Прем’єр-міністри України: від поціновувача капусти до першої модниці

За роки незалежності в Україні було 16 прем’єр-міністрів. Хтось із крісла глави уряду пересів у президентське, але були й ті, хто подався у вигнання чи загримів до в’язниці. Поки українці гадають, хто стане наступним очільником уряду, журналістка 24 каналу вирішила згадати попередників.

В’язниці бувають різними

В Україні прем’єр-міністр – друга людина в державі. Подекуди високопосадовець має більше впливу на життя звичайних українців, ніж президент. Водночас, усі вітчизняні прем’єр-міністри були або несамостійними політиками і заручниками системи, або ж ставали каталізаторами політичних криз. Будучи главою уряду, високопосадовці часто виконували волю тих чи інших президентів.

Навіть за парламентсько-президентської системи правління прем’єра фактично обирав президент країни, бо коаліції у ВРУ створюються під главу держави,
– зазначає політичний експерт Максим Вознюк.

Як наслідок, депутати лише покірно голосували за ту кандидатуру, яка заздалегідь була обрана і схвалена президентом. У разі ж, коли глава уряду намагався вести свою самостійну політичну гру, це неодмінно призводило до суперечок між гілками влади та політичних криз, і зрештою закінчувалося відставкою прем’єра.

Кого Володимир Зеленський бачить на посаді премєра, дивіться тут:

Чи не найбільше скандалів було за часів президента Ющенка та прем’єра Тимошенко, яка публічно воювала з президентом. Тоді експерти звинувачували прем’єра в тому, що країна отримувала кредити і замість того, щоб направити їх на підсилення економіки, гроші просто проїдались – аби отримати більше симпатій у виборців напередодні виборів.

На посаді прем’єр-міністра Тимошенко запам’яталась українцям, зокрема, видачею так званої “Юліної тисячі”. Гроші давали тим, хто втратив вклади в банку СРСР. Будучи першим і поки єдиним прем’єром жіночої статі, вона часто виглядала як героїня обкладинки модного глянцю. Колеги її часто звинувачували у надмірному захопленні модою.

Також Юлія Тимошенко стала єдиним високопосадовцем такого рівня, кого було ув’язнено в Україні. Звісно, якщо не брати до уваги екс-прем’єра Павла Лазаренка – той відбував покарання у США. Згідно з рейтингом Всесвітнього банку за спільною програмою з ООН “Повернення викрадених активів”, Павло Лазаренко увійшов до десятки найкорумпованіших державних діячів світу. В 2012 році колишнього чиновника звільнили, і він залишився жити в Америці. Натомість українські ЗМІ часто його називали вчителем і політичним наставником Юлії Тимошенко.

Сім’я державного масштабу

Діяльність прем’єра Миколи Азарова та його першого заступника Сергія Арбузова, який виконував обов’язки глави уряду взимку 2014 року, поєднувало те, що вони обидва, на думку експертів, працювали не на державу, а на одну конкретну родину. Йдеться про сім’ю колишнього президента Віктора Януковича.

В ті часи вся економіка країни була підпорядкована одній родині. Приміром, виділялись мільярдні інвестиції у вугільну галузь, але гроші до шахтарів не доходили, а розкрадались. Азаров та Арбузов – найяскравіші послідовники, які працювали на цій посаді,
– вважає Денис Каплунов.

Микола Азаров встиг також запам’ятатися українцям патологічною нездатністю вивчити українську мову. Йому навіть вдалось поповнити український словник цікавими висловами. Чого варта лише цитата – “В країні сформувався цілий прошарок кровосісів бюджетних коштів, і тепер ми всіх цих упирів ліквідуємо”. Або інша фраза – ” Не треба скігліті, треба брати лопату і годувати свою сім’ю”.

Повний список українських прем’єрів за тривалістю їх урядування:Прем’єр-міністри України / Інфографіка 24 каналу

Молодий і ще молодший

Наймолодшим прем’єром України став Володимир Гройсман. Він очолив уряд в 38 років. За його каденції розпочалось багато реформ, але вони так і не завершились. Децентралізація – непогано сприймається суспільством, щоправда й вона не доведена до кінця.

Перебуваючи в кріслі прем’єра, Гройсман підвищив зарплати державним службовцям і виплати деяким категоріям пенсіонерів.

Призначаючи Гроймана, президент бачив у ньому свого наступника, людину, яку він міг би контролювати та на яку хотів впливати, але Володимир Борисович почав проявляти свою незалежність,
– вважає Денис Каплунов.

Після програшу Порошенка на президентських виборах, Гройсман почав у ЗМІ активно звинувачувати свого шефа. Мовляв, той не давав йому працювати на благо країни й запроваджувати такі потрібні реформи. Щоправда, українці не дуже повірили прем’єру, адже лише 2,41% виборців забажали бачити його “Українську стратегію” в парламенті.

Часто з посмішкою українці згадують Володимира Борисовича, коли купують кавуни. Минулого року в розпал сезону він заявив про історичне значення відправки баржі з кавунами з Херсонщини до столиці. Тоді це подавалось як щось надзвичайне, наче ми побудували космічний корабель. Ціни на кавуни справді знизились, але чомусь не надовго – чи то ягоди скінчились, чи підприємці вирішили побільше заробити.

Наймолодший очільник уряду / Фото прес-служби КМУ

До речі, до Гройсмана наймолодшим прем’єром вважався його попередник Арсеній Яценюк, який очолив уряд у 40 років.

Яценюк прийшов у складний для країни період, і можна сказати, що не дуже вдало впорався з поставленими перед ним завданнями. Період 2014-16 роки, напевно, найгірший з точки зору динаміки економічного стану країни (курс гривні, провал економічної та соціальної політики),
– розповідає Денис Каплунов.

Єдине, що Яценюк зробив – більш-менш врегулював енергопостачання, тобто впорядкував газові контракти з Росією та Європою. Проте українці його запам’ятали як єдиного очільника уряду, якого депутат Барна виніс з трибуни парламенту.

А от чи не проектом всієї його прем’єрської каденції стало будівництво на кордоні з Росією так званої стіни Яценюка. Гроші на її будівництво виділяли наші іноземні партнери. Щоправда, в реальності стіна нагадувала радше загорожу, особливо у порівнянні з мурами, які оточують садиби можновладців.

Хто стане наступним прем’єр-міністром і чим він, а може й вона, запам’ятається – нам ще належить дізнатись. Проте всі вищезгадані високопосадовців вже увійшли в історію – хтось своїми вчинками, а хтось зловживаннями.

“Прємьєр-міністр” Янукович, або неофіційна біографія для тих, хто підзабув

Як відомо, із поданням на прем’єра, президент отримує і його біографію.

Так само як прочитають її у четвер і депутати.

Що в ній написано – невідомо.

Але, напевно, менше, ніж можна розповісти про Віктора Януковича.

Тому пропонуємо неофіційну версію Януковича.

Віктор Янукович народився 9 липня 1950 року в Єнакієве Донецької області в родині робітника.

“У його дитинстві не було пісочниць, солодкої вати і яскравих іграшок, а були біль і людське горе.

Після смерті матері його батько одружився вдруге, однак з мачухою в Януковича не склалося, він жив із бабусею “у малюсінькому флігелі”, – писала про дитинство майбутнього прем’єра “Теленеделя”.

У Януковича є звідні сестри, але він про них воліє не згадувати.

Коли Янукович став прем’єром, в його школі з’явилась табличка, що він там учився.

Сам Янукович стверджував: “Я ніколи не був круглим відмінником, хоча учився добре”.

“Наука давалася легко, учителі говорили: “схоплює усе на ходу”, – додав він. Утім, як виявилось, з орфографією у Януковича були проблеми. Але про це потім.

Від батька він успадкував гасло “Очі бояться – руки роблять”.

Також від батька в спадщину дісталася Януковичу і дружба з космонавтом Береговим, із яким, виявляється, Федір Володимирович перед війною разом учився літати в Єнакіївському аероклубі.

Пізніше, як відомо, ця дружба знадобилась Януковичу, щоб ліквідувати темні плями у своїй біографії.

Складне дитинство сформувало у Януковича відповідний норов, і дало відповідних друзів із Півновки (околиця Єнакієвого, де жив Янукович).

15 грудня 1967 році у віці 17 років Віктор Янукович був уперше засуджений до 3 років позбавлення волі за участь у пограбуванні за статтею 141 ч.2 КК УРСР як член злочинного угруповання “Півновка”. У зв’язку з амністією з нагоди 50-ти річчя Жовтневої революції термін покарання був зменшений судом до 1,5 років.

Покарання Янукович відбував у колонії Кременчука упродовж 6-7 місяців і був умовно-достроково звільнений на клопотання адміністрації за взірцеву поведінку.

За свідченням мешканця Сміли Миколи Московченка, який у той час також перебував у цій колонії, Янукович співпрацював з адміністрацією виправної установи.

Удруге до кримінальної відповідальності Янукович був притягнути за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ст. 102 КК України й засуджений 8 червня 1970 року до 2 років позбавлення волі.

Але при цьому з невідомих зараз причин досудове слідство й розгляд справи в суді тягнулися 9 місяців.

За свідченням одного з “друзів” Януковича Олександра Мартиненка, під час інциденту була присутня якась дівчина, яку Янукович начебто захистив під п’яних залицянь.

Побутує легенда, що начебто справа насправді порушувалася за зґвалтування відповідно до статті 118 КК УРСР, але завдяки співпраці Януковича з “органами” буцімто зникла заява потерпілої, а справа була перекваліфікована.

Перевірити цю версію наразі неможливо, оскільки матеріали кримінальних справ відсутні, а вирок і постанову президії Донецького облсуду, які, напевно, зберігаються в Януковича, журналістам для ознайомлення не надали.

Узагалі ж дані про судимості в біографіях Януковича були відсутні з мотиву, що вони погашені.

18 липня 1973 року, через рік після відбуття другого покарання, ухвалою народного суду Єнакієвого “на клопотання трудового колективу” із Януковича були достроково зняті обидві судимості, термін погашення яких закінчувався в липні 1975 року.

У 2004 році нова влада запідозрила, що судимості з Януковича були зняті з порушенням закону. Донецька обласна прокуратура порушила кримінальну справу по факту можливої фальсифікації рішення про зняття судимостей.

А міністр внутрішніх справ навіть навів данні експертизи, яка це підтвердила.

“Експертиза однозначно встановила, що рішення було сфальсифікованим, і, наскільки мені відомо, секретарка, яка підписалася під рішенням того суду, на той час мала вік близько семи років від роду. Забули поставити когось більш дорослого. Але ці особи одразу махнули в біга”, – повідомив міністр.

Утім у 2006 якраз за кілька днів після створення антикризової коаліції і чергового подання Януковича на прем’єра з’явилась інформація, що прокуратура закрила справу за відсутністю складу злочину.

Так чи інакше, але в 1973 році 23-річний Янукович уже опинився на волі. Більше того, у 1974 Янукович навіть зміг виїхати за кордон для участі в авторалі в Монте-Карло. Хоча для людей, що побували у місцях не таких віддалених, в той час такі розваги були заборонені.

Цей факт наштовхнув журналістів на підозру про “особливі взаємини”, які склалися у Януковича з КДБ. Так само це спровокувало думку, що документи про його судимості досі лежать у Москві (а значить могли використовуватися Росією для впливу на українського прем’єра і кандидата у президенти у 2004 році).

Цегляний шлюб, або майстер “баб ганять”

Далі. Згідно з офіційною біографією, Янукович розпочав трудовий шлях після першої ходки – у 1969 році газозварювачем. Тоді ж він познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

Сталося це під час розвантаження цегли на металургійному заводі в Єнакієвому, коли цеглина упала на ногу майбутній обраниці Януковича.

Новий рік Янукович святкував із сім’єю майбутньої дружини, бо так вирішив її дідусь – “старий горобець, якого на мякині не проведеш” .

Втім дідусь, напевно, трохи промахнувся, бо через півроку хлопця знову посадили.

Але це не змінило плани його майбутньої дружини. “Я не жалею, что вышла замуж за него, что я его ждала, потому как он просто надежный”, – зізналась вона в передачі “Женский взгляд”.

В рік повернення Януковича з тюрми народився його перший син Олександр. У 1981 на світ з’явився молодший син Віктор. Старший схожий на маму, молодший – на тата.

Батько бачився з дітьми не так часто, зате був для них авторитетом.

“Впливав він дуже серйозно й глибоко. Якщо ми щось не зробили, батя сідав навпроти, дивився в очі і говорив “Ну як же, ми ж домовлялися?!”. І відразу ставало соромно”, – розповів в одному з інтерв’ю син Януковича Олександр.

За словами синів Януковича, “батя” прищепив їм любов до праці, полювання, футболу й автомобілів. Сам Янукович “дуже пишається синами”.

У сім’ї Януковича явно панувала сурова дисципліна, інакше звідки б взялася фраза бабусі дружини Януковича: “Нудно без Віті, нема кому баб поганяти!”.

Діти Януковича в родині називали “Батєю”. До 2004 року. Поки не з’явився біг-морд “Тому що лідер”. З тих пір Янукович у лексиконі родини і найближчого оточення став “Лідером”.

“Проффесор” і академік неіснуючого вузу

Незважаючи на розрив у освіті через дві судимості Янукович у 1973 році закінчив Єнакіївський гірничий технікум.

У 1980 році Янукович для самовдосконалення закінчив Донецький політех, у 2001 – факультет міжнародного права Української академії зовнішньої торгівлі. Втім його ймовірні однокурсники зовсім не пам’ятають, щоб Федорович ходив на лекції чи принаймні на іспити.

Докторська дисертація донецького губернатора присвячена питанням управління розвитку інфраструктури великого промислового регіону. Тільки злі язики кажуть, що Янукович писав її не сам.

На сьогоднішній день Янукович – тричі академік: академік Каліфорнійської міжнародної академії науки, освіти, індустрії та мистецтв, чинний член Академії економічних наук України і член-кор Транспортної академії України. Але УП так і не знайшла такого вузу як Каліфорнійська академія.

Різнобічно розвинений губернатор написав понад 50 наукових праць (деякі з них – у співавторстві). В довідках зазначає, що вільно володіє українською мовою і англійською зі словником. Але це не завадило йому у власній анкеті, поданій у 2004 році до ЦВК зробив 12 грубих помилок.

Директор автобази, що став прем’єром

З автобазою пов’язаний ще один кримінальний міф про Януковича – нібито там він прокрався і ледь не сів на 7 років.

З другої половини 70-х протягом 20 років майбутній прем’єр працював на керівних посадах, керував підприємствами “Донбастрансремонт”, “Укрвугілляпромтранс”, об’єднанням “Донецькавтотранс”.

У серпні 1996 року Януковича призначено заступником голови, а у вересні – першим заступником голови Донецької обласної держадміністрації.

З 14 травня 1997 року по листопад 2002 року перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації, був депутатом Донецької обласної ради. З травня 1999 по травень 2001 року – голова Донецької обласної ради за сумісництвом.

21 листопада 2002 обраний прем’єр-міністром. Під час його затвердження соціаліст Іван Бокий, нині член антикризової коаліції і прихильник Януковича, вирішив подратувати ворога і запитав, чи з’являться ікони з ликом Януковича і в Києві.

Кандидат в прем’єри відповів: “Я отвечу вам на русском языке. Пройде час и вы получите ответ, и он, поверьте мне, будет очень достойный”.

Пізніше депутат Бокий заявив, що сприймає таку відповідь як погрозу, на що Янукович відповів реплікою: “Я в своєму житті і мухи не обідив”.

Через два роки він дозволив собі образити половину України, заявивши про помаранчевих пацюків і козлів, які заважають нам жити.

Перебравшись до Києва, Янукович потягнув за собою всю місцеву “еліту”. В 2003 йому подарували лідерство в Партії регіонів, давши партійний майданчик для президентських виборів.

У 2004 році Януковича висунули у президенти від команди, що уособлювала все, що звалося “режимом Кучми”. Півроку на нього працював адміністративний ресурс всієї країни. За підсумками другого туру виборів команда Януковича фактично визнана Верховним судом винною у фальсифікації виборів в Україні.

Увесь 2005 рік Янукович перебував у статусі “ізгоя”.

У 2006 його Партія регіонів виграла парламентські вибори. Після вдалої оборудки з СПУ соратникам Януковича вдалося створити антикризову коаліцію. Януковича висунули у прем’єри.

2 серпня після 15 днів роздумів Ющенко вніс його кандидатуру до парламенту.

4 серпня Янукович вдруге в історії України стане двічі прем’єр-міністром України (першим був Масол).

Це також, напевно, перший випадок голосування, коли його результат відомий завчасно. “Тому що лідер”.

P.S. Ще дещо з портрету Януковича. Він дуже-дуже набожний, принаймні на людях. Не дуже ладить з сучасною технікою. Переконує, що читає історичні книги, а в дорозі слухає класику. Має двох чотириногих друзів – собак породи лабрадор.

А ще його не підпускають до онука. Тому що малий дуже швидко переймає всі його шкідливі звички”. Цікаво – які саме?