Ри́мська імпе́рія (лат. Imperium Romanum) — державне, військово-політичне утворення, яке зародилося на основі Римської республіки близько 27 року до н. е.
Римська імперія була заснована, коли Август Цезар проголосив себе першим імператором Риму в 31 році до н. е.
Поділ Римської імперії — подія, що відбулася в 395 після смерті давньоримського імператора Феодосія I, яка полягала в розділі імперії на Західну та Східну частини, в кожній з яких при владі стояв свій імператор.
Першим імператором Риму став Октавіан Август: після перемоги над Марком Антонієм і поверненням з Єгипту він влаштував тріумф та 13 січня 27 року до н. е. склав із себе надзвичайні повноваження перед сенатом і оголосив про реставрацію Республіки, але залишив за собою командування 75 легіонами і титул імператора.
У епоху римського царства легіоном називалося все римське військо, що було ополченням чисельністю близько 3 тисяч піхотинців і 300 вершників з числа заможних громадян (locupletes), що збиралися лише під час війни або для військового навчання.
Римська республіка (лат. Res publica Romana «Публічна справа Риму») — історична епоха Стародавнього Риму, що відрізнялася аристократично-олігархічною формою правління, у якій вища влада головним чином зосереджувалася в сенаті та в руках консулів. Іноді умовно …