3.1. Відходи цукрового виробництва

З усіх галузей харчової промисловості найбільшу масу відходів отримують в цукровому виробництві. Відходами цукрової промисловості при переробці буряка є жом, меляса, жомо пресова і дифузійна води, рафінадна патока. Тільки відходи жому становлять 83,0% до маси переробленого буряка (65–70 млн. т в рік). Жом є цінним кормовим продуктом, але в кислому вигляді він втрачає 50,0% сухих речовин. Сушці підлягає лише 10,0–12,0%. Збільшення питомої ваги сушеного жому дозволяє економити велику кількість грубих кормів і зерна. Важлива утилізація бурякового жому – найбільшого за обсягом відходу харчової промисловості. Жом має багато амінокислот та азотистих речовин. У свіжому вигляді худобі згодовується 84%, сушеному – 16%. Така структура споживання призводить до великих втрат (при зберіганні жом втрачає до 50% цінних речовин). 20–25% корисних речовин втрачається при транспортуванні. Найбільш раціональним способом зберігання жому з найменшими втратами цінних речовин є його сушіння. Для налагодження випуску сухого жому треба здійснити перехід на комбінування цукрового виробництва з жомо сушильним. Зараз майже всі харчові виробництва мають комбіновані підприємства, які випускають продукцію з відходів. В цукровій промисловості це сухий жом та добрива, в м’ясній – кормова мука та лікарські препарати, в молочній – замінники незбираного молока та молочний цукор, у спиртовій – вуглекислота, харчові та кормові дріжджі, в крохмале-патоковій – сухі білкові корми тощо.[5]

3.2. Переробка жому

Цукровий буряк є єдиним сировиною для отримання цукру. До відходів цукробурякової промисловості відносяьтся жом і меляса (кормова патока).

Цукор з бурякової стружки витягують водою. З стружки віджимають сік, а залишок, званий жомом, використовують на корм худобі. Після виділення цукру з соку залишається меляса, яка йде на корм худобі і різні технічні цілі.

Свіжі дифузійні залишки (жом) містять до 93% води; суху речовину складається переважно з легких вуглеводів. В 1 кг свіжого жому міститься близько 0,08 корм. од. і 6-8 г перетравного протеїну. На 1 корм. од. у свіжому жомі припадає близько 7 г кальцію і 1 г фосфору. Перетравність органічних речовин свіжого жому становить близько 85%.

Виробництво жому в переважній більшості випадків носить сезонний характер. У свіжому вигляді жом зберігається погано, і тому його силосують як в, спеціальних ямах, так і в звичайних силосних траншеях. При силосуванні жому з метою скорочення втрат поживних речовин можуть бути використані хімічні консерванти, які застосовують при сі лосованіі зелених рослин.

Силосувати жом перед згодовуванням худобі можна частково понижати і збагачувати азоту шляхом пропускання через нього 0,5-2 кг аміачної води 1 т. Після такої обробки його називають амонізованого жомом.

Кислий і амонізованний жом зазвичай згодовують відгодівельному худобі по 30-40 кг на голову на добу. Кращими доповнювачем до Жомові раціонів вважаються білкові концентрати з високим вмістом жиру – макухи, висівки, борошно з цілих бобів сої та ріпаку. Якщо кількість жому в раціоні займає 40% поживності, то збільшують дачу грубих кормів. Найбільш ефективний спосіб зниження втрат поживності свіжого жому – його висушування до 13-14% вологості. В 1 кг сухого жому міститься 0,84 корм. од., 9,78 МДж обмінної енергії, 80 г сирого протеїну, 6,1 г лізину, 3,2 г сірковмісних амінокислот, близько 5 г кальцію, 2 г фосфору і 173 г клітковини.[6]

Сухий жом – цінне кормове для жуйних при виготовленні вуглеводних комбікормів для літнього годівлі тварин. Його можна вводити до 10% за масою, замінюючи кількість зерна. При великих дачах жому (4-6 кг) худобі його необхідно за добу до згодовування в 3-4-кратному кількості води, у уникнення порушення рубцевого травлення.

Жом — екстрагована січка цукрових буряків, кормовий відхід цукробурякового виробництва.

Жом використовують для годівлі тварин свіжим, кислим (силосованим) та сушеним.

Свіжий жом містить 90—93% води; суха речовина складається переважно з вуглеводів, добре перетравлюється. На повітрі швидко псується.

Кислий жом одержують силосуванням свіжого.

Він багатший, ніж свіжий, на протеїн, його краще поїдають тварини.

При зберіганні свіжого і кислого жому втрачається близько 40 % поживних речовин, тому свіжий жом часто сушать.

Заводи випускають сушений жом у вигляді брикетів або розсипом.

Жом — вуглеводистий корм і не замінює концентровані корми. В ньому мало азотистих речовин, немає каротину, є багато кальцію, тому в раціон з жому включають білкові корми і багаті на фосфор мінеральні підгодівлі.[7]

В Україні налічується велика кількість цукрових заводів, які в період виробництва цукру відчувають великі проблеми з утилізацією відпрацьованого жому. Українська інжинірингова компанія МНС Груп пропонує вирішення двох проблем цукрових заводів: енергетичної (забезпечення цукрових заводів і додається інфраструктури власним газом і електроенергією) та екологічної (зменшення забруднення грунту і повітря відходами цукрового виробництва)

Незважаючи на те, що цукровий жом є цінною сировиною для годування с / г тварин, повністю реалізувати його в період вересень – січень не вдається. Величезна кількість направляється в жомохраніліща, де він з часом розкладається, завдаючи шкоди екології. Одночасно з цим процесом цукрові заводи відчувають колосальну потребу в енергоресурсах для свого технологічного циклу, особливо в сезон виробництва цукру.

Будівництво біогазового комплексу та переробка жому дозволяє отримувати біогаз, електричну енергію, біодобрива та теплову енергію.

Отриманий в результаті анаеробного зброджування біогаз, після газоподготовки, передбачається використовувати в залежності від пори року згідно потреб Замовника: в сезон цукроваріння біогаз буде направлятися на виробничі потреби як недорога заміна природного газу, під час збирання зернових біогаз буде направлятися на зерносушарки, в решту часу біогаз спрямовуватиметься на газотурбінний енергоцентр для вироблення електроенергії і теплової енергії.

Одним з найбільш перспективних і затребуваних напрямів використання

бурякового жому є виробництво харчових волокон. Харчове волокно являє собою залишки рослинних клітин, які здатні протистояти гідролізу, що здійснюється травними ферментами людини. Встановлена фізіологічна добова потреба організму дорослої людини в харчових волокнах, яка складає від 25 до 38 г.

З бурякового жому виробляється також пектиновий клей. Спосіб отримання клею заснований на переведенні в розчин нерозчинних у холодній воді пектинових речовин, що містяться в жомі. Вихід клею при цьому становить 2,5-3% до маси свіжого жому.

Буряковий жом (свіжий і висушений) являє собою серйозний потенціал для виробництва енергії. Він може бути використаний як сировина для біогазових установок. Крім основної вигоди – отримання біогазу – установки забезпечують поліпшення екологічної ситуації навколо цукрового заводу, тому що дозволяють зменшити санітарну зону навколо підприємства з 500 до 150 м. Використання бурякового жому в якості сировини біогазових установок дозволяє отримувати 60-70 м 3 газу з 1 тонни сировини. Біогаз – це газ, що складається з 50-70% метану (СН4) і 50-30% вуглекислого газу (С02), і за своїми характеристиками близький до природного газу. Використання біогазу в якості палива для теплоелектрогенератора забезпечує отримання 2 КВт-год. електричної та 2 КВт-год. теплової енергії з 1 м3 газу. При використанні додаткової системи очищення в біогазовій установці можна отримувати повний аналог природного газу (90% метану і 10% вуглекислого газу), який можна використовувати для заправки автомобілів. Переброджену масу бурякового жому після біогазової установки можна відразу використовувати як добриво. Переброджена маса – це готові екологічно чисті рідкі і тверді біодобрива, позбавлені нітритів, насіння бур’янів, патогенної мікрофлори, специфічних запахів. При використанні таких збалансованих біодобрив врожайність підвищується на 30-50%. Таким чином, біогазова установка дозволяє отримувати добрива найвищої якості, ефективність яких вища мінеральних, а собівартість практично дорівнює нулю. Таким чином, можливості використання, переробки, утилізації бурякового жому досить різноманітні, і всі ці напрямки мають детально опрацьовані технологічні схеми, випробувані у виробництві. Буряковий жом в таких умовах стає не просто побічним, а дуже цінним продуктом бурякоцукрового виробництва, комплексне використання якого може істотно підвищити ефективність функціонування цукрової галузі.[8]

Управління екологічними ризиками відходів виробництва цукру

Процес вирощування цукрового буряку та переробляння цукру спричиняє значний вплив на навколишнє природне середовище та призводить до виникнення цілої низки екологічних ризиків. Проаналізовано проблеми вирощування та переробляння цукрових буряків. Оцінено негативний вплив цукрового виробництва на довкілля. Проаналізовано фактори ризику цукрового виробництва на основі державного стандарту. Доведено, що головним ризиком процесу виробництва цукру є утворення великої кількості побічної продукції, біологічних відходів від технологічних процесів, тому визначення шляхів повного і раціонального використання побічних продуктів, які утворюються в процесі виробництва цукру, а також розроблення мало- і безвідходних технологій та вжиття заходів із запобігання шкідливому впливові на навколишнє природне середовище є актуальним питанням на сьогодні. Як приклад впровадження методів нейтралізації негативного впливу відходів цукрової промисловості на довкілля вибрано підприємство ПАТ "Первухінськи.

Related Papers

Втрата екосистемами своїх функцій призводить до значних негативних наслідків в національних економіках, погіршує умови діяльності підприємств, впливає на споживачів, очікування акціонерів, добробут працівників, а також на інвестиційну діяльність і систему страхування. Затрати й вигоди, пов'язані з деградацією та збереженням екосистемних послуг, наразі не входять до сфери державної політики, не враховуються підприємствами при формуванні ринкових цін на продукцію, що призводить до виникнення значних бізнес-ризиків та втрати певних економічних можливостей суб’єктами господарювання на шляху просування до сталого розвитку. Отже, розробка пропозицій щодо зменшення бізнес-ризиків, які виникають в результаті використання і впливу фірм (підприємств) на екосистемні послуги, набуває значної актуальності

Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal

Мета. Метою виконаного дослідження є удосконалення методичного підходу до моделювання булеану системи управління екологічними ризиками підприємств, що входять до агрохолдингів, з урахуванням цінностей сталого розвитку. Для досягнення цієї мети виокремлено компоненти системи управління екологічними ризиками агрохолдингів; обґрунтовано види та характер зв’язків між компонентами системи управління екологічними ризиками і цінностями сталого розвитку; побудовано булеан. Методологія / методика / підхід. Для виокремлення компонент систем управління екологічними ризиками агрохолдингів застосовано метод систематизації, індукції та дедукції, а також структурно-процесний науковий підхід. Для аргументування того, що системи управління екологічними ризиками агрохолдингів мають бути сформовані як булеан, застосовано правила логіки і положення теорії множин. Для доведення, що сповідування цінностей сталого розвитку в практиці управління агрохолдингами зумовлює виникнення позитивних соціо-економічн.

In the present study, the main factors that influence safety in the production of biscuits are analysed through the parallel implementation of the methods FMEA (failure mode and effects analysis) and HACCP in risk management for product safety. It was found that the simultaneous implementation of FMEA and HACCP allows prevention of negative consequences for product safety by improving the process control and management in food production. The obtained synergistic effect of the parallel implementation of the two methods for risk management guarantees the production of safe biscuits with excellent shelf life stability. В настоящото изследване са анализирани основните фактори, които влияят на безопасността при производството на бисквити, чрез паралелното прилагане на методите FMEA (анализ на неуспехите и причините за тях) и HACCP при управление на риска за безопасността на продуктите. Установено е, че едновременното прилагане на FMEA и HACCP позволява предотвратяване на нежелателните п.

«Technical Using of Measurement-2020»: Тези доповідей VІ Всеукраїнської науково-технічної конференції молодих вчених у царині інформаційно-вимірювальних технологій та метрології, 4–7 лютого 2020 року.

Ключові слова: операційна програма управління, критичні контрольні точки, мінеральна вода «Куяльник», НАССР

На сьогоднішній день значну екологічну загрозу несуть потужні промислові підприємства нафтогазової та хімічної галузей із своїми багатотоннажними відходами. З екологічної точки зору особливої уваги заслуговують такі відходи як буровий шлам та фосфогіпс

Хранение и переработка сельхозсырья

Предпосылки проведения исследования: Кондитерские изделия являются крупнейшей макрокатегорией в корзине российского потребителя Популярность мучных кондитерских изделий подтверждается тем, что в настоящее время открываются цеха их производства представителями большинства крупных торговых сетей. Для предотвращения преждевременной порчи продукции контроль загрязнённости воздуха рабочей среды внутри производственных помещений так же важен, как и микробиологический анализ сырья и образцов готовой продукции. При этом особенно важно определить критические точки для проведения контроля чистоты и микробиологической обсеменённости воздуха рабочих зон.Заполняемый пробел в существующем знании и цель исследования: В настоящее время для кондитерских производств отсутствуют рекомендации по контрольным точкам и требованиям к чистоте воздуха рабочих зон. Установление их особенно важно для цехов по производству мучных кондитерских изделий с высокой и промежуточной влажностью. Целью данной работы явл.

Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.

RELATED PAPERS

Anesthesia, essays and researches