Афродіта вчить нас бачити прекрасне в навколишньому світі, в інших людях, цінувати те, що ми маємо. Вона дарує людям пристрасть, здатність любити і давати життя, а не мучити і вбивати. Афродіта є не тільки покровителькою любові, але й богинею родючості, вічної весни та життя.
Афроді́та (грец. Ἀφροδίτη, можливо від грец. ἀφρός — піна) — у давньогрецькій міфології — богиня краси і кохання, плодючості, шлюбу, дітонародження, квітування, вічної весни і життя, одна з дванадцяти Олімпійських богів.
Афродіта стала богинею кохання і краси та отримала чарівний пояс або ремінь. Жінка, людина чи богиня, котра носила його, могла закохати в себе будь-якого чоловіка. Часом Афродіта давала пояс іншим богиням, зокрема Гері, щоб та втихомирювала гнів свого чоловіка Зевса.
Афродіта
| Афродіта Ἀφροδίτη | |
|---|---|
| Богиня кохання, краси, сексуальності | |
| Божество в | давньогрецька релігія і давньогрецька міфологія |
| В інших культурах | Венера |
| Місцевість | Стародавня Греція |
За байдужість до німфи Афродіта покарала Нарциса. Якось стомившись на полюванні, він приліг біля струмка і, побачивши у ньому своє відображення, настільки закохався у нього, що не зміг зрушити з місця і помер, перетворившись на квітку-нарцис, квітку смерті.
Афродіта – у грецькій міфології богиня краси й кохання, а в римській міфологічній традиції їй відповідає Венера. Символізує родючість і вважається богинею шлюбів. Все чарівне, що оточує людину, є її творінням. Закохані зверталися до неї по благословення, самотні молили її про набуття другої половини.
Афродіта стала богинею кохання і краси та отримала чарівний пояс або ремінь. Жінка, людина чи богиня, котра носила його, могла закохати в себе будь-якого чоловіка.