Той, хто вбиває

Карін – молода і талановита слідча відділу вбивств Копенгагена. Хоча їй ще бракує досвіду та стриманості, вона готова проводити весь час на роботі, аби розкрити справу. І хоче працювати лише з найкращими. Тому залучає в команду судового психолога Томаса Шеффера. Його розум та стриманий характер врівноважують Катрін та дають їй підтримку. Головне в цій роботі – випередити вбивцю, аби він не встиг нанести черговий удар.

ОСОБИСТЕ ВРАЖЕННЯ

«Той, хто вбиває» має всі притаманні іншим скандинавським серіалам риси: жорстокі вбивства, нестандартні характери, туманну нордичну атмосферу. Але разом з тим йому дещо не вистачає оригінальності. Він вийшов в один рік з «Мостом», але явно програв йому. При цьому в сюжетах можна побачити мотиви історій, розказаних в «Мислити як злочинець» або «Вбивство». Але якщо ви шанувальник скандинавських детективів, цей серіал все одно вам сподобається.

Практично завжди головна цінність скандинавських проєктів – акторський склад. Запальну слідчу Лаура Бах зіграла непогано. Ларса Міккельсона ми бачили у серіалі «Шерлок» – там він чудово зіграв огидного Чарлза Огастеса Магнуссена. Якоб Седергрен за рік до цього проєкту почав зніматися в надуспішному на батьківщині і більш цікавому серіалі «Вбивства на Сандхамні». Також в одній із серій глядач побачить Кіма Бодніа, зірку «Мосту».

Через те, що серіал не мав успіху в Данії, хоча був проданий в чимало країн і став успішним в Великій Британії та Німеччині, другий сезон не знімали. Аби завершити сюжетні лінії, в 2012-му зняли художній фільм, який зараз йде як 6-й в серіалі. Концепція була продана американцям, які зняли свій серіал з такою ж назвою, але його також закрили після одного сезону. В 2019 році інший скандинавський канал перезапустив «Той, хто вбиває», але спроба знову ж таки виявилася не дуже вдалою. Тим не менш, свої шанувальники є у всіх вищезгаданих частин франшизи. Скласти свою думку про них безперечно варто.

До речі, назва серіалу – це початок одієї зі статей Кримінального кодексу Данії: “Той, хто вбиває іншого, карається за вчинення вбивства позбавленням волі від 5 років до довічного ув’язнення”.

Повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, посадовими особами органів місцевого самоврядування, консульськими установами України

У правовій системі нотаріат відіграє значну роль як орган безспірної цивільної юрисдикції та превентивного правосуддя. Професійна діяльність нотаріуса забезпечує превентивний правовий захист та унеможливлює порушення в майбутньому прав та інтересів суб’єктів права та виникнення спорів у судах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат» (далі-Закон) нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Діяльність нотаріату спрямована на охорону та захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного вчинення нотаріальних дій.

Законом України Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 1 жовтня 2008 року № 614-VI державних і приватних нотаріусів було урівняно в повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.

Держава покладає на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій і наділяє їх владними повноваженнями ( компетенцією). Відповідно до статті 34 Закону та пункту 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року ( зі змінами) нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; посвідчують факт, що фізична особа є живою; посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; посвідчують час пред’явлення документів; передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; приймають у депозит грошові суми та цінні папери; вчиняють виконавчі написи; вчиняють протести векселів; вчиняють морські протести; приймають на зберігання документи. На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Згідно статті 35 Закону державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.

Слід зазначити, якщо у населеному пункті де немає нотаріуса, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах. Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону (стаття 37 Закону).

Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні; вживають заходів до охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину; видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя; засвідчують вірність копій документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах; засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчують факт, що громадянин є живим; посвідчують факт знаходження громадянина в певному місці; посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці; посвідчують час пред’явлення документів; приймають в депозит грошові суми і цінні папери; вчиняють виконавчі написи; приймають на зберігання документи; вчиняють морські протести. Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України (стаття 38 Закону).

Разом з тим, відповідно до статті 40 Закону до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються: заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів; заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден; заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій; заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів; заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ; заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.

Також не є нотаріальними діями, а прирівняні до нотаріальних дій: довіреності військовослужбовців або інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або черговими лікарями; довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів; довіреності осіб, які тримаються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких установ чи слідчих ізоляторів; довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами.

Таким чином, законодавцем визначено широкий спектр повноважень щодо вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, посадовими особами органів місцевого самоврядування, консульськими установами України, а також визначено осіб, що посвідчують дії, прирівняні до нотаріально посвідчених.

Є.О. Дідух,
спеціаліст I-ї категорії відділу методично-правового забезпечення
Управління нотаріату та фінансового моніторингу юридичних послуг
Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування
центрального засвідчувального органу