Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками

Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Nyshcheta.pavlo.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Право на спілкування з онуками
• 3 Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню
• 4 Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками
• 5 Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком
• 6 Підсудність розгляду справи
• 7 Обставини які враховує суд при прийнятті рішення
• 8 Виконання рішення суду
• 9 Судова практика

Нормативна база

Право на спілкування з онуками

В ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню

Згідно до ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками

• визнання права;
• визнання угоди недійсною;
• припинення дії, яка порушує право;
• відновлення становища, яке існувало до порушення;
• примусове виконання обов’язку в натурі;
• зміна правовідношення;
• припинення правовідносин;
• відшкодування збитків;
• відшкодування моральної шкоди;
• визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування, а також інші способи захисту.

Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком

Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. 258 Сімейного кодексу України). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 ст. 19 Сімейного кодексу України). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.

Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із позовом про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. 257 Сімейного кодексу України). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Підсудність розгляду справи

Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків.

Обставини які враховує суд при прийнятті рішення

Відповідно до статті 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України.

У статті 159 Сімейного кодексу України зазначено суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо. При цьому також ураховується:

• вік, стан здоров’я дитини;
• поведінка родичів у минулому і теперішньому часі;
• інші обставини, що мають істотне значення для дитини.

Суд з урахуванням поведінки в сім’ї позивача, його характеристики, стану здоров’я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров’ю дитини, може відмовити в позові про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні. Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини. Це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання баби і діда, тощо. Крім того, суд у своєму рішенні визначає місце та час спілкування баби, діда (прабаби, прадіда) зі своїми внуками (правнуками). Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думки представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.

Виконання рішення суду

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 64 -1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження») та вживає інші заходи примусового виконання рішення.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Чи можна через суд заборонити бабусі бачитися з онуком

У чому полягають особливості встановлення зв’язку, та який порядок спілкування бабусі з онуком/онучкою, що перебуває за кордоном?

Матеріал підготувала Оксана Майорова, адвокат, член Ради Комітету з сімейного права НААУ

1. Як дізнатися бабусі, куди мати вивезла онука/онучку?

У народі кажуть, що бабуся – головна людина у кожному житті. Ця людина не тільки допомагає дитині, передає їй свої вміння та знання, а й обдаровує його теплотою і турботою. Зв’язок бабусі з дитиною недооцінений!

Після початку повномаштабної війни в Україні багато дітей було вивезено за кордон, щоб їх захистити. Багато бабусь, нажаль, втратили зв’язок з онуками через відсутність інформації де знаходиться онук за кордоном та через перепони, які чинить матір в спілкуванні з ним.

Необхідно зазначити, що умови перетинання державного кордону громадянами України у період дії воєнного стану, зокрема дітьми, визначено пунктами 21-25 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі — Правила).

Відповідно до абзаців п’ятнадцятого, шістнадцятого пункту 23 Правил, після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік. Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через Міністерство закордонних справ України поінформувати Міністерство соціальної політики України та Національну соціальну сервісну службу України про взяття дітей на консульський облік.

Якщо законним представникам (батькові, матері, усиновлювачам, опікуну, піклувальнику) невідомо через який саме пункт пропуску вивезено дитину за кордон, необхідно звернутися з відповідним запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533, Адміністрація Державної прикордонної служби України відповідно до покладених на неї завдань організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів.

Отже, бабуся може звернутися до Міністерства юстиції України (далі — Мін’юста) із заявою про сприяння їй в розшуку онука (онуки) за кордоном. Мін’юст звертається в таких випадках до Укрбюро Інтерполу з проханням щодо розшуку та встановлення місцезнаходження дитини за кордоном. Зазначена процедура розшуку може тривати від одного тижня до кількох місяців. У разі появи в заявника будь-якої інформації про країну перебування дитини він може звернутися до детективних агентств цієї країни для встановлення конкретного місця проживання дитини за кордоном. Після встановлення країни, де перебуває дитина, Мін’юст надсилає заяву разом із пакетом документів до центрального органу іноземної держави та всіляко сприяє одержанню на запит центрального органу іноземної держави додаткової інформації від заявника.

Право вирішувати питання надання доступу до дитини, яка знаходиться за кордоном, мають відповідні компетентні органи тієї держави, де знаходиться дитина.

Крім цього, бабуся, яка не знає, куди мати вивезла онука, для уточнення інформації щодо перетину кордону з дитиною може звернутися до Державної прикордонної служби України за номером телефону 0 800 218 808.

1. Чи може суд встановити порядок спілкування бабусі з онуком/онучкою, які знаходяться за кордоном?

Щодо права бабусі на спілкування (доступ) з онуком/онучкою, які постійно проживають за межами України, необхідно зазначити наступне.

У відносинах між Україною та 85-ма державами світу чинна Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (далі – Конвенція), яка спрямована на забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав, та забезпечення того, щоб права на опіку і на доступ, передбачені законодавством однієї Договірної держави, ефективно дотримувалися в інших Договірних державах. Якщо ж держава, в якій наразі перебуває дитина за кордоном, не є учасницею Конвенції (наприклад, Єгипет, ОАЄ), право на спілкування з дитиною вирішується за відповідним законодавством країни перебування дитини. Важливою умовою застосування вказаної вище Конвенції є не досягнення дитиною 16 років (по досягнення дитиною 16-річного віку застосування Конвенції припиняється (стаття 4 Конвенції).

Суть Конвенції полягає в тому, що один із батьків (або будь-яка інша особа, якій належать права піклування про дитину), не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини та, зокрема, вивозити її в іншу державу. А у випадку виникнення такої ситуації дитина має бути негайно повернута в державу свого постійного проживання для того, щоб компетентний орган саме цієї держави як держави постійного місця проживання дитини прийняв рішення про визначення місця проживання дитини та участь у її вихованні батьків (інших осіб).

Практичні питання забезпечення реалізації права доступу до дитини регулюються Порядком виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року № 952 (далі — Порядок).

Згідно частини 3 Порядку фізична або юридична особа (заявник), в нашому випадку, бабуся, яка має право на опіку (піклування) над дитиною може звернутися до Мін’юста або центрального органу будь-якої іншої держави, що є Стороною Конвенції, із заявою про забезпечення реалізації права доступу до дитини. У заяві, зокрема, викладається суть пропозицій щодо спілкування з дитиною (графік спілкування), періодичність, способи і засоби контактів з урахуванням щоденного розкладу дитини, її інтересів, тощо.

Стаття 257 Сімейного кодексу України надає право бабі, діду, прабабі та прадіду спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. При цьому, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Так, Міжнародна конвенція про контакт з дітьми (ратифікована Україною 20.09.2006 року) визнала потреби дітей контактувати не лише з обома батьками, а й з певними іншими особами, які мають сімейні зв’язки з дітьми, а також визнала важливість для батьків й інших таких осіб зберігати контакт з дітьми з урахуванням найвищих інтересів дитини.

Більше того, відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» (далі – Закон) контакт з дитиною – це реалізація матір’ю, батьком, іншими членами сім’ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Стаття 16 Закону також гарантує право дитини на контакт з іншими членами сім’ї та родичами, які проживають у різних державах, та визначає, що батьки, інші члени сім’ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Звичайно, під час запровадження в Україні воєнного стану та вивезення багатьох дітей за кордон, не тільки один із батьків, а й інші члени родини зіштовхуються з проблемою в реалізації свого права на спілкування з такою дитиною.

Відповідно до статті 263 Сімейного кодексу України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда…у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

1. Чи можна встановити порядок спілкування з онуком/онучкою хоча б за допомогою соціальних мереж, телефону або відеозв’язку?

Відповідно до статті 29 Конвенції бабуся може заявити про порушення права на доступ до дитини, звернувшись до судових або адміністративних органів будь-якої Договірної держави, на основі положень даної Конвенції.

Згідно зі статтею 7 Конвенції Центральні органи Договірних держав співпрацюють один з одним та, в першу чергу, сприяють досягненню дружнього та мирного вирішення питань про забезпечення реалізації права доступу до дитини.

Слід зазначити, що Конвенція не визначає порядку розгляду справи у судах, тобто суд керується національним процесуальним законодавством. Саме національне законодавство визначає порядок виконання рішення про надання права доступу до дитини.

В Україні справи про забезпечення реалізації права доступу до дитини розглядаються виключно судами в позовному провадженні у порядку, визначеному ЦПК. Участь органу опіки та піклування в таких справах є обов’язковою.

У судовій практиці є невелика кількість вирішення спорів даної категорії справ. Давайте розглянемо випадок звернення баби та діда – громадян Кіпру до Міністерства юстиції України як Центрального органу з виконання Конвенції через Міністерство юстиції та публічного порядку Республіки Кіпр із заявою про забезпечення реалізації права доступу до їх онуків – малолітніх дітей, які проживають на території України разом з їх матір’ю.

Так, Головним територіальним управлінням юстиції у м.Києві було підготовлено відповідну позовну заяву та подано до Печерського районного суду м.Києва. Дослідивши всі обставини та матеріали справи, Печерський районний суд м.Києва у своєму рішенні від 01.11.2019 року у справі 757/41619/18-ц частково задовольнив позов ГТУ юстиції у м. Києві та визначив бабі та діду – громадянам Кіпру спосіб участі у вихованні онуків, шляхом спілкування з ними у другу та четверту неділю кожного місяця з 11.00 год. до 15.00 год. А матір цих дітей зобов’язав, відповідно, не чинити перешкод діду та бабі у спілкуванні з дітьми:

— за допомогою програми інтернет;

— телефонії та відеозв`язку Skype;

— двічі на тиждень протягом однієї години в зручний для матері і дітей час;

— по телефону — двічі на тиждень протягом 30 хвилин в зручний для матері та дітей час.

З огляду на що, відповідаючи на питання «Чи можна встановити порядок спілкування бабусі з онуком/онучкою хоча б за допомогою соціальних мереж, телефону або відеозв’язку?» — звичайно можливо.

Наприклад, Косівський районний суд Івано-Франківської області своїм рішенням від 13.07.2022 у справі № 347/291/22 визначив спосіб участі у вихованні та спілкуванні бабусі з онуком встановивши право спілкування особисто з дитиною шляхом телефонного зв’язку щоденно з 18 год по 19 год.

У судовому порядку визначається порядок спілкування між бабусею та онуком за допомогою програми інтернет-телефонії, відеозв’язку Skype, через телефонний зв’язок, мережу Вайбер ті інші соціальні мережі у зручний для матері та дитини час.

Висновок

Таким чином, бабуся, відповідно до моральних засад нашого суспільства та у відповідності до чинного законодавства, має встановлені Сімейним кодексом України права і обов`язки щодо онука і, в разі порушення її прав має право звернутися за захистом до відповідних органів у визначеному вище порядку.

Додатково хочу зазначити, що питання застосування Конвенції в умовах збройної агресії рф проти України, до справ про встановлення графіка спілкування з дитиною, бабусею, яка залишилась в Україні, було розглянуто у фаховій онлайн-дискусії на тему: «Застосування Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення в умовах збройної агресії рф проти України», яка організована Національною асоціацією адвокатів України за ініціативи її Комітету з сімейного права та Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України. За результатами розгляду якого перспективи цього питання наразі доволі туманні, що обумовлюється російською агресією та військовими діями на території україни.

Тому, увагу варто зосереджувати на заходах, які б дозволяли зберегти звˈязок бабусі з онуком, який перебуває за межами України.