Внесення мінеральних добрив та позакореневе підживлення озимого ріпаку восени

Ріпак належить до групи високовимогливих до мінерального живлення польових культур, тож внесення мінеральних добрив під озимий ріпак є невіднятною складовою успіху у його вирощуванні та отриманні високих врожаїв.

Як підвищити врожайність озимого ріпаку?

• У системі мінерального живлення важливими аспектами є стартове фосфорне живлення (NPK), азотне та калійне удобрення ґрунту, закладка продуктивного гілкування та своєчасне управління посівами за допомогою позакореневих добрив та біостимуляторів;
• У системі захисту критичними моментами є ріст регуляція та захист від хвороб, контроль бур’янів та розповсюдження/шкодочинність шкідників у продуктивні фази росту та формування врожаю.

Чим удобрити озимий ріпак?

Фосфорні мінеральні добрива або форсфорвмісні складнозмішані гранульовані мінеральні добрива (NPK)

Ефективне фосфорне живлення даної культури восени є одним з найвагоміших факторів у отриманні високого врожаю. Роль осіннього фосфорного живлення для рослин озимого ріпаку рівнозначне ролі фосфорного живлення для рослин кукурудзи на етапі V2-V3. Нестача рухомих водорозчинних форм фосфору у ґрунті (з добрив або з потенціалу родючості ґрунту) призводить до різкого зниження темпів розвитку кореневої системи, викликає обмежене споживання елементів живлення з внесених добрив та неповну реалізацію генетики гібриду у врожаї. Саме тому NPK в Україні набувають популярності.

Разом з тим, традиційними добривами для внесення під озимий ріпак перед посівом восени є:

У випадку NPK добрив важливе значення має тривалість доступності фосфору для рослин та загальне вологозабезпечення культури на етапі осінньої вегетації. Якщо на забезпечення рослин вологою агроном може вплинути лише опосередковано (оранка в оптимальні терміни, боротьба з плужною підошвою, посів у вологий ґрунт та ін.), то тривалість забезпечення рослин фосфором є реальна можливість оптимізувати. Для цього потрібно застосувати сучасну схему живлення озимого ріпаку.

Саме потужна коренева система є базисом формування потовщеної кореневої шийки для ефективного поглинання рослинами азоту та калію, які були внесені перед сівбою.

Велику роль в ефективності фосфорних добрив, що прямо впливає на врожайність ріпаку озимого відіграє не тільки кількість водорозчинного фосфору, але й тривалість його доступності для рослин.

Оптимальним осіннім NPK добривом для припосівного внесення на озимий ріпак є гранульоване добриво для озимого ріпаку Росаферт 12-24-12+9S. Завдяки пролонгованій дії доступного фосфору для рослин, досягається ефект «помпи мінерального живлення», який стимулює розвиток кореневої системи у вертикально низхідному рості, покращує споживання елементів живлення з ґрунту та внесених добрив, а також вологи з нижніх шарів. У свою чергу, швидкий розвиток коренів сприяє більш динамічному набору вегетативної маси, посилює синтез первинних цукрів через стимуляцію фотосинтезу та створює об’єктивні передумови для отримання більшого врожаю.

Мінімальна кількість рухомих форм фосфору у ґрунті має становити не менше 50-60 мг/кг ґрунту. При менших значеннях для отримання врожаю ріпаку 4+ т/га рекомендованим і ефективним є додаткове внесення під оранку перед посівом озимого ріпаку 100 кг/га Амофосу (NP 12:52).

Прибавка до контролю, т/га

Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (60 кг/га)

Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (80 кг/га)

Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (100 кг/га)

Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (120 кг/га)

Росаферт NPK 12-24-12+9S+6,7Ca (160 кг/га)

Азотно-сірчане живлення

Важливу роль у формуванні великої вегетативної маси та забезпеченні формування потовщеної кореневої шийки рослин ріпаку восени відіграють і азотні добрива під озимий ріпак та, не менш важливі, сірчані добрива. Вибір передпосівного та припосівного удобрення необхідно проводити в залежності від терміну посіву та рівня агрофону:

1. Для запобігання провокації інтенсивного росту вегетативної маси для ранніх термінів сівби рекомендуємо вносити у передпосівну культивацію p відсутністю нітратної форми азоту. Дана практика особливо ефективна при вологій осені. За цих погодних умов слід віддавати перевагу добривам на основі амонійної форми азоту (Сульфат амонію).

2. Для пізніх посівів, які страждають від осінньої нестачі ґрунтової вологи внесення добрив під озимий ріпак потрібно корегувати – вносити амонійно-нітратні (Аміачна селітра) та амідно-амонійно-нітратні (КАС 32) добрива. Вони будуть давати більш швидкий приріст вегетативної маси в умовах обмеженого часу оптимального періоду осінньої вегетації. У більшості районів інтенсивного вирощування ріпаку (Південь, Центр та Захід України) оптимальною кількістю азоту для внесення у літньо-осінній період вважається сумарна норма на рівні 45-55 кг/га у д. р. N. Мінімальний вміст азоту в ґрунті під посів ріпаку має становити 50-60 мг/кг лужно-гідролізованих форм азоту. При менших значеннях рекомендованим є збільшення осінньої сумарної норми внесення азотних добрив до рівня 60-65 кг/га у д.р. N.

3. Для ранніх посівів озимого ріпаку в регіонах з достатньою кількістю опадів під передпосівну культивацію рекомендуємо застосовувати комбінації рідких азотовмісних добрив (КАС) з продуктом-пролонгатором дії азоту – Thio-Sul ® (розчин тіосульфату амонію). Норми внесення добрив під озимий ріпак у комбінації КАС + Thio-Sul ® складають 20% від фізичної норми внесення карбамідно-аміачної суміші (1/5 частина). Наприклад, при запланованій нормі внесення КАС перед посівом восени у нормі 35 кг/га азоту у д.р. (105 кг/га КАС) – норма внесення Thio-Sul ® складає 21 кг/га. Окрім пролонгуючої дії, тіосульфат амонію від Tessenderlo Kerley містить у своєму складі 65 кг/га сірки у формі SO₃ на кожні 100 кг продукту.

Сірка

Сірка є складовим елементом усіх рослинних білків і ряду фітогормонів, а у мінеральному живленні рослин – третім за значенням елементом після азоту і фосфору.

Дефіцит сірки в ґрунтовому розчині гальмує відновлення і асиміляцію азоту рослинами.

При нестачі сірки пошкоджуються точки росту, молоді верхні листки стають блідо-зеленими, а забарвлення жилок листка набуває світлого кольору. Оскільки сірка, як і азот, відіграє важливу роль у синтезі білка, то є пряма залежність між живленням рослини азотом та сіркою. Мінімальний вміст сірки у ґрунті у водорозчинних формах має становити не менше 15-20 мг/кг ґрунту. Усього ріпак за вегетацію поглинає від 60 до 100 кг/га сірки. Потреба рослин у сірці змінюється впродовж вегетаційного періоду. Рекомендація щодо внесення сірки в кількості, що відповідає 20-25% запланованого внесення азоту є актуальною. Тобто при нормі осіннього внесення азоту на середньому рівні 45-55 кг/га у д.р. норма внесення сірки у формі SO32- має складати не менше 9,0-11 кг/га.

Калійні добрива

Калійне удобрення та корегування живлення озимого ріпаку на калій є доцільним при вирощуванні на легких ґрунтах підзолистого ряду: темно-сірих опідзолених, ясно-сірих лісових або дерново-підзолистих. Критичним значенням, яке лімітує отримання високих врожаїв ріпаку є вміст калію в рухомих формах є внесення під оранку під посів озимого ріпаку калію хлористого у нормах 100-150 кг/га. Достатній рівень калійного живлення в осінній період є визначальним у транспорті цукрів від листків до коренів та є прямою основою гарної перезимівлі за умови дотримання оптимального рівня інсектицидного, гербіцидного та фунгіцидного захисту рослин.

Позакореневе підживлення ріпаку. Найважливіші мікроелементи та їх роль у живленні.

Найчастіше брак одного або декількох із вище наведених елементів живлення напряму лімітує врожайність озимого ріпаку. Найбільше значення для рослин озимого ріпаку серед мікроелементів має бор (В). Рослина ріпаку нездатна резервувати в тканинах бор, саме тому позакореневе внесення є стандартом інтенсивної технології вирощування даної культури. Восени, в стадії 5-7 листків необхідно внести до 150 г бору/га, а за наявного вегетативного розвитку 8-10 листків – 150 г бору/га додатково. Найефективнішим способом внесення борних добрив є позакореневий продукт Розалік (В) у нормі 1,0 л/га двічі восени у відповідні періоди розвитку. Навіть за підвищеного вмісту бору у ґрунті (>0,5 мг/кг ґрунту) ефективність позакореневого внесення борних добрив для ріпаку залишається важливою, оскільки це безпосередньо впливає на отримання врожаю.

На ослаблених посівах озимого ріпаку (пізній посів, неоптимальні умови росту) ефективним є наступне підживлення ріпаку озимого: до Розалік (В) потрібно додати кристалічне водорозчинне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ у нормі 2,0 кг/га. Позакореневе внесення NPK+МЕ добрив у осінній період має на меті короткочасне, але ефективне збільшення вмісту елементів живлення у тканинах рослин до рівня: по азоту – 4,5-6,0%, по фосфору – 0,45-0,5%, по калію – 3,0-4,0%. Це найдієвіший спосіб, який впливає на посилення формування листового апарату та стимулює процес накопичення цукрів через покращення фотосинтезу.

Регулятори та стимулятори росту. Як забезпечити закладання бокових бруньок та галудження озимого ріпаку?

Як відомо, гормональна регуляція є одним із найбільш швидких способів виведення рослин, як із стану стресу, так із загального стимулювання ростових процесів. Для біостимуляції росту рослин ріпаку та систематизації агрохімічного впливу на осінню вегетацію ефективним є позакореневе внесення у фазі 6-8 листків біостимуляторів БлекДжек у нормі 0,5 л/га та Міллерплекс у нормі 0,6 л/га + Букат 0,3-0,45 л/га. Комплексна дія продукту Блек Джек дозволяє значно посилити водний баланс (буквально накачати рослину вологою), додатково стимулювати розвиток кореневої системи, зокрема ріст кореневих волосків, та отримати енергетичну підтримку ростовим процесам рослин. Міллерплекс – сприяє гормональній регуляції рослин та посиленню імунітету, які, в свою чергу, потужно впливають на осінню закладку репродуктивних бруньок та формують передумови для отримання високого врожаю культури в наступному році. Букат має сильну ретардантну дію і стримує ріст кореневої шийки у висоту.

Ключові фази росту та розвитку рослин озимого ріпаку восени

• Пролонговане фосфорне живлення при посіві для швидкого старту та розвитку кореневої системи за рахунок застосування добрив Росаферт NPK
• На ослаблених посівах дієво застосувати разом з бором позакореневе NPK + ME добриво. Рекомендуємо використати кристалічне добриво Розасоль 18-18-18+МЕ.
• Бор – найважливіший елемент у позакореневому підживленні. Наприклад, Розалік (B) (еквівалент 150 г бору на гектар) необхідно застосовувати двічі, в стадії 5-7 листків та 8-10 листків незалежно від вмісту бору у ґрунтів.
• Корекція калійного живлення рекомендоване на ґрунтах підзолистого ряду
• Регулювання азото-сірчаного живлення в залежності від строків сівби та рівня агрофону
• Формування потовщеної кореневої шийки для ефективного поглинання рослинами азоту та калію, які були внесені під час сівби культур

Компанія “Ерідон” забезпечує оптову закупівлю мінеральних добрив, мікродобрив, засобів захисту рослин, а також високоякісного насіння озимого ріпаку від надійних постачальників, забезпечуючи комплексну технологію вирощування

Нестача одного або декількох елементів живлення лімітує потенційну врожайність озимого ріпаку. Так само негативно на економічну ефективність вирощування впливає надмірне застосування елементів живлення. Більше про весняне підживлення ріпаку, а також особливості весняних робіт на посівах ріпаку читайте у майбутніх матеріалах на нашому сайті.

Менеджер з розвитку продуктів для мінерального живлення рослин
СУВОРОВ Микита Олексійович | (050)-410-16-14

Корисні поради щодо внесення добрив під час вирощування ріпаку

Збалансований запас поживних речовин є основою для стабільно високих врожаїв. Ця озима культура з жовтими квітами демонструє високу потребу в азоті, калію, сірці і бору порівняно з іншими культурами та споживає приблизно втричі більше поживних речовин із ґрунту, ніж зернові культури. При плануванні наступної культури слід враховувати таке високе споживання поживних речовин.

Споживання поживних речовин ріпаком

Оскільки солома ріпаку та попередньої культури переважно залишається на полі, вміст поживних речовин у соломі слід враховувати при визначенні загального балансу. Якщо використовуються добрива рослинного і тваринного походження, такі як напіврідкий, твердий або рідкий гній, їх також слід враховувати при плануванні внесення ґрунтових добрив.

Джерело: Fertiliser supply; LFL [State Agriculture Institute] Weihenstephan, June 2004

Внесення добрив у серпні

Ріпак має високі потреби у поживних речовинах вже восени. Тому він ефективно використовує поживні речовини, що вносяться разом із добривами рослинного і тваринного походження.

Проте можна уникнути економічних та екологічних проблем, пов’язаних із вимиванням поживних речовин.

Унаслідок надмірного внесення добрив ріпак може бути схильним до надмірного росту, що зменшує його зимостійкість.

При високих температурах влітку ризик втрати аміаку після внесення добрив рослинного і тваринного походження є дуже високим.

• Ідеальним є змішування одночасно із внесенням
• Як альтернатива, допускається внесення близько до ґрунту з негайним змішуванням
• У разі глибокого змішування його одночасно можна розглядати як основний обробіток ґрунту для ріпаку

• Внесення після сівби рекомендується тільки в обмеженій мірі
• Попит на поживні речовини є також вищим, ніж у зернових культур, навіть у жовтні, проте існує також високий ризик втрат аміаку
• Застосування на посівах ріпаку рекомендується тільки в прохолодну погоду та коли очікуються опади

Крім того, важливо уникати структурних ушкоджень.

Внесення добрив в період «серпень-вересень»

У разі посіву по мульчі рекомендується вносити 30-40 кг азоту/га, щоб забезпечити достатню кількість азоту для розвитку молодих рослин ріпаку перед зимою.

Якщо добрива рослинного і тваринного походження недоступні, тоді потрібно вносити мінеральні добрива. Перевага надається внесенню добрив перед сівбою (комбінована рядкова сівба, дискова борона), порівнюючи із удобренням після сівби.

Рекомендації щодо внесення добрив для ріпаку залежно від вмісту поживних речовин у ґрунті

Ріпак – вміст поживних речовин у кг/ц та (в дужках) кількість добрива у кг/га при врожайності 40 ц/га

Джерело: LFL Weihenstephan, June 2004, revised

Добрива для озимого ріпаку

Важливий елемент технології вирощування, який суттєво впливатиме на врожай ріпаку озимого – це удобрення. Вирощування ріпаку має деякі ризики, тому варто звернути на певні аспекти. Озимий ріпак досить вибаглива культура як до вологи, елементів живлення, так і до ґрунту. Найкращими для ріпаку ґрунтами є чорноземи, сірі, й темно-сірі лісові ґрунти. Оптимальна реакція ґрунтового розчину- рН 6,0 – 6. Врожайність озимого ріпаку залежить не тільки від типу ґрунту, а й від його родючості.

Мінеральне живлення озимого ріпаку

Щоб досягти високих врожаїв озимого ріпаку треба забезпечити рослини збалансованим живленням. Азот, фосфор, калій, сірка, бор – всі ці поживні елементи відіграють основну роль у формуванні рослин ріпаку. З осені озимий ріпак споживає близько 25% всіх поживних елементів.

• фосфорно-калійне живлення, яке може бути застосоване як передпосівне, так і з посівом. Фосфорні добрива сприяють формуванню добре розвиненої кореневої системи і оптимальної будови розетки ріпаку, кращому засвоєнню азотних добрив, збільшують стійкість рослин до морозів, підвищують насіннєву продуктивність. Калій сприяє синтезу і акумуляції вуглеводів у тканинах, підвищує стійкість до морозів. Вуглеводи також підвищують осмотичний тиск у клітинах кореневої системи, завдяки цьому краще засвоюється вода, а з нею й елементи живлення. Вони підвищують стійкість до вилягання, ураження хворобами, зимостійкість. Компанія “Тімак Агро Україна” рекомендує використовувати такі добрива як: Duofertil, Eurocereal, Timacstart, Eurofertil. У своєму складі дані добрива мають не тільки елементи живлення, але і мезолементи та мікроелементи. Найбільшою перевагою комплексних добрив команії “Тімак Агро Україна” є наявність захисту діючої речовини (фосфор) від блокування в ґрунті та біостимуляція кореневої системи, а саме кореневих волосків.
• азотно-сірчане підживлення озимого ріпаку по мерзлоталому ґрунту розпочинається в кінці лютого для забезпечення рослин азотом та сіркою на початок відновлення вегетації. Друге підживлення озимого ріпаку проводять для покращення стеблування да набору вегетативної маси. Ріпак вибагливий до сірки, вона є головним синергістом азоту, покращує його засвоєння. Сірка впливає на кількість стручків і насіння в них, підвищує олійність. Для весняного азотно-сірчаного підживлення компанія “Тімак Агро Україна” рекомендує добрива Sulfammo 25 та Sulfammo 30. Sulfammo 25містить більш швидкі форми азоту – амонійну та нітратну, що забезпечує швидке відновлення вегетації. Ще однією перевагою є вміст біостимулюючого комплексу N-PRO, що впливає на краще перетворення та використання азоту вже в рослині. Sulfammo 30 містить амідну форму азоту, що є більш повільною та невелику кількість амонійної форми азоту. Перевагою також є наявність біокомплексу N-PROCESS, що забезпечує пролонговане живлення азотом.
• листова підкормка озимого ріпаку проводиться в період вегетації, для покращення фізіологічних процесів. Частіше використовують такі мікроелементи – бор , молібден. Листове підживлення бором по озимому ріпаку проводять як восени, так і навесні, оскільки ріпак вибагливий до бору. Бор впливає на проростання пилку, запилення, підвищує еластичність тканин, що в свою чергу знижує розтріскування стебел та кореневої шийки в період морозів. Внесення мікроелементів також варто поєднувати із внесенням амінокислот та інших активних речовин для кращої стимуляції рослин. Компанія “Тімак Агро Україна” рекомендує вносити листові біостимулятори Seactiv та водорозчинні добрива KSC, головною перевагою яких є вміст необхідних рослині амінокислот та біологічно активних речовин в поєднанні з мікроелементами.
• ріпак, як і всі інші культури відчуває стрес під впливом різних факторів. Це можуть бути: кисле або лужне середовище, внесення ЗЗР, посуха, приморозки, активні температури. Для нівелювання стресових факторів та підтримки фізіологічних процесів компанія “Тімак Агро Україна” пропонує використовувати біостимулятори ґрунтової дії Fertiactyl GZ та Fertiactyl Starter, які в своєму складі мають фульвові та гумінові кислоти для покращення засвоєння елементів живлення, гліцин-бетаїн – природній антистрес, зеатин – гормон росту кореневої системи.

Винос елементів живлення з ґрунту для формування 1т врожайності озимого ріпаку, кг