Хрещатик

Хрещатик – головна вулиця Києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь Володимир Великий хрестив свою родину. Мабуть, саме так виникла назва вулиці, Алі згідно іншої версії, назва походить від Хрещатого Яру (місцини, що перехрещена ярами). Довжина Хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. Проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. По лівому боку Хрещатика уздовж Хрещатика простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.

Як повноцінна вулиця Хрещатик почав свою історію наприкінці 18 – початку 19 століття. Першим почали забудовувати ділянки в районі Європейської (Кінної) площі. Будівництво велося переважно по правій стороні до вулиці Прорізної. Потім будівництво перейшло на ліву сторону вулиці. У той час Хрещатик забудовувався переважно житловими будинками, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої по проекту А. Меленского. Саме тому вулиця якийсь час називалася Театральною. До кінця 1873 року забудова вулиці досягла Бессарабської площі. До 1869 року головна вулиця Києва звалася КХрещатицькою, а потім була перейменована в Хрещатик. Аж до Великої Вітчизняної війни Хрещатик був забудований 4- поверховими будинками, а його ширина була приблизно 35 метрів.

В 1851 році на Хрещатику побудували перший великий кам’яний будинок для дворянських губернських зборів. Автором проекту був архітектор А.В.Беретті. По проекту цього ж архітектора в 1838-1942 рр. був збудований будинок Інституту шляхетних панночок. У той час торгоівельне та промислове життя Києва було зосереджене на Подолі. В міру того, як розростався й забудовувався Хрещатик, він переймає в Подолу естафету й стає центром ділового життя міста.

Вже до кінця 19 століття Хрещатик представляв із себе повністю забудовану вулицю. Тут було безліч магазинів, банків, різних контор. В 1892 році по Хрещатику була прокладена перша в Російській імперії лінія електричного трамвая, що з’єднувала Хрещатик з Подолом. На початку 20 століття на розі Хрещатика й вул. Прорізної по проекту відомого архітектора В. Городецького був збудований Будинок Російського страхового суспільства. В 1914 р. по проекту П.С.Андрєєва був побудований Пасаж, що полягає із двох паралельних корпусів, з’єднаних воротами, які утворювали проїзд. Будинок Пасажу був зруйнований під час Другої світової війни, а в післявоєнні роки його реконструювали. Приблизно в це ж час будуються будинки, які й зараз належать до визначних пам’яток Києва – Бессарабський критий ринок табудинок Купецьких зборів (Національна філармонія України).

Вже на початку 20 століття будинки на Хрещатику мали водопровід, каналізаційну систему, газ та електричне освітлення. У радянський час активніше всього реконструювався Хрещатик у період з 1936-1941 рр. За цей відрізок часу трамвайні рейки розібрали, проїжджу частину заасфальтували, а по Хрещатику пустили більш сучасний вид транспорту – тролейбус. По обидві сторони вулиці висадили дерева й встановили ліхтарі. У нижніх поверхах будинків, як правило, розміщалися магазини – їх приміщення були повністю реконструйовані й відремонтовані. Саме тоді на Хрещатику з’явився Центральний універмаг. В результаті цих робіт, Хрещатик перетворився в кращу вулицю Києва, на якій зосередилися адміністративні установи, найкращі готелі Києва, магазини, театри й кінотеатри.

Найтрагічніший час для Хрещатика настає в роки Великої Вітчизняної Війни, коли вибухають заряди, закладені НКВД. У результаті цих вибухів і пожеж центр Києва вигорів практично повністю. Відразу ж після звільнення Києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи. В 1948 році починається втілення в життя генерального плану відновлення Хрещатика, який був запропонований групою відомих архітекторів. Згідно із проектом, Хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. Саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з’явився знаменитий каштановий бульвар. При забудові Хрещатика архітектори намагалися виграшно з’єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. На місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі “сталінського ампіру”, які дуже вдало вписалися в образ нового Хрещатика. Зміні піддалася й головна площа Києва, яка зараз зветься майдан Незалежності.

У ці дні кияни й гості міста можуть неквапом прогулюватися по Хрещатику, тут влаштовуються різні змагання, вікторини, на Хрещатику проходить і пісенний турнір, який транслюється в прямому ефірі, “Караоке на майдані”, часто можна почути мелодії у виконанні волинки, кобзи, бандури. У теплу пору року можна відпочити, присівши на одну з лав, у розташовані вздовж Хрещатика, у тіні каштанів.

Легенди та міфи:

Існує легенда, що в 1917 році в районі Хрещатика під час розкопок був виявлений сріблистий циліндр трьох метрів у діаметрі й близько 50-ти у висоту. Тоді його викопати не змогли, і циліндр був знову закопаний. Але коли розбирали руїни в 1946 році, циліндр був виявлений знову. І що він був розпиляний і повезений у невідомому напрямку. НЛО в районі Хрещатика взагалі бачать досить часто.

Яка найдовша вулиця у світі?

Існують рейтинги самих освітлених, а також найдорожчих вулиць. Однак їх не заносять в книгу рекордів Гіннеса. Незважаючи на це, найдовша вулиця у світі там відзначена. Вона знаходиться в Канаді і є головною магістраллю міста Торонто.

Довжина

Янг Стріт, а саме так називається найдовша вулиця у світі, має досить значну протяжність. Її довжина дорівнює 1896 кілометрам. Це відстань більше, ніж відрізок шляху між Єкатеринбургом і Москвою.

Перевищує протяжність цієї незвичайної вулиці і довжину України від її західних до східних кордонів.

Розташування

Свій початок найдовша вулиця у світі бере від центру Торонто, від набережної вулиці, розташованої поблизу озера Онтаріо. Янг Стріт ніби розрізає на дві частини місто. Вона йде від центру у бік півночі і огинає два озера – Кокрейн і Симко. Потім вулиця робить плавний розворот у бік заходу і закінчується біля самого кордону з канадським штатом Міннесота.

Історія виникнення

Спочатку різні частини вулиці Янг Стріт були стежками індіанців. Цією дорогою користувалися війська і першовідкривачі з Європи. Дещо пізніше британцями була викуплена в цих місцях тисячі квадратних кілометрів землі. І в 1793 р вулиці було дано назву. Губернатор Джон Симко, який був британським підданим, привласнив їй ім`я на честь Джорджа Янга. Він же дав розпорядження розчистити вулицю і зробити місцевість проїжджої. Його наказ виконували власники ділянок землі, що примикають до даної території. І вже з 1816 р на цій дорозі постійно стояв гуркіт від карет, екіпажів і возів. До середини дев`ятнадцятого століття найдовша вулиця у світі (Янг Стріт) стала по праву центральною в місті Торонто.

Сьогоднішній день

Центральна вулиця Торонто не перестає дивувати своєю строкатістю. На ній розташовані хмарочоси, які сусідять з класичними будівлями. Поруч з ними розташовуються вікторіанські особняки.

У межах міста вздовж Янг Стріт проходить метрополітен. За широким тротуарах вулиці гуляють натовпи туристів. Щодня на Янг Стріт кипить життя. На вулиці велика кількість кафе і ресторанів, барів і клубів, а також магазинів і бутиків.

Вулиця для пішоходів

Столиця Данії з висоти пташиного польоту радує око барвистою панорамою з шпилів і мідних дахів, а також гіллястих вуличок, тротуари та проїжджі частини яких покриті бруківкою. Є в цьому місті особлива пам`ятка. Це найдовша пішохідна вулиця. Стрегет, а саме так вона називається, відома всім жителям Копенгагена. Простяглася ця величезна пішохідна зона з східній частині міста до західної. Складається вона з п`яти різних вулиць, точка перетину яких перебуває в центрі Стрегет. Крім того, дана вулиця є найстарішою пішохідною зоною. Її офіційно відкрили в 1962 р Сьогодні це улюблене місце, яке неодмінно відвідують гості міста.

Простягнулася Стрегет на два кілометри. На ній зосереджені практично всі пам`ятки Копенгагена. До них відносяться і прекрасні старовинні будівлі, і красиві широкі площі, і лабіринти маленьких вуличок.

У центрі цієї унікальної вулиці розташована площа Амагерторв. Створили її в 1993 р В її центрі побудований фонтан Лелек, який за традицією є місцем зустрічі багатьох жителів столиці Данії. Проходить в цьому місці і своєрідний щорічний ритуал за участю випускників акушерської спеціальності медичних навчальних закладів. Закінчили навчання студенти танцюють завзяті танці навколо фонтану.

Вулиця перетинається в одній зі своїх частин з Латинським кварталом. У цьому місці розташовується Кругла вежа. Вона є університетською бібліотекою і великий лабораторією. У цьому ж будинку знаходиться відомий всьому світу Музей рекордів Гіннеса. Неподалік від нього гості і жителі столиці можуть відвідати музеї музики, історії та еротики.

Пам`ятки нашої країни

Яка найдовша вулиця в Росії? Про неї мало хто знає. Знаходиться вона у Волгограді. Її назва – Друга Поздовжня. Ця вулиця має таку велику протяжність, що для зручності її розділили на шістнадцять проспектів та окремих вулиць.

Довжина Другий Подовжньої трохи перевищує п`ятдесят кілометрів. Це довжина всього Волгограда.

Столичні вулиці

Найбільшим і багатолюдним містом в Росії є Москва. Її площа перевищує тисячу квадратних кілометрів. Тільки в період після революції 1917 року столиця виросла практично в шість разів. Загальна протяжність усіх вулиць міста складає близько п`яти тисяч кілометрів. З кожним роком ця цифра все більше і більше збільшується.

Найдовша вулиця в Москві – Профспілкова. Її протяжність становить десять кілометрів. Розташована Профспілкова вулиця між площею Хо Ши Міна і Мкадом. Побудована вона була в 1955 р Колишнє її назва – 4-я Черемушкинського. У Профспілкову вулицю перейменували в 1958 р Проходить вона по території московського Південно-Західного Адміністративного округу. При цьому вулиця перетинає такі райони, як Ясенів і Черемушки, Теплий Стан і Обручевскій, Коньково і Академічний.