Олександр Дюмін

Дюмін Олександр народився 9 жовтня 1968 року в місті Горлівка Донецької області. Рано залишившись без батька, разом з братом, виховувався матір’ю. Ріс у звичайному шахтарському селищі та пізнав, як і більшість хлопців, двір з усіма його “принадами”. В юності захопився творчістю Висоцького і Аркадія Північного, полюбив дворові і каторжанські пісні, але музичної освіти отримати так і не вдалося, крім парочки акордів на гітарі. Першу свою пісню написав у 17 років. Поетом себе ніколи не вважав, пояснюючи це тим, що його пісня – це стан душі. У 1997 році друзі, які працювали в одному з московських ресторанів, роблять магнітофонний запис пісень Олександра, який не підозрював, що його записують. Він просто співав свої улюблені пісні в ресторані на дні народження брата. Якимось чином касета потрапляє до Михайла Кругу, який переконує Олександра записати кілька пісень у професійній студії. Деякі пісні Олександра Дюміна потрапляють в збірники, що випускаються компанією “Майстер Саунд” яка ним відразу зацікавилася.

Дебютний альбом і абсолютна популярність в своєму жанрі

У 1998 році компанія “Майстер Саунд” випускає дебютний альбом, який називається “Конвой”, потім альбом “Вовк”. Слухачі полюбили нового виконавця “шансону”. Він відрізняється від своїх колег пронизливим, з надривом вокалом, простими проникаючими в душу людини віршами. Олександр у своїй творчості практично відтворив так звану “жорстку” блатну пісню. Він співає про табори, про важку каторжанські життя, про злодіїв, про людську долю, про малоліток в тюрмі. Олександр Дюмін стає одним з найбільш продаваних артистів жанру. Після виходу альбому “Казкова альтанка” Олександр залишає компанію “Майстер Саунд” і свій 4 альбом “Квіти з каменю” випускає в листопаді 2001 року в компанії “Класик компані”. У піснях цього альбому Олександр знаходить свій неповторний гітарно-рифовий музичний стиль, чимось віддалено нагадує музику рок-груп початку 80-х років. Можливо і завдяки цьому слухати Олександра Дюміна воліє така кількість шанувальників.

Гастролі та благодійні акції

Олександр Дюмін багато гастролює по Росії, ближньому і далекому зарубіжжю. Часто відвідує з концертами колонії для неповнолітніх, жіночі і чоловічі зони всіх режимів. В кінці 2003 року записує свій п’ятий альбом “Правильний шлях”. Олександр вважає одним з основних своїх завдань донести до слухача в місцях позбавлення волі тепло і дати їм зрозуміти, що їх пам’ятають, люблять і чекають. На початку 2006 року компанія “Класик компанії” випустила новий альбом Олександра Дюміна “Стужа-зима”, який відразу потрапив в ефір радіо “Шансон” і завоював серця слухачів. В даний час Олександр Дюмін проживає в Москві з дружиною і донькою. Слухайте Олександра Дюміна онлайн в будь-який час на нашому сайті.

Олександр Дюмін: Біографія артиста

Олександр Дюмін – російський виконавець, який створює треки у музичному жанрі шансон. Дюмін народився у скромній родині – тато працював шахтарем, а мама – кондитером. Маленький Сашко народився 9 жовтня 1968 року.

Майже відразу після народження Олександра його батьки розлучилися. Мати залишилася на руках із двома дітьми. Їй було дуже складно. Вона брала всілякі підробітки — мила підлогу, пекла кондитерські вироби на замовлення і 24/7 була в домашніх клопотах.

Олександр народився біля Горлівки (Україна). Після розлучення батьків Сашко брат Сергій та його мама переїхали до Ноябрська. У цьому провінційному містечку Дюмін-молодший закінчив восьмирічку. Після отримання атестату Сашко повернувся до рідних країв.

Історія любові до шансону

Олександр Дюмін у своїх інтерв’ю неодноразово згадував, що саме його батько прищепив йому любов до шансону. Володимир Висоцький, Олександр Шеваловський, Володимир Шандріков — це виконавці, на яких рівнявся молодий Дюмін.

Олександр Дюмін: Біографія артиста

Повернувшись до Горлівки, Дюмін оселився в будинку батька. Те місце, де почала жити майбутня зірка шансону, не можна назвати сприятливим.

Сусідами Олександра стали репресовані – кожен третій був у місцях позбавлення волі. Атмосфера, що панувала на районі, була далека від добра, гармонії, веселощів та щастя. Звичайне життя місцевих “підказувало” Дюміну теми для дебютних композицій.

На запитання «Чи був сам Олександр Дюмін за ґратами?» шансоньє відповідає неоднозначно. В одному з інтерв’ю співак зазначив: «Я не вважаю людей, які сиділи за ґратами, гіршими за тих, хто там не був. Я й сам тривалий час був відсутній. ».

Юність Олександра Дюміна

У молодості Дюмін самостійно опанував гру на гітарі. Вивчивши кілька гітарних акордів, молодик почав розвивати свій талант.

Після отримання атестату Сашко вступив до місцевого професійного училища, де отримав диплом слюсаря автомобілів.

Першу пісню Дюмін написав у 17 років. Молода людина виконала пісню перед своїми друзями. Він отримав втішні оцінки, хоча за його зізнаннями, дебютний трек був «сироватим».

Якось Олександр Дюмін за старою звичкою виконав кілька треків на дні народження свого брата. Сашко ще не знав, що деякі гості записали його пісню на диктофон, щоб передати запис легендарній зірці шансону Михайлу Кругу.

Після того, як Круг прослухав записи Дюміна, він особисто з ним зустрівся. Михайло протежував Олександра. Саме після цього знайомства у молодого виконавця почали виходити студійні альбоми та нові музичні композиції.

Творчий шлях та музика Олександра Дюміна

Перша збірка співака «Конвой» вийшла 1998 року, яка була багата хітами. «Сміття», «Журавлів» та «Неволі» — ці треки миттєво стають «золотими». Дюмін набув першої популярності і став авторитетом у колі російських шансоньє.

1999 року дискографія співака поповнена другим студійним альбомом. Тут одразу кілька композицій стали «народними». З пісень «Люберці» (з фірмовим «Опаком»), «Пацани», «Времечко» використовували цитати.

Якщо сказати, що Олександр Дюмін є продуктивним співаком, то це нічого не сказати. До 2019 року шансоньє поповнило дискографію більше ніж на 10 альбомів.

Одним із останніх стала збірка «Легенди російського шансону». У платівку увійшли топові композиції Дюміна. Альбом очолила пісня «Зараза, кинь». Цей трек був присвячений кароокої «заразі», яка відмовлялася любити головного героя.

Аудиторія слухачів Олександра

У репертуарі Олександра є багато пісень про найбільше почуття — кохання. Дюмін вміло описував емоційні пориви, самотність, гордість, страх залишитися самотнім і незрозумілим.

Олександр Дюмін: Біографія артиста

Popовнення репертуару любовними баладами дозволило виконавцю завоювати жіночу аудиторію.

Олександр Дюмін не любить «кидати слів на вітер». Те, про що він співає, обов’язково має підкріплюватись діями. А саме якщо шансоньє хотів співати пісні про місця ув’язнення, то він обов’язково мав там побувати.

Виконавець щороку дає концерти у колоніях, в’язницях та ізоляторах. Нещодавно він побував в ізоляторах «Матроська тиша» та «Хрести». Дюмін каже:

«Я співаю про непросту долю тих, хто потрапив за ґрати. Я розповідаю про те, як хлопцям важко повертатися до нашого світу. Це не мій хрест. Багато колег по “цеху” теж виступають у колоніях та в’язницях. Таким чином, ми хочемо показати ув’язненим, що нам небайдужа їхня доля, і ми вітатимемо їх після виходу на волю. Світ не без добрих людей…”.

Цікаво, що у відеокліпах шансоньє досить часто використовує фрагменти документальних фільмів із «зони». Не можна сказати, що відеографія Дюміна багата на кліпи. Найбільше на Youtube можна знайти більше записів із концертів, ніж професійних кліпів.

Олександр часто вступав у цікаві колаборації з іншими представниками російського шансону, наприклад, з Жекою записано трек «Байкал», а з Тетяною Тишинською — «Май».

Особисте життя Олександра Дюміна

Олександр Дюмін не любить розповідати про своє особисте життя. Відомо тільки одне, що дружину шансоньє, яка подарувала йому Марію дочку, звуть Ганна. Донька підтримує свого батька, а іноді навіть допомагає писати пісні.

Олександр Дюмін: Біографія артиста

Марія закінчила школу із золотою медаллю і без проблем вступила до столичного вищого навчального закладу. Часто дівчина чує закиди у свій бік про те, що їй допомагає батько. Маша відповідає:

«Я люблю життя у всіх його проявах. Я полюбляю кожного дня. І, так, я маю одну гарну рису: люблю домагатися того, чого хочу самостійно…».

Захоплення Олександра Дюміна вийшли за межі творчості та написання шансону. У володінні шансоньє є кілька автомобілів.

За визнанням артиста, він любить швидкість, верхову їзду та активний спосіб життя. А якщо шанувальники й досі не знають, що подарувати співаку, то він колекціонує ножі та нарди.

Олександр Дюмін сьогодні

На початку 2018 року Олександр Дюмін зі своєю програмою був мало не у кожному великому місті Росії. Крім цього, шансоньє взяв участь у програмі “Зимова казка для дорослих”, де брали участь зірки російського шансону.

2019 року Дюмін відсвяткував своє 50-річчя. Цю подію виконавець вирішив відсвяткувати концертами. Шансоньє виступив на території Уфи, Самари, Саратова, Кінелі, Ростова-на-Дону, Волгограда, Пензи та Москви.

Дюмін говорить про те, що він не є активним користувачем соціальних мереж. Усі сторінки, на які підписано шанувальників співака, веде його особистий адміністратор.

Олександр Дюмін: Біографія артиста

2020 року Олександр Дюмін не збирається відпочивати. Цього року у нього заплановано програму для російських шанувальників. Найближчий виступ шансоньє пройде на території Москви.

наступне повідомлення

Scars on Broadway (Скарс він Бродвей): Біографія групи

Scars on Broadway – рок-гурт з Америки, створений досвідченими музикантами колективу System of a Down. Гітарист і барабанщик гурту давно створювали «побічні» проекти, записували спільні треки поза основною групою, але серйозного «просування» не було. Незважаючи на це, як існування гурту, так і сольний проект вокаліста гурту System of a Down […]

Рік народження дюміна. Олексій Дюмін: біографія, особисте життя, сім’я, дружина, діти – фото. Як Ви познайомилися з Олексієм Геннадійовичем

Тезка губернатора Тульської області володіє квартирою в центрі Москви площею 344 квадратні метри, що знаходиться поряд з комплексом будівель Міноборони.

Ринкова вартість такої нерухомості зараз становить 500-700 мільйонів рублів. Квартира була куплена у період, коли нинішній губернатор Тульської області служив у військовому відомстві. Донедавна глава Тульської області Олексій Дюмін жодного разу публічно не звітував про доходи. Дюмін де-факто керує областю ще з лютого 2016 року, коли президент Володимир Путін призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків глави регіону. Тоді в прес-службі Дюміна пояснили, що він обійняв цю посаду після 31 грудня, а значить, звітувати про доходи за минулий рік був не зобов’язаний, до того ж це не повинен виконувати виконувач обов’язків губернатора. Дюмін також публічно не декларував доходи ні під час роботи у військовому відомстві, ні раніше – у ФСТ.

Але участь у прямих виборах глави регіону, що відбулися у вересні, все ж таки змусило Дюміна звітувати про доходи. Дощу вдалося виявити відомості (doc.) про його доходи на сайті виборчої комісії Тульської області. Декларація з’явилася після реєстрації Дюміна кандидатом 8 серпня.

Згідно з документом, дохід Дюміна у 2015 році становив понад 64 мільйони рублів. Він володіє земельною ділянкою, будинком, квартирою, автомобілем та двома машиномісцями (розмір та місцезнаходження нерухомості Дюмін уточнювати не став, що допускається чинним законодавством). Його дружина заробила за минулий рік 42 тисячі рублів, у неї у власності – один автомобіль.

У документі Дюмін зазначив, що квартира та два машиномісця були придбані ним протягом трьох останніх років. Проте вартість угоди перевищує його власні доходи та доходи його дружини за останні три роки. Конкретної дати купівлі він не уточнив, і джерело походження коштів також не назвав.

За даними ЄДРП, у грудні 2014 року повний тезка губернатора Тульської області став власником квартири в будинку номер 10 у Колимажному провулку в Москві. На Олексія Геннадійовича Дюміна було зареєстровано квартиру площею 344 квадратні метри. Там же повний тезка Дюміна придбав два машиномісця (стільки ж зазначено у декларації кандидата в губернатори) площею 19,3 та 19,1 квадратних метра.

Колишнім власником квартири вважається компанія ТОВ «Саншайн роуд», що належить кіпрській «Лоїта Холдинг Лтд» (згідно з даними ЄДРЮЛ, зараз компанія «Саншайн Роуд» знаходиться на стадії ліквідації). До жовтня 2014 року нерухомістю володіла Жокебаєва Гульнара – повна тезка дружини казахського бізнесмена Євгена Фельда, співвласника Meridian Capital. За даними казахстанського Forbes, у 2015 році він був на дев’ятому місці у списку найбагатших людей Казахстану з капіталом у 701 мільйон доларів.

У сусідньому від квартири повного тезки Дюміна будинку знаходиться одна з будівель комплексу Міноборони (в районі вулиці Знам’янка), де знаходиться департамент житлового забезпечення військового відомства. Цей департамент Дюмін займався посадою заступника міністра оборони з грудня 2015 до лютого 2016 року. Службу ж у військовому відомстві він розпочав, згідно з офіційною біографією, у 2013 році.

«Колимажний, 10» – елітний житловий комплекс, зданий в експлуатацію у 2006 році. У восьмиповерховому будинку лише 24 квартири. На сайті агентства нерухомості «Калинка» сказано, що «при одному погляді» на цю «величну будівлю» зрозуміло, що там можуть жити «тільки сім’ї найбільших бізнесменів та видатних діячів мистецтва, культури та політики».

На сайті оголошень з нерухомості ЦІАН є 11 пропозицій про квартири в цьому будинку. Найдорожча з них, чотирикімнатна, коштує 387 мільйонів рублів, і її площа майже вдвічі менша за ту квартиру, що належить Олексію Геннадійовичу Дюміну, – 175 квадратних метрів. Згідно з ЦИАН, квадратний метр житла в цьому будинку коштує від 1,5 до 2,2 мільйона рублів. Відповідно, квартира Дюміна може оцінюватись у суму від 516 до 757 мільйонів рублів.

У декларації губернатора Дюміна сказано, що його дохід за минулий рік включає, зокрема, і кошти від продажу квартири. У даних ЄДРП знайшлися відомості про те, що повний тезка Олексія Дюміна у жовтні минулого року продав квартиру на вулиці Удальцова у Москві. Нерухомість площею 138 квадратних метрів була отримана ним у власність за договором передачі від Москви у лютому 2015 року. Дюмін продав її компанії “Мартонфілд Ассест Корп”. Компанія з такою назвою зареєстрована у Панамі. Зараз цією квартирою володіє Олександр Севрюков.

Крім квартири, у декларації тульського губернатора зазначено, що він має земельну ділянку та житловий будинок. Раніше РБК повідомляло , що на повну тезку Олексія Дюміна зареєстровано земельну ділянку на Валдаї, неподалік резиденції Володимира Путіна, в селі Ящерове, по сусідству із землею сім’ї голови Національної гвардії Віктора Золотова. У прес-службі уряду Тульської області підтвердили наявність у Дюміна дільниці з такою площею.

Згідно з його офіційною біографією, Дюмін ніколи не займався бізнесом, на військову службу вступив у 1994 році. Потім 17 років – з 1996 по 2013 рік – працював на різних посадах у ФСТ, потім перейшов на роботу до Міноборони. До того, як очолити регіон, Дюмін близько місяця обіймав посаду заступника міністра оборони, а раніше обіймав посаду головнокомандувача Сухопутних військ.

Голова управління прес-служби уряду Тульської області у відповідь на запит Дощу не спростувала наявність у Дюміна квартири в Колимажному, 10. Вона уточнила, що губернатор Тульської області надасть нову декларацію про доходи до 30 квітня 2017 року.

Марія Жолобова, Марія Борзунова

Оригінал матеріалу: Телеканал «Дощ»

Телеканал «Дощ», 18.10.16, «Тульський губернатор побажав Дощу успіхів після розслідування про його квартиру»

Губернатор Тульської області Олексій Дюмін, коментуючи розслідування Дощу про квартиру, що належить його повній тезці в центрі Москви, зазначив, що всі відомості про його майно офіційно задекларовані. При цьому він підтримав проведення таких розслідувань, оскільки, на його думку, народ має знати всю правду. Про це він заявив у розмові з Дощем на з’їзді громадської організації “Ділова Росія”.

«Усі свої дані я офіційно задекларував. Все це знаходиться в адміністрації президента та в ЦВК. Все згідно з усіма нормативно-правовими базами. Ми всі дотримуємося, мені додати нічого», – заявив Дюмін.

«Хочу вам побажати подальших таких самих позитивних речей, як розслідування. Ті моменти, які ви розкриваєте, вони справді потрібні. Народ має знати всю правду. Ви на правильному шляху. Я хочу вам побажати успіхів, удачі, ви молодці! – додав глава регіону.

Раніше Дощ з’ясував, що тезка Олексія Дюміна володіє квартирою в центрі Москви площею 344 квадратні метри, яка знаходиться поряд із комплексом будівель Міноборони. Квартира була куплена у період, коли нинішній губернатор служив у військовому відомстві. Її ринкова ціна оцінюється в 500-700 мільйонів рублів.

Дюмін вперше публічно прозвітував про доходи в серпні як кандидат на посаду губернатора Тульської області. Згідно з декларацією, дохід Дюміна у 2015 році становив понад 64 мільйони рублів. Він володіє земельною ділянкою, будинком, квартирою, автомобілем та двома машиномісцями. Розмір та місцезнаходження нерухомості Дюмін уточнювати не став.

Колишній заступник міністра оборони Олексій Дюмін став виконувачем обов’язків губернатора Тульської області 2 лютого. На виборах губернатора він одержав 84,17% голосів.

Дюмін служив також у ФСТ та Службі безпеки президента, був ад’ютантом президента Володимира Путіна. Під час роботи у Головному розвідуправлінні брав участь в операції з приєднання Криму.

Незважаючи на те, що Олексій Дюмін явно був психологічно не готовий до публічної роботи, він швидко втягнувся в цю нову для нього роль, і, як здається, незабаром це становище почало йому подобатися. Можливо, навіть несподівано собі самого.

Дюмін виявився антиподом попередника – Володимира Груздєва. Стриманий, небагатослівний і дивним чином відкритий, незважаючи на виражений інтровертний характер. Відкритість давалася взнаки під час його спілкування з робітниками підприємств, жителями райцентрів, селянами. Він приділяв набагато більше часу спілкуванню з простими людьми, ніж офіційним промовам, спільній політичній риториці та виставам із серії «цар хороший – бояри погані, ось він їх зараз за бороди публічно відтягає».

На Воловській птахофабриці Дюмін довго розмовляє з молодим робітником про його родину, про те, як він та його молода дружина-педагог будують свій побут у глибинці. «Хороша ви пара: робітник і вчителька», – каже Дюмін, згадуючи, мабуть, про зразковий осередок суспільства радянських часів – чоловік зайнятий важкою, але дуже важливою для Вітчизни справою, дружина несе світле, добре і вічне, виховуючи підростаюче покоління.

Знову ж таки, у Волові, у старому ПК, який багато років не знав ремонту, почувши, що у місцевому гуртку самодіяльності немає навіть баяна, пропонує районному голові: «». Незабаром стіни ПК відновилися, а ансамбль отримав інструмент у подарунок від голови регіону.

У Щокині мешканки будинку, в якому обгорів під’їзд і після аж цілий рік перебував у стані «вороги спалили рідну хату», . Зазвичай так зустрічають чоловіка, за яким, як за кам’яною стіною.

«Дочекалася генерала!» – каже одна з них.

Генерал поїхав. Під’їзд відремонтували. І гроші якось раптом на це заняття одразу знайшлися.

Кінець «главціганстрою»?

Ще одне питання, чомусь десятиліттями невирішений, – циганське злодійство газу та електроенергії та самобуд на Плеханові.

У народі гучні події березня минулого року прозвали «циганським бунтом» та «главциганбудом». Хто бачив, що там діялося, ніколи не забуде.

Тоді цигани напали на тих, хто усував незаконні врізки в газопровід. Вони влаштували справжнє повстання, втихомирювати яке довелося ОМОНу та іншим силовим структурам. Під сурдинку заварухи з’ясувалося, що незаконним було не лише споживання газу, а й будівництво багатьох будинків. – і їх справді почали зносити. Цигани підняли бучу пуще колишньої, пустивши «на передову» виючих баб і дітей, які закидають представників влади пляшками. Ми завжди так жили! У нас діти, яких треба годувати! Як їстиму готуватимемо для них без газу? Як будемо вирощувати їх без дому?» – репетували жінки.

Вести суперечку на такому рівні глава регіону не став і сказав знамените: «Сподіваюся, власники незаконних будов проявлять себе як добропорядні громадяни Росії і підкоряться законному рішенню суду. Порядок і справедливість – ось що чекають від нас люди. Час пішов…”

Незаконні будівлі знесені, після чого були тривалі переговори вже муніципальної влади з циганськими баронами про переселення та інше, а селище Плеханове почали впорядковувати. Тепер там – не сказати, звичайно, що тиша, гладь і благодать, – але все-таки вже інша атмосфера. Багаторічні «традиції», які там склалися, дали тріщину. І ті, хто цим традиціям не одне десятиліття неухильно дотримувався, з більшою очевидністю усвідомили: жити, як і раніше, за власними законами, а не за законами країни, більше не вийде.

Столичні чиновники розповідають: коли на федеральних телевізійних каналах пішла серія репортажів з Плеханова зі омоновцями, що стояли там, і бушували циганськими тітоньками в дорогих шубах, що падали з криками і прокльонами в дорожній бруд, деякі високопоставлені люди говорили недосвідченому. ? Шум на всю країну . » Шум його не злякав, він відстояв закон країни в окремо взятому селищі, показавши свої пріоритети та державне мислення.

Президентський проект

Один із найбільших і найгучніших проектів – відродження Тульського суворовського училища, яке діяло в Тулі з 1944 по 1960 рік.

У найкоротші терміни збудовано будинок для училища. Гарне, що нагадує пітерські споруди. Перший камінь закладено 6 травня. 1 вересня у будівлі розпочалися заняття.

Володимир Путін скаже, що навіть він не був упевнений, що у нас все вийде. .

А паралельно із цим знаковим будівництвом у Тулі створювалася програма соціально-економічного розвитку Тульської області на 2016 – 2021 роки. Дюмін рекрутував для створення авторитетних людей різних професійних областей – як придворних, і напівопальних при попередньому губернаторському «дворі». Великою мірою враховувалася не близькість до влади, а мізки та бажання працювати на регіон. Більше трьох місяців обговорювалася програма, а експертна рада, створена знову ж таки з ініціативи Дюміна, не на словах – насправді врахувала побажання та рекомендації фахівців та пересічних мешканців регіону. Програму презентовано 14 червня, у ній виділено ключові напрями розвитку, що дозволяють вивести область на траєкторію сталого зростання. І програма вже почала виконуватись.

Залучення інвесторів, яких, за словами Дюміна, треба «в регіон за руку наводити», – ще один із ключових і стратегічних напрямів, який тоді ще в ріо губернатора почав активно розвивати. У травні 2016-го Дюмін представляє Тульську область. Результат – залучення кількох великих інвесторів із Тихоокеанського регіону. У червні бере участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Підсумок – інвестиційні контракти більш ніж на 80 млрд рублів. У рейтингу інвестиційної привабливості регіон піднімається з 10-го на 4-те місце у країні.

До всього перерахованого вище можна додати досить серйозні наміри навести лад на ринку ЖКГ (тепер керуючі компанії ранжуються, і вийшла вже третя редакція рейтингу КК). Початок співпраці з корпорацією «Ростех» (перші результати: відкриття в Тулі – освітньо-експериментального майданчика, де юні туляки можуть почати освоювати ази майбутньої професії. У планах – створення центру підготовки робітничих кадрів «Вища технічна школа», креативний індустріальний кластер на площу “Октава”, де у серпні минулого року пройшов турнір Worldskills.

«Ставленник» не підводить?

Якраз перед виборами до Тули приїжджає глава держави. Стиль спілкування президента та колишнього співробітника його служби безпеки явно вказує на те, що Дюмін є представником нової генерації еліти. І все-таки… трохи більше, ніж просто губернатор.

Може, саме тому, що більшістю вона сприймається як «людина Путіна», для якої, відповідно, безперешкодно відчиняються багато дверей, до яких інші губернатори могли довго і часом безуспішно стукатися. Навіть якби знали умовний стукіт. А може, тому що при всьому своєму в прямому значенні слова високому становищі Дюмін не доходить до хизування і надмірної зарозумілості (чого не скажеш про його попередників), і це спонукає до нього людей. Або ж тому, що почало вирішувати «циганське питання» в неспокійному селищі, показавши тим самим, що здатне по-справжньому вольовим рішенням і готове нести за них відповідальність.

І, схоже, саме всі ці факти склалися і призвели до того, що на виборах губернатора Дюмін набирає.

Деякі скажуть: інакше й бути не могло: він ставленик президента. Мабуть. А може, й ні? Згадаймо, наприклад, недовге губернаторство Євгена Зінічева, вріо глави Калінінградської області, який залишив свою посаду лише через 70 днів після призначення (між іншим, це рекорд). Адже Зінічов – теж «ставленик», працював в особистій охороні Служби безпеки президента, супроводжував Путіна в особистих поїздках, а до приходу в Калінінградську область обіймав посаду заступника директора ФСБ Росії.

Підприємець-початківець Олексій Кирилов:

«Рік пролетів швидко, подій було багато. Увага до Тульської області на рівні країни побільшала. Одне тільки відкриття Суворовського училища чого варте. Я займаюся готельним бізнесом, і багато моїх клієнтів – мешканців інших регіонів, привозячи своїх дітей на навчання до Суворовського, часто зупиняються в моїх номерах. Вони розповідають, що просто вражені Суворовським училищем: сучасна будівля, обладнана всім необхідним і за останнім словом техніки, якісне п’ятиразове харчування тощо. І це говорять люди, які приїжджають до Тули з Москви та Санкт-Петербурга!

Оскільки я дуже борюся за розвиток регіонального туризму (адже саме туристи – мої основні клієнти), мені дуже подобається, що в області приділяється велика увага не лише тим культурним та історичним об’єктам, що вже є у нас. Але у Тулі, наприклад, з’являються нові арт-об’єкти, пам’ятники, малі архітектурні форми. Відносно недавно поруч із Тульським кремлем з’явилася Тульська абетка, наприклад. Всі ці нововведення насправді лише сприяють збільшенню уваги до Тульської землі. І це дуже добре.

Моя мрія – і, гадаю, вона здійсниться – підняти тульський готельний бізнес зовсім на інший рівень. Хотілося б, щоб ми мали тематичні готелі: номер, присвячений Ясній Поляні, або Поленову, або Куликову полю. Це і патріотично, і привабливо для гостей, і оригінально, і ненав’язливо. Над цим і працюємо».

Пенсіонерка Маргарита Волкова:

«Мені здається, що громадський транспорт став кращим. Водії у маршрутках майже не хамлять, а раніше поводилися, ніби вони найголовніші у місті. Дуже добрі нові трамваї – комфортні, сучасні. Автобуси, які подарувала нам Москва, теж тішать око. Більше стало громадського транспорту і добиратися на ньому простіше. Раніше чекаєш потрібного тобі трамвая чи не 40 хвилин, а то й більше. А тепер вони ходять частіше.

А ось із цінами біда. Зростають і ростуть, кілька разів на рік. Пенсії ж у нас залишаються колишніми – ну підвищуються на якусь мізерну частину, але цього мало. Вигадали б ще якісь соціальні пільги для нас, старих. Хоча б регіональні. Щось на кшталт ще однієї карти «Турбота» – щоби теж зі знижками, але тільки з великими».

Поет, краєзнавець, заслужений працівник культури Російської Федерації, почесний громадянин міста-героя Тули Валерій Ходулін:

Мені дуже подобається стиль управління нашого губернатора. Незважаючи на те, що він військова людина, він не «включає командира», а розмовляє нормальною людською мовою. Часто ходить у народ – зустрічається з громадянами. І робить це без “барабанного бою”. Все це спричиняє симпатію.

І, звісно, ​​не можна сказати про відродження Суворовського училища. Адже по-справжньому грандіозна задумка! Також ми почали готуватися до відзначення 500-річчя Тульського кремля, яке відбудеться 2020 року. Наскільки я знаю, відповідний указ підписав президент Володимир Путін, і це було зроблено з ініціативи Олексія Дюміна.

Також за нового губернатора президент Росії Володимир Путін присвоїв звання Героя Росії одному з керівників оборони Тули під час Великої Вітчизняної війни – Анатолію Горшкову. Присвоєння звання Героя Росії може бути здійснено посмертно за здійснення подвигу, виявлені мужність, сміливість та відвагу.

Загалом оцінюю роботу губернатора дуже позитивно. Дуже сподіваюся, що при ньому закінчать відновлювати набережну річки Упи.

Хотілося б, щоб Олексій Геннадійович більше зустрічей проводив із письменниками, поетами. Ось раніше ми мали чудову традицію – зустрічі з читачами, які проходили досить часто. Ось би повернути цю традицію! Тим більше, що розповісти нам є про що.

Ага, прийде, як прийшли до Криму ввічливі солдати, і всіх там спряче, весело помахуючи хвостом і клацаючи гострими субами. Так, хлопці-демократи, ФСТ це вам не фунт родзинок, а командування силами Спеціальних операцій – хороша школа життя, яку не порівняти щорічними участю в Октоберфестах та гей-парадах. Вихідців звідти хрін чим злякаєш, бо найзвичніша команда для них: “Стояти! Мовчати! Боятися!” і якщо Олексій Дюмін стане, як підозрюють гейропейські ліберасти, президентом Росії після Путіна, він змусить стоять, мовчати і боятися як всю Гейропу, а й Америку до купи. Чи даремно Росія так стрімко оновлює своє озброєння і тренує армію на навчаннях, що стали повсякденною справою? Так що тремтіть, сцуко!

Наступник Путіна спричинить шок на Заході

2 лютого президент Росії Володимир Путін призначив виконувачем обов’язків губернатора Тульської області екс-заступника голови Міноборони РФ Олексія Дюміна. Вчора він обійняв посаду. Низка «вільних» ЗМІ відразу зайнялася винаходом конспірологічних версій про початок грандіозної спецоперації з підготовки наступника Володимира Путіна на посаді президента.

Втім, цілком можливо, що частка здорового глузду у таких роздумах є. Олексій Дюмін має багатий послужний список. До 43 років він уже генерал-лейтенант, Герой Російської Федерації. Нагороджений орденом «За заслуги перед Батьківщиною» ІІІ ступеня, орденом Мужності, медаллю ордену «За заслуги перед Батьківщиною» І ступеня, медаллю Суворова, медаллю «За повернення Криму», медаллю «За військову доблесть» та рядом інших важливих державних нагород, що саме по собі вже говорить багато про що.

Олексій Дюмін служив у ФСТ, будучи заступником начальника управління Служби безпеки президента Росії; командував Силами спеціальних операцій РФ, які зіграли одну з ключових ролей в операції з возз’єднання Криму з Росією, про що йдеться у фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину» Андрія Кондрашова. Він розробив та провів операцію з екстреної евакуації до Росії президента України Віктора Януковича в ніч на 23 лютого 2014 року.

З 2015 року Олексій Дюмін – начальник Головного штабу Сухопутних військ – перший заступник головкому Сухопутних військ. 24 грудня 2015 року указом президента Володимира Путіна генерал-лейтенант Олексій Дюмін був призначений заступником міністра оборони РФ і увійшов до складу Колегії Міноборони Росії. На цій посаді Дюмін займався бойовою підготовкою. 29 січня 2016 року йому вручено особливо почесний персоніфікований знак – особистий штандарт.

Дюмін вважається одним із найдовіреніших осіб в оточенні президента Росії.

«Олексій Дюмін – гідний офіцер та досвідчений керівник, який має бойовий досвід, у тому числі щодо проведення вкрай складних спеціальних операцій. За час служби він виявив себе твердим, ініціативним та дуже відповідальним командиром. Йому завжди вдавалося вирішувати найскладніші завдання, залишаючись уважним до людей. Відмінна риса Олексія – швидко схоплювати суть проблеми і негайно вмикатися до її вирішення. Впевнений, що і з новими викликами він успішно впорається».

А головний редактор журналу «Національна оборона», член громадської ради при Міністерстві оборони РФ Ігор Коротченко повідомив: «Олексій Дюмін – дуже вдала кандидатура. Це людина з величезним досвідом державної та військової діяльності. Для Тульської області це виключно вдале придбання з огляду на те, що цей регіон представлений підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Зростання держоборонзамовлення та експорту – важливі чинники для поповнення регіонального бюджету. Ми маємо вдалі приклади того, як силовики керували регіонами, тож думаю, що новий в.о. губернатора – виключно вдале кадрове рішення Володимира Володимировича Путіна та величезний плюс для регіону».

Таким чином, якщо припустити, що Олексій Дюмін справді розглядається як одна з кандидатур на посаду наступника через два роки або, що, швидше за все, через вісім років, Заходу це дуже не сподобається. Ми пам’ятаємо багаторічні західні крики: «та хто такий цей Путін?», які закінчилися тим, що Захід не зміг нічого протиставити підполковнику КДБ. На горизонті з’явилася постать цілого генерал-лейтенанта.

Адже я вже багато років попереджаю ліберастируючу громадськість, яка вимагає, щоб Путін пішов: ви дограєтеся. Наступний після Путіна буде набагато жорсткішим, порівняно з яким Володимир Володимирович здасться вам м’яким добрим лібералом.

Через вісім років 11 березня 2024 року Олексію Дюміну буде лише 50 років. Це ідеальний вік, щоб зайняти найвищу державну посаду в країні. До того ж, до цього часу він отримає багатий досвід цивільного управління одним із ключових регіонів, а можливо і не лише їм.

Дюмін Олексій Геннадійович(народився 28 серпня 1972 року, Курськ, РРФСР, СРСР) – губернатор Тульської області (з 2016 року), колишній заступник міністра оборони РФ (2015-2016 роки), генерал-лейтенант, кандидат політичних наук. Герой Російської Федерації.

У 1994 році Олексій Дюмін закінчив Воронезьке вище військове інженерне училище радіоелектроніки (ВВІУРЕ). З 1995 року проходить службу у ФСТ РФ в управлінні президентського зв’язку в головному управлінні охорони. З серпня 1999 року переведений до Служби безпеки президента РФ. З 2008 року – особистий ад’ютант глави уряду РФ Володимира Путіна.

У 2009 році в Російській академії державної служби при президенті РФ захистив кандидатську дисертацію на тему «Політичні аспекти глобального регулювання в рамках співробітництва країн групи восьми», кандидат політичних наук.

З 2012 року – заступник начальника управління Служби безпеки президента Росії ФСТ Росії. З 2014 року – заступник начальника ГРУ, командувач Силами спеціальних операцій Росії, які зіграли одну з ключових ролей в операції з приєднання Криму до Росії, про що йдеться у фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину» Андрія Кондрашова. За даними газети «Комерсант», Дюмін розробив і провів операцію з екстреної евакуації до Росії президента України Віктора Януковича в ніч проти 23 лютого 2014 року. Сам Дюмін назвав це міфами.

З 2015 року – начальник Головного штабу Сухопутних військ – перший заступник головкому Сухопутних військ. 11 грудня 2015 року Дюміну було надано звання генерал-лейтенанта. 24 грудня 2015 року указом президента Росії генерал-лейтенант Дюмін був призначений заступником міністра оборони Росії та увійшов до складу колегії міністерства оборони. На цій посаді Дюмін займався бойовою підготовкою. 29 січня 2016 року йому було вручено особистий штандарт

2 лютого 2016 року президент РФ Володимир Путін призначив Дюміна виконувачем обов’язків губернатора Тульської області. 4 лютого 2016 року Дюмін приступив до виконання обов’язків губернатора. 9 лютого заявив про плани брати участь у виборах губернатора Тульської області у єдиний день голосування 18 вересня 2016 року. 18 вересня 2016 року у Тульській області відбулися прямі вибори губернатора, на яких Дюмін набрав 84,19% голосів. Вступ на посаду відбувся 22 вересня 2016 року.

ЗМІ згадували Дюміна як можливого кандидата в президенти Росії або про його перспективи здобути високу посаду в керівництві Росії після президентських виборів у 2018 році. У серпні 2017 року експерти фонду «Петербурзька політика» поставили Дюміна на третє місце у рейтингу потенційних наступників Путіна – після Дмитра Медведєва та Сергія Собяніна. Серед причин високого рейтингу Дюміна вказувалася його особиста близькість і відданість Путіну, що виникла під час роботи ад’ютантом-охоронцем у Службі безпеки президента, а також соціальний запит на появу «свіжого» державного діяча, який не входить у устале коло перших осіб Росії.

У матчах заснованої в 2011 році президентом Путіним Нічної хокейної ліги Дюмін зазвичай грає на позиції воротаря і, за висловом спеціального кореспондента «Комерсанта» Андрія Колесникова, іноді демонструє «дивовижну майстерність, таку необхідну, щоб ухилитися від президентської , що летить».

Батько – Геннадій Васильович Дюмін, військовий медик, генерал, начальник 4-го управління Головного військово-медичного управління Міністерства оборони (з серпня 2013 року), який у 1990-ті роки входив до найближчого оточення міністра оборони Російської Федерації (1992-1996) Павла Грачова . Раніше він очолював ТОВ «Д енд Д Фарма» та був контактною особою з низки тендерів на постачання ліків та хімікатів для 2-го Центрального військового клінічного госпіталю ім. П. В. Мандрика. Молодший брат — бізнесмен, керує ВАТ «ТПК «Продмаркет»» (єдиний підрядник та забудовник готелю «Заряддя») та ТОВ «Турбо» (один з акціонерів «Продмаркету»), з квітня 2014 року очолював СК «Олімпійський».