Облігації: що це таке і як на них заробити?

Облігації – зручний інструмент для інвестора-початківця. Розповідаємо про види облігацій, як оцінити дохід за ними, у чому їх плюси та про які ризики треба пам’ятати.

1. Що таке облігації?
2. Які бувають види облігацій?
3. Облігаціїза емітентом:
4. Облігаціїза формою виплати доходу:
5. Облігації по строку погашення:
6. Облігації по валюті випуску:
7. Облігації по конвертованості:
8. Облігації за забезпеченістю:
9. Облігації за за способом звернення:
10. З якими ризиками може зіткнутися власник облігацій?
11. Плюси та мінуси облігацій

Що таке облігації?

Облігації це фактично боргові розписки. Їх випускає емітент — компанія, якій потрібні гроші, чи держава — вона також може бути емітентом.

Люди купують облігації і таким чином дають свої гроші у борг цієї компанії або державі, розраховуючи отримати певний дохід. Повна сума, терміни та розмір виплат цього доходу (якщо планується кілька платежів), як правило, відомі при покупці. Можливість заздалегідь оцінити свій зиск — це те, чим облігація відрізняється від інших цінних паперів.

У встановлений термін відбувається погашення облігацій, тобто емітент виплачує їхню власникам номінальну вартість. Існують також безстрокові облігації – емітент зобов’язується регулярно виплачувати за ними дохід, але може ніколи не погашати. При цьому зазвичай він має право викупити їх за номіналом у певні дати – наприклад, раз на п’ять або десять років.

Крім державних та корпоративних ще бувають інвестиційні та структурні облігації. Їх випускають фінансові організації, причому гроші інвесторів вони вкладають над свій розвиток, а інші фондові інструменти. Це складні продукти – покупці мають оцінити перспективи не певної компанії, а цілої інвестиційної стратегії.

Інвестиційні та структурні облігації вважаються складними інструментами, оскільки дохід за ними практично непередбачуваний. А в деяких випадках при їх погашенні власники одержують навіть менше від номіналу.

Але основний ризик для інвестора – банкрутство компанії-емітента. У цьому випадку він може втратити всі вкладені гроші: на відміну від депозитів, вони не захищені системою страхування вкладів.

Які бувають види облігацій?

Облігації розрізняються за декількома параметрами.

Облігації за емітентом:

• Державні – випускають країни чи окремі регіони, щоб покрити дефіцит бюджету.
• Муніципальні випускають органи місцевого самоврядування, як правило, щоб профінансувати різні проекти.
• Корпоративні – випускають компанії, щоби залучити гроші на свій розвиток.
• Інвестиційні та структурні – випускають банки, брокери та керуючі компанії, щоб вкладати гроші інвесторів в інші цінні папери та отримувати за це комісію.

Приватні компанії також можуть розміщувати особливий вид облігацій – комерційні, які поширюються адресно та закритою підпискою. Але неможливо просто прийти на біржу та купити їх.

Облігації за формою виплати доходу:

• відсоткові (купонні) облігації
• дисконтні облігації
• облігації з номіналом, що індексується
• облігації зі структурним доходом (інвестиційні)
• структурні облігації

Відсоткові (купонні) облігації – за ними ви отримаєте відсотки від номінальної вартості. За деякими облігаціями буває лише одна виплата, за іншими кілька.

Виплату відсотків називають погашенням купона. Така назва збереглася з часів, коли облігації були паперовими: до них кріпилися купони на виплати, які відривали на момент погашення.
Найчастіше облігації мають постійний купон — процентна ставка не змінюється протягом усього терміну життя облігації. Поширена і фіксована ставка, коли для кожного періоду виплат свій відсоток купона, але він відомий заздалегідь.

Змінний купон зустрічається в довгострокових облігацій – ставка зафіксована до певного моменту, та був емітент вправі встановити іншу, з ринкових умов.

Дисконтні облігації – при купівлі вони стоять нижче за номінальну вартість, але погашаються за номінальною. Наприклад, ви купили облігацію зі знижкою – за 800 рублів, а коли термін її дії закінчився, отримали за неї 1000 рублів – всю номінальну вартість. Різниця між ціною розміщення та номінальною вартістю і називається дисконтом.

Облігації з номіналом, що індексується – у них може бути постійний купон, скажімо 2,5% від номіналу, але при цьому сам номінал регулярно змінюється, наприклад на величину інфляції. Наразі на біржі торгується кілька випусків державних облігацій саме з таким номіналом, який залежить від темпу зростання цін у країні.

Облігації зі структурним доходом (інвестиційні) – дохід із них не фіксований і гарантований. Заздалегідь відомо лише, за яких умов яку виплату ви отримаєте. Наприклад, якщо ціна на нафту або біржовий індекс протягом певного часу потрапить до заздалегідь встановленого діапазону, то купонний дохід буде 20%. Якщо перевищить цей показник, то 10%, виявиться нижче, купон не виплатять. Номінал облігації при її погашенні вам повернуть за будь-якої ситуації на фінансовому ринку.

Структурні облігації – за ними умови виплат, як правило, ще складніші, ніж у облігаціях зі структурним доходом. І у певних випадках ви отримаєте навіть менше грошей, ніж витратили на покупку цього цінного паперу. Наприклад, як індикатори, від яких залежать виплати, можуть взяти акції чотирьох американських компаній. Якщо ціни всіх чотирьох зростуть більше ніж на 10% за час дії облігації, купон становитиме 20%. Усі подорожчають, але хоча б одна менша, ніж на 10% — вам виплатять 12%. Одна подешевшає, а решта ні — ви не отримаєте прибутку, але при погашенні вам повністю виплатять номінал. Якщо ж у ціні впадуть щонайменше дві, вам повернуть лише 80% номіналу.

Облігації по строку погашення:

• Короткострокові — термін погашення менше ніж рік.
• Середньострокові – від 1 року до 5 років.
• Довгострокові – понад 5 років.
• Безстрокові чи вічні – термін погашення не встановлений.

Облігації по валюті випуску:

• Гривневі
• Валютні, їх також називають єврооблігаціями, навіть якщо їхні ціни у доларах чи євро.

Облігації по конвертованості:

• Облігації, що конвертуються — їх можна обміняти на інші цінні папери цього ж емітента, наприклад на акції.
• Неконвертовані облігації обміняти їх на інші цінні папери не можна.

Облігації за забезпеченістю:

• Забезпечені – найнадійніші. Їхній власник з великою ймовірністю збереже свої гроші. Збереження вкладень може забезпечувати, наприклад, заставу – нерухомість та обладнання компанії, інші цінні папери. Тобто у разі банкрутства емітента власник облігації зможе отримати цю заставу — продати її та повернути свої гроші. Другий варіант забезпечення – порука іншої компанії. Якщо емітент збанкрутує, ця компанія візьме зобов’язання щодо його облігацій на себе. Третій варіант – банківська, державна чи муніципальна гарантія. Це майже те саме, що порука. І тут борги по облігаціях візьме він банк, місцевий чи федеральний бюджет.
• Незабезпечені – менш надійні. Якщо компанія збанкрутує, власники облігацій чекатимуть, доки завершиться процедура банкрутства та їх претензії задовольнять у загальному порядку – разом з іншими кредиторами компанії. Не факт, що повернеться вкладені гроші повністю.
• Субординовані незабезпечені – ризиковані. Якщо емітент таких облігацій збанкрутує, інвестор зможе розраховувати на повернення своїх грошей лише в останню чергу, після всіх інших кредиторів. А після роздачі інших боргів рідко щось лишається. У випадках коли субординовані незабезпечені облігації випускає банк, а через фінансові проблеми регулятор відправляє його на санацію , борг із цих цінних паперів просто списують з балансу банку. Їхні власники не можуть повернути свої гроші.

Облігації за за способом звернення:

• Облігації із вільним обігом — немає жодних обмежень на купівлю та продаж таких облігацій. Вони можуть вільно міняти власників: переходити від одних інвесторів до інших.
• Облігації з обмеженим обігом – купівля та продаж таких облігацій мають обмеження. Наприклад, власник не може продавати облігації протягом якогось часу. Або ж емітент встановлює обмеження на ціну облігацій — під час продажу вона не може бути більшою або меншою від якогось ліміту. Або облігації призначені лише для кваліфікованих інвесторів

З якими ризиками може зіткнутися власник облігацій?

Інвестування завжди ризик. При покупці облігацій, наприклад, варто враховувати:

• ризик дефолту
• ризик реструктуризації зобов’язань
• ризик ліквідності
• відсотковий ризик
• інфляційний ризик

Ризик дефолту – ризик, що емітент збанкрутує та не зможе виконати своїх фінансових зобов’язань перед інвестором. Якщо ви придбали багаті облігації, цей ризик невеликий. Ви з великою ймовірністю зможете повернути гроші завдяки заставі, гарантії або поруки.

Ризик реструктуризації зобов’язань – ризик, що емітент змінить термін погашення облігацій, розмір купонного доходу, терміни та періодичність виплат. Компанія може запропонувати нові умови інвесторам, якщо розуміє, що не може виконати початкові обіцянки.

Ризик ліквідності – ризик, що ви зможете швидко продати свої облігації за справедливою ціною, якщо захочете зробити це до погашення. Охочих купити ваші папери буде мало або взагалі не знайдеться. Часто таке трапляється, коли у емітента виникають фінансові проблеми, чи це просто нікому не відома компанія. Також зазвичай непросто знайти покупця на структурні облігації та облігації із структурним доходом.

Відсотковий ризик – ризик, що середньоринкові ставки за аналогічними облігаціями стануть вищими. Якщо ваші облігації мають фіксований відсоток і він виявиться нижчим за ринковий, то ви в програші — ваш дохід міг би виявитися вищим, якби ви вклалися в інші папери.

Наприклад, ви купили трирічні облігації з прибутковістю 10% річних. Через рік середньоринкова доходність за схожими облігаціями зросла з 10 до 12%. Виходить, ви заробите менше за інших інвесторів, які куплять папери на нових умовах. А якщо ви захочете продати свої облігації достроково, вам доведеться зменшити ціну нижче номіналу. Тільки тоді ваші папери можуть зацікавити іншого інвестора.

Інфляційний ризик – ризик, що інфляція прискориться і обжене прибутковість облігації. Виходить, ви не примножите реальний капітал, а втратите його частину. Адже завтра ви зможете купити на нього менше, ніж сьогодні.

Інвестори завжди повинні бути готовими до втрати грошей, але для структурних облігацій ризик збитків можна виділити окремо. Адже заздалегідь відомо, що за певних умов у момент погашення вам виплатять суму, нижчу від номіналу.

Плюси та мінуси облігацій

• Дохід за державними, муніципальними та корпоративними облігаціями в середньому вищий, ніж за банківським депозитом, і він зазвичай встановлюється заздалегідь. Або відомі правила, за якими можна розрахувати.
• Ризики при купівлі облігацій з фіксованим доходом є, але вони менші, ніж при вкладеннях в акції та інші цінні папери.
• Вартість облігацій із високим рейтингом коливається не так сильно, як ціна інших паперів. Найчастіше їх легко продати за ціною, близькою до номіналу.
• Якщо інвестувати в облігації через ІІС можна отримати ще й податкове відрахування.

• Вкладення облігації беруть участь у системі страхування вкладів , як та інші інвестиції на фондовий ринок. У разі банкрутства емітента можна все втратити.
• Прибутковість надійних облігацій невелика порівняно з ризикованими інструментами фінансового ринку.
• У випадку інвестиційних і структурних облігацій ризик не отримати дохід або навіть зазнати збитків дуже великий. Оцінити його важко навіть досвідченим інвесторам.

Автор: Гордієнко Павло

Бізнес-консультант. Інвестор в міжнародні холдинги, українські КІФи в сфері рітейлу. Має досвід керування інвестиційною командою, яка залучила більше 10 млн. долл за 3 роки.

«Мінфін» купив облігацію. Яку, та чому обрали саме її

Американські облігації — один із найпопулярніших інвестиційних інструментів у світі, але маловідомий в Україні. Формуючи власний інвестиційний портфель, «Мінфін» вирішив розібратися в особливостях цього інструменту, його дохідності та принципів зміни ціни.

Під час підготовки серії публікацій про формування інвестиційних портфелів на різні суми, «Мінфін» опитував експертів щодо варіантів розподілу коштів. Практично всі фахівці, з якими спілкувалась редакція, пропонували ту чи іншу частину коштів вкласти в американські боргові папери. Наприклад, співзасновниця компанії з управління фінансами SMART Аліна Шух вважає, що при інвестиції в $100 тис., вони повинні займати 50% портфелю, на думку засновника соціального проєкту «Сімейний Бюджет» Любомира Остапіва — 40%, керуючого активами Михайла Пацана — 28%.

Оскільки редакція розпочала проєкт, спрямований на формування віртуального консервативного портфелю, ми також вирішили розглянути цей інструмент та перевірити, які результати продемонструють американські облігації на практиці.

Що таке боргові облігації

Принцип дії американських боргових паперів такий самий, як і у звичних українських ОВДП. Інвестор дає кошти в борг американському уряду, а той, зі свого боку, зобов’язується повернути їх у визначений термін та платити відсотки за користування грошима.

Загалом, США випускає 5 видів таких цінних паперів:

• Казначейські векселі (Treasury Bills чи T-Bills) — безкупонні облігації з терміном погашення від 4 до 52 тижнів.
• Казначейські ноти (Treasury Notes або T-Notes) — купонні облігації з виплатами кожні 6 місяців. Термін погашення — від 2 до 10 років.
• Казначейські бонди (Treasury Bonds або T-Bonds) — папери з погашенням через 20 чи 30 років. Купонний дохід також виплачується кожні півроку.
• Treasury Inflation Protected Securities (TIPS) — папери з індексованим номіналом та фіксованим купоном. Захист від інфляції забезпечує прив’язка номіналу до індексу споживчих цін CPI-U.
• Floating Rate Notes (FRNs) — ноти з плаваючим купоном, термін погашення — 2 роки. Купон відповідає прибутковості 13-тижневих векселів.

Коли йдеться про американські облігації, то, зазвичай, маються на увазі казначейські ноти або бонди. Вони є простішими та зрозумілішими інструментами для пересічного інвестора. Якщо ж на фінансових сайтах зазначається, що «дохідність за американськими облігаціями зросла», то, найімовірніше, мова йде про 10-річні папери, які вважаються еталонними, і насамперед орієнтуються саме на них.

Слухайте також наш подкаст «Сам собі інвестор»: «Що таке облігації»

Чому американські облігації вважають надійними

Коли інвестор вкладає кошти у борг країни чи компанії, він, зазвичай, ризикує, що позичальник оголосить про неспроможність повернути кошти. Однак, у випадку США, як найбільшої економіки світу, такі ризики є нижчими.

Востаннє США не змогли розрахуватись за своїми запозиченнями у 1812 році, коли англійські війська спалили Вашингтон та казначейство, яке знаходилось у місті. Декілька разів виникали і менш суттєві проблеми з обслуговуванням американських боргів. Так, у 1933 році, під час Великої депресії, уряд відмовився робити виплати золотом, хоча це передбачалось умовами цінних паперів. Також у 1979 році Казначейство ненадовго припинило виплату через технічні проблеми.

Таким чином, хоча у США були випадки, коли вони не обслуговували свої борги, в новітній історії нічого подібного не траплялось. Теоретично, дефолт США може статись у тому випадку, якщо державний борг досягне своєї «стелі», а законодавці відмовляться її підвищувати. Останніми роками ризик цього виникав декілька разів, але кожного разу після дебатів «стеля» підвищувалась.

Ризик, що наступного разу «стелю» не підвищать, вважається мінімальним, оскільки всі розуміють катастрофічні наслідки такого рішення. За оцінками Moody’s, удар по американській економіці буде порівнянним із Великою депресією, навіть у тому випадку, якщо уряд якийсь час не зможе обслуговувати борги, а не повністю відмовиться їх виплачувати.

Зважаючи на невисоку ймовірність такого розвитку подій та тривалу історію стабільних виплат, американські облігації прийнято називати безризиковими. Фахівці вважають, що, для того, щоб уряд США не повернув кошти за ними, необхідно, щоб стався повний колапс влади та суспільства, наприклад, через масштабну війну. Хоча в такій ситуації надійніших способів тримати заощадження все одно не буде.

Які переваги американських облігацій

Висока надійність. Насамперед, бонди сприймаються, як інструмент гарантованого збереження коштів.

Виплата відсотків. Їхня дохідність відома інвестору в момент придбання. Наприклад, зараз «класичні» десятирічні папери можна купити з дохідністю 3,9% річних.

Висока ліквідність. Американські боргові папери вважаються найліквіднішими у світі, це означає, що, якщо вам буде потрібно їх продати до терміну погашення, ви без проблем знайдете покупця.

Можливість заробітку на подорожчанні. Боргові облігації торгуються на вторинному ринку і їхня ціна може зрости.

Які недоліки американських облігацій

Низька дохідність. Як правило, виплати за американськими облігаціями становлять лише декілька відсотків річних, зараз дещо більше — через високі ставки ФРС. В той час, як середня дохідність американського фондового ринку за останні 10 років сягає 10,4%.

Інфляція. Дохідність американських боргових паперів часто є нижчою за інфляцію. Це означає, що після погашення цінних паперів та виплати всіх відсотків, купівельна спроможність отриманих грошей буде нижчою, ніж у момент придбання облігацій.

Ризик збитку через зниження ціни. Оскільки облігації торгуються на вторинному ринку, їхня ціна може не лише зрости, але й знизитись, що призведе до збитків інвестора у разі їх дострокового продажу.

Чому ціна на облігації змінюється

Питання коливання ціни на цінні папери для новачків на ринку може виявитись незрозумілим, а тому на ньому варто зупинитись окремо.

Перше, що варто розуміти, — зміна ціни важлива лише для тих, хто продає цінні папери на вторинному ринку, якщо їх просто тримати у своєму портфелі — це жодним чином не позначиться на отриманому доході. Наприклад, якщо інвестор купив річні папери за $100 із дохідністю 5%, за умовами погашення він отримає $105. Якщо в цей час на вторинному ринку такий папір коштує $101 чи $99, для нього це не матиме жодного значення.

На ціну облігацій на вторинному ринку, передусім, впливає ставка ФРС, адже виходячи з неї, встановлюється ставка за новими випусками цінних паперів.

Наприклад, інвестор купив вже згадану облігацію з погашенням через рік і дохідністю 5%. Водночас, після цього почались випуски таких паперів вже з дохідністю лише 1%. Інші інвестори змушені купити або нові облігації з низькою дохідністю, або спробувати викупити вашу. Водночас, знаючи, що ваша дохідність є значно вищою за ринкову, ви пропонуєте їм купити папір не за $100, а, наприклад, за $103. Покупець в момент погашення отримає ті ж самі $105, але заробить лише $2, що становитиме для нього дохідність 1,9% річних. Оскільки, як альтернатива, була дохідність 1% — для нього і цей заробіток непоганий.

Можлива і зворотна ситуація. Щойно ви придбали цей цінний папір, ФРС почала випускати нові з дохідністю в 10%. Якщо вам знадобились гроші, ви намагаєтесь продати облігацію на вторинному ринку, але заробити 5% на ній вже ніхто не хоче, бо значно більше приносять нові. Як наслідок, ви змушені продавати облігацію за $96, в цьому випадку ви фіксуєте $4 збитків, а покупець в момент погашення заробить цілих $9, що означатиме дохідність 9,4% — близько до того, що пропонує уряд.

Окрім ставок за новими облігаціями, є й інші фактори, які впливають на вторинний ринок. Наприклад, якщо відбувається обвал фондового ринку, інвестори тікають у облігації, що підвищує їхню ціну і знижує дохідність. Міграція в зворотному напрямку може спровокувати зростання дохідності — інвестори готові фіксувати збитки, намагаючись швидше вийти в кеш і купити акції. Однак, ключове значення має все ж ставка ФРС, а інші фактори є менш важливими.

Як купити облігації

Придбання американських облігацій на вторинному ринку мало відрізняється від придбання акцій. Доступ до них надають ті ж самі брокери, що й загалом на фондовий ринок.

Інший спосіб інвестувати у облігації — придбати ETF, що орієнтується на них. Завдяки ним інвестор вкладає кошти у велику кількість різноманітних облігацій. При цьому у ETF немає певного терміну погашення. Якщо ви купуєте акцію такого фонду, то він регулярно виплачуватиме відсотки, а за бажанням ви можете продати її, коли вам буде зручно.

Численні ETF пропонують різні види облігацій. Наприклад, як зрозуміло з назви iShares 1−3 Year Treasury Bond ETF орієнтуються на короткострокові папери, а iShares 20+ Year Treasury Bond ET — на довгострокові.

Для свого консервативного інвестиційного портфелю «Мінфін» обрав iShares 7−10 Year Treasury Bond ETF. До нього входять облігації з терміном на цей період, а дохідність наразі становить 3,9% річних.

В цей же момент дохідність семирічних облігацій становила близько 4%, а трирічних — була трохи вищою. Таким чином, купуючи фонд замість безпосередньо облігацій, ми трохи втрачаємо в дохідності, але отримуємо диверсифікований портфель.

Також ми розраховуємо, що після того, як ФРС розпочне знижувати ключову ставку, а дохідність нових випусків облігацій знижуватиметься, ціна нашого фонду зростатиме.

Слухайте також наш подкаст «Сам собі інвестор»: «Як почати інвестувати в облігації»

Які результати портфелю

До портфелю ми додали 1 акцію iShares 7−10 Year Treasury Bond ETF за ціною $96,6. З часу придбання ціна фонду несуттєво знизилася на 0,93%. Це сталося після підвищення ставки ФРС.

Водночас, інші активи у консервативному портфелі демонструють суттєве зростання. Акції технологічного фонду Technology Select Sector SPDR Fund, який орієнтується переважно на Apple та Microsoft, зросли з моменту придбання на 7,43 %, а нафтогазового гіганта Occidental Petroleum на фоні підвищення ціни на пальне — на 7,36 %. Таким чином, загальне зростання всіх активів наразі становить 5,3%.

Консервативний портфель «Мінфіну»