Розмір має значення. Українські вчені допомогли зробити приголомшливе відкриття про секс кажанів

Величезний пеніс кажана унеможливлює проникнення під час статевого акту, як це відбувається у ссавців, натомість самець використовує свій видатний орган як “додаткову руку”. Українські і нідерландські дослідники, як зробили це відкриття, кажуть, що такого явища у ссавців ніколи не спостерігали.

Кажани – найдивніший вид серед ссавців.

Вони не дарма оточені такою кількістю міфів у популярній культурі, адже і самих вчених фізіологія цих тварин завжди збивала з пантелику.

Вони сплять догори ногами, народжують лише одного, рідко двох малюків і здатні до дуже тривалого активного польоту. Тепер вчені виявили ще одну дивовижну особливість.

Дослідники довго не могли зрозуміти, як саме відбувається статевий акт у кажанів. Річ у тім, що в ерегованому стані пеніс самців становить понад пʼяту частину їхнього тіла та в рази перевершує розміри вагіни самиць.

Давня зоологічна дилема несподівано отримала відповідь.

Як свідчить дослідження, опубліковане днями у журналі Current Biology, кажани, а точніше, пізні пергачі, або Eptesicus serotinusсе (саме цей вид досліджували вчені), не мають статевого акту з проникненням.

Замість цього самець притискає свій пеніс до геніталій самиці, а сперма передається шляхом тертя статевих органів. Таку поведінку у ссавців ніколи раніше не помічали.

Не менш цікаво й те, як науковці зробили це приголомшливе відкриття.

Як розповідає біолог і автор популярного блогу “Довколоботаніка” Олексій Коваленко, вченим вперше вдалося зафільмували статевий акт кажанів.

Зйомку “пікантного” фільму здійснили на горищі церкви в Нідерландах, а також в українському центрі реабілітації рукокрилих. Два дослідники представляють Український незалежний інститут екології – громадську організацію, створену у серпні 2015 року у Харкові.

Пергач пізній – маленька тварина всього 7 см завдовжки – поширена на території всієї Євразії

Зробити це було вкрай непросто, адже кажани не надто афішують своє сексуальне життя та й взагалі ведуть нічний і потайний спосіб життя.

“Здебільшого ви бачите їхні спини, коли вони притискаються до стіни, що відбувається спереду, невідомо”, – каже співавтор дослідження Ніколас Фазель, якого цитує журнал Science.

Фазель, еволюційний еколог з Університету Лозанни та провідний автор нового дослідження, давно захоплюється “неймовірною системою розмноження кажанів”.

Вчений часто досліджує кажанів під наркозом, що дозволило йому кілька років тому зробити перше несподіване відкриття з інтимного життя кажанів.

Після введення снодійного у самців відбувалась ерекція, причому найбільшого розміру досягав пеніс маленького за розмірами виду пергача пізнього.

“Ерегований пеніс цього виду просто дивовижний, – захопленно коментує Фазель. – Він просто довжелезний”.

При збудженні пеніс кажана досягає 22% довжини всього її тіла, пояснює вчений. Він у сім разів довший за піхву самки, до того ж на кінці він має цибулиноподібне розширення з кінчиком у формі серця.

Автор фото, Current biology

Докладна схема статевого органу кажана, яку вчені опублікували в журналі Current Biology

У більшості ссавців запліднення яєцеклітини відбувається внутрішньо, і як завжди вважали вчені, такий орган як пеніс й еволюціонував саме для того, щоб досталяти сперму ближче до яйцеклітин.

Утім, як бути зі знаряддям такого розміру?

Відповідь на довгі наукові пошуки прийшла несподівано. Одного дня Фазель отримав електронний лист від любителя кажанів із Нідерландів. Автор послання вислав вченому відеоматеріали, на яких зображено спаровування пергачів пізніх на горищі церкви біля його будинку.

Водночас гарні новини прийшли й з Харківського центру реабілітації рукокрилих, з яким Фазель певний час співпрацював.

Співробітники центру випадково почули любовний шурхіт з кімнати, де мешкали кажани і змогли зняти на відео романтичне побачення тварин.

Загалом науковці проаналізували 93 випадки спаровування на горищі церкві у Нідерландах, і ще 4 випадки – у центрі реабілітації в Харкові.

Дослідники зʼясували, що під час статевого акту самець хапає самицю за спину і кусає її за потилицю, вочевидь, щоб утриматися. Потім він рухає своїм ерегованим пенісом у пошуках вульви самиці, а знайшовши ціль, щільно притискає до неї свій орган.

Зазвичай тварини залишаються у такому положенні близько години, але найдовший статевий акт, зафіксований вченими, тривав майже 13 годин.

Секс кажанів і інших видів також має чимало сюрпризів, пише журнал Science.

Деякі з них спаровуються, звисаючи вниз головою з гілок, тоді як інші усамітнюються на стінах печер чи в скелястих ущелинах.

Кажани зазвичай не моногамні, а часом вступають в одностатев відносини. Існують деякі докази того, що самки коротконосих кажанів (Cynopterus sphinx) збуджують своїх партнерів ротом, щоб продовжити спарювання, а самці індійських летючих лисиць (Pteropus giganteus) з такою ж метою роблять своїм партнеркам кунілінгус.

Комусь секс кажанів може здатися непристойним, але Фазель вважає, що його дослідження допоможе краще зрозуміти різноманітні сексуальні практики та уподобання тварин.

Що ви знаєте про українських кажанів?

Кажани – цікаві та дивовижні тваринки! Більше ексклюзивної фахової інформації про них читайте в посібнику Андрія-Тараса Башти «Вивчення, охорона та приваблення кажанів у сакральних спорудах», виданого в співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС) та Союзом охорони природи Німеччини (NABU).

Пов’язано

Залишити відповідьСкасувати відповідь

More to explorer

Захист біорізноманіття церковних веж. Відео про результати проєкту

Запрошуємо до перегляду відео про те, як Інститут еколого-релігійних студій очолює роботу зі збереження біорізноманіття Закарпаття завдяки інноваційному проєкту “Молодіжна школа сталого розвитку Карпат. Захист біорізноманіття церковних веж”.

Виготовлення бетбоксів з учнями ужгородської школи «Лоза»

Активіст Інституту еколого-релігійних студій Андрій Доніченко провів майстер-клас з виготовлення бетбоксів для учнів приватної початкової школи «Лоза» міста Ужгород, що працює при НГО «Неємія». На занятті

У Зоологічному музеї УжНУ відбувся тренінг для студентів

Владислав Мірутенко провів професійний тренінг у Зоологічному музеї УжНУ для здобувачів освітнього ступеня бакалавра за спеціальністю «Лісове господарство» УжНУ.

Чому зникають кажани?

Людина – головна загроза існуванню кажанів, тому тільки вона здатна врятувати їх. Будьмо уважними до своїх дій і пам’ятаймо про наш вплив на крихітних сусідів, які є рівною з нами частинкою біорізноманіття!

Більше про кажанів читайте в посібнику Андрія-Тараса Башти «Вивчення, охорона та приваблення кажанів у сакральних спорудах», виданого в співпраці з Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС) та Союзом охорони природи Німеччини (NABU).

Дослідження кажанів відбувається в рамках проєкту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат: захист біорізноманіття церковних веж», що реалізується за співпраці Institute of Ecological and Religious Studies- IERS (керівник Олександр Бокотей) та Союзу охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), координаторка проєкту Nataliya Kulya (IERS), керівник проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), за підтримки VGP Foundation.