§ 28. ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ — ВИРОБНИКИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ, ПОЛІМЕРІВ, ЛІКІВ

• Хімічне виробництво в Україні. Хімічна промисловість України має складну структуру і охоплює виробництва різноманітних видів продукції. Загальна частка хімічного комплексу у промисловому виробництві України нині невисока і становить близько 4 %. Частка хімічної промисловості в експорті товарів – близько 5 %.

На сучасному етапі, як і у промисловості загалом, спостерігається спад обсягів виробництва хімічної продукції, зумовлений об’єктивними причинами. Серед них: геополітична ситуація на сході країни, анексія АР Крим, а також суттєве зменшення попиту на експортоорієнтовану продукцію хімічної промисловості. Проте окремі хімічні виробництва мали позитивні темпи приросту обсягів виробництва у 2016 р. порівняно з попередніми роками. За даними Державної служби статистики, зрушення щодо збільшення обсягів окреслилися у виробництві добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку, фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби і мастик, окремих фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, у виробництві гумових виробів.

Національне надбання

У серпні 2016 р. за підтримки Європейського фонду управління якістю (EFQM) ТОВ «Київгума» (мал. 66) увійшло в каталог «Центральна і Східна Європа. Лідери якості-2015» як фіналіст 20-го Українського національного конкурсу якості, який проводився Українською асоціацією якості. З 2013 р. підприємство базується в м. Бровари (Київська область), успішно освоївши нові виробничі площі. Продукція ТОВ «Київгума» найрізноманітніша. Це й продукція для нафтогазової промисловості, товари особистого захисту (гумові рукавички, боти), гумові ущільнювачі, вироби медичного і сільськогосподарського призначення, товари для дітей, домашніх тварин та для реабілітації. Щорічно «Київгума» бере активну й результативну участь у міжнародних виставках, постійно розширюючи зв’язки і ринки збуту своєї продукції.

Важливу роль у хімічному виробництві в Україні відіграють природні мінеральні ресурси. Так, для виробництва сірчаної кислоти використовують сірку, родовища якої зосереджені у Прикарпатті. Сировина для виробництва калійних добрив – калійні солі, родовища яких також розмістилися у Прикарпатті. Кухонна сіль, потужні запаси якої розташовані в Донецькій і Закарпатській областях, є сировиною для одержання хлору та соди. Для виробництва кальцинованої соди та карбіду додають ще вапняк і крейду, родовища яких є в багатьох областях України. Основою для виготовлення лакофарбової продукції є ільменіти, які зосереджені в Житомирські області. Є в надрах й поклади фосфатів, які не відрізняються високою якістю і застосовуються лише для виробництва фосфоритного борошна та сумішей, а не мінеральних добрив. Важливим ресурсом для одержання хімічних продуктів є коксівне вугілля. Попутні продукти, що виділяються під час коксування вугілля, є важливою сировиною для виробництва барвників та окремих медичних препаратів. У промисловості органічного синтезу використовують нафту та нафтопродукти (низькооктановий бензин, гас), парафінові (етилен, пропілен та ін.) та ароматичні (бензол, ксилол) вуглеводні.

Мал. 66. Продукція ТОВ «Київгума»

Залежно від дії основних чинників підприємства хімічної промисловості України поділяють на чотири групи: виробництва, що тяжіють до джерел сировини; виробництва, що орієнтуються на паливні та енергетичні ресурси; виробництва, що тяжіють до районів споживання; виробництва змішаної орієнтації.

Основними районами хімічної промисловості є Донецький, Придніпровський, Прикарпатський та Причорноморський. У цих районах розвинено виробництва кислот, добрив, соди, а також смол і пластичних матеріалів, гірничохімічна та нафтохімічна промисловість. Комбінація різних виробництв хімічної промисловості й супутніх виробництв зумовлює високу їх територіальну концентрацію в названих районах та створює серйозні екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища.

Виробництво азотних добрив зосереджене в центрах коксохімічної промисловості на Донбасі (Сєверодонецьк) та в Придніпров’ї (Кам’янське, Запоріжжя). У районах споживання розміщені окремі заводи, які використовують як сировину природний газ (Черкаси, Рівне). Районом калійного виробництва є Прикарпаття, де видобувають калійні солі, проте обсяги виробництва суттєво знизилися.

Виробництво фосфатних добрив переважно тяжіє до районів споживання. Найбільшими центрами є Суми, Костянтинівка (Донецька область) та Одеса. Для виробництва фосфатних добрив використовуються як місцева сировина (фосфорити і відходи промислових підприємств), так й імпортний апатитовий концентрат.

Традиційним у хімічній промисловості України є виробництво соди, яка споживається скляною, миловарною, текстильною, нафтопереробною, харчовою, фармацевтичною промисловістю. Як матеріаломістке виробництво содова промисловість тяжіє до сировини і палива, тому найбільші підприємства з виробництва соди зосереджені на Донбасі, де достатня їх кількість (Слов’янськ, Лисичанськ). Виробництво соди розвивається також у Яни Капу (Красноперекопськ, Північний Крим), де використовується ропа Сиваша та високоякісні вапняки. Паливом слугує природний газ.

Найбільшими центрами виробів з гуми є Біла Церква, Бровари (Київська область), Дніпро, що випускають шини, гумові шланги, транспортні стрічки, різні товари широкого вжитку.

Хіміко-фармацевтичні виробництва в Україні спрямовані на виготовлення синтетичних лікарських засобів, медикаментів з рослинної і тваринної сировини, вітамінів, бактеріальних препаратів, антибіотиків, перев’язувальних матеріалів, дезінфекційних засобів тощо. Значна частка найменувань виготовляється з імпортної сировини, яка завозиться з Німеччини, Швейцарії, Іспанії та інших країн Європи і світу. Найбільшими центрами хіміко-фармацевтичного виробництва є Харків, Київ, Львів, Умань та ін. У хіміко-фармацевтичній промисловості відбуваються серйозні зміни як в технології виробництва, розширенні асортименту продукції, так і у структурі. Так, у 2005 р. в результаті злиття підприємств «Київмедпрепарат» (Київ) і Галичфарм (Львів) було створено корпорацію «Артеріум». Продукцію компанії нині експортують у понад 10 країн світу. На її підприємствах виробляють понад 140 медичних препаратів, серед яких багато оригінальних, створених за новими технологіями.

Виробництво товарів побутової хімії, зокрема мила, мийних засобів, засобів для чищення та ін., зосереджене в Києві, Харкові, Одесі та інших обласних центрах і невеликих містах України.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

Користуючись інтернет-сайтами, знайдіть актуальну інформацію про виробництво товарів побутової хімії в різних областях України. Якими із цих товарів користуєтеся ви і члени вашої родини?

• Найбільші країни – виробники хімічної продукції. Хімічна промисловість розвивається швидкими темпами і представлена в багатьох країнах і регіонах світу. Серед макрорегіонів світу за рівнем територіальної концентрації хімічних виробництв виділяється Європа, зокрема її західна частина. Потужну хімічну індустрію має також Центральна Європа. Північна Америка дещо поступається старому Світові, але за розвитком нафтохімії не має собі рівних. Хімічне виробництво концентрується переважно на узбережжі Мексиканської затоки. Регіоном світового значення є Східна та Південно-Східна Азія, а ядром виробництва хімічної продукції є Японія.

Лідерами з розвитку багатопрофільної хімічної промисловості на сучасному етапі, як і раніше, залишаються розвинені країни Європи, США і Японія, на які припадає третина виробленої світової хімічної продукції. Ці країни лідирують і за їхнім споживанням.

У країнах з розвинутою економікою поряд з традиційними хімічними виробництвами (кислот і мінеральних добрив), прискореними темпами розвиваються наукоємні виробництва з виготовлення органічних хімікатів і полімерних матеріалів, ліків та інших медичних препаратів, товарів побутової хімії.

У світовому виробництві мінеральних добрив понад половину обсягу продукції припадає на азотні добрива, близько чверті – на фосфатні і близько 1/5 – на калійні. За виробництвом азотних добрив лідирують Китай, США, Росія, Індія, Японія, Мексика, Франція, Канада. Видобуток фосфатної сировини спостерігається в багатьох країнах світу, серед яких перші позиції нині за країнами Північної Африки. До провідних країн з виробництва фосфатних добрив належать США, Китай, Австралія, Мексика, Росія. Найбільші виробники калійних солей і добрив – США, Канада, ФРН, Білорусь, Іспанія, Ізраїль, Росія.

США, Японія, ФРН, Франція, Італія є також найбільшими виробниками пластмасових виробів та синтетичного каучуку. Виробництво останнього переважно на експорт представлено також у Бразилії, Канаді, Нідерландах, Бельгії.

У Європі та США традиційно високими темпами розвиваються хімічні виробництва, продукція яких відрізняється підвищеним попитом у споживачів, – це хіміко-фармацевтична, парфумерно-косметична промисловість та виробництво кіно- і фотоплівки. Провідними європейськими виробниками цієї хімії є Франція, Німеччина, Велика Британія, країни Бенілюксу, Швеція і Латвія, а також Чехія.

Важливою тенденцією розвитку світової хімічної промисловості є суттєві зрушення в розміщені окремих виробництв до країн, що розвиваються. Так, на базі попутних газів нафтовидобутку або відходів з переробки нафти збудовано чимало підприємств, що виробляють мінеральні добрива, зокрема, у районі Перської затоки, в Індонезії, Венесуелі, Чилі. Потужний комплекс нафтохімічних підприємств представлено заводами в Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті, Ірані, продукція яких переважно йде на експорт.

Історія географії

У ХХ ст. у світовій хімічній промисловості стали формуватися великі міжнародні об’єднання, що перетворилися на сучасні транснаціональні корпорації (ТНК). Початок багатьом з них поклали великі хімічні фірми, що виникли ще наприкінці XIX ст. Найбільші з них склалися в США («Дюпон» та «Доу Кемікал»), а також у країнах Західної Європи: «БАСФ», «Байер», «Хехст» (ФРН), «ІКД» (Велика Британія). Усі вони створили десятки філіалів і підприємств у багатьох країнах. Частина ТНК мають вузьку спеціалізацію, у гумотехнічному виробництві наприклад «Мішлен», або частіше у фармацевтичному та інших виробництвах. Ці ТНК контролюють ринки збуту продукції у своїх країнах і за кордоном.

• Хімічна промисловість України забезпечена різноманітною сировиною.

• Спостерігається спад обсягів виробництва хімічної продукції в Україні на сучасному етапі.

• Залежно від дії основних чинників підприємства хімічної промисловості України поділяють на чотири групи: ті, що орієнтуються на сировину, на паливні та енергетичні ресурси, на споживача та змішаної орієнтації.

• Для хімічної промисловості України характерна повсюдність розвитку і розміщення, проте основними районами є Донецький, Придніпровський, Прикарпатський та Причорноморський.

• Світова хімічна промисловість розвивається швидкими темпами.

• Найбільші виробники різноманітної хімічної продукції – економічно розвинуті країни світу.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які хімічні виробництва розвиваються в Україні на сучасному етапі?

2. Чим відрізняється виробництво і розміщення азотних і фосфатних добрив?

3. Чому розвиток хіміко-фармацевтичної промисловості зосереджений переважно у великих містах України?

4. Чому розвиток світової хімічної промисловості представлений переважно в розвинутих країнах світу?

§ 46. Машинобудування в Україні. Центри виробництва транспортних засобів, промислового обладнання, сільськогосподарської техніки, побутової електротехнічної та електронної продукції

1. МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ. Машинобудування України — складний сектор, який поділяється на кілька десятків виробництв. Підприємства машинобудування об’єднуються в одне ціле на основі спільних технологій, сировини та кінцевого призначення готової продукції. Великі виробництва, наприклад, сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне машинобудування країни складається з автомобілебудування, суднобудування, вагонобудування, тепловозобудування, літакобудування. А, наприклад, автомобілебудування охоплює виробництво легкових, вантажних автомобілів, автобусів, трамваїв і тролейбусів тощо.

Які із цих видів транспорту працюють у вашому населеному пункті? Дізнайтеся, чи є тут підприємства, що їх виробляють або ремонтують.

В Україні, як і у світі загалом, розміщення окремих напрямів машинобудування залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні в розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від цих чинників машинобудування об’єднано в кілька груп (мал. 1).

2. НАЙБІЛЬШІ ЦЕНТРИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ. Важливе значення для України має транспортне машинобудування. Це складне й територіально поширене виробництво. Його підприємства випускають автомобілі, тепловози, тролейбуси, трамваї, вагони, судна, літаки. У нашій державі підприємства чорної металургії виготовляють багато різноманітного прокату для цього напряму. Крім того, багато транспортних засобів виготовляють підприємства транспортного машинобудування, які входять до військово-промислового комплексу країни.

Групи машинобудування

Чинники розміщення

Радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвеєробудування, приладобудування, верстатобудування, інструментальна промисловість тощо

Наявність кваліфікованих кадрів, профільних науково-дослідних інститутів, виробничої і невиробничої інфраструктури

Автобудування, двигунобудування, тракторобудування, вагонобудування, устаткування для легкої та поліграфічної промисловості

Близькість до центрів загального машинобудування, виробництва металу та енергії

Сільськогосподарські, будівельні та шляхові машини, устаткування для хімічної промисловості тощо

Близькість до районів споживання готової продукції

Гірничошахтне, металургійне, підйомно-транспортне устаткування тощо

Наявність джерел постачання металів споживачам готової продукції

Підприємства металообробки (ремонт машин та устаткування, виробництво нескладних металевих виробів і конструкцій)

Орієнтуються в розміщенні на споживача й можуть бути майже скрізь

Мал. 1. Групи машинобудування України та чинники їхнього розміщення.

Мал. 2. Продукція транспортного машинобудування України: а) львівський трамвай; б) луцький тролейбус; в) запорізька «Славута»; г) кременчуцький «КРАЗ».

На каналі YouTube перегляньте відео «Кращі розробки українських безпілотників. Зроблено в Україні». Поділяться своїми враженнями на уроці географії про перспективи розвитку військового машинобудування.

Якими транспортними засобами ви користуєтеся для переміщення у вашій місцевості? Які підприємства їх виробляють?

Львівське підприємство «Електрон» налагодило випуск сучасних трамваїв для перевезення пасажирів великих міст. Це підприємство працює в кооперації з відомими іноземними фірмами. Потужності з виробництва тролейбусів є в Києві та Дніпрі. Легкові автомобілі в кооперації з відомою корейською фірмою «Деу» виробляє Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ). Луцький автомобільний завод виробляє вантажно-пасажирські автомобілі. Їх збирають також із деталей зарубіжного виробництва. Великий автомобільний завод розташований у Кременчуці (Полтавська область). Він виробляє потужні вантажні автомобілі. Крім того, тут налагоджено випуск вантажних автомобілів різного типу, у тому числі для військових потреб. У Черкасах створено автобусний завод, який виробляє автобуси й збирає вантажні автомобілі із зарубіжних комплектуючих (мал. 2).

Потужні підприємства, які зайняті ремонтом, відновленням і переоснащенням тепловозів, електровозів і вагонів, існують у великих містах і залізничних вузлах. Дарницький вагоноремонтний завод у Києві на базі старих вагонів фактично виробляє нові, повністю переоснащуючи їх. У країні є декілька вагонобудівних заводів (Кам’янське, Кременчук, Кадіївка, Маріуполь, Київ). Крюківський вагонобудівний завод (Кременчук) випускає швидкісні електропоїзди й вагони для метро (мал. 3).

Найбільшим центром суднобудування, яке поширене в прибережних містах, є Миколаїв. Другий центр розташований у Херсоні. Великий суднобудівний завод працює в Києві. Від Києва до Чорного моря існують гарантовані глибини для проходження виготовлених у столиці морських суден. Є такі заводи і в Криму (Феодосія, Керч). Ремонтують морські судна в найбільших портах.

Розвинене в Україні також літакобудування. Загалом близько десяти країн світу здатні виробляти великі літаки. Україна входить до їхнього числа. Крім того, саме на авіаційному заводі «Антонов» у Києві створили найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія», який встановив близько 200 світових рекордів. Зараз завод налагодив випуск декількох типів вантажних і пасажирських літаків, у тому числі відомого Ан-178. Ще один літакобудівний завод розташований і в Харкові.

В Україні налагоджено випуск машин і найрізноманітнішого обладнання для промисловості. Важке машинобудування випускає устаткування для гірничодобувної і металургійної промисловості та орієнтується в розміщенні на Донбас і Придніпров’я, де є метал.

Найбільшим центром енергетичного машинобудування є Харків. Тут виробляють потужні турбіни для різних типів електростанцій, які постачаються на електростанції різних країн світу. Географія поставок підприємства сьогодні охоплює 45 країн Європи, Азії, Америки та Африки (Китай, Аргентина тощо).

Наявність великої кількості замовників у сільському господарстві й харчовій промисловості спричинила появу в Україні численних підприємств сільськогосподарського машинобудування й заводів, які виробляють обладнання для харчової промисловості. Це переважно великі міста.

Найбільше підприємств електротехнічної та електронної промисловості розташоване у великих містах (Львів, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Одеса тощо). Найбільші із цих підприємств працюють у кооперації з фірмами Японії, Китаю, Тайваню, Південної Кореї, Сінгапуру. Найбільшим машинобудівним центром в Україні є Харків.

За допомогою каталогу провідних підприємств України (електронний режим доступу: rada.com.ua) знайдіть підприємства вашої області. Назвіть продукцію, яку вони випускають.

Проблеми з розвитком машинобудування в нашій країні тягнуться ще з часів СРСР, машинобудування якого випускало продукцію переважно для внутрішнього споживання, не конкурентоспроможну на світовому ринку. За відсутності іншої продукції люди були змушені її купувати. Відкриття світового ринку надало національним споживачам доступ до високоякісної продукції зарубіжних фірм, і неякісна власна продукція втратила попит. Заводи опинилися на межі банкрутства. Частину з них довелося закрити.

Мал. 3. Продукція Крюківського вагонобудівного заводу.

3. ПІДПРИЄМСТВА МАШИНОБУДУВАННЯ СВОГО РЕГІОНУ. Жоден сучасний день важко уявити без використання продукції машинобудування. І сама вона час від часу потребує ремонту та певного технічного обслуговування. У вашому регіоні, як і в інших регіонах нашої країни, існують великі й малі підприємства, що належать до машинобудування.

За матеріалами місцевого радіо, телебачення, газет, інтернет-джерелами доберіть інформацію про підприємства машинобудування вашого краю та їхній сучасний стан. Напишіть есе або невелику статтю, додайте відповідні фотографії. За бажанням надішліть роботу на адресу відомих в Україні географічних газет і журналів, які повідомлять результати вашого дослідження всій країні: Географія (електронний режим доступу: osnova.com.ua/authors/). Краєзнавство. Географія. Туризм (електронний режим доступу: osvitaua.com/sw_press/contacts). Географія та економіка в рідній школі (електронний режим доступу: presa.ua/contact).

Одним із перших будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) у нашій країні до Другої світової війни розпочав видатний український вчений та інженер, один із засновників космонавтики Юрій Кондратюк (справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович). У 1931 р. поблизу Севастополя під його керівництвом було збудовано ВЕС потужністю 100 кВт, яка забезпечувала струмом електромережі міста понад десять років. Ю. Кондратюк проектував більш потужні ВЕС на 5 і 10 тис. кВт. Війна забрала Ю. Кондратюка на фронт, де він загинув, а його проекти залишилися нереалізованими.

• Підприємства машинобудування поділяються на менші складові та об’єднуються на основі спільних технологій, сировини, кінцевого призначення готової продукції. Розміщення окремих груп машинобудування залежить від характеру виробництва, його потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні.
• В Україні налагоджено випуск машин і найрізноманітнішого устаткування для промисловості. Вона входить до переліку країн, здатних виробляти великі літаки; транспортне машинобудування країни випускає автомобілі, тепловози, тролейбуси, трамваї, вагони, судна, літаки, транспортні засоби для військово-промислового комплексу тощо. Працюють численні підприємства сільськогосподарського машинобудування й заводи, що виробляють устаткування для харчової промисловості.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

• 1. Які напрями машинобудування розвинені в Україні?
• 2. Наведіть приклади розміщення окремих складових машинобудування залежно від потреб у кваліфікованій робочій силі, сировині, енергії, устаткуванні.
• 3. Знайдіть і покажіть на карті атласу найбільші центри машинобудування в Україні.
• 4. Поясніть розміщення виробництв транспортних засобів, промислового устаткування, сільськогосподарської техніки, електротехнічної та електронної продукції побутового призначення в межах території країни.
• 5. Поясніть причини виникнення в Україні проблем у виробництві верстатів, автомобілів.
• 6. Назвіть проблеми машинобудування України.