Тиск свердловинних насосів: яким буває і як регулюється в системі водопостачання будинку

Грамотний підхід до пристрою автономної системи водопостачання в приватному будинку – це не тільки комфортне прийняття душу і полив насаджень в саду, але і протипожежний захист будови, його опалення та багато іншого. Найчастіше автономне водопостачання забезпечується за допомогою свердловини і насосу достатньої потужності або насосної станції. При їх підборі важливий цілий ряд критеріїв. Один з них – тиск свердловинних насосів, яке вони можуть створювати в системі.

Напір насоса – це параметр, який в обов’язковому порядку розраховується і враховується при покупці приладу. Під ним розуміється енергія, яка передається рідини від рухомого елемента насоса (крильчатка, гвинт) і допомагає подолати їй опір труб, піднятися по ним.

Зверніть увагу! Величина виміру напору – метри водяного стовпа.

Необхідний напір приладу складається з висот і відстаней, які необхідно подолати рідини в системі, щоб її виливши в максимальній точці розбору був достатнім. При цьому на кожен метр горизонтально прокладених труб доводиться 10 м напору.

H – висота від дзеркала води до верхньої точки водорозбору

Тиск рідини в системі водопостачання – це сила, з якою вона тисне на стінки труб при русі. Вимірюється в барах. Іноді використовуються і атмосфери, але тут є невелика похибка – 1 бар = 1,0197 атмосфер. Прилад, що піднімає воду на висоту 10 м, створює на виході тиск в 1 бар. Це так зване тиск нагнітання насоса.

Таким чином, якщо у вашому будинку необхідно підняти воду на висоту 30 м, то насос повинен створювати тиск мінімум в 3 бар. Якщо насосне обладнання підібрано неправильно, в системі виникли неполадки, то показник може відхилитися від нормального. Що ж робити тоді?

Система водопостачання будинку зі свердловини

Перш ніж виявляти відхилення тиску в трубопроводі, необхідно дізнатися про оптимальні величинах.

Показники для комфортного водоспоживання ↑

Вважається, що для комфортного споживання води в приватному будинку досить 2,5-4 бар. Припустимо підвищення тиску до 6 бар. У характеристиках до кожного сантехнічного виробу вказують мінімальну і максимально допустиму величину цього показника. Дуже високий тиск може привести до швидкого зносу і виходу з ладу особливо чутливою сантехніки.

Якщо насос створює на виході тиск в 2 бари, то цього цілком достатньо для звичних процедур: прийняття душу, умовно, миття посуду, прання і т. Д. Але ось для джакузі або поливу великих ділянок, знадобиться 4 бари.

Точки водорозбору в системі водопостачання будинку

Врахуйте і той момент, що домочадці і гості можуть використовувати одночасно кілька точок водорозбору. З цієї причини в кожній з них рекомендується підтримувати значення в 1,5 бару.

Низький тиск в системі водопостачання ↑

Тиск може знизитися з багатьох причин. Деякі з них:

• Активне водоспоживання в жарку пору року.
• Малий дебіт свердловини. У цьому випадку не відбувається своєчасного поповнення в ній запасів води.
• Використання занадто потужного насоса.

Способів вирішення проблем кілька. Це може бути заміна наявного насоса (корекція його потужності), установка підсилювального насоса, установка насосної станції з гідроакумулятором. Перші два способи не вирішать проблему, якщо вона полягає в малому дебите свердловини. В цьому випадку рекомендується використовувати розширювальний мембранний бак.

Насос для підвищення тиску

Мембранний бак для підтримки тиску в системі ↑

Мембранний бак (гідроакумулятор) призначений для підтримки оптимального тиску в напірної системі водопостачання заміського будинку. Додайте до нього реле тиску – ось вам і насосна станція. Зверніть увагу, гідроакумулятор не створює, а саме підтримує тиск, створюваний насосом.

Що являє собою мембранний бак? Це ємність, внутрішній простір якої поділене на дві частини мембраною. Одна частина заповнена повітрям, а в іншу подається вода.

Заповнення бака водою

Коли вода заповнює призначену для неї половину, то має місце стискання повітря в другій камері. Це продовжується до тих пір, поки на певному значенні не спрацює реле тиску і не відключить насос. Контролювати стан системи можна за допомогою манометра.

Робота мембранного бака

Коли в точці водорозбору відкривається кран, повітря починає тиснути на мембрану бака, виштовхуючи з нього наявну воду.

Зверніть увагу, що в цей момент насос не працює! Він запускається автоматично в той момент, коли тиск в розширювальному баку падає до заданого значення.

Використання гідроакумулятора дозволяє накопичувати запас води до тих пір, поки її рівень в свердловині не відновиться до робочої позначки, коли насос безперешкодно зможе її викачувати. У зв’язку з цим мембранний бак має різні обсяги. Вибираючи виріб, орієнтуйтеся на свої потреби у воді, потужність встановленого насоса і дані в паспорті свердловини.

Розширювальні мембранні баки різного об’єму

Як знизити тиск в системі водопостачання ↑

Іноді тиск в системі може бути занадто сильним. Така ситуація виникає у випадках, коли при потужному насосі споживання води убоге, точок її забору мало. Вирішити проблему допоможуть редукційні клапани або, як їх називають в народі, редуктори. Шляхом зниження тиску в трубопроводі вони запобігають виникненню гідроударів і істотно подовжують термін експлуатації встановленої сантехніки.

Редуктори врізаються в систему відповідно напрямку руху води. Вони мають два патрубка – вхідний і вихідний. До першого вода надходить під великим тиском, а з другого – виштовхується з меншою силою. Такий ефект досягається за рахунок вирівнювання зусиль встановленої всередині редуктора надстроечной пружини і мембрани.

Редуктор тиску води

Таким чином, набуваючи насос або встановлюючи цілу насосну станцію, необхідно ретельно проводити розрахунки. Врахуйте обсяг споживання води, кількість точок водоспоживання, глибину свердловини, її дальність від будинку і т.д. Неправильні або несвоєчасні розрахунки приведуть вас до незапланованих і в більшості випадків необгрунтованим витратам.

Чи не можете впоратися самостійно? Запросіть фахівців. Вони виконають не тільки всі розрахунки, а й допоможуть підібрати гідротехнічне обладнання, встановлять його належним чином.

Монтаж свердловинного насоса: як підключити, схема

Без свердловинних насосів зараз не обійтися на більшості заміських ділянок. Адже саме свердловини в сучасному суспільстві дачників або жителів заміських будинків дають приблизно 85% рідини.

Насос Grundfos, готовий до установки в свердловину

Але мало просто пробурити свердловину , Потрібно ще й встановити в неї насос, який цю рідину зможе подавати безпосередньо в систему водопостачання. А це процес досить цікавий.

Підбір відповідного насоса для установки в свердловину

Процес пошуку і подальшого монтажу свердловинного насосного обладнання може залежати від багатьох нюансів: напірного показника води, місця розміщення встановленого обладнання, відсутність необхідного напору через що виник тертя, яке виникає в трубах подачі.

Також враховується рівень коливань тиску під час вмикання та вимикання встановленого обладнання, його якісних показників, ціни, виробника, а також зручності використання.

Для особистого користування та установки на своєму городі чи іншому місці під час підбору свердловинних насосів покупці орієнтуються на такі критерії:

• Ціна насоса – на сучасному ринку є багато пропозицій з найрізноманітнішою вартості.
• Потужність насоса – при цьому враховується розрахунковий тиск і необхідне споживання води.
• Показник потужності головного джерела електроенергії – виходячи з електропостачання і характеристик ділянки, слід пам’ятати, що сучасні насоси бувають як однофазними, так і 3-фазними.
• Вихідні розміри купується конструкції – насос цього різновиду слід правильно монтувати в зроблену свердловину зі спеціальним технологічним дозволом.

Тільки після завершення всіх цих розрахунків можна приступати до покупки, а потім і безпосередньо установці пристрою в свердловину.
до меню ↑

Особливості монтажу в залежності від виду насоса

Обладнана оголовком і підключена до насоса побутова свердловина

Отже, насоси, які створюються для звичайного побутового постачання водою, поділяють найчастіше на заглибні (Тобто внутрішні) і поверхневі. Безпосередньо до погружного типу насосів найчастіше відносять криничне, а також свердловинне обладнання. Цікаво, що їх під час функціонування повністю занурюють у воду.

Основна їхня функція – підйом необхідної води з великих глибин. Що стосується поверхневих насосів, то вони використовуються для здійснення забору води з порівняно невеликої глибини (максимальна глибина – вісім метрів). Їх встановлюють тільки окремо від головного джерела водопостачання.

Багато хто може намагатися зробити насос своїми руками , Але якщо потрібно пристрій відцентрового типу, то можуть виникнути труднощі. Свердловинні насоси (в даному випадку мова йде про горизонтальному їх розташуванні) найчастіше застосовуються для здійснення забору води з різних річок або будь-яких інших відкритих типів водойм.

Такий варіант прекрасно підходить людям, у яких немає можливості пробурити свердловину, а джерело води знаходиться далеко від будинку. В цьому випадку потрібно підбирати механізм з великими показниками потужностей.

Варто відзначити, що свердловинні насоси відрізняються рядом досить вагомих переваг і плюсів:

• Тривалий експлуатаційний термін;
• Дуже низький шумовий рівень;
• Повна відсутність деталей, що труться;
• Легкістю здійснення підключення (навіть якщо ви захотіли зробити це своїми руками);
• Значна глибина водозабору, що неприйнятно для багатьох інших типів і видів насосів.

Якщо ви вирішили здійснити самостійно монтаж свердловинного насоса, то варто пам’ятати, що цей процес потребуватиме певних знань в даній сфері.

Головне здійснювати установку відцентрового насосу акуратно і грамотно, тому що все майбутнє використання буде залежати виключно від правильного облаштування придбаного або виготовленого своїми руками обладнання.

Приклад підключення погружного насоса свердловини

Пам’ятайте, що помилка в процесі монтажу насоса, в тому числі відцентрового або глибинного типу, порушення технології, а також використання дешевих матеріалів може привести надалі до різних негативних наслідків. До них відносять:

• Неможливість підняття насосного агрегату під час демонтажу;
• Передчасна поломка;
• Обрив комунікацій насосного механізму.

Все це може привести до неможливості подальшого його підключення, тому тут може допомогти схема, яка в деталях може розповісти, як все робити правильно.

Якщо ж ваш свердловинний насос просто застрягне, то його подальше використання буде під серйозною загрозою, після чого всі організаційні роботи по здійсненню облаштування і безпосередньо буріння свердловини доведеться починати спочатку.
до меню ↑

Нюанси і етапи монтажу свердловинного насоса

Отже, після ретельного і копіткого підбору і покупки потрібних пристроїв, подальша далі установка свердловинного насоса відноситься до другої, дуже відповідальною стадії комплектації колодязя.

Варто пам’ятати, що насосний агрегат потрібно ставити в створену вами свердловину нижче показника водної позначки. Але тут важливо відміряти один метр до дна, щоб під час роботи вашого обладнання не відбувалося захоплення грунту і піску, які осіли на дні. Вони після закінчення певного часу можуть у великих обсягах накопичуватися в свердловині, а точніше на її дні.

З цієї причини глибина занурення надзвичайно важлива, навіть в разі застосування насоса відцентрового або погружного типу. Втім, в більшості випадків глибина занурення автоматично регулюється спеціальними автоматичними поплавками. У разі критичного падіння рівня води з джерелі, поплавок відразу ж відключить пристрій.

Поверхневий насос біля побутової свердловини

Для подальшого підключення разом з насосом в свердловину також акуратно опускається спеціальна пластикова трубка або шланг. Саме по ній вода в подальшому піднімається вгору. Далі схема проста – закріплюється електрокабель для електричного двигуна і, звичайно ж, страхувальний канат, який розміщується на оголовке створеної свердловини.

Трубу для подачі води і захищений кабель потрібно підключити або підвести в будинок. Для подальшої герметизації самого гирла створеної конструкції використовують оголовок.

Важливо знати, що під час монтажу водяного обладнання варто заздалегідь забезпечити організацію так званого зворотного клапана. Саме він буде виконувати функцію захисту системи від небезпечних гідроударів. Якщо потрібно забезпечити автономність всієї системи, кабелі для електроживлення можна підключити до гідроакумулятори, який буде виробляти необхідну енергію.

Водопровід від кесона до будинку потрібно заздалегідь прокласти в землі. Найголовніше тут, щоб він був нижче рівня промерзання, тобто на глибині не менше ніж 1,5 метра.

Перед тим, як встановлювати глибинного або погружного типу насосне обладнання, слід провести копітку очищення нової свердловини, здійснити відкачування всієї води, провести хорошу підготовку. Якщо ви переконаєтеся, що свердловина повністю очищена від різних зайвих частинок, в тому числі піску, можна починати підключення.

Подальша схема не потребує спеціальних знань – насос опускають в свердловину, встановлюється спеціальний пускозахисна механізм, а далі починається твір необхідних регулювальних процесів.

Коли в обладнанні відцентрового типу немає спеціально призначеного зворотного клапана, то з метою уникнення можливих водного напору, слід провести його установку відразу ж після установки насосного свердловинного агрегату.

Після вирішення всіх організаційних та інших питань стоїть в напірному баку провести регулювання рівня тиску – середня величина в цьому випадку 0,9 одиниць від тиску, яке виникає під час включення, але конкретні показники залежатимуть тільки від вас.

Якщо все було зроблено правильно і показники вийшли в результаті правильними, можна здійснювати підключення насосного обладнання. Процес підключення аналогічний навіть якщо ви зробили насос своїми руками.

Безпосередньо монтаж насосу в свердловину

Ще варто відзначити одну важливу перевагу свердловинного типу насосів – при тривалому використанні ця система, користуючись перекачування води одночасно здійснює охолодження двигуна. Цей процес забезпечує захист насоса від можливого перегрівання.

Вимикач поплавкового типу гарантує відключення обладнання в автоматичному режимі, якщо буде зафіксовано різке падіння водного рівня. Головний недолік свердловинних насосів – це складна технологія здійснення ремонтних робіт, тому варто сильно подумати, перш ніж робити це пристрій своїми руками, тим більше відцентрового типу.

Щоб якісно підключити обраний насос, під час монтажних робіт потрібно визначити точку роботи в різноманітних режимах. Крім того, варто за допомогою швидкості заповнення обсягу провести вимір розрахункового споживання напору води. Виходячи зі свідчень манометра, безпосередньо вимірюється створюване їм тиск.

Якщо встановлені за допомогою зазначених вимірювань показники перевищуються, в порівнянні з даними, які надав виробник, слід здійснити прикриття засувки насоса, що знаходиться на виході зі свердловини. Таким чином, створюється необхідний опір – його повинно бути достатньо для того, щоб була встановлена ​​робоча точка.

Під час установки насоса варто обов’язково придбати перетворювач із захистом, який під час монтажу налаштовується на розрахункове значення струму.

поверхневі моделі встановлюють біля свердловини. Рекомендується використовувати для їх розміщення невелику комірчину, що захистить пристрій від потрапляння на нього дощу або атмосферних впливів. До самої свердловині підводять тільки шланг із зворотним клапаном.
до меню ↑