Розмарин: в які страви додають та поєднання з іншими спеціями

Розмарин можна сміливо назвати універсальною приправою, але через насичений аромат і гіркуватий смак додавати його в страви потрібно дуже акуратно. У кулінарії використовують тільки голчасті частини рослини (листя). Особливо популярна ця спеція в Італії, Греції та Франції, інформує Ukr.Media.

Розмарин допоможе приготувати соковите і ароматне м’ясо птиці. Для цього готують приправу з сушеного листя цієї рослини, вершкового масла і листя петрушки. Не зайвим буде розмарин в маринадах, супах і овочевих гарнірах.

Він робить пікантними страви з сиром, картоплею, рибою, бараниною. Без нього важко уявити національні страви: італійське фокаччо і грузинське сациві. А в грецькій кухні ця спеція одна з найбільш затребуваних.

За допомогою розмарину можна ароматизувати оцет і оливкову олію, досить в рідину покласти кілька листочків цієї рослини. Спеція зустрічається в спиртних напоях: лікері, пунші, вермуті, грозі.

Однієї щіпки розмарину досить, щоб надати незвичайний аромат випічці, фруктовому желе і іншим десертам. Спеція стане в нагоді і під час приготування страв на решітці або грилі, нею посипають вугілля або роблять з гілочок рослини шампура.

Поєднання розмарину з іншими спеціями

Розмарин має сильний запах, тому високий ризик, що в страві він переб’є аромат інших спецій. Шеф-кухарі радять тим, хто вперше користується цією приправою, додавати її в їжу зовсім небагато, адже вона здатна зробити смак звичної страви невпізнанним.

З розмарином поєднується не так багато спецій, але разом з ним можна додавати майоран, чорний перець, петрушку, ялівець, паприку або чебрець. А щоб приготувати смачний соус для риби або курки, знадобиться розмарин, каперси, лимонна цедра і часник. Але доведеться поекспериментувати, щоб визначити для себе відповідні пропорції цих приправ. До речі, розмарин додають і в прованські трави, він прекрасно поєднується з медом, але може зіпсувати будь-яку страву разом з лавровим листом.

Розмарин приправа – як використовувати і куди додавати

Розмарин приправа виготовляється з однойменної вічнозеленої рослини з вузькими листочками, що нагадують хвою. З лицьового боку вони зелені, а з нижньої частини білі. Їх використовують не тільки у свіжому вигляді, а й у висушеному. У другому випадку вони набувають зеленувато-коричневого відтінку.
Розмарин корисні властивості:

• позитивно впливає на нервову систему;
• запобігає розумовим навантаженням;
• покращує циркуляцію крові;
• запобігає неврозам;
• має антиоксидантну дію;
• зміцнює імунну систему;
• допомагає відходженню мокротиння;
• знижує підвищену температуру;
• купірує біль і спазми при защемленні нерва, кишкових кольках, проблемах із серцем;
• покращує перистальтику кишківника;
• нормалізує обмінні процеси;
• допомагає виведенню шлаків та токсинів з організму;
• нормалізує роботу внутрішніх органів та систем;
• стимулює серцевий м’яз;
• зміцнює судинні стінки;
• знижує м’язовий тонус;
• підвищує лібідо.

Смак

Розмарин смак має яскраво виражений. Тому його не додають у великій кількості, щоби не перебити інші продукти.

Запах

Розмарин свіжий має у своєму ароматі камфорні нотки. У сухому вигляді запах більший смолистий.

Види

Існує досить багато видів рослини, але в кулінарії зазвичай використовують лише два:

Що таке розмарин

Розмарин є вічнозелений сильногіллястий напівчагарник, що досягає трохи більше двох метрів у висоту. Його назва в точному перекладі з грецької на українську мову – “морська роса або свіжість”.

У листя рослини зверху блискучий темно-зелений колір, а внизу вони матові і світліші. Вони гладкі на дотик.

Коли рослина цвіте, її свіжий незабутній аромат відчувається далеко від місця зростання. Цвіте він рясно. Листя невидно серед рожевих/білих, ніжно лілових квіток, що обсипають цю підлогу кущ.

Для виготовлення спецій використовується листя цієї рослини як свіже, так і висушене.

У рослини, як і у прянощі з неї, сильний аромат з хвойно-камфорними нотками, а смак у нього гоструватий.

Розмноження розмарину переважно проводиться живцями. Іноді він виростає із насіння.

Важливо! Насіння у рослини зовсім дрібне темно-бурого відтінку у своєму кольорі.

З чого готують цю спецію

Для того щоб приготувати цю пряність потрібно скористатися свіжо висушеними в тіні молодим і ніжним листям розмарину, знятим з верхньої частини третини гілок. Причому рослина не повинна бути молодшою ​​за 4 роки.

Вид прянощі – розмарин сушений є тендітні згорнуті листочки з опуклою поверхнею. Зберігати їх слід у сухому, темному та прохолодному місці – погребі чи холодильнику.

Використання в кулінарії

Трава розмарин здатна надати будь-якій страві пікантного смаку. Вона поєднується як із фруктами та овочами, так і з м’ясом. Найголовніше використовувати спецію в міру. Крім відмінного смаку, не можна не відзначити корисні властивості розмарину.

В які страви додають

• овочеві та м’ясні салати;
• тісто для хліба, випічки, піци;
• смажені на вугіллі та шампурах м’ясо, риба;
• овочеві закуски;
• тушковані та запечені овочі;
• рататуй;
• вареного рису і макаронних виробів.

• овочеві маринади;
• наполягання оливкової олії;
• запечене м’ясо та риба;
• тушкована риба;
• смажена та запечена картопля;
• охолодні безалкогольні напої;
• морепродукти;
• чай.

У свіжому та сухому вигляді

• лазіння;
• паста;
• піца;
• фарш для пельменів;
• різотто;
• м’ясна начинка для випікання;
• різні перші страви.

Коментар експерта

Засновниця та господиня Будинку спецій та прянощів «Світ спецій».

«У Стародавньому Римі вважали, що ця рослина є обов’язковим інгредієнтом еліксиру життя. Це і не дивно, оскільки воно дійсно має антиоксидантні властивості, уповільнює старіння. Прянощі було завезено до Європи саме з Риму».

Скільки грам

Нижче наведені основні пропорції додавання розмарину:

Склад розмарину

Крім великої кількості ефірної розмаринової олії, у листі рослини містяться:

• малотоксичні алкалоїди;
• урсолова кислота;
• флавоноїди;
• терпеноїди;
• дитерпенові глікозиди;
• хінони;
• терпенові кислоти;
• карназол;
• карназидова та фенолкарбонові кислоти;
• бетулін;
• цирсімарітін.

Важливо! В даний час розмарин активно вирощують і промислово використовують у країнах Середземномор’я (батьківщина рослини) та в Малайзії, на Кавказі та в Криму, у США у штаті Флорида, в Англії та Мексиці.

Трохи історії

Стародавні грецькі та єгипетські мудреці вважали, що ця неймовірна чарівна і цілюща рослина може ощасливити людину, позбавляючи її негативу, поганих снів/думок, зберігаючи молодість і красу.

Вони вважали, що застосування розмарину можливе для церковного начиння, а не тільки в кулінарії та фармацевтиці.

Ще сам великий Гіппократ вважав, що розмарин допомагає від усіляких хвороб у підшлунковій залозі та печінці.

У Європу та Україну цю рослину привезли древні Римляни у 16-му столітті.

Німецькі травники стверджували, що розмарин здатний допомогти дитині, яка має слабкість мозку. В даний час ліки – гомеопатичні драже на основі розмарину використовуються при лікуванні аутизму.

Під час страшних епідемій (чума/холера) розмарин у величезній кількості кидали в багаття, щоб відбувалася дезінфекція повітря.

Серед речей, взятих із собою для підкорення Америки, європейці привезли саджанці та насіння розмарину, де рослина сподобалася та прижилася. Сьогодні його продовжують там любити та культивувати.

Поради шеф-кухаря

Засновниця та господиня Будинку спецій та прянощів «Світ спецій».

На якій стадії приготування додавати листя розмарину?

Спеція не втрачає свої властивості після термічної обробки, тому її можна додати будь-якої миті, дотримуючись рецепту.

При готуванні його не слід використовувати разом з лавровим листом, оскільки вони мають схожий смак.

Прекрасно підійде для «дикого» м’яса, оскільки перебиває звірячий душок.

Хімічний склад спеції та калорійність

Природа виявилася дуже щедрою по відношенню до дикорослого чагарнику. Вона наділила рослину масою корисних для людини властивостей. У єдиній гармонійній композиції ці речовини здатні сприятливо впливати на організм людини. Але все це стало можливим завдяки насиченому складу розмарину.

У ладанній траві містяться компоненти:

• Олеїнова кислота – незамінне джерело енергії;
• Пальмітінова кислота – покращує стан шкіри та нігтів, підвищує гідратаційні властивості;
• Лізін – активний учасник природного синтезу колагену, що відновлює структуру тканин, сприяє швидкому засвоєнню кальцію;
• Триптофан – цей натуральний антидепресант бере участь у синтезі білків, покращує сон, стимулює вироблення гормону росту;
• Валін – регулює обмін азоту;
• Каприлова кислота – має антибактеріальні властивості;
• Лінолієва кислота – входить до групи незамінних жирних кислот;
• Лауринова кислота – надає противірусну дію;
• Ізолейцин і Треонін – незамінні амінокислоти, які відповідають за синтез гемоглобіну та еластину;
• Ефірні олії – зміцнюють імунітет, стимулюють мозкову діяльність;
• Міристинова кислота – посилює активність інших речовин, що входять до складу розмарину, стабілізує вміст протеїнів;
• Вітамінний комплекс – представлений усіма вітамінами групи «В», Ретинолом, Токоферолом;
• Мінеральні елементи – це мідь, фосфор, селен, цинк і ще низку речовин цієї групи.

Тут наведено далеко не повний перелік інгредієнтів, які є у складі прянощів. Але й цього списку достатньо, щоб зрозуміти, наскільки корисним є використання трави розмарин, та й застосування її в кулінарії здатне прикрасити навіть святкове меню.

Якщо регулярно включати таку корисну добавку до раціону харчування, можна значно зміцнити загальний стан організму.

Окремо варто звернути увагу, що за такого складу у розмарину невисока калорійність – всього 131 ккал на 100 г продукту.

Що стосується харчової цінності, то цей показник виглядає так:

• Вуглеводи – 6,6 г.
• Білки -3,3 р.
• Жири – 5,9 г.
• Харчові волокна – 14,1.
• Вода – 67,7.

Ті, хто бажає прикрасити свій раціон цією спецією, легко підрахують калорії. До речі, розмарин має таку калорійність, яка ідеально підходить для дієт схуднення. Але до звичайного раціону харчування ароматна приправа завжди буде приємним доповненням.

Зберігання

Свіжі гілочки потрібно зберігати у склянці з водою або герметичному пакеті/боксі в холодильнику. Також їх можна заморозити у морозильній камері, тоді термін придатності становитиме 6 місяців.

Суху рослину тримати у скляній ємності з герметичною кришкою. Поставити в сухе прохолодне місце, подалі від прямих сонячних променів.

Лікувальні властивості та застосування розмарину

У лікувальних цілях використовують молоді пагони та листя, зібрані до або на початку цвітіння рослини. Важливо, що збирання сировини здійснюється не з диких, а культивованих людиною кущів.

Сушити його необхідно за помірної температури, яка не перевищує +35 градусів – за таких умов зберігається цінність та користь ефірної олії.

До основних медичних показань спеції відносять такі:

1. Підвищення імунітету, боротьба із запаленнями, дезінфекція повітря за наявності у ньому вірусів та бактерій. Добре відома здатність розмарину боротися із застудними захворюваннями та бактеріологічними інфекціями.
2. Стабілізація артеріального тиску, у разі його зниження, а також покращення роботи серцево-судинної системи.
3. Боротьба з нервовим виснаженням, стресами та депресією. Добре використовувати як заспокійливий засіб при розладах нервової системи в період клімаксу. Лікувальні властивості
4. Сприятливо позначається на роботі шлунково-кишкового тракту, стимулює жовчні протоки, забезпечує найкраще засвоєння їжі.
5. Забезпечує ранозагоювальний ефект.
6. Покращує мозковий кровообіг, стимулює пам’ять, особливо при постінсультних станах.
7. Служить омолоджуючим та тонізуючим засобом для шкіри, є відмінним антиоксидантом.
8. Ванни з використанням трави ефективні при ревматизмах та інших запаленнях суглобів.
9. Олії рослини ефективні при кашлі.

Такі широкі можливості трави закріплені в багатьох рецептах народної медицини.

Листя

Основним джерелом корисних речовин є листя розмарину. Свіжі або висушені вони широко застосовуються для приготування різноманітних лікарських та профілактичних засобів.

Листя є основою для приготування настоїв, відварів, настоянок, чаю, які ефективні при різноманітних захворюваннях. Однак необхідно пам’ятати, що будь-яке лікування травами допустиме лише після консультації з лікарем.

Напевно , кожному з дитинства знайома така квітка, як герань. Багато квітникарів розводять її в декоративних цілях і для…Читати далі…

Масло

Безперечна цінність розмарину – його запах, а точніше, аромат ефірної олії рослини. Його можна приготувати самостійно у домашніх умовах або придбати готове. Для самостійного приготування кілька гілочок рослини необхідно залити оливковою олією високої якості та помістити на яскраве сонячне світло. Так рослина віддасть максимум корисних властивостей та ароматичних компонентів. Настоюють засіб півтора місяці, після чого проціджують і зберігають у скляній ємності із щільною кришкою, у темному місці.

Безпосередньо ефірну олію одержують у промислових умовах. Воно ефективне як засіб при масажі або елемент ароматерапії, відмінно бореться із захворюваннями органів дихання. Головне умови його безпечного використання – обов’язкове розведення іншими оліями або кремами, оскільки в чистому вигляді аптечна розмаринова олія занадто концентрована і може викликати неприємні відчуття на шкірі.

Ефективність засобу доведена при головних болях, неуважності, зниженні працездатності, проблемах з пам’яттю. Для отримання бажаного ефекту кілька крапель наносять на скроневу ділянку і ретельно масажують. Досить часто при головних болях навіть відпадає потреба в анальгетиках – олія розмарину успішно знімає больовий синдром.

Якщо змішати олії розмарину, базиліку та чайного дерева, вийде антибактеріальний засіб для лікування шкіри голови.

Відвар

Відвар із розмарину приймають внутрішньо і використовую зовнішньо. Для його приготування дві чайні ложки сухої трави заливають склянкою окропу і нагрівають на несильному вогні 20 хвилин. Після проціджують.

Отриманий засіб є ефективним при лікуванні кашлю та простудних захворювань. Для цих цілей його приймають по чайній ложці за 30 хвилин до їди.

Такий відвар ефективний як примочок чи ванн при запаленнях суглобів.

При мігрені добре допомагають парові інгаляції з відваром. На літр води беруть 2 ложки сухої трави, кип’ятять і після вдихають пари доти, поки головний біль не зникнуть.

Для стимулювання роботи ШКТ готують чай із листя: 1 столову ложку сухого розмарину заливають 200 мл кип’яченої води. Приймають протягом дня для покращення роботи шлунка та кишечника, очищення печінки.

Настій

Для приготування водного настою 15 г сухої рослини заливають склянкою окропу та настоюють 30 хвилин. Після цього проціджують і використовують за призначенням.

При інфекціях лор-органів отриманий настій випивають протягом дня рівними порціями. Придатний він і для полоскання горла.

При здуттях живота засіб бажано приймати до їди. Крім того, розведений настій медики рекомендують використовувати як відновлення кровообігу після перенесеного інсульту.

Спиртова настойка також ефективна при вірусних та застудних захворюваннях для розтирання. Її готують наступним чином: 2 столові ложки висушеного листя заливають 200 г спирту або горілки, настоюють 10 днів і проціджують. 25 крапель отриманого засобу додають у дві столові ложки води та приймають тричі на день до їди.

У косметології

Позитивний вплив розмарину на шкірні покриви сприяє його активному використанню на вирішення багатьох косметологічних проблем. Антиоксидантна дія рослини сприяє омолодженню та тонізації шкіри. Екстракт розмарину та його масло використовується у промисловій косметології.

У домашніх умовах для догляду за різними типами шкіри готують лосьйони на основі червоного вина чи горілки. Для сухої шкіри підходить спиртова основа у вигляді вина, жирна шкіра вимагає використання міцнішого алкоголю у складі лосьйону.

Щоб приготувати подібний засіб, столову ложку свіжих гілок розмарину заливають однією склянкою алкоголю, поміщають у темне місце та наполягають півтора місяці, збовтуючи кілька разів на тиждень. Потім проціджують і застосовують як лосьйон для очищення та тонізації шкіри обличчя та шиї.

Для підвищення ефективності готових косметичних продуктів у них можна додавати краплю олії чи свіжого соку рослини. Якщо ж змішати олії розмарину та чайного дерева, виходить антисептичний препарат для боротьби з висипом вугрів та іншими шкірними проблемами запального характеру.

Для обробки шкіри можна заморозити відвар або настій трави, і такими крижаними кубиками протирати обличчя та область декольте. При регулярному використанні шкіра набуває рівного кольору і помітно підтягується.

Ефективний розмарин для волосся. Настоєм із трави обполіскують жирне волосся, а відвар вирішує проблему лупи.

Крім того, розмаринове масло здатне розщеплювати підшкірний жир, саме тому його часто застосовують для боротьби з целюлітом.

При ангіні та стоматиті

Для лікування запалень слизових гортані та рота застосовують настій із сухого або свіжого розмарину. Столову ложку висушеної трави або дві свіжої ложки заливають 400 мл окропу і настоюють дві години. Після настій проціджують, остуджують та використовують для полоскання горла та рота. Антибактеріальна властивість розмарину дозволить скоротити терміни лікування та зняти симптоми захворювання.

Інгаляції при бронхіті

Для позбавлення кашлю і симптомів застуди добре допомагають парові інгаляції. Для цього в каструлю з окропом додають ложку сухого або кілька пагонів свіжого розмарину. Необхідно вдихати пари, нахилившись над каструлею та накрившись рушником.

Тривалість процедури – не більше ніж 10 хвилин.

Ароматерапія

При мігрені, нервовому збудженні, стресах добре допомагає розмаринове масло. Можна використовувати аптечне або розтерти в долонях гілочку свіжої рослини. Аромат трави піднімає настрій, бореться із безсонням, стимулює розумову діяльність. Крім того, воно дезінфікує повітря при вірусних інфекціях.

Для схуднення

Для ефективного спалювання жирів дієтологи рекомендують застосовувати чай. До складу напою включають подрібнений перець чилі, гілочку розмарину та звичайний чорний чай. Заливають окропом суміш і настоюють три хвилини. Такий засіб спалює калорії та стимулює обмін речовин, прискорює перетравлюваність їжі та знижує апетит.

До складу яких сумішей входить

Суміш спецій для морепродуктів

Користь

Розмарин – прекрасний антисептик, навіть у стародавній Греції в палатах з хворими на знезараження повітря у військових умовах лікарі палили сухий розмарин і ялівець; також він має протимікробну дію.

Застосовують сушений розмарин корисний у таких випадках:

• при розладах травлення та метеоризмі,
• для боротьби з кишковими паличками та дріжджовими грибами,
• як заспокійливе для розхитаної нервової системи та при депресіях,
• при низькому артеріальному тиску,
• при кашлі для його пом’якшення та зменшення,
• для ванн та розтирань.