Мусульманський календар

Переселення пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллаха) з Мекки в Медину – це частина не лише ісламської, а й світової історії. Ця подія стала точкою відліку мусульманського календаря. Згідно історичних відомостей, Мухаммад покинув Мекку у день, що відповідає 16 липня 622 р. юліанського календаря, і прибув у Медину 22 вересня того ж року. Другий халіф Омар, у часи свого правління, зіткнівся з проблемою адміністративного управління швидко зростаючою державою, система вимагала точного датування. І так через 17 років після хіджри, тобто у 638 р., він ввів мусульманський календар.

Запровадження нового календаря, крім чисто практичного результату, підсилило почуття правовірних мусульман про те, що з переселенням Пророка в Медину настала нова ера в історії. Омар (хай буде задоволений ним Аллах) велів взяти за перший день нового літочислення перший день хіджри – коли Пророк виїхав з Мекки, тобто 16 липня 622 р. Тому в мусульманських країнах такий календар ще називають календарем Хіджри (ат-таквіму-ль-хіджрі). Деякі вчені вважають, що Пророк виїхав не першого числа місяця Мухаррам, але, оскільки традиційний арабський календар починається з 1 Мухаррама, то ця традиція залишилася.

Мусульманський календар є місячним, він складається з 12 місяців по 30 і 29 днів. Місячний рік приблизно на 11 днів коротший сонячного. У більшості ісламських країн користуються астрономічними правилами, які дозволяють розрахувати початок місяців заздалегідь. У різних країнах використовуються різні правила. Крім того, різниця у часі між заходом сонця і заходом місяця залежить від географічних координат місцевості.

За традицією, першим днем нового місяця вважався перший день після астрономічного молодика, у який через деякий час після заходу сонця на небі можна було побачити хілял – серп місяця. Якщо його не видно після 29-го дня місяця, наприклад, через хмари або через те, що небо було ще занадто світлим, то новий день вважався 30-м днем поточного місяця. Щонайменше два гідних довіри мусульманина повинні засвідчити спостереження хіляла.

Звичайний місячний рік складається з 354 днів. Однак, через наявну різницю календарного місячного року з астрономічним роком (8 годин, 48 хвилин і 3 секунди), час від часу потрібне введення у календар додаткової доби – завжди після останнього дня останнього місяця 2, 5, 7, 10, 13, 16, 18, 21, 24, 26 або 29 року (у тридцятирічному циклі); такий рік називається «кабіна» – високосний.

Ще одна відмінність мусульманського календаря від інших – початок відліку нової доби. У мусульман нова доба починається із заходом сонця, а не з півночі.

Місяць у Хіджрі – період між двома молодиками. «Воістину, Аллах у той день, коли створив небеса й землю, визначив число місяців у дванадцять відповідно до Писання Свого. Чотири місяці з них заборонені, і цей закон релігії вічний. » (Коран, 9:36). Місяців у мусульманському календарі, як і в європейському, дванадцять. Їхні назви збереглися ті ж, що й у древньому сонячно-місячному арабському календарі:

1. Мухаррам (заборонений, священний)

7. Раджаб (утриматися від насильств)

10. Шавваль (місяць кочовищ)

11. Зу-ль-каада (місяць стоянок)

12. Зу-ль-хіджжа (паломництво).

Колись, у доісламські часи, місяці залишалися на своїх місцях протягом сонячного року, завдяки тому, що в міру накопичення “зайвих днів” до місячного року додавався 13-й місяць – “насі”. Календар був сонячно-місячним. Однак у 631 році мусульманам було заборонено додавати ці дні, і мусульманський рік став чисто місячним і на 11 днів коротшим сонячного. Так що з тих пір місяці стали не прив’язані до сезонів.

«Додавання [місяця до заборонених] тільки збільшує невір’я. Від цього ті, які не вірують, збиваються [зі шляху Аллаха]. Вони в один рік вважають дозволеним додавання місяця, в інший рік оголошують забороненим, щоб зрівняти кількість [місяців], які Аллах зробив забороненими. Таким чином, вони оголошують дозволеним те, що заборонив Аллах. Їхні злі діяння здаються їм добрими, але Аллах не веде прямим шляхом невірних» (Коран, 9:37).

Люди давно помітили, що існує певна залежність між тим, у якій фазі знаходиться Місяць, і різними явищами у живій і неживій природі. Наприклад, відливи і припливи морів і океанів, ріст і розвиток рослин, функціонування різних систем людського організму. Здавна лікарі радили людям співвідносити лікування багатьох хвороб з місячним циклом. При всій важливості Місяця, мусульмани також стежать і за Сонцем. В Ісламі час обов’язкових молитов залежить від положення Сонця на небосхилі. Але ці два світила, жодною мірою не є об’єктами культу, а лише допомагають мусульманам визначати час для поклоніння і молитов, установлених Всевишнім.

Мусульманський Новий рік

Мусульмани ведуть літочислення від Хіджри, тобто переселення пророка Мухаммеда та перших мусульман до Медіни з Мекки у 622 р. н. е. Рік у мусульман триває менше на 11-12 днів, ніж у християнських народів, а кожна нова доба настає після заходу сонця, оскільки використовується місячний календар. Тому дата початку Нового року є змінною. Вона співпадає з початком місяця Мухарам і щороку визначається за астрономічними розрахунками.

У 2023 році Мусульманський Новий рік відзначається з вечора 18 липня до вечора 19 липня.

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Цей день не вважається святковим та не відзначається масовими заходами, бо це заважає молитися. Але до нього треба підготуватися, ретельно прибравши помешкання, та проростити зерно пшениці чи сочевицю. Потім готують традиційні для мусульман страви – баранину, сабзах, сенджед, серкех, сомак тощо, пригощають ними рідних і друзів.

Напередодні Нового року згадують померлих родичів, а в день його настання чоловіки йдуть у мечеть слухати проповідь. Так починається місячний період обов’язкового суворого посту, під час якого до заходу сонця забороняється вживання їжі та купання. Протягом місяця треба повністю присвятити себе служінню Аллаху та допомагати нужденним.

Заборона святкування Нового року у мусульманських традиціях ґрунтується на необхідності суворо дотримуватися розпорядку дня, не вживати алкоголь, не порушувати спокій. Навіть дарування подарунків вважається марнотратством.