Зараженість шкідниками хлібних запасів. Як виявити?

Спостереження фахівців показали, що зараженість шкідниками хлібних запасів зерна становить від 8%. У зв’язку з цим гостро постало питання їх своєчасного виявлення. Адже неправильне поводження із зараженим зерном є головною причиною зараження всього елеватора.

Шкідники хлібних запасів ведуть досить прихований спосіб життя, мешкаючи в затишних і темних місцях, тим самим доставляють певні труднощі своєчасного виявлення зараження зерна. Крім цього, небезпечні види шкідників, такі як зернова міль, амбарний довгоносик і зерновий точильник, мають приховану форму зараженості. В даному випадку заражене зерно зовні абсолютно нічим не відрізняється від здорового.

Готову продукцію і сировину на переробних підприємствах обстежують в терміни відповідно до спеціальних інструкцій і методик.

Нижче кілька порад, які допоможуть в обстеженні Вашого об’єкту на зараженість шкідниками хлібних запасів.

Незавантажені майданчики, зерносховища і прилеглі території обстежують після кожного звільнення від зерна, а також перед завантаженнями нових партій. Ретельно оглядайте різні вибоїни та тріщини на підлозі, штукатурці та дерев’яних конструкціях складів. Особливу увагу приділяйте плінтусам, дверям, вентиляції та прийомним пристроям.

Склади і елеватори, які вже завантажені, обстежують одночасно з перевіркою зерна і продукції, що там зберігається. При цьому проводиться уважний огляд дерев’яних конструкція, стін, стовпів складу, а також транспортуючого обладнання та механізмів зерноочистки.

У елеваторних корпусах підлягають обстеженню всі приміщення, підсилосні і надсилосні галереї, силоси, зерносушарки і все обладнання, що там знаходиться.

У теплу пору року перевіряють зараженість території один раз на місяць, не рідше.

Круп’яні та комбікормові заводи, а також млини обстежують на зараженість шкідниками хлібних запасів кожну декаду, після ремонту і перед проведенням дезінсекції. Детально оглядають інвентар, механізми, транспортні засоби, обладнання, підвіконня і стіни на кожному поверсі приміщень.

Машини для очищення та сушіння зерна, проточні лінії, транспортери і інші механізми, а також інвентар для складу і лабораторій, оглядають до роботи і після роботи з кожною партією продукції, зерна або відходів.

Автомобілі, вагони, теплоходи, баржі та інший транспорт в обов’язковому порядку перевіряються на зараженість шкідниками перед вантаженням зерна і продуктів його переробки.

Зараженість мішків і брезентів перевіряють до і після їх використання.

Зараженість шкідниками хлібних запасів підприємств є показанням для проведення дезінсекції. Також дезінсекція може проводиться з профілактичними цілями.

Професійні послуги дезінсекції та фумігації надає компанія PROPECS (ПРОПЕКС). Фахівці нашої компанії проведуть роботи з допомогою сучасного обладнання і якісних препаратів, а також нададуть весь перелік необхідної документації.

Замовити дезінсекцію або фумігацію можна через форму замовлення на сайті або за номерами телефонів +380673517077, +380443617077.

PROPECS (ПРОПЕКС) – професійний контроль шкідників.

Шкідники запасів і заходи боротьби з ними

За даними ФАО, щорічно комахи шкідники запасів поїдають до 10-15% зерна, виробленого в світі, а в окремих країнах, що розвиваються – 30-50%. Щорічно втрачається від шкідників хлібних запасів при зберіганні десятки млн. тонн зерна. Зерно пшениці від пошкодження комірним довгоносиком втрачає до 50%, кукурудзи – 35% ваги. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму, а борошноїди і кліщі – сприяють зниженню схожості, в залежності від виду шкідника, на 18- 92%.

До найбільш поширених шкідників зерна і зерно продуктів (комірних шкідників) відносять: борошняний кліщ, амбарний довгоносик, хрущак борошняний, борошняна вогнівка та ін.

Борошняні кліщі (Tyroglyphus Farinae) – дуже дрібні членистоногі, ледь помітні неозброєним оком, майже прозорі, харчуються зерновим пилом і пошкодженим зерном. Уражене ними зерно затхлого запаху. Велика кількість борошняних кліщів робить зерно і зерно продукти непридатними в їжу, знижує схожість насіння. Зі складу в склад кліщі можуть переноситися з взуттям і одягом людей, а також літаючими комахами і мишами.

Амбарний довгоносик (Calandra granaria) – жучок 2,2 – 4 мм довжиною, з довгим хоботком, яким він просвердлює оболонку зерна і виїдає його зміст; при розмноженні проробляє в зерні ямку, куди і відкладає яйце. Личинка проникає в глиб зерна і харчується їм.

Хрущак борошняний (Tenebrio molitor). Жуки досягають 12-18 мм в довжину. Тіло досить плоске, бічні сторони майже паралельні. Зверху жук чорно-бурий, зі слабким жирним блиском, знизу червонуватий. Личинка довжиною до 2,5 см і більше, гола, буро-жовта, циліндрична, безока, з трьома парами грудних ніжок, кожна ніжка з коготком; вусики 4-членисті, верхні щелепи на вершині роздвоєні. Задній членик тіла конусоподібний, закінчується двома гачками, спрямованими догори; задній отвір поміщається на задньому краю передостаннього членика на невеликому підвищенні, перед яким знаходяться ще дві невеликих бородавочки – все це грає роль підштовкувача при пересуванні личинки.

Борошняна вогнівка (Asopia farinalis L.). Самки в розмаху крил 20-30 мм, самці – 18-24 мм; передні крила біля основи і верхівки чорно-бурі, посередині з широкою жовто-бурою перев’яззю, облямованою по сторонам від темних ділянок білими вигнутими поперечними лініями; задні крила широкі, темно-сірі зі світлим краєм і білими вигнутими поперечними смугами. Яйце розміром 0,6 мм, овальне, білувате. Гусениця 20-25 мм довжиною, буро-біла з коричневою головою; спинна сторона черевних сегментів з ямкуватою структурою. Зимують гусениці старших вікових груп у харчовому субстраті або лялечки в коконах. Харчуються борошном, зерном, висівками, комбікормами, засмічуючи їх екскрементами і павутинними трубчастими ходами, в яких вони живуть. Частина гусениць окукливается в ходах, інші плетуть з павутини і сміття на стінах, перегородках, сіро-білі кокони, в яких обертаються в лялечку. Весь цикл розвитку в залежності від умов середовища і харчування гусениць триває 50-250 діб. За рік розвивається два – три покоління.

Борошняний кліщ (Tyroglyphus Farinae) Амбарний довгоносик (Calandra granaria) Великий борошнистий хрущак (Tenebrio molitor) Борошняна вогнівка (Asopia farinalis L.)

Сучасні методи боротьби з шкідниками хлібних запасів можна розділити на дві групи: профілактичні та винищуючі.

Профілактичні включають комплекс заходів, спрямованих на запобігання зараження зерна, що зберігається. У цю групу входять: знезараження сховищ і устаткування перед закладкою зерна на зберігання, перевірка зерна по кожній одиниці транспорту на зараженість, використання незараженого транспорту, брезентів, тари, встановлення сіток на вікнах і вентиляційних каналах, видалення з території зерновідходів, зернового пилу, бур’яну (на них можуть накопичуватися шкідники).

Винищувальні заходи спрямовані на знищення шкідників, що вже попали в зерно, сховища, зернопереробні підприємства, обладнання, інвентар і т.п. Ці заходи боротьби можна розділити на дві великі групи: фізико-механічні та хімічні. Деякі з фізико-механічних заходів боротьби не вимагають особливої ​​підготовки і можуть застосовуватися працівниками підприємств системи зберігання. До фізико-механічних заходів боротьби відносять: механічні, термічні заходи і використання різних випромінювань. Механічні заходи – це очищення будівель, споруд, обладнання, тари, території і т.д. від залишків зерна, пилу, в яких можуть міститися комахи і кліщі. Але основним недоліком цього методу це те, що не вдається домогтися повного знезараження. Частина шкідників залишається.

До механічних заходів боротьби відносять вилов гризунів за допомогою різних пасток. Термічні заходи включають в себе застосування високих і низьких температур. З цією метою можуть бути використані зерносушарки, в яких зерно нагрівають до 50-55 ᵒС. При цій температурі комахи і кліщі гинуть. Є небезпека, що можуть відбуватися зміни і в самому зерні.

Цей метод неприйнятний для насіннєвого зерна.

Хімічні заходи боротьби (обпилювання, обприскування, аерозолі і газація) передбачають застосування різних хімічних речовин, які викликають загибель шкідників. При обпилюванні застосовують порошки для обробки насіннєвого зерна і для боротьби з гризунами. Обприскування зазвичай використовують для обробки будівель, зерносховищ, території, транспортних засобів, аерозольній обробці піддають сховища. Газація (або фумігація) – основний спосіб знезараження зерна для цього методу зазвичай використовують високотоксичні речовини.

У компанії «Хімагромаркетинг» є препарати які збережуть Ваш урожай в період зберігання.

Фуміфос (фосфід алюмінію, 560 г/кг (газ фосфін).

Механізм дії: В результаті контакту діючої речовини фосфіду алюмінію з вологою атмосферного повітря відбувається хімічна реакція, в результаті чого відбувається розкладання препарату з виділенням безбарвного газу фосфіну, вуглекислого газу та аміаку. Газ фосфін викликає параліч нервової системи шкідників в результаті чого настає порушення процесів метаболізму і блокується надходження кисню в організм. В результаті настає загибель шкідників. Швидкість впливу препарату на шкідників залежить від концентрації газу фосфіну в повітрі. Повна загибель відкрито живучих шкідників, досягається при забезпеченні показника концентрації фосфіну на час експозиції на рівні 7 г/год/м², шкідники в захисній формі зараження зерна та зерно продуктів – 25 г/год/м².

Властивості і переваги:

• Фуміфос забезпечує 100% загибель всіх шкідників сільськогосподарської продукції при її зберіганні, незалежно від стадії розвитку як комах, кліщів а також гризунів;
• Фуміфос широко застосовується на хлібоприймальних пунктах, насіннєвих підприємствах, для обробки вантажних потягів, млинів, елеваторів, насіння і продовольчого зерна, борошна, крупи, сухих овочів та іншої сільськогосподарської продукції;
• Характеризується високою біологічною активністю і легкістю застосування;
• Не впливає на схожість і якісні показники насіння і продукції.

Реєстрація препарату:

І пам’ятайте, своєчасне виявлення шкідників хлібних запасів, визначення ступеня зараження, знання їх біологічних особливостей, шкодочинності та захисних заходів допоможуть Вам зберегти зерно і зернопродукти від пошкодження під час зберігання.