котяча м’ята (Nepeta) тієї самої родини Глухокропивові. Сама назва говорить про те, що її дуже полюбляють коти. Хороший медонос.

Часто вирощується в садах, як декоративна рослина. Я собі на весну замовила пару сортів. Має, як і меліса, лимонний аромат, але, на відміну від неї, це значно агресивніший вид.

Котяча м’ята справжня, або котовник (Nepeta cataria)

8. М’ята собача

М’ята собача, або розхідник звичайний, або будра (Glechoma hederacea) – не справжня м’ята, бо відноситься до іншого роду. Часто на наших ділянках росте, як бур’ян, але сьогодні в продажі можна знайти і культурні сорти, що вирощуються як ефектні грунтопокривні чи ампельні рослини. Собача м’ята, з одного боку, лікарська рослина, з іншого – отруйна. Тобто, питання, як завжди, в дозуванні.

М’ята собача, або розхідник звичайний, або будра (Glechoma hederacea)

9. Кінська м’ята

Кінська м’ята – це ніяка не м’ята, а шандра звичайна (Marrubium vulgare). Дика рослина, яка росте в Європі як бур’ян на полях, узбіччі доріг тощо. Злегка схожа на кропиву, але якщо понюхати, то здивуванню не буде меж – м’ятно-апельсиновий чи м’ятно-яблучний аромат. І смак такий само. Пасічники кажуть, що мед, який бджоли назбирали з кінської м’яти, надзвичайно ароматний. Цінується в кулінарії і народній медицині.

Кінська м’ята, або шандра звичайна (Marrubium vulgare)

10. Агастахе

Агастахе, або Багатоколосник, або Лофант (Agastache) – окремий рід, до якого належать ще й мексиканська м’ята і корейська (і такі є, виявляється). Всі ці рослини мають високі декоративні якості, лікувальні і медоносні. У нас багатоколосник, чи лофант вирощується переважно як декоративна рослина. Сортів його надзвичайно багато. Хочу теж посадити цю рослинку в саду, вона утворює високі вертикалі і при цьому також використовується і в кулінарії, і в медицині. Люблю такі рослини – і для душі, і для тіла.

Агастахе, або Багатоколосник, або Лофант (Agastache)

Де і як використовувати м’яту і не м’яту?

Як ви вже зрозуміли, всі м’яти і її родичі — дуже різні за своїми властивостями рослини, хоч, безумовно, в їх ароматі і зовнішності є багато спільного. І кожна зі згаданих мною в цій статті рослин заслуговує на увагу (а скільки я ще не згадала!). У кожної свої унікальні лікарські властивості, про що варто написати окрему статтю, але я в цьому не спеціаліст.

Деякі «м’ятні рослинки», наприклад, лофант чи котовник можуть знайти достойне місце на ваших квітниках, але при цьому вони також мають свої цілющі властивості і можуть використовуватися в кулінарії.

Щодо останнього, то, як на мене, яблучна ідеальна для використання саме в кулінарії. М’ятне печиво з неї — це шедевр, вона незамінна в літніх овочевих салатах, в коктейлях (в тому числі, в мохіто), я прикрашаю влітку цією м’ятою багато десертів.

А ще, про що я дізналася буквально пару років назад, кондитерська м’ята робить будь-який м’ясний фарш надзвичайно соковитим і ніжним. Спробуйте, ви будете здивовані. Додайте до фаршу не кілька листочків, а добрий пучечок, побачите, якими смачнющими будуть ваші чебуреки чи котлетки. До речі, в шашлик м’яту теж можна і треба додавати.

М’ятний сироп я також роблю з кондитерської м’яти. Це ідеальний засіб проти безсоння. Минулої осені, коли під час і після перебігу у мене коронавірусу я чомусь перестала спати нормально, цей сироп мене буквально рятував. Чайна ложечка додана в кружку трав’яного чаю перед сном творить чудеса.

А ось на чай я сушу мелісу лікарську, а не яблучну чи перцеву м’яту. Як на мене, її лимонний присмак — чудова альтернатива лимону, а чай з лимоном я люблю.

А ще всі ці рослини через свій насичений аромат мають властивість відганяти мурах. Але не сподівайтеся, що м’ята, яка росте на грядці чи в квітнику, одним своїм виглядом відлякуватиме мурах від сусідів. Фітонциди і ефірні олії з рослин починають виділятися тільки, якщо ви цю рослину пошкодите. Стебла і листки рвете, ріжете і викладаєте на ділянці, яку хочете зробити непривабливою для мурах. При цьому робити це треба регулярно, то ж м’ята зайвою на ділянці не буде.

М’яту і її родичів також не люблять миші. Підвішені пучки м’яти, агастахе, котовника і Ко в погрібах, на горищі і кладовках — це не для краси, це від мишей. Тут теж потрібно регулярно оновлюваи «зброю».

Ну, і останній аргумент на користь будь-якої м’яти — всі ці рослини прекрасні медоноси, а отже їх люблять бджоли. У вас нема пасіки? А овочі і плодові дерева у вас є? А їм запилення потрібне? Потрібне. А для нього треба бджоли. То ж садіть м’яту і не м’яту у себе в саду. Вона вам дуже потрібна!

Важливо! М’ята, як і будь-які лікарські рослини, може бути протипоказана деяким категоріям людей. Так, наприклад, вона може викликати кровотечі, тому протипоказана вагітним. Помітила, що в мого 5-річного сина після м’ятного чаю йде з носа кров, тому чай для нього – табу. Але печиво з кондитерської м’яти він тріскає залюбки і все нормально. То ж майте на увазі.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Корисна і небезпечна м’ята — як її правильно використовувати

М’ята — чудовий інгредієнт на кухні, що не тільки збагачує смак страв і напоїв, але й приносить нашому здоров’ю чималу користь. Проте м’ята може й нашкодити. Розповідаємо, чим корисна ця трава та коли її краще не вживати.

Яку м’яту ми їмо

З 24 видів м’яти в Україні найбільш поширені водяна, польова, довголиста, болотна, дрібноцвіта і кучерява. У косметології, фітотерапії та фармакології найчастіше використовують польову, перцеву, водяну і болотну м’яту, а в кулінарії — кучеряву. Інша її назва — городня.

М’ята кучерява — це багаторічна рослина з найбільш ніжним, порівняно з іншими видами м’яти, смаком без виразного ментолового присмаку. Листочки кучерявої м’яти ми додаємо в чай, лимонади, прикрашаємо нею десерти, присмачуємо супи та салати, особливо якщо готуємо страви Близькосхідної чи Середземноморської кухні.

М’яту кучеряву можна вирощувати в саду чи на підвіконні. Важливо знати, коли саме її слід збирати.

Вважається, що заготовляти листя м’яти слід до або на самому початку цвітіння. Після цвітіння воно стає менш ароматним і не таким смачним.

До речі, м’яту можна не тільки сушити, але й заморожувати. Її слід вимити, просушити, а тоді щільно загорнути в пакет, випустивши максимум повітря. Заморожена м’ята зберігає свої смакові якості до 9 місяців. Використовуйте її для запікання м’яса, м’ясних рулетів та фаршированих м’ясних страв.

Чим корисна м’ята

Науковці, що досліджували кучеряву м’яту та її «сестер», виділили кілька їхніх найважливіших якостей.

Антиоксиданти — це сполуки, які захищають наш організм від дії вільних радикалів, які можуть пошкоджувати оболонки клітин, ДНК тощо, тим самим призводячи до різних хвороб і змушуючи наш організм старіти швидше.

Антиоксиданти генеруються клітинами нашого тіла, а також можуть надходити в нього з їжею чи у вигляді добавок. М’ята кучерява та інші види м’яти завдяки фенольним кислотам та іншим речовинам у листі може стати чудовим природним джерелом антиоксидантів.

2. Допомагає травленню

Практично всі види м’яти дуже допомагають у боротьбі з проблемами травлення, підтверджують вчені. Ефірні олії, що містяться в м’яті, розслабляють гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту, знімаючи спазм і тим самим зменшуючи біль.

М’ята також незамінна при лікуванні проблем з травленням, таких як метеоризм і запор. Це все завдяки вмісту в листках м’яти ментолу, який зменшує виділення жовчі.

Вчені, які опублікували своє дослідження в журналі Clinical Gastroenterology, і дослідники з Університету Макмастера в Канаді вважають, що людям із синдромом подразненого кишечника слід призначати м’ятну олію для полегшення цього стану.

3. Антибактеріальна дія

Різні види м’яти виявляють антибактеріальну дію проти патогенних бактерій, зокрема кишкової палички, сальмонели, сінної палички та багатьох інших. До речі, промисловці вже звернули на це увагу та розглядають можливість додавання м’яти в різні харчові продукти для довшого їх зберігання.

4. Бореться з грибками

М’ята виявляє протигрибкову та протидріжджову активність, кажуть науковці. І в цьому питанні вона може виявитися справжньою рятівницею.

Річ у тім, що із часом у мікробів розвивається резистентність до звичайних протигрибкових препаратів. Тож потрібно винаходити природні засоби для боротьби із грибками як призвідниками багатьох хвороб. Ефірні олії м’яти ж довели, що може боротися із різними мікробами навіть краще, ніж антибіотик гентаміцин чи його аналоги.

Усе завдяки ментону і ментолу — речовинам, що містяться у м’яті. Вони допомагають знищувати грибки роду Candida, дерматофіти, цвілеві грибки та багато інших.

5. Має противірусні властивості

Багато вірусів стійкі до різних терапій, адже вони швидко адаптуються. Попередні дані показали, що ментол у м’яті може слугувати природним противірусним засобом і захищати від вірусу простого герпесу та навіть посилювати захист організму від ВІЛ.

6. Протиракова активність

У пошуках ліків проти раку науковці звертають увагу і на фітопрепарати. Зокрема, вони виявили, що екстракти та ефірні олії кількох видів м’яти мають таку властивість як цитотоксичність, тобто можуть допомагати знищувати пухлинні клітини. Це було підтверджено дослідами на тваринах.

7. Заспокійлива, протисвербіжна та відхаркувальна дія

Якщо ми п’ємо чай з листя м’яти перед сном, наш сон буде набагато спокійнішим, ніж зазвичай. М’ята також допомагає боротися з мігренями, краще концентруватися та запам’ятовувати.

М’ятний чай / © Depositphotos

М’ятна олія, яку використовують як мазь, має заспокійливі властивості при невралгіях і болях у м’язах. Мазь із м’яти має протисвербіжну, місцевоанестезуючу та протизапальну дію, та викликає відчуття прохолоди.

Олія м’яти перцевої має також відхаркувальні властивості, тож допоможе швидше одужати після бронхіту чи запалення легень. А льодяники з м’яти ще й працюють як мысцева анестезія, коли болить горло.

Чому із м’ятою треба бути обережними

Ефірні олії м’яти, при всіх своїх перевагах, можуть нашкодити, якщо вони надто концентровані.

Наприклад, краплі для шлунка на основі м’яти, які зменшують біль у шлунку, можуть викликати блювоту, діарею, сонливість, порушення рівноваги, млявість та апатію у разі надмірного прийому.

Побічні ефекти м’ятного чаю зустрічаються набагато рідше, але його надмірне вживання може мати проносний ефект.

Особливо м’ятна олія не має потрапляти на шкіру дітей до 2 років (найбільше слід захищати області навколо рота та носа).

Олію м’яти перцевої бажано розбавити водою або іншою олією (наприклад, жожоба, солодкого мигдалю, авокадо) або оливковою олією. Таке розведення зробить використання м’ятної олії безпечнішим. Пам’ятайте, що не можна перевищувати дозу олії більше ніж на 5-10 крапель.

Також слід пам’ятати, що м’ята перцева може викликати алергічні реакції шкіри.

Під час вагітності, кажуть фахівці, слід бути обережними з препаратами, що містять м’яту у своєму складі. Попри те, що перцева м’ята може заспокоїти нудоту у вагітних, її дія під час вагітності вивчена недостатньо.

М’ята в кулінарії

Ви можете зробити свої страви та напої ще кориснішими та смачнішими, додавши до них м’яту. Ось кілька смачних ідей:

Яйла — йогуртовий турецький суп

Суп яйла чорбаси, традиційний для турецької кухні, — це неймовірне поєднання йогуртової суміші з м’ятою, що просочена вершковим маслом.

Суп із зеленого горошку та м`яти: освіжаючий обід

Бажаєте отримати цікавий обід? Спробуйте приготувати суп із зеленого горошку та м’яти, із додаванням молодої картоплі, зеленої цибулі, вершків та щіпки цукрової пудри. SHUBA впевнена, що ви неодмінно відчуєте нову палітру смаків.

Абрикосове варення з м’ятою

Абрикосове варення з м’ятою — це ароматна заготівля на зиму зі стиглих соковитих плодів зі свіжим акцентом.

М’ятні мафіни у мультиварці — відчуйте свіжий подих літа

Зелені, вершкові та дуже ароматні — ці м’ятні мафіни можуть зробити фурор.

Горохова паста з м’ятою — швидка літня намазка

У цій яскравій зеленій пасті поєднуються м’ятна прохолода та ніжна солодкість горошку.

Зелене морозиво без морозивниці зі шпинату, авокадо й м’яти

Літо — ідеальний час для смачних заморожених десертів. Один із найпростіших та найпопулярніших – це “немолочне” морозиво та основі бананів та інших фруктів чи овочів. Дуже радимо скуштувати версію з авокадо, шпинатом і м’ятою. Це неймовірний смак!

Солодкий і хмільний: літній малиновий мохіто

Змішайте свіжу малину з лаймом, м’ятою, цукром, білим ромом та газованою водою, щоб приготувати пікантний малиновий мохіто, який ідеально підходить для літніх вечірок.

Полуничний лимонад — простий рецепт

Домашній полуничний лимонад вражає всіма потрібними нотами: терпкістю, насолодою та освіжаючим ефектом. Свіжий лимонний сік поєднується з соковитою стиглою полуницею в ідеальному безалкогольному літньому напої, створеному для відпочинку.

Раїта — індійський соус із йогурту і огірка

Раїта, або райта, — це класичний індійський йогуртовий соус, універсальний і освіжаючий. Густий йогурт у поєднанні з легким огірком, м’ятою та спеціями робить соус ідеально збалансованим до смаку і текстурою.

М’ятний джулеп з просеко — легкий коктейль з бульбашками

Злегка солодкий, не надто п’янкий і повний м’ятного смаку, цей коктейль стане гідним супроводом будь-якої вечірки.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи основою для встановлення медичного діагнозу. По медичну консультацію зверніться, будь ласка, до лікаря.

У якому кефірі більше білкаУ якому кефірі більше білка

0 Comments 19:39


Зміст:1 12 продуктів з найвищим складом білка1.1 Навіщо організму потрібен білок?1.2 Скільки білка потрібно їсти в день?1.3 В яких продуктах найбільше білка?2 Білок у продуктах – у яких продуктах багато

Що можна взяти із собою на пікнік восениЩо можна взяти із собою на пікнік восени

0 Comments 20:12


Зміст:1 Що взяти із собою на пікнік: корисний список потрібних речей1.1 Що взяти із собою на пікнік із їжі та речей, щоб максимально насолодитися відпочинком на природі2 Що взяти з

У чому різниця між Ічкерією та ЧечнеюУ чому різниця між Ічкерією та Чечнею

0 Comments 18:10


Чечня Чеченська Республіка рос. Чеченская Республика чеч. Нохчийн Республика Оф. мови російська, чеченська Економіка Економ. район Північно-Кавказький ШолгІа оьрсийн-нохчийн тІом, рос. Вторая чеченская война) — військовий конфлікт між Російською Федерацією