Присісти на доріжку: звідки пішов вислів, що означає традиція

До наших днів дійшло безліч стародавніх прикмет, в які вірить сучасна людина. Кожен знає, що перед подорожжю треба посидіти на доріжку. Але мало хто замислюється, звідки пішло це повір’я.

Звідки пішла традиція присісти на доріжку

Посидіти на доріжку – це стародавня язичницька традиція. Вона була поширена у всіх слов’янських народів і збереглася до сьогоднішнього дня. Є кілька версій походження цього звичаю:

1. Слов’яни вірили, що не можна з поспіхом покинути своє житло. В такому випадку домовик вирушає в дорогу за господарем, а будинок залишається без захисника, потойбічні сили можуть проникнути в приміщення. Присісти на доріжку – значить показати, що господар нікуди не збирається йти. Таким способом вдасться обдурити злого духа і не впустити його до себе.
2. Наступна версія теж пов’язана з домовиком. Вважалося, що покидаючи будинок, потрібно посидіти і перерахувати всі речі, які людина збирає з собою в дорогу. Таким чином, домовик зрозуміє, що у нього не вкрали, тому не дозволить їх забути в іншому місці. У той же час людина набирався енергією власного житла, що додавало сил на далеку дорогу.
3. Релігійні люди перед дорогою сідали і читали молитву. Такий звичай існував до революції і згодом зник. Сьогодні віруюча людина повертається до цієї традиції.
4. У давнину воїни перед дорогою в бій обов’язково сідав. Вважалося, що так людина набирається сил від рідного дому. Звідси пішло й інше повір’я. Якщо воїн не повертався з бою, в оселі все одно залишалася його енергетика.
5. Існував ще один древній ритуал, який, можливо, став витоком прикмети «посидіти на доріжку». Коли чоловік збирався на полювання, він сідав на стілець поряд з дверима. У цей час дружина збирала йому їжу в дорогу і особисті речі. У деяких народностей ця традиція живе досі.

З звичаєм сідати в найдавніші часи були пов’язані й інші прикмети. Існувало повір’я, що, присідаючи, можна побачити або почути якийсь знак від домовика. Наприклад, впала посуд або картина зі стіни – чекай біди в дорозі.

Людина, який залишає свій дах, обов’язково виголошував замовляння. В молитві просили про удачу в дорозі або збереження майна.

Значення прикмети

Звичай посидіти перед відходом з будинку відомий протягом кількох століть. Зараз він вже не несе в собі глибокого сакрального сенсу, але вважається гарною прикметою.

Вираз «присядемо на доріжку» перетворилося на звичку. Це добра традиція прощання з дахом або проводжання близьких.

Прямо перед виходом потрібно сісти, подумати про хороше. Можливо, згадати всі речі і документи зібрані. Таким чином, людина йде з дому з теплим почуттям, «забирає» з собою щасливі спогади.

Присісти на доріжку – означає попрощатися з будинком, набратися духу та впевненості перед далекою подорожжю.

Багато людей до сих пір вірять в домовика. Вони сідають на доріжку, щоб не розсердити його і створити видимість спокою. Залишати будинок в поспіху – погана прикмета. Домовик може нашалить і сховати важливу для поїздки річ чи наслати неприємності в дорозі.

Сучасне трактування

Сьогодні вже мало хто замислюється про значення прикмети «присісти на дорогу», але кожен її дотримується. Зазвичай такий вислів звучить від старшого покоління і передається молодим. Але все ж тепер це більше традиція, ніж марновірство. Так кажуть, щоб створити дружню атмосферу. Якщо проводжають гостей, то ця фраза вимовляється, щоб показати, що господарям шкода з ними прощатися.

Крім того, у звичаю є і практичне значення:

• 1 хвилина не викличе великий затримки, але створить правильний настрій на подорож;
• за цей час можна згадати про забуті документи та речі, перевірити, чи вимкнений газ, світло і вода;
• людина покидає своє житло зі спокійною душею і впевненістю, що залишає приміщення в порядку.

Присісти на доріжку – це споконвічно російська традиція. Вона відноситься до гарних прикмет. Зосередитися перед майбутньою подорожжю не буде зайвим. Цей звичай нагадує, що не варто метушитися, потрібно дати собі хоча б хвилину на спокій.

Звідки пішов вислів випити на ціпок

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

ціпок

ЦІПО́К, пка, ч.

1. Зменш.-пестл. до ціп 1 . [Малоштан:] Дванадцять років тому служив я в Чирви, махав ціпком на току, молотив жито (Мик., І, 1957, 91); Гречку викосив цапок, Склав з дітками у стіжок. І дістав цапок ціпок — Молотити став стіжок (Стельмах, V, 1963, 326).

2. Очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю. Пан Зануда ціпком лапав стежку, щоб не натрапить на тин (Н.-Лев., III, 1956, 354); Осінь стояла ясна, прохолодна: я купив сиву шапку, в інститутському саду вирізав дебелий грушевий ціпок і подався в мандри (Вас., Вибр., 1954, 38); Натовп колихнувся, дорогу дав Матюсі в коло. У шапці кудлатій, у руках ціпок сукуватий, у руку завтовшки (Головко, II, 1957, 35); Увіходить Вернидуб. Він засмаг, змарнів. Права нога погано згинається, ходить повільно, спираючись на ціпок (Коч., II, 1956, 74); // Оздоблена дерев’яна палиця. Майстерно вирізував [Каленюк] грушеві ложки або стругав, вирівнював і обпалював на вогні сучкуваті, грушеві ж таки палички, ціпки — для місцевих аматорів і франтів… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 68).

&́9671; Дава́ти (да́ти) ціпка́ — бити, набити. —Ви йдіть, а я не піду,— сказала Христя.— Чому? Боїшся, щоб Грицько ціпка не дав? — цвіркнула Ївга (Мирний, III, 1954, 40); Держа́тися (трима́тися і т. ін,), як сліпи́й ціпка́ див. сліпи́й.

Ціпок, пка, м.

1) Палка, трость, посохъ. Маркев. 123. Рудч. Ск. II. 10. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Шевч. 79. Ціпком все землю колупав. Котл. Ен. II. 74.

2) Хворостина, прутъ. Шух. І. 110.

3) = Ши́нка 2. МУЕ. ІІІ. 25. Шух. І. 256.

4) = Шофта. МУЕ. ІІІ. 25.

5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (См. Бильце 10). Вх. Зн. 42.

6) = Шабе́ль. Вх. Зн. 78. Ум. Ціпо́чок. Рудч. Ск. І. 109.