Тип держави — сукупність держав, що мають схожі загальні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку, ґрунтуванні на однакових економічних (виробничих) відносинах, на однаковому поєднанні загальносоціального і вузь-когрупового (класового) аспектів їх сутності, аналогічному рівні культурно- …
Марксисти з класових, формаційних позицій виділяють історично-формаційні типи держав: рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний.
Рабовласницький тип держави – перший в історії людства тип держави, який не набувши загального поширення, залишився перехідним типом, що було зумовлено наявністю у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первіснообщинного ладу. Домінуючою силою в ньому є державна організація суспільства.
Головним критерієм у формаційному підході виступає спосіб виробництва (рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин), що визначається панівною формою власності на засоби виробництва, а також класова структура суспільства.
Існує два підходи до типології держав: формаційний і цивілізаційний. Формаційний підхід заснований на марксистському вченні про зміну суспільно-економічних формацій (їх базис – тип виробничих відносин), кожній з яких відповідає свій історичний тип держав.
Під функціями держави розуміють основні напрямки діяльності, що характеризують її призначення у суспільстві. У функціях держави виражається її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного життя.
Тип держави – це система суттєвих рис, що притаманні усім подібним державам, і які виражають соціально-змістовну сутність і соціальне призначення держави.