У системі МВС вже працює 33 машини механізованого розмінування – Клименко

Про це під час форуму “Україна. Рік 2024” заявив глава МВС Ігор Клименко, передає кореспондент Укрінформу.

“Виклик, який стоїть нами на десятиліття – це розмінування українських земель. На сьогоднішній день ми вчимо і підсилюємо наші саперні групи. І наразі у МВС працює 33 машини механізованого розмінування. Ми порахували, що один день роботи цієї машини – це 100 днів роботи одного піротехніка чи сапера”, – наголосив Клименко.

За його словами, у цьому питанні йдеться і про економіку, і про те, скільки українські аграрії зможуть культивувати, посадити і потім продати збіжжя. “І тому працюємо практично весь світловий день. Морози уже відійшли, і ця робота зараз буде розширюватися по території нашої держави”, – розповів він.

Окремо міністр поінформував, що чим довше територія перебуває під окупацією, тим щільніше РФ її заміновує. “Ми готові до цієї роботи”, – запевнив він.

Як повідомлялося, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко і посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв обговорили питання безпеки та розмінування звільнених українських територій.

“Податок на Google”. Які сервіси і на скільки можуть подорожчати з 1 січня

З 1 січня 2022 року всі сервіси Google, зокрема, YouTube Premium і Drive, а також програми та ігри з Play Маркет, коштуватимуть українцям на 20 відсотків дорожче. Лист з інформацією про це компанія почала розсилати своїм користувачам із 1 грудня. Зміни стосуватимуться звичайних українців та приватних підприємців. Юридичні особи раніше платили податок за користування Google Cloud.

Зміни пов’язані із Законом №1525-ІХ, ухваленим у червні цього року. З його допомогою хотіли оподаткувати великі технологічні корпорації (не тільки Google). Проте, як і передбачалося, заплатять за це українці. Ймовірно, що до кінця грудня про подорожчання оголосять інші закордонні компанії, які надають цифрові послуги.

Liga.Tech з’ясовувала, які онлайн-сервіси, ігри та додатки підпадуть під дію нового податку і порахувала, скільки це тепер може коштувати українцям.

Що означає закон

Тепер компанії, які надають електронні послуги українцям та не є резидентами нашої країни, мають сплачувати 20 відсотків ПДВ. Закон набуде чинності з 1 січня 2022 року.

Спочатку його прозвали “Закон на Google”. Проте насправді він торкнеться всіх великих зарубіжних цифрових сервісів, якими користуються українці: Apple, Amazon, Meta (екс-Facebook), Microsoft, Netflix, Spotify, Steam, Coursera. Його зобов’язані платити всі, чий річний оборот операцій перевищує 1 млн гривень.

Під дію податку потрапляють такі послуги:

• фільми, книги, які ми дивимося та читаємо онлайн,
• ігри та програми з магазинів програм (зокрема Google Play Маркет та App Store),
• підписка на електронні газети та журнали,
• підписка на стримінги,
• доступ до баз даних, зокрема користування пошуковими системами,
• хмарні сховища,
• дистанційна освіту в Інтернеті, де учасники виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично або за мінімальної участі педагога.
• програмне забезпечення та його дистанційне обслуговування,
• надання рекламних послуг.

До нього не належать:

• онлайн-навчання, якщо Інтернет використовується виключно як спосіб комунікації між учнем та викладачем,
• консультації електронною поштою,
• онлайн-замовлення та бронювання товару, який постачають без використання Інтернету,
• товари у складі яких є електронні послуги, якщо вони входять до його вартості.

Подпісуйтесь на LIGA.Tech в Facebook: головні новини про технології

Автор законопроєкту – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії “Слуга народу” Данило Гетманцев. Однак він не першопрохідник.

Плани щодо реформи глобальної податкової системи обговорюються вже кілька років. 2019 року в односторонньому порядку тимчасовий цифровий податок у 3 відсотки запровадила Франція. А 2 липня 2021 року 130 країн, на частку яких припадає 90 відсотків світової економіки, домовилися про те, що ставка такого податку становитиме “не менше ніж 15 відсотків”.

Чому всі так у цьому зацікавлені? Той самий Гетманцев раніше заявив, що цифровий податок може принести держбюджету 3 млрд гривень щороку лише з рекламних послуг.

“Світові цифрові гіганти Google, Netflix, Booking.com, Bloomberg, Apple, Coursera та інші з 1 січня 2022 року мусять зареєструватися платником ПДВ на електронні послуги, звітувати та платити ПДВ за надання електронних сервісів в Україні”, – зазначав Гетманцев у інтерв’ю в червні цього року.

Проте, поки що на практиці за це ноу-хау заплатять самі українці. Як і попереджали експерти, Google та інші компанії просто піднімуть ціни на свої послуги, як це вже було у деяких інших країнах.

Скільки коштуватимуть популярні сервіси

Незважаючи на надісланий лист, на сторінках сервісів Google вказані колишні тарифи. Можливо, 20 відсотків зніматимуть з користувачів вже на етапі оплати послуг. Інші компанії поки що мовчать, проте все може змінитися вже до кінця цього місяця – навряд чи вони візьмуть оплату на себе. Після підвищення ціни на 20 відсотків їх тарифи можуть мати такий вигляд.

На відміну від решти, Netflix нещодавно опустив ціни на свої послуги для українців. Якщо раніше вартість базового плану становила 7,99 євро, то тепер це 4,99 євро. Можливо, таке істотне зниження пов’язане з тим, що з 1 січня стрімінгу знову доведеться їх підняти. У такому разі ціна становитиме 5,98 євро. Все одно значно нижче, ніж до підвищення.

Найімовірніше, тепер зростуть і ціни на мобільні застосунки, якими користуються українці.

Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: тільки важливе

Співвласниця застосунку для медитацій “Svitlo” Надія Рогозіна зізнається, що зараз опинилася перед вибором – або перекласти податок на кінцевого споживача, або віддавати майже половину зароблених грошей.

“У нашого Svitlo є опція преміум передплати за $5,99. Раніше Google брав собі 15 відсотків за те, що проводить всі платежі наших користувачів замість нас. Інакше неможливо розмістити застосунок у Google Play. Це було майже $1 з кожного передплатника. Також ми сплачували всі необхідні податки та соціальні внески згідно українського законодавства – це ще приблизно $0,6 з кожного платного підписника, тепер ми повинні віддавати майже 1$ за послуги Google, ті ж $0,6 та ще $1,2 українському бюджету за те, що Google працює в Україні . В результаті з $6 вартості за наш продукт приблизно 2,8 $ – це податок і оплата за послуги”, – розповідає авторка додатку.

Данило Гетьманцев підвищення тарифів Google для українців поки що не прокоментував. У 2020 році, ще до ухвалення нового закону, компанія Google-Україна посіла 24 місце в списку найбільших компаній за сумою податкових платежів. Цікаво, на якій позиції компанія закінчить 2022 рік.

Як влаштований український Google. Інтерв’ю з керівником Google Україна Дмитром Шоломком

Бізнес Google в Україні йде вгору – з 2016 по 2019 роки виручка компанії збільшилася з 1 до 3,5 млрд грн, а чистий прибуток перевалив за 350 млн грн, повідомляє «Спарк-Інтерфакс». У кризовому 2020 році доходи зросли мінімум на 40%, говорить глава Google Україна Дмитро Шоломко, 45, який стоїть біля керма місцевого підрозділу з 2007 року. Серед його проєктів «на стороні» – крафтова пивоварня Rebrew.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Незважаючи на фінансові успіхи, співробітників в українському офісі всього кілька десятків. Скільки конкретно – не знає сам Шоломко. Він розповів, як влаштована кадрова політика компанії, який сервіс приносить найбільший дохід і чи привезуть в Україну смартфони Google Pixel. Як локдаун вплинув на зростання кількості бізнес-користувачів сервісів Google? Минулий рік був одним із найбільш успішних за всіма показниками. Але ріст використання Google Classroom стоїть осібно. Він навіть потрапив до переліку найбільш частих запитів у Google за минулий рік. Ми підключили тисячі шкіл, і за використанням цього сервісу Україна вийшла на перше місце в Європі поряд з Польщею. Решта продуктів теж непогано виросли, але зростання хмарних сервісів – це скоріше глобальна тенденція, яка була і до пандемії. Це стосується і віртуальної оплати, і рекламних сервісів, тому що ритейл змушений був змінюватися і йти онлайн. Компанії, які в минулому році розділяли маркетинг між різними каналами, у пандемію 100% просування вивели в інтернет. Не можу сказати, що ми дуже раді. Це все-таки пов’язано з пандемією, а не якимись особливими досягненнями з нашого боку. Коли у світі великий шторм, потрібно не радіти успіхам, а допомогти цей шторм пережити. На скільки і за рахунок чого зростала виручка у 2020 році? Виручка піднялася приблизно на 40–45%. Але у нас в Україні взагалі не було ситуації, щоб у Google знижувалися доходи. Наприклад, у 2019 році на зростання доходів дуже сильно вплинула доступність 3G і те, що смартфони стали масовими. У 2020 році, ясна річ, головним джерелом зростання був ритейл. Як у компанії організували віддалену роботу? У нас не було великих проблем, тому що процеси і раніше були побудовані на напіввіддаленому режимі. Ми весь час їздили по світу, не було особливої прив’язки до офісу. З технічної точки зору питань не було. З точки зору комунікації та психологічного здоров’я людей – так, це викликало проблеми, як у всіх. Різка зміна графіка і стилю життя нас не оминула. Як новий режим роботи позначився на вашій особистій продуктивності? Я інтроверт, мені комфортно бути одному, працювати в тиші. Я найбільш ефективний вечорами, коли всі сплять. З точки зору продуктивності я не відчув особливої різниці. Набагато зручніше пересуватися між вікнами в комп’ютері, ніж між офісом і будинком. Ви продовжили наймати у карантин? Призупинили трохи на початку карантину, коли було зовсім неясно, що буде далі, а потім все швидко відновили. У нас цікава ситуація з найманням. В Україні ми наймаємо співробітників не тільки для київського офісу, але і в інші країни. Розробники, стажисти проводить співбесіду тут, а працювати мають у США або Європі. Але у карантин вони не могли нікуди виїхати, тому наш штат виріс у декілька разів. Чи надовго, не знаємо. Скільки співробітників в українському офісі? Близько 50, але точної цифри немає, тому що в Google немає системи центрального підпорядкування. У компанії все дуже горизонтально. Співробітники, які працюють в українському офісі, підпорядковуються мені чисто номінально. Наприклад, відділ комунікацій підпорядковується німецькому офісу, маркетинг працює через Прагу, фахівець з government relations і public policy звітує ізраїльському офісу. Фахівцями по хмарних сервісів керують з Румунії. Мій безпосередній керівник перебуває у Польщі. В українському офісі немає департаменту, який би мені повністю підпорядковувався, окрім команди, що працює з клієнтами та партнерами з монетизації. Тому виходить, що я несу відповідальність за дії Google в країні, але не завжди можу керувати всіма співробітниками. Раніше я міг прийти в офіс і побачити незнайомого співробітника, якого позавчора найняли на роботу. Так працює Google у всьому світі. Зрештою вся відповідальність у результаті сходиться на Сундарі [Пічаї – гендиректор Google. – Прим. ред.]. Розумію, як йому важко. Чому тоді в Україні немає великого офісу розробки? Компанія бачить якісь ризики? Google дуже мало уваги звертає на локальні ризики. У компанії є правило централізації R&D. У великих центрах розробки або підтримки клієнтів легше масштабувати команди і проекти, легше замінювати ресурси. Наприклад, якщо в R&D-центрі працює 25 співробітників, і п’ятеро хворіють, то навантаження на тих, що залишилися, буде колосальним. А коли п’ятеро людей хворіють у варшавському офісі, це взагалі не проблема, тому що є сотні людей, які можуть цю роботу виконати. Google централізує великі офіси по напрямках. У Варшаві займаються розвитком хмарних сервісів, у Цюріху – штучним інтелектом і картами, в Ізраїлі – геотехнологіями. Центральний офіс підтримки – у Дубліні. Які у Google вимоги до soft skills співробітників? У Google є вимоги, з якими я особисто цілком згоден. Нам потрібні люди, які захоплені не лише роботою, у яких є переконання, цілі або хобі. Це дозволяє їм час від часу відключатися від робочих процесів і продовжувати бути ефективними. Ми всі тут частково трудоголіки. Але мені важливо, щоб людина, яка приходить на співбесіду, мав широкий світогляд, щоб він розумів важливість розвитку себе як особистості, а не просто був готовий цілодобово працювати. Мені важливо, щоб у людини була власну думку і вона вміла її висловлювати. І обов’язково, щоб він був приємний в спілкуванні, – у колектив потрібно вписатися. Як ви знаходите баланс між роботою і життям? Google – не єдине моє місце роботи. Я інвестую у пивний завод і багато допомагаю команді там. Крім того, перебуваю у наглядовій раді УкрСиббанку. Навіть просте перемикання між цими трьома сферами дає відпочити. По-друге, перемикати увагу на хобі – хороший спосіб. Раніше я багато подорожував, зараз замінив поїздки на кулінарію. Приготування хліба – відмінний відпочинок, справжня медитація. І по-третє, на вихідних я просто відключаю всі корпоративні комунікації. Україна і до пандемії трималася у топі країн за використанням безконтактної оплати через GPay. Чому у нас багато платять смартфонами? По-перше, завдяки тому, що всі учасники процесу впровадження цього сервісу в Україні – і платіжні системи, і банки – були дуже зацікавлені в таких рішеннях. Європейські країни з більш консервативною банківською системою на кшталт Франції чи Німеччини запроваджують такі речі набагато повільніше. У нас навіть державні банки дуже швидко приймають рішення. По-друге, нам вдалося швидко заручитися підтримкою інших гравців – метрополітену, комунальних підприємств на кшталт Yasno, «Нової пошти», кінотеатрів, мобільних операторів. У сенсі інтеграції таких сервісів Україна прогресивніша країна, ніж розвинені ринки. Чи з’явиться в Україні офіційне «залізо» від Google – смартфони Pixel, пристрої розумного будинку? У Google немає експертизи по роботі з дистрибуцією. Є команди, які займаються цим на дуже великих ринках типу США. А на невеликих ринках за межами Америки компанія, як правило, укладає контракти з вендорами або дистриб’юторськими мережами.

Дмитро Шоломко: «Нам потрібні люди, які не захоплені роботою, у яких є переконання, цілі або хобі. Це дозволяє їм час від часу відключатися від робочих процесів і продовжувати бути ефективними». Фото Анна Наконечна

Дуже багатьом вендорам важко заходити в Україну, тому що процедури легалізації та сертифікації обладнання залишаються досить старими і складними, а дохід від потенційних продажів невеликий. Тому вендорам це мало цікаво. Ми своєю чергою ніяк на них не можемо впливати. Це взагалі головна проблема розвитку Google в Україні. Наша країна не синхронізована зі світом в плані законодавства. Будь запуск продукту вимагає окремої юридичної перевірки, навіть якщо всі перевірки вже проведені в інших країнах. Багато чого не виходить запускати, бо це йде врозріз з українським законодавством. У нас є сервіс прийому платежів постоплати, який ми не можемо запустити вже сім років через те, що локальна бухгалтерська система не відповідає тому, як працює наш білінг. Щоб його переписати, потрібні роки. Google запускає багато продуктів і швидко їх згортає. Вам не заважає такий підхід? Навпаки. Одна з найбільших перемог за останній час – це те, що більшість продуктів Google в Україні запускається якщо не в першій, то в другій хвилі. Ми були у перших лавах у справі запуску багатьох сервісів – і YouTube Premium, і GPay. З іншого боку, іноді потрібно багато часу, щоб локалізувати сервіс відносно мови і правил для України, і тоді ця стратегія швидкого запуску і закриття веде до того, що ми навіть не встигаємо побачити продукт. Чи є продукти, про закриття яких ви шкодуєте? Напевно, це Google Play Music, хоча зараз вже YouTube Music його повністю замінив. Ми почали тестувати YouTube Music за півтора року до того, як його замінили. Я тоді жахнувся – настільки це був незручний сервіс. Ми дали багато фідбеку розробникам, і зараз це цілком пристойний продукт. Яка ваша думка щодо пропозиції обкласти Google і YouTube ПДВ в Україні? Ми працюємо у законодавчому полі тієї країни, в якій перебуваємо. Якщо приймаються закони, які можуть зупинити наш бізнес, ми можемо втрутитися. Але ініціативи, пов’язані з оподаткуванням, – не те поле, де ми будемо висловлювати свою думку. Це не наша експертиза. Приймуть закон – будемо платити. Чи буде Google заробляти на підписках в Україні більше, ніж на рекламі? Реклама завжди залишатиметься більшою частиною бізнесу. Це B2B-сегмент, а він завжди більший за B2C. У бізнес-сегменті велика ставка зроблена на хмарні сервіси, а вони будуть зростати дуже сильно. Підписки ж просто доповнюють екосистему. Я думаю, що українці хотіли б платити за сервіси. Просто на ринку мало компаній, які надають їм таку можливість. Ще кілька років тому не було можливості купити тут нічого офіційно. Стрімінг Google Play Music був однією з перших підписок, яку можна було оплачувати в гривнях. Тим же шляхом пішли Netflix і Apple. Зараз ми бачимо величезний підйом платформ, які дистрибутують контент, – на кшталт Megogo або oll.tv. Саме вони, а не YouTube, стали прямими конкурентами телебачення. Люди готові за це платити, головне – надати їм таку можливість. В Україні зараз більше передплатників YouTube Premium, аніж у Німеччині. Що ви думаєте про конкуренцію з боку нішевих гравців? Zoom на полі відеодзвінків або ж Viber на полі месенджерів? Google – екосистемна компанія. Конкурентна боротьба відбувається саме між екосистемами, а не між нішевими гравцями. Подивіться на Amazon. Вони починали з книг, а тепер це і ритейл, і платіжні інструменти, і логістика, і продуктові мережі. Google дивиться на Amazon, Facebook, Microsoft і Apple. Але я б не сказав, що побоюється. Нішеві гравці важливі, вони з’являються часто, а потім хтось із великих компаній їх купує, і знову з’являється щось нове. Я дуже радий, що Zoom конкурує з Google Classroom. У користувача завжди є вибір. Forbes публікує скорочену і відредаговану для ясності версію інтерв’ю.