в іменниках середнього роду ІІ відміни на -я: прання, роздоріжжя, колосся; в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни (іменники жіночого роду з нульовим закінченням): мить — миттю, мазь — маззю, ніч — ніччю, розкіш — розкішшю.
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -мить-.
У фізиці та філософії мить — нескінченно малий проміжок часу, проходження якого відбувається миттєво. У звичайній мові мить визначається як «точка або дуже короткий проміжок часу».
МИТЬ, і, ж. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.).
До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням, а також іменник мати. Приклад: Невагомість, розповідь, кров, любов, мідь, ніч, піч, суміш, сіль, Адель, Любов, Ніколь, Нінель, Хатинь.
печаль
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Знахідний | печаль | печалі |
| Орудний | печаллю | печалями |
| Місцевий | на/у печалі | на/у печалях |
| Кличний | печале | печалі |
мить: миті: Родовий: миті: митей: Давальний: миті: митям: Знахідний: мить: миті: Орудний: миттю: митями: Місцевий: на/у миті: на/у митях: Кличний: мите: миті