Розмарин справжній

Rosmarinus ofiicinalis —
невеликий (60-120 см заввишки) вічнозелений кущик родини губоцвітих. Стебла дерев’янисті, галузисті, з чотиригранними прямими, в ранньому віці опушеними гілками. Листки супротивні, сидячі, лінійні, шкірясті, з цілими краями, з загнутими донизу краями, зверху темно-зелені, майже голі, зісподу — білуваті від густого опушення. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані по 5-10 у гроноподібні суцвіття на вкорочених гілочках. Віночок синьо-фіолетовий, іноді білий, двогубий, з висунутою з чашечки трубочкою; верхня губа пряма, виїмчаста, нижня — трилопатева, з відігнутою зубчастою середньою і довгастими боковими лопатями. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у березні — травні.

Поширення

Розмарин справжній походить з Середземномор’я. На території України, переважно в Криму, його вирощують як ефіроолійну рослину, а також з декоративною метою.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують листя розмарину (Folia Rosmarini officinalis). Безпосередньо перед цвітінням або під час цвітіння з рослини зрізують молоді пагони і сушать, розстеливши тонким шаром, у добре провітрюваному приміщенні або під укриттям на вільному повітрі. Коли сировина висохне, листя відокремлюють від стеблових частин і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Щоб полегшити відокремлення листя, сировину перед обшморгуванням виносять на 1-2 години на сонце. Штучне сушіння проводять при температурі 35-40°С. Сухого листя виходить 20%. Зі свіжого листя виробляють розмаринову ефірну олію (Oleum Rosmarini).
Рослина офіціальна в багатьох європейських країнах.

Хімічний склад

Листя розмарину містить до 2,5% ефірної олії, 0,5% суми алкалоїдів (у тому числі розмарицин), гіркоту пікросальвін (1,2%), дубильні речовини (5-8%), флавони, р-ситостерин, амірин, бетулін, холін, смолисті речовини, віск, нікотинамід, нікотинову, урсолову, розмаринову, гліколеву і кавову кислоти та мінеральні речовини (до 10%). У складі ефірної олії є пінени (30%), камфен (20%), цинеол (10%), борнеол (10-17%), камфора (7%), каріофілен (до 8%), борнілацетат (2%), лимонен, мірцен, пулегон, ментон, ізоментон, цимол, терпінеол, ментол та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання

Препарати розмарину справжнього знімають спазми гладенької мускулатури травного тракту, жовчних і сечовивідних шляхів та периферичних кровоносних судин (як наслідок відбувається невелике збільшення виділення сечі, слабке зниження артеріального тиску, поліпшення відтоку жовчі), посилюють жовчотворну функцію печінки, активізують виділення шлункового соку, виявляють тонізуючу дію (підтверджено клінічно на видужуючих хворих, які перенесли виснажливі захворювання й тяжкі хірургічні операції, та на людях похилого віку з порушенням мозкового кровообігу і старечими змінами серця), сприяють збільшенню молока у жінок, які годують груддю, мають еменагогічні властивості (відновлюють звичайний перебіг місячних, усувають хворобливі явища, які супроводили їх раніше).

Прописувати їх особливо доречно при спазмах жовчних і сечовивідних шляхів, спастичному коліті, атонічній диспепсії, загальному занепаді сил, фізичній та розумовій перевтомі, серцевих неврозах, порушеннях менструального циклу та нервових розладах у клімактеричному періоді.

Позитивний терапевтичний ефект спостерігається й при безсонні, істерії, неврастенії, епілепсії, мігрені, запамороченні, вегетативній дистонії, гіпертонії, імпотенції, метеоризмі, астмі, хронічному бронхіті та грипі.

При зовнішньому застосуванні настій листя розмарину вважається добрим засобом для лікування запалень ротової порожнини і зіву (полоскання), для гоєння ран і фурункулів (компреси), від облисіння (втирають у волосисту частину голови), при невритах і простудних захворюваннях (ванни), білях у жінок (спринцювання).

Розмаринову ефірну олію використовують для розтирань при ревматизмі.

Розмарин входить до складу ряду зарубіжних комбінованих препаратів (балсофлетол, болдофлорин, депуратум, дивінал, долопакс, лікоактин, перубор, ромаринекс, артродинат, фітодолор, роймекс, тогал, дракодермалін, ровалінд, кардалеп, долексамед, динпресан та ін.).

Слід пам’ятати, що вагітним жінкам розмарин протипоказаний (діє абортивно).
При передозуванні препарати розмарину спричиняють блювання, гастроентерит, ожиріння печінки, подразнення нирок з альбумінурією, лейкоцитоз, маткову кровотечу та навіть смерть внаслідок набряку легень.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — настій листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) п’ють по півсклянки тричі на день до їди;

– настій листя на вині (40 г сировини на 1 л білого вина, настоюють 2 доби) п’ють по 1 столовій ложці до їди для відновлення і покращення зору.

ЗОВНІШНЬО — полоскання, компреси і спринцювання настоєм (готують, як у попередньому прописі);

– розтирання розчином розмаринової ефірної олії (розводять спиртом у співвідношенні 2:100);

– 1-2 столові ложки суміші листя розмарину справжнього, квіток ромашки лікарської і дивини густо квіткової, взятих у співвідношенні 1:2:2, варять 30 хв. у 500 мл води, охолоджують, проціджують і застосовують для ванночок і компресів при гнійному запаленні пальця (панарицій);

– 200-300 г листя розмарину заливають 2-3 л окропу, настоюють 15 хв. і одержаний настій додають до повної ванни (температура води 32-40°С, тривалість процедури до 30 хв.; на ніч не приймати, не сприяє засинанню);

– 200 г суміші (порівну) листя розмарину справжнього і шавлії лікарської, трави полину гіркого та квіток бузини чорної варять 20 хв. у 10 л води і одержаний відвар додають до повної ванни, що має тонізуючі властивості (температура води 34-36°С, тривалість процедури 10 хв.; на ніч не приймати, не сприяє засинанню!).

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Розмарин в саду і вдома — ароматна пряність без особливого клопоту

Ті, хто любить готувати, напевно, часто додають розмарин у різні перші та другі страви як пряність. Його терпкий і злегка гіркуватий смак та аромат краще всього поєднується з жирними сортами м’яса та риби. На мій погляд, запечена баранина без розмарину — це «типове не те». Продають його і в сушеному вигляді, і в якості зелені у великих супермаркетах. Крім смакових відтінків в стравах, розмарин має деякі лікувальні властивості, заспокоює нервову систему і є сильним протимікробним засобом.

Розмарин в саду і вдома — ароматна пряність без особливого клопоту

Ну, добре, а нам садівникам, що з того, адже росте він тільки на півдні? Ну, не зовсім так. Є і у вас шанс вирощувати цю рослину. І в цій статті поговоримо докладніше про вирощування розмарину на підвіконні і у відкритому ґрунті.

Зміст:

Розмарин в природі

Для початку варто відкинути всі ті «знання», якими наповнений Інтернет. А там про розмарин пишуть не інакше, як про капризну і дуже вимогливу рослину. Все зовсім не так. Якщо ви бували або буваєте на півдні, де росте цей вічнозелений чагарник, зверніть увагу, де і як він росте. Як правило, це відкриті, сонячні, а отже, спекотні і посушливі місця, мало того — і ґрунту там, прямо скажімо, «не дуже», світлого кольору земля (швидше пил), та ще й упереміж із камінням…

А він росте, і дуже навіть добре розростається. Його пристосованість до таких складних умов життя і потрібно використовувати, якщо ви вирішите обзавестися цією корисною та красивою рослиною.

Як я сказав, розмарин звичайний (Rosmarinus officinalis) — невисокий чагарник (в природі зазвичай до 1-1,2 м), який росте не стільки в висоту, скільки в ширину. Його стебла покриті вузьким світлим листям, при погляді на які відразу зрозуміло, що вологи вони випаровують мало, а отже і сама рослина вимагає води небагато. Чимось ці листочки схожі з листочками лаванди, тільки колір інший. Та й взагалі ці рослини багато в чому схожі: і виглядом, і тим, що мають незабутній південний аромат, і своєю агротехнікою.

Розмарин звичайний (Rosmarinus officinalis)

Як розмножити розмарин

Щоб вирощувати у себе розмарин, потрібно обзавестися посадковим матеріалом. Звичайно, хтось піде і купить вже готову рослину в садовому магазині, але це не наш метод. Нам потрібно навчитися пройти з ним усі етапи, і тоді успіх буде гарантований.

Розмножують розмарин декількома способами: насінням, живцями і укоріненням відводків. Будемо виходити з того, що куща у нас немає і відводків зробити не вдасться. Отже, залишаються насіння та живці.

Розмноження розмарину насінням

Якщо ви купили насіння, то варто знати, що так само, як і у випадку з лавандою, їм бажано пройти 30-денну стратифікацію (обробку холодом та вологою). Просто кажучи, візьміть контейнер із отворами в дні і наповніть його пухкою сумішшю, зовсім не обов’язково живильною — скажімо, 1:1 земля з городу та нейтральний торф або промитий пісок.

Неглибоко посійте насіння, загорніть контейнер у пакет та відправте на один місяць у холодне приміщення (світло не потрібне), наприклад, підвал або холодильник. Температура повинна бути в межах +3… +5 градусів. Через місяць насіння, що пройшло стратифікацію у контейнері, ставте на пророщування у тепле приміщення (температура +18… +25 °С), краще на підвіконня.

У період від 10 днів до місяця повинні з’явитися сходи. Ще через місяць рослини, що підросли, можна акуратно розселяти по індивідуальним ємностям. Найголовніше – не перелийте малюків. Між поливами верхній шар ґрунтового субстрату повинен підсохнути.

Розмарин легко розмножується живцями

Розмноження розмарину живцями

Мені особисто цей спосіб здається простішим. Єдина складність — роздобути живці. Їх можна привести з півдня чи спробувати вкоренити ті, що продаються в супермаркетах: якщо вони не сильно зів’яли, то вкоріняться.

Живці завдовжки 10-15 см нарізають з верхньої частини гілок, видаляють нижнє листя (верхнє обов’язково залиште) і ставлять просто в банку з водою. Води не має бути багато, приблизно сантиметри 3-4, у міру випаровування її потрібно доливати. Воду варто брати не водопровідну (хлоровану), а м’яку — дощову, з колодязя або з фільтра. За температури +22… +25 градусів, через 2-3 тижні з’являться корінці.

Найцікавіше, що скільки разів я вкорінював розмарин, кожен раз одна і та ж картина: на одних живцях коріння з’являється швидше та розвивається активніше, а на деяких «гальмується». Чому так трапляється? Не знаю, адже живці беру з одного куща, і вкорінюються вони в однакових умовах, але різниця буває дуже істотна. Але, тим не менше, всі живці рано чи пізно дають корінці.

Тут дуже важливо не допускати сильного їх зростання у воді. Висаджуйте живці, що пустили коріння, в контейнери з ґрунтом, поки утворені корінці маленькі, не більше 0,5 см, так вони краще та швидше приживуться.

Перший етап пройшли. Тепер є два варіанти — або будете ростити розмарин у відкритому ґрунті, або в контейнері на підвіконні.

Про розмноження розмарину з гілочки, купленої на зелень в магазині, читайте в нашій статті.

Вирощування розмарину в саду

При вирощуванні у відкритому ґрунті варто знати, що розмарин рослина південна і не любить низьких температур. Так пишуть. Але ось мої особисті спостереження. Кущі розмарину, посаджені під південною стіною будинку, в минулому році пережили зиму, коли температура опускалася до -15… -20 градусів. Але, правда, в особливо сильні морози я їх зверху прикривав складеним в кілька шарів агроволокном. Зима нинішня була безсніжна, але і температура нижче -10 градусів не опускалася, кущі почувають себе чудово і зовсім без укриття.

Наступне правило: ґрунт під розмарином не варто нічим удобрювати і рясно поливати. Так, влітку від ваших надмірних «турбот» кущі будуть активно розростатися, але це загрожує поганою зимівлею і підмерзанням. Якщо ваш клімат дозволяє, то висаджуйте розмарин у відкритий ґрунт, але під захистом будівель від холодних зимових вітрів.

І знову дам пораду: не дивлячись на те, що я вирощую розмарин у відкритому ґрунті, завжди на випадок аномально холодної зими і можливої ​​загибелі моїх улюбленців маю один-два розмарини, які зимують у контейнері.

Де б не ріс ваш розмарин, він повинен рости в безпосередній близькості від кухні

Вирощування розмарину у кімнатних умовах

Головне, від чого страждає розмарин, який вирощують на підвіконні, це надмірна турбота. Парадокс? Але коли починаєш розбиратися з саджанцями, які гинуть у знайомих, це, як правило, перелив та надмірні добрива.

Згадайте початок цієї статті. Розмарин — рослина витривала, посухостійка і росте на бідних ґрунтах. Дайте йому такі умови, і ви цілий рік будете збирати з нього «урожай» смачної приправи. Взимку варто хоча б на два місяці помістити розмарин в прохолодне, але світле приміщення з температурою +8… +12 °С, хоча це і не обов’язково.

А що важливо? Розмарин любить нейтральний або слаболужний ґрунт і велику кількість сонячного світла. Обов’язково з весни до осені тримайте горщик з рослиною в саду, на сонячному місці (поливати все ж не забувайте, це все-таки горщик). Чим більше сонця отримає рослина, тим ароматнішою буде його зелень.

Як збирати «врожай» і що з ним робити? Для приправи потрібно зривати (відрізати) саму верхівку з молодими листочками. Це сприяє тому, що кущ починає активніше гілкуватися і розростатися. До речі, важлива дрібниця, садіть розмарин по можливості поруч із кухнею, на відстані витягнутої руки. Якщо це неможливо, то можете розмарин заготовити про запас. Ось пара рецептів, якими я користуюся.

Використання розмарину в кулінарії

Розмариновий оцет

Я люблю робити різні оцти, які потім використовую для салатів, пельменів та іншого. Підігрійте стакан яблучного оцту до температури +50… +60 градусів і залийте свіжі листочки розмарину. Можна додати пару порізаних зубчиків часнику і кілька горошин чорного перцю. Настоюйте у закритому посуді, в темному місці 2-4 тижні.

Розмаринова олія

Для неї краще брати підсушені листочки розмарину (свіжі потім запліснявіють). Банку щільно набиваємо розмарином і заливаємо гарною рослинною олією. Для повного південного ефекту краще використовувати оливкову. Це відмінна заправка для салатів.

Для розмаринової олії краще брати підсушені листочки рослини

Розмаринова сіль

Розітріть у ступці або подрібніть у блендері морську сіль з листочками розмарину. Додайте цедру лимона та апельсина. Обов’язково розкладіть тонким шаром на таці і як слід просушіть. Використовую як звичайну сіль у різних стравах, особливо добре посипати відварені морепродукти (креветки, наприклад).

А можна ще зробити відвар з розмарину та додавати до ванни, використовувати як лосьйон після гоління, застосовувати в аромалампах…

Загалом, багато чого цікавого і корисного можна зробити з розмарином. Тож настійно раджу спробувати. Та й просто провести рукою по його гілках і відчути цей південний, для нас такий звабливий запах — це вже багато! Садіть, не пошкодуєте!