Стаття 105. Обов’язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи

1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов´язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

2. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають за погодженням з органом, який здійснює державну реєстрацію, комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

3. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

4. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Рішення про припинення юридичної особи приймають її учасники, суд або інший орган відповідно до своєї компетенції (наприклад, це може бути наглядова рада установи). Вказані структури зобов´язані негайно письмово повідомити про своє рішення орган, що здійснює державну реєстрацію. Отримавши таке повідомлення, орган державної реєстрації вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Положення цієї статті спрямовані, перш за все, на захист прав кредиторів, які вже на початковій стадії зможуть знати про наміри юридичної особи, що припиняє свою діяльність, оскільки дані єдиного державного реєстру є відкритими для загального ознайомлення. Така інформація буде корисною й іншим особам,

наприклад, потенційним контрагентам, працівникам.

Залежно від способу припинення юридичної особи призначається відповідний орган (суб´єкт). Так, у разі припинення юридичної особи в результаті передання всього свого майна, прав та обов´язків іншим юридичним особам — правонаступникам (фактично відповідно до кодексу 1963 р. у разі реорганізації), створюється комісія з припинення юридичної особи. В разі її ліквідації створюється ліквідаційна комісія. Функції щодо припинення юридичної особи можуть бути покладені і на ліквідатора або іншу організацію відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно з цим законом ліквідатором визнається фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому законом порядку.

Новим для законодавства України є обов´язок погоджувати з органом державної реєстрації призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора тощо).

Орган, що приймає рішення про припинення юридичної особи, встановлює порядок і строки припинення юридичної особи з урахуванням вимог, передбачених цивільним кодексом. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи (наприклад, на правління).

Із моменту призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) припиняються повноваження інших органів щодо управління справами такої юридичної особи. Ці функції переходять до призначеної комісії. Дієздатність юридичної особи здійснюється через призначену комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і створює безпосередньо для неї права та обов´язки.

Повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог публікуються в друкованих засобах масової інформації. У ЦК не зазначено, які саме друковані засоби масової інформації можуть друкувати таку інформацію, а лише зроблено посилання на те, що в цих засобах інформації публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи.

Однією з умов правильного оформлення процедури припинення юридичної особи є врахування прав її кредиторів. Строк для заявлення вимог кредиторами не може становити менше за два місяці з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів (публікації в пресі, розміщення інформації на електронних сайтах тощо). Крім цього, комісія зобов´язана письмово повідомити кредиторів про припинення юридичної особи.

Стаття 105 Водного кодексу України. Охорона підземних вод

Підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

У разі розкриття водоносних горизонтів з підземною водою питної якості особи, які проводять бурові, гірничі та інші роботи, пов’язані з пошуками, розвідкою, експлуатацією родовищ корисних копалин, повинні повідомити про це у встановленому порядку обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, для вжиття заходів щодо охорони підземних вод від вичерпання і забруднення.

Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути затампоновані чи ліквідовані.

Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок – організації, на балансі яких вони знаходяться.

У разі неможливості встановити власника покинутих свердловин і виробок їх ліквідація здійснюється за рішенням місцевих рад центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Якщо експлуатація самовиливних свердловин є можливою, то вони оснащуються регулюючими пристроями.

У разі вичерпання запасів підземних вод, а також у разі забруднення підземних вод встановлюються причини, з яких це сталося, і за пропозиціями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за рахунок винних осіб здійснюються заходи щодо їх відтворення.

Ст 105 Водного кодексу України зі змінами 2024 рік №213/95-ВР від 06.06.1995, редакція від 01.01.2022

• Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  • Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
    • Стаття 1. Визначення основних термінів
    • Стаття 2. Водне законодавство України
    • Стаття 3. Водний фонд України
    • Стаття 4. Землі водного фонду
    • Стаття 5. Водні об’єкти загальнодержавного і місцевого значення
    • Стаття 6. Власність на води (водні об’єкти)
    • Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин
    • Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у галузі регулювання водних відносин
    • Стаття 8-1. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин
    • Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносин
    • Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин
    • Стаття 11. Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
    • Глава 2. ДЕРЖАВНІ, ЦІЛЬОВІ, МІЖДЕРЖАВНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОГРАМИ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
      • Стаття 12. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 13. Органи, що здійснюють державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 13-1. Гідрографічне і водогосподарське районування території України
      • Стаття 13-2. Плани управління річковими басейнами
      • Стаття 13-3. Басейнові ради
      • Стаття 13-4. Водогосподарські баланси
      • Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 15. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 15-1. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 15-2. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 16. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 17. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 17-1. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 17-2. Компетенція обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
      • Стаття 21. Державний моніторинг вод
      • Стаття 21-1. Екологічний та хімічний стани масиву поверхневих вод, екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод
      • Стаття 21-2. Кількісний та хімічний стани масиву підземних вод
      • Стаття 22. Оцінка впливу на довкілля
      • Стаття 23. Правовий захист та стимулювання працівників, які здійснюють охорону і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 24. Завдання державного обліку вод
      • Стаття 25. Державний облік водокористування
      • Стаття 26. Державний облік поверхневих вод
      • Стаття 27. Державний облік підземних вод
      • Стаття 28. Державний водний кадастр
      • Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 30. Збори за спеціальне водокористування
      • Стаття 33. Завдання нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 35. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Стаття 36. Нормативи екологічної безпеки водокористування
      • Стаття 37. Екологічний норматив якості води масивів поверхневих та підземних вод
      • Стаття 38. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин
      • Стаття 39. Галузеві технологічні нормативи утворення речовин, що скидаються у водні об’єкти та тих, що подаються на очисні споруди
      • Стаття 40. Технологічні нормативи використання води
      • Стаття 41. Регулювання скидання у водні об’єкти речовин, для яких не встановлено нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
      • Глава 9. ВОДОКОРИСТУВАЧІ. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ
        • Стаття 42. Водокористувачі
        • Стаття 43. Основні права водокористувачів
        • Стаття 44. Обов’язки водокористувачів
        • Стаття 45. Обмеження прав водокористувачів
        • Стаття 46. Види водокористування
        • Стаття 47. Право загального водокористування
        • Стаття 48. Спеціальне водокористування
        • Стаття 49. Право на здійснення спеціального водокористування
        • Стаття 50. Строки спеціального водокористування
        • Стаття 51. Користування водними об’єктами на умовах оренди
        • Стаття 53. Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту
        • Стаття 54. Часткова або повна заборона користування водними об’єктами
        • Стаття 55. Підстави для припинення права спеціального водокористування
        • Стаття 57. Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування
        • Стаття 58. Вимоги до якості вод, що використовуються для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення
        • Стаття 59. Централізоване водопостачання населення
        • Стаття 60. Нецентралізоване водопостачання населення
        • Стаття 61. Використання підземних вод питної якості
        • Стаття 62. Віднесення водних об’єктів до категорії лікувальних
        • Стаття 63. Користування водними об’єктами, що віднесені до категорії лікувальних
        • Стаття 64. Порядок користування водами в оздоровчих, рекреаційних та спортивних цілях
        • Стаття 65. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб сільського і лісового господарства
        • Стаття 66. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для промислових і гідроенергетичних потреб
        • Стаття 67. Особливості користування водними об’єктами для потреб водного транспорту
        • Стаття 68. Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб рибного і мисливського господарства
        • Стаття 69. Особливості користування водними об’єктами для протипожежних потреб
        • Стаття 70. Умови скидання стічних вод у водні об’єкти
        • Стаття 71. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення скидання стічних вод у водні об’єкти
        • Стаття 72. Умови скидання шахтних, кар’єрних і рудникових вод у водні об’єкти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів
        • Стаття 73. Умови скидання дренажних вод у водні об’єкти
        • Стаття 74. Накопичувачі промислових забруднених стічних вод та технологічні водойми
        • Стаття 75. Порядок захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів
        • Стаття 76. Порядок експлуатації водогосподарських систем
        • Стаття 77. Порядок експлуатації водосховищ
        • Стаття 78. Обов’язки водокористувачів, які експлуатують споруди водогосподарських систем
        • Стаття 79. Класифікація річок України
        • Стаття 80. Особливості користування малими річками
        • Стаття 81. Комплекс заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення
        • Стаття 82. Регулювання стоку річок, створення штучних водойм
        • Стаття 83. Користування прикордонними водами
        • Стаття 84. Користування водами, що зазнали радіоактивного забруднення
        • Глава 18. КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЯМИ ВОДНОГО ФОНДУ. ВОДООХОРОННІ ЗОНИ ТА ЗОНИ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ
          • Стаття 85. Користування землями водного фонду
          • Стаття 86. Проведення робіт на землях водного фонду
          • Стаття 87. Водоохоронні зони
          • Стаття 88. Прибережні захисні смуги
          • Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
          • Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
          • Стаття 91. Смуги відведення
          • Стаття 92. Берегові смуги водних шляхів
          • Стаття 93. Зони санітарної охорони
          • Стаття 94. Охорона та користування водними об’єктами, віднесеними до природно-заповідного фонду
          • Стаття 95. Охорона вод (водних об’єктів)
          • Стаття 96. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан вод
          • Стаття 97. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об’єктів
          • Стаття 98. Заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, що впливають на стан вод
          • Стаття 99. Заборона скидання у водні об’єкти відходів і сміття
          • Стаття 100. Охорона поверхні водозборів і льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток та лиманів
          • Стаття 101. Охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин
          • Стаття 102. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря
          • Стаття 103. Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин
          • Стаття 104. Охорона водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних
          • Стаття 105. Охорона підземних вод
          • Стаття 106. Проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду
          • Стаття 107. Шкідлива дія вод і заходи щодо запобігання їй та усунення її наслідків
          • Стаття 107-1. Плани управління ризиками затоплення
          • Стаття 108. Невідкладні заходи щодо запобігання стихійному лихові, спричиненому шкідливою дією вод, аваріям на водних об’єктах та ліквідації їх наслідків
          • Глава 22. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
            • Стаття 109. Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
            • Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства
            • Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства
            • Глава 24. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ
              • Стаття 112. Застосування міжнародних договорів