Які бувають плоди?

Плід – орган квіткових рослин, який містить насіння, захищає їх і допомагає їм потрапляти на відповідне для нового паростка місце.

Для успішного розвитку новому поколінню рослин треба опинитися подалі від своїх «батьків», щоб густі пагони не відбирали живильні речовини один у одного. Саме цій меті і служать плоди квіткових рослин, які допомагають зрілим насінням потрапити па нову, родючий грунт.

Що таке плоди?

Плоди можна розділити на 2 основні групи – соковиті і сухі. Смачні, соковиті плоди приваблюють звірів і птахів, разом з м’якоттю плоду поїдають і насіння, які покриті щільною оболонкою і не перетравлюються, а виходять з організму тварини з послідом, потрапляють в ґрунт і дають початок новим рослинам. Ягода суниці – помилковий плід, що утворюється з Квітколоже. Справжніми плодами є крихітні зернятка на поверхні ягоди ,.

Такі плоди, як макові зернята і волоські горіхи, при дозріванні висихають. Деякі плоди, начебто стручків гороху, при цьому лопаються, і насіння розлітаються в різні боки. Інші, подібно кленовим, дуже легкі і розносяться вітром. Горіхи – теж плоди. Їх тверда оболонка згниває, коли насіння внутрішніх дозріває і готово прорости.

Сховище для насіння

Плід розвивається з квітколожа після запилення квітки. Що опинилися всередині насіння розвиваються з заплідненої зав’язі. Деякі плоди, в тому персики, вишні і сливи, мають одне-єдине зернятко. Однак більшість соковитих плодів – яблука, малина, помідори, кабачки та інші містять багато насіння. Є різновид плодів, наприклад жолуді, у яких чашолисток (листочки, що оточують квітка) зберігається і покриває плід після опадання пелюсток.

Деякі плоди отруйні для людини, але багато дуже смачні і поживні. Соковиті фрукти часто багаті фруктозою – фруктовим цукром, що є цінним джерелом енергії. Клітковина, яка міститься в шкірці і м’якоті плоду, а часом і самі насіння покращують травлення Фрукти поповнюють запас вітамінів, мінеральних солей і інших поживних речовин, які допомагають організму боротися з хворобами. Горіхи – це ще й чудовий джерело білків.

Поняття про плоди. Класифікації плодів

З року в рік в природі відбуваються одні і ті ж явища. Навесні оживає рослинність, набухають бруньки, прокльовується перше листя, а на деяких деревах, запилюються вітром, ще до листя розпускаються квіти.

Бруньки лопаються, все зеленіє і цвіте. Снують незліченні комахи, запилюють квітки, переносячи пилок на своїх тільцях. Починається процес запліднення, в квітках зріють клітини, діляться, ростуть, щоб врешті-решт з’явився плід. Хрусткі яблука, цукрові груші, дзвінкі горіхи, руді гарбузи — все це плоди, так потрібні нам.

Якоюсь мірою саме плоди рослин підштовхнули розвиток людини!

Предки приматів стрибали по деревах в пошуках соковитих плодів, вчилися порівнювати відстань, щоб не звалитися (розвивалося бінокулярний зір), тренували вестибулярний апарат (готувалися до прямоходіння), формували хапальну кисть, в яку пізніше візьмуть осколок гальки… щоб знову-таки розколювати горіх, тобто плід!

Отже, що ж таке плід і які бувають плоди за своєю будовою? Як вони зароджуються, ростуть і поширюються? Плід – це генеративний орган рослини, в ньому зріють насіння, які повинні впасти в ґрунт і дати нові покоління рослин. Перерахуємо деякі особливості плода:

• Утворюється з квітки виключно у покритонасінних рослин.
• Зароджується і росте в зав’язі маточки, його нижньої потовщеної частини.
• Стінка зав’язі формує навколоплодник, насінний зачаток (або кілька насінних зачатків) стають основою насіння або насіння: це так зване подвійне запліднення, вкрай вдале еволюційне придбання.
• У формуванні плоду також може брати участь квітколоже, — як це відбувається у суниці.
• Навколоплодник (інакше званий перикарпієм) має три частини:

1. Ендокарпій (внутриплодник).
2. Мезокарпій (середньоплодник).
3. Екзокарпій (зовнішьоплодник).

Класифікація плодів

При всій різноманітності плодів в природі, до них можуть бути застосовані певні класифікації, що стосуються їх будови, форми, консистенції.

Так, існують однонасінні і багатонасінні плоди. За те, скільки насіння буде в плоді, відповідально початкова кількість насінних зачатків.

1. Однонасінні плоди розвиваються з одного насінного зачатка. Прикладами таких рослин служать пшениця і соняшник.
2. 2. З декількох насінних зачатків формуються плоди з багатьма насінням, як, наприклад, у гороху, гарбуза, дині.
3. 3. Нерідко насінні зачатки в плоді спочатку більше, ніж в результаті утворюється насіння, але навпаки не буває ніколи. Чому так відбувається? Річ у тім, що в процесі запліднення не в усі насінного зачатка проникають спермії.

Існують соковиті і сухі плоди. Зрозуміло, що соковиті плоди мають м’якоть різного ступеня водянистості, з різними смаковими характеристиками, а сухі плоди відрізняє сухий навколоплодник. Розглянемо різні види плодів.

Розторопші плоди

Одно- чи дворічна трав’яниста рослина 60—150 см у висоту. Стебло прямостояче, просте чи гіллясте, борозенчасте, голе чи слабопавутинистоопушене. Листя прикореневої розетки дуже велике (до 80 см у довжину, 30 см у ширину), зморшкувате. Квіти трубчасті, двостатеві, пурпурового (рідше рожевого, фіолетового, білого) кольору. Зібрані у великі кулеподібні кошички. Плоди — оберненояйцевидні сім’янки з чубком на верхівці, стиснуті з боків; 5—8 мм у довжину, 2—4 мм у ширин; верхівка плоду косоусічена, основа закруглена, поверхня блискуча, рідше — матова, гладенька, інколи повздовжньозморшкувата. Колір від світло-коричневого до чорного; часто плоди плямисті, іноді з бузковим відтінком. Запаху немає, смак гіркуватий. Цвіте усе літо.

Склад

У плодах розторопші плямистої містяться флавоноїди і флавоноглінани (силібін, силікристін, силідіанін та ін.), крім того, алкалоїди, сапоніни, слиз, органічні кислоти, вітамін К, гіркоти, жирна олія (16—28%), білкові та інші речовини. Основними діючими речовинами розторопші є флавоноглінани.

Фармакологічна дія

Плоди розторопші мають гепатозахисну дію, сприяють покращенню функції печінки, нормалізують травлення. Розторопша плямиста профілактично захищає непошкоджені гепатоцити і підвищує їхню стійкість до інфекції та різного роду отруєнь. Розторопша підсилює утворення жовчі та прискорює її виведення, нормалізуючи тим самим процеси травлення та обмін речовин.

Регіони проростання лікарської рослини

Зміст

• Загальна інформація
  1. Біологічні особливості
  1. Ботанічна характеристика
  1. Опис лікарської сировини
• Заготівля та зберігання сировини
  1. Особливості збору
  1. Умови сушки та зберігання
• Лікувальні властивості
  1. Біологічна дія і застосування в медицині
  1. Використання в косметології
  1. Протипоказання

Розторопша плямиста – одно- або дворічна рослина з яскравою фіолетовою або малиновою квіткою. Має гепатопротекторні й жовчогінні властивості, використовується для приготування дієтичних добавок і БАДів.

Плоди розторопші плямистої – користь

В якості лікувальної сировини використовуються плоди розторопші плямистої, подрібнені стебла, коріння рослини. Препарати з насіння застосовують у народній і традиційній медицині. Вони є основою для виробництва БАДів, лікарських засобів. Фітопрепарати позитивно впливають на функції печінки і жовчного міхура, поліпшують здатність організму фільтрувати й виводити з організму токсини. Поряд з цим насіння розторопші покращує синтез структурних та функціональних білків у печінці, прискорює метаболізм, частково блокує дію вільних радикалів.

Загальна інформація

Рослина широко поширена в Західній і Східній Європі, Малій Азії, на півдні Австралії та в Північній Африці. Родина розторопші плямистої – Атлантичне узбережжя Європи і Азія. Її вирощують як з лікувальними, так і з декоративними цілями, оскільки рослина не вимагає особливого догляду і може бути природною огорожею. У більшості випадків розторопша зростає як бур’ян на сухих засолених грунтах. Місця її поширення – пустирі, занедбані поля, сади, місця вздовж доріг, звалища, городи. У деяких регіонах СНД розторопша вирощується в якості культури для отримання лікарської сировини. В Україні її вирощують і збирають на території Житомирської області.

Біологічні особливості

Склад рослини визначає розторопші лікувальні властивості – плоди містять флавоноїди, сапоніни, алкалоїди, вітамін К, органічні кислоти. Також у насінні розторопші присутні флаволігнани. Їх вважають основними діючими речовинами, які відповідають за низку позитивних властивостей плодів рослини. До базових флаволігнанів належить силімарин – комплекс речовин, який в екстракті розторопші плямистої відповідає за поліпшення функцій печінки та жовчного міхура. Допоміжними речовинами насіння розторопші є жирна олія, концентрація якої може досягати 28-32%, а також слиз.

Сапоніни, які містяться у складі насіння розторопші, відносяться до категорії рослинних глікозидів. Речовини сприяють засвоєнню флаволігнанів, флавоноїдів, вітамінів і мінералів. Сапоніни мають гемолітичну дію, стимулюють секрецію всіх залоз.

Ботанічна характеристика

Розторопша плямиста – трав’яниста рослина з сімейства Айстрових. Висота її прямостоячого стебла коливається в межах 60-150 см. Воно може бути простим або гіллястим, зрідка його покриває слабке повстяне опушення. Рослина покрита зубчастим листям із колючками. Листя прикореневої розетки хвилясте, відрізняється більшим розміром – до 80 см завдовжки і до 30 см шириною, а також зморшкуватою текстурою і блискучою поверхнею. Його можуть покривати білі плями. У розторопші є дрібні трубчасті квітки, зібрані в кошики і забарвлені в ліловий, малиновий колір, часто з жовтуватим відтінком. Період цвітіння рослини триває все літо.

Опис лікарської сировини

Для лікувальних цілей особливо цінними є плоди розторопші – дрібні сім’янки з чубком, плямисті або світло-лілові, з блискучою або матовою поверхнею. На вигляд плоди нагадують здавлене з боків яйце. Їхні розміри невеликі – до 5-8 мм довжиною, від 2 до 4 мм шириною. У плодів розторопші немає запаху, на смак насіння гіркувате. Садять насіння рослини навесні або в кінці літа.

Заготівля та зберігання сировини

Заготівля розторопші може включати збір плодів, надземної частини рослини та її коренів. Збір насіння проводять з кінця літа до початку осені. Показником готовності плодів до збору служить стан обгорток на бічних кошиках – вони повинні бути сухими. Після цього кошики зрізують, при необхідності висушують, а насіння вибивають. Щоб отримати великі кошики, рослину висаджують на сонячних місцях. Розторопша не вимагає особливого догляду.

Особливості збору

Заготівлю плодів здійснюють рано-вранці, до того як розпустяться квіти. Кошики зрізають повністю, а потім обмолочують. У промислових масштабах заготівлі для збору сировини застосовують комбайни.

Заготівлю коренів проводять восени. Коріння викопують, промивають під проточною водою, а потім сушать на сонці або в сушарках за температури 40-50 ℃.

Умови сушки й зберігання

Рослинну сировину сушать у провітрюваному приміщенні, розкладаючи рівномірно на папері або тонкій тканині. Щоб зберегти плоди без втрати корисних властивостей протягом одного року, використовують тканинні мішечки, а для коренів бажано застосовувати скляні ємності з кришкою, яка щільно закривається.

Лікувальні властивості

Лікувальні властивості розторопші обумовлюються особливим набором компонентів. За рахунок них фітопрепарати надають жарознижувальну, жовчогінну, сечогінну, протизапальну, помірну відхаркувальну, вітрогінну дію.

Біологічна дія і застосування в медицині

Препарати розторопші мають потужну гепатопротекторну дію. За рахунок своїх діючих речовин насіння рослини забезпечує захист цілим клітинам печінки, запобігаючи їхньому пошкодження та інфікуванню. Фітопрепарати стимулюють секреторну функцію печінки, жовчного міхура і ШКТ, нормалізують обмін речовин і процеси травлення. Завдяки цьому дієтичні добавки з рослини і препарати з неї знаходять застосування не тільки в лікуванні захворювань печінки і шлунково-кишкового тракту, а також при розладах ШКТ, цукровому діабеті, варикозному розширенні вен нижніх кінцівок. Речовини, які містяться в насінні розторопші, підвищують захисні властивості печінки і надають їй стійкості до будь-якого роду отруєнь.

Розторопші застосування включає обробку як насіння рослини, так і її коріння та стебла з листям. З них отримують борошно, олію і шрот, які стають основою лікарських засобів, дієтичних добавок, відварів і настоїв, а також компресів і примочок для зовнішнього застосування. Відвари з коріння використовують для лікування зубного болю, при судомах. Їх застосовують при затримці сечовипускання, при діареї.

Використання в косметології

Для зовнішнього застосування цінність представляє жирна олія розторопші плямистої. Завдяки здатності загоювати рани її використовують для обробки зовнішніх пошкоджень шкіри. Олія розторопші захищає шкіру від пересушування, усуває лущення шкіри, нормалізує її колір і запобігає появі акне за рахунок поліпшення роботи сальних залоз. Також речовина позитивно впливає на еластичність шкіри й підвищує її пружність.

Протипоказання

Протипоказаннями для прийому розторопші є хронічні захворювання в період загострення, психіатричні захворювання і невротичні розлади, порушення роботи нервової системи. Не можна вживати препарати на базі даної рослини людям, у яких діагностована нестача кальцію і фосфору, а також дітям до 3 років, вагітним і годуючим грудьми. З обережністю слід вживати препарати розторопші тим, хто страждає на підвищену кислотність

За матеріалами:

1. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
2. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
3. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.