Завдання, принципи та структура державної податкової служби

Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, забезпеченої кадрами і необхідною технікою податкової служби – сукупності державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також організовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів.

Органи ДПС – це єдина система контролю за дотриманням податкового і валютного законодавства, правильністю розрахунку, повнотою і своєчасністю внесення до відповідного бюджету податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також неподаткових доходів, встановлених законодавством України.

Основними завданнями органів державної податкової служби є:

• – здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством;
• – внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• – прийняття нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
• – формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;
• – надання податкових консультацій;
• – запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Функціонування податкової служби України ґрунтується на певних принципах, а саме:
• – служіння українському народові;
• – патріотизм;
• – справедливість;
• – законність;
• – нейтральність та неупередженість;
• – ефективність;
• – прозорість і відкритість;
• – корпоративність;
• – етичні правила поведінки керівника органу державної податкової служби.

Розглядаючи процес становлення і розвитку Державної податкової служби України, можна виділити чотири основні етапи.

Перший етап охоплює період з моменту заснування податкової служби у 1990 р. і до початку її реформування у 1996 р. Вітчизняну податкову службу утворено ще за часів існування Радянського Союзу згідно із Законом Української РСР від 04.12.1990 р. № 509 “Про державну податкову службу в Українській РСР”.

Державна податкова служба в Українській РСР була створена при Раді Міністрів Української РСР у складі Головної державної податкової інспекції і державних податкових інспекцій в областях та містах з районним поділом, у районах, районах у містах, містах без районного поділу.

Другий етап розпочався з прийняттям рішення про реорганізацію податкових органів у 1996 р. і підсумований закріпленням результатів реформи податкової служби внесенням 5 лютого 1998 р. відповідних змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Важливим етапом розвитку податкової служби країні стало прийняття Указу Президента України “Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” від 22.08.1996 р. №760/96, яким встановлено, що Державна податкова адміністрація (ДПА) України є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій.

В жовтні 1996 р. у складі ДПА України створено податкову поліцію, яка з лютого 1998 р. почала називатися податковою міліцією.

В такому вигляді вітчизняна податкова служба існувала більше десяти років, до періоду реформування податкової системи України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України.

Третій етап розвитку державної податкової служби в Україні почався наприкінці 2010 року і ознаменувався прийняттям Указу Президента України “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 09.12.2010 р. №1085, у зв’язку з чим Державну податкову адміністрацію України реорганізовано в Державну податкову службу України. Процес реорганізації законодавчо закріплено Указом Президента України “Про Положення про Державну податкову службу України” від 12.05.2011 р. № 584/2011, згідно з яким до системи органів ДПС України належать: центральний апарат та територіальні органи ДПС в АР Крим, мм. Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об’єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Четвертий етап характеризується кардинальними змінами роботи податкових органів, зумовлених прийняттям Указу Президента України “Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади” від 24.12.2012 р. № 726/2012 та об’єднанням

Державної податкової служби України та Державної митної служби України у Міністерство доходів і зборів України.

Станом на 01.04.2013 р. структура Міністерства ще не розроблена, тому розглянемо трьохрівневу структуру державної податкової служби, яка діє на теперішній час (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура Державної податкової служби України

Основним призначенням середньої ланки є інформаційний і правовий зв’язок між низовою ланкою і центральним апаратом ДПС України.

Первинна ланка ДПС України – Державна податкова інспекція (ДПІ) – безпосередньо виконує податкову роботу.

З метою оптимізації структури податкових органів та максимального задоволення потреб платників податків, у складі Державної податкової служби України можуть утворюватися спеціалізовані державні податкові інспекції (СДПІ), міжрайонні державні податкові інспекції (МДПІ) та об’єднані державні податкові інспекції (ОДПІ).

СДПІ створюються виключно з метою роботи з великими платниками податків. В Україні налічується 11 СДПІ, які локалізовано в найбільш розвинених містах України (Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Києві, Кривому Розі, Луганську, Львові, Миколаєві, Одесі, Сімферополі, Харкові).

Шляхом об’єднання державних податкових інспекцій, які здійснюють контроль за незначною кількістю платників податків, можуть утворюватися МДПІ (об’єднують два і більше райони) і ОДПІ (об’єднують місто та райони).

Територіальні органи ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі підпорядковується центральному органу ДПС України.

ДПІ у районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, СДПІ, МДПІ та ОДПІ підпорядковуються відповідним територіальним органам державної податкової служби.

Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані центральному органу ДПС України за його рішенням.

У складі податкових органів діють спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Органи Державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, державними митною та казначейською службами, органами Державної фінансової інспекції України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Хто замінить податкову міліцію і кому це потрібно

Депутати зробили чергову спробу створення наступника податкової міліції і ухвалили відповідний законопроєкт в першому читанні. Що це за орган, і чому бізнес не в захваті від ініціативи Ради.

Служба фінансових розслідувань, Національне бюро фінансової безпеки, Бюро фінансових розслідувань – все це назви державного органу, який намагаються створити в Україні щонайменше останні п’ять років.

Наприкінці 2016 року депутати зробили підприємцям велику послугу: вносячи зміни до Податкового кодексу, Верховна Рада випадково ліквідувала податкову міліцію. Правда, згодом це назвали формальною помилкою, а сама податкова міліція продовжила функціонувати.

Здебільшого цей орган асоціюється у пересічних громадян із діями силовиків. Останні, як відомо, нерідко фігурували у скандалах з “масками-шоу” і тиском на бізнес.

Заяви влади про реформування податкової міліції лунають уже п’ять років, але цей орган сьогодні продовжує працювати і фінансуватися з бюджету. Були різні варіанти. Спочатку йшла мова про те, що старий каральний орган замінять фінансовою поліцією. Пізніше Мінфін почав просувати ідею створення Служби фінансових розслідувань.

3 вересня депутати зробили чергову спробу створення наступника податкової міліції. Цього разу його назва – Бюро економічної безпеки.

Коротко розповідаємо, чому до ідеї створення бюро повернулися саме зараз та за що його критикує бізнес.

Що пропонують створити депутати

Бюро економічної безпеки (або коротко БЕБ) буде єдиним правоохоронним органом, що розслідуватиме економічні злочини. Крім тих, які розслідує НАБУ. Це означає, що зі створенням БЕБ зникне не лише податкова міліція, але й економічні підрозділи в Національній поліції та Службі безпеки України.

Загалом на БЕБ планують покласти повноваження розслідувати ухилення від сплати податків, але крім цього ще низку злочинів, пов’язаних з економікою та фінансами. Серед них:

• незаконний обіг підакцизних товарів;
• підробка документів щодо державної реєстрації юридичних осіб та ФОПів;
• протидія господарській діяльності;
• ухилення від сплати ЄСВ;
• доведення банку до неплатоспроможності, а підприємств – до банкрутства;
• порушення порядку ведення бази вкладників банку;
• фальсифікація фінансової звітності та документів фінансових установ;
• шахрайство з фінансовими ресурсами;
• незаконні маніпуляції на фондовому ринку;
• підробку цінних паперів;
• незаконне використання товарних знаків;
• незаконне збирання та розголошення комерційної та банківської таємниці;
• незаконна приватизація тощо.

У БЕБі працюватимуть детективи, які проводитимуть не лише збір аналітичної інформації про, наприклад, ухилення від сплати податків, але й вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами.

Загалом у БЕБ планують працевлаштувати 4 тисячі працівників – як у центральний апарат, так і в регіональні відділення. Очолюватиме бюро директор, якого, відповідно до тексту ухваленого у першому читанні законопроєкту, на 5 років призначатиме президент, а обиратиме конкурсна комісія.

Держава перевиконує плани з податків. Хто за це заплатить?

Звільнити директора БЕБ зможе президент, а також Верховна Рада, якщо дасть незадовільну оцінку його діяльності.

Оскільки ухвалений у першому читанні законопроєкт про БЕБ суперечить Конституції (напередодні Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення директора НАБУ), до другого читання депутати обіцяли перепідпорядкувати орган Кабінету міністрів.

Навіщо створювати БЕБ

Наразі в Україні злочини у сфері економіки, як от ухилення від сплати податків чи відмивання коштів, розслідують аж три правоохоронних органи: податкова міліція, яка після відокремлення податкової та митної служба стала єдиним, що залишилося від ДФС, Служба безпеки України та Національна поліція.

Часто повноваження цих органів дублюються, розгляд справ затягується, а ефективність протидії економічним злочинам лишається низькою.

Саме цим обґрунтовують необхідність створення нового правоохоронного органу автори законопроєкту про БЕБ. Вони підрахували, що за 2019 рік в Україні зареєстрували 1287 кримінальних проваджень лише щодо ухилення від сплати податків. З них до обвинувальних вироків суду довели лише 10 справ, ще у 8 справах суд став на сторону платників податків.

“Така статистика свідчить про недостатньо ефективну роботу в першу чергу податкової міліції у розслідуванні економічних злочинів, необхідність позбавити правоохоронні органи від невластивих їм функцій та відокремити правоохоронну функцію від сервісної функції податкової”, – пояснюють автори законопроєкту, серед яких голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

Також очікується, що створення Бюро економічної безпеки має скоротити кількість правоохоронців, що займаються економічними злочинами.

“Наразі понад 13 тисяч слідчих з різних правоохоронних відомств займаються боротьбою з економічними правопорушеннями. Ефекту від цього майже немає. У новому органі чисельність всіх працюючих не перевищить 4 тисяч”, – зазначив у розмові з ЕП президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе.

Створення БЕБ має завершити реорганізацію ДФС, зокрема раз і назавжди ліквідувати податкову міліцію. З цим органом бізнес традиційно пов’язував численні випадки корупції та так звані “маски-шоу”.

Ще однією причиною створення БЕБ зараз є Міжнародний валютний фонд. У меморандумі про співпрацю з МВФ йдеться, що новий орган, який замінить податкову міліцію має запрацювати в Україні вже з 1 січня 2021 року.

Що не так із законопроєктом про БЕБ

Хоча остаточної ліквідації податкової міліції представники бізнесу вимагали вже протягом останніх кількох років, однак схвалення законопроєкту про БЕБ викликало негативну реакцію у бізнесу.

“Положеннями проєкту Закону №3087-д пропонується внести зміни до ряду законів, замінивши словосполучення “податкова міліція” на “Бюро економічної безпеки України”, що призведе просто до зміни назви органу”, – повідомила ЕП координаторка податкового комітету Європейської бізнес асоціації Наталія Артемчук.

Там також критикують ідею переведення на службу до нового бюро колишніх працівників податкової міліції без проведення перевірки на доброчесність.

“Обурює велика чисельність штату нового правоохоронного органу, наділеного правами використання спеціальних засобів, у тому числі, вогнепальної зброї працівниками БЕБ, які мають спеціальні звання. Це може бути використано з метою тиску на бізнес та продовження сумнозвісних традицій з “маски-шоу”, – додають у ЄБА.

Голова найбільшої ІТ-компанії в Україні: зібрати податки можна, але чи буде з кого їх збирати потім?

В Асоціації платників податків України наголошують, що БЕБ повинен мати переважно аналітичні функції, однак також висловлюються за збереження силових функцій, а його ефективність не мають вимірювати виключно обсягом грошей, які вдалося повернути до бюджету.

Також там закликають разом зі створенням нового бюро вносити зміни до Податкового кодексу та інших законів, аби провести довгоочікувану податкову реформу.

Різні погляди на БЕБ

Тривала історія створення наступника податкової міліції породила велику кількість концепцій нового органу, законопроєктів та підходів до його повноважень.

Умовно їх усі можна поділити на такі, що пропонують залишити у новоствореному органі ті ж самі силові функції, що й у податкової міліції та ті, які пропонують перетворити новий орган на переважно аналітичну службу.

Ще за часів перебування на посаді міністра фінансів Олександра Данилюка уряд палко підтримував створення чи не першого в Україні правоохоронного органу, який мав би виключно аналітичні функції.

Служба фінансових розслідувань, так його пропонували назвати, повинна була розслідувати ухилення від сплати податків, сидячи за моніторами комп’ютерів та аналізуючи звітність та податкові накладні. Жодних “маски-шоу” та перевірок.

“Бізнес очікує створення саме аналітичного, а не правоохоронного органу, який би на підставі аналізу комплексної бази даних від державних установ України та міжнародних організацій виявляв незаконні діяння та ухилення від сплати податків у великих розмірах і скеровував справи до суду України”, – повідомили в ЄБА у розмові з ЕП.

Інший підхід до наступника податкової міліції пропонує залишити силові функції, створивши ще один правоохоронний силовий орган, який у своїй роботі зможе користуватися й вогнепальною зброєю. На цьому свого часу наполягала колишня голова податкового комітету Ніна Южаніна і саме цю концепцію взяли за основу депутати вже нового скликання Ради.

Як би там не було, однак плутанина з підходами та концепціями наступника податкової міліції може мати не лише ідеологічні, але й цілком матеріальні наслідки.

Річ у тім, що у бюджеті на 2020 рік Рада не передбачила грошей на Бюро економічної безпеки, зате виділила майже 650 мільйонів гривень на Бюро фінансових розслідувань. Ці кошти можна було б вже після остаточного схвалення закону використати на проведення конкурсів на директора БЕБу та набір детективів до його штату.

Автори ж законопроєкту пропонують профінансувати його створення з тих грошей, які виділені на роботу ДФС – це майже 1 мільярд гривень у 2020 році.