невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації.
ДОРЕЧНИЙ, а, е. Який відповідає обстановці; зробл. до речі, своєчасно. Тут буде доречним сказати кілька слів про самого Йосипа Лукича (Мокр., Сто.., 1961, 93).
НЕДОРЕЧНО. Присл. до недоречний. – Згоріла моя хата, – каже баба, – разом із родом.. – От і добре, – недоречно відгукується Явтух, – беріть зілля та й рушайте до мого двору …
НЕДОЦІЛЬНИЙ, а, е Який не відповідає поставленій меті, практично не дає користі і т. ін Випадки недоцільного розподілу працівників..
ДУЖЕ, присл. У великій мірі, надто, надзвичайно.
ДОРЕЧНО. Присл. до доречний.
недоречний. Тлумачення із "Словника української мови"*. НЕДОРЕЧНИЙ, а, е. Зроблений, сказаний, виявлений і т. ін. невчасно, невідповідно до обставин, умов, місця; який не відповідає ситуації.