ТРАГІЧНИЙ І ГЕРОЇЧНИЙ ПАФОСИ КОЗАЦЬКИХ І ЧУМАЦЬКИХ ПІСЕНЬ. «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ», «ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ», «ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА»

✵ виховна: виховувати повагу до народної пісні, інтерес до історичного минулого України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Жанри соціально-побутових пісень

1. Людина, яка позбавлена волі та має пана. (Кріпак) 2. У кріпацьких піснях показано, як принижували… (гідність) людей-кріпаків. 3. Також показане підневільне життя. (селян). 4. Кріпаком був і відомий поет Тарас. (Шевченко). 5. Єдиною розрадою і розвагою кріпаків була. (пісня).

V. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Колективна робота з висловлюваннями про пісню

1. Українська пісня має так багато мистецьких вартостей, що їх неможливо перерахувати. Це мистецтво глибоко народне тому, що з нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа українського народу (З. Неєдли). 2. Українська народна поезія найбагатша й найкрасивіша в Європі. Вона відзначається великими мистецькими вартостями й поетичним натхненням, влучністю вислову та має в собі щось зворушливе, величаве, щось чутливо-чуле, сумовите й живописне (А. Люкшич). 3. До найзначніших явищ у слов’янських літературах належить українська поезія, яка виділяється високими мистецькими вартостями й історизмом (Ф. Вимазал). 4. Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього (Ю. Словацький). 5. Українські простори — столиця ліричної поезії. Звідси пісні невідомих авторів поширювалися по всій Слов’янщині (А Міцкевич). 6. Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу (О. Довженко). 7. Пісня — це коли душа сповідається (Гр. Тютюнник).

1. Козацькі пісні пов’язані з історією народу. (Так) 2. Чумаки їздили за сіллю на південь України (Так). 3. Бурлаками називали кріпаків, яких віддавали в солдати. (Ні) 4. «Ой на горі та женці жнуть» належить до календарно- обрядових пісень. (Ні) 5. У піснях кріпацького циклу можна простежити бунтівні настрої. (Так) 6. Великий цикл заробітчанських пісень присвячений еміграції селян до Америки та Канади. (Так) 7. У козацьких піснях переважно йдеться про почуття героя, а не про історичні події. (Так)

Виразне читання пісні «Стоїть явір над водою»

Бесіда за змістом прочитаного

♦ До якого жанру соціально-побутових пісень належить «Стоїть явір над водою» ? Свою думку доведіть.

♦ Як саме у творі передано несподіваність вербування козака в солдати?

♦ Які рядки дозволяють стверджувати, що козак не бажає солдатської служби?

♦ Які почуття сколихнула у вас пісня?

Клас об’єднується у дві команди, учасники кожної мають якомога швидше виписати з тексту пісні «Стоїть явір над водою» пестливі слова.

Виразне читання пісні «гомін, гомін по діброві»

Бесіда за змістом прочитаного

♦ Як ви гадаєте, до якого різновиду соціально-побутових пісень належить пісня «Гомін, гомін по діброві» ? Свою думку аргументуйте.

♦ На початку пісні використано мотив вигнання молодого козака матір’ю з дому, однак відомо, що жодна українка своєму синові не бажала подібних випробувань.

♦ Для чого, на вашу думку, використано в пісні подібний прийом?

♦ Які рядки свідчать про величезну турботу неньки про сина та про її любов до нього?

Клас об’єднується у дві команди. За кілька хвилин учасники команд повинні виписати з пісні «Гомін, гомін по діброві» метафори та персоніфікації. Перемагає та команда, учасники якої якісніше впораються із завданням.

виразне читання пісні «ой у степу криниченька»

Бесіда за змістом прочитаного

♦ До якого жанру належить пісня «Ой у степу криниченька» ? Свої міркування доведіть. Про яку трагедію йдеться в пісні?

♦ Чому пісня, на перший погляд, здається жартівливою?

♦ Як ви гадаєте, чому серед чумацьких пісень переважають сумні?

► Вивчити одну з пісень напам’ять; заповнити таблицю за такою схемою: назва пісні, художні засоби.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Який пафос переважає у козацьких піснях

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Чому пісня — вид української культури?
• Які соціально-побутові пісні вам відомі?
• Чим відрізняються соціально-побутові пісні від календарно-обрядових?
• Чому народ складав пісні про козаків, їх ватажків?
• Яким ви уявляєте сучасного козака? Як він зображений у художніх творах?
• Які твори про життя і боротьбу українського козацтва вам відомі? Чим вони вражають читача?

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
З усіх видів української культури пісня завоювала найбільшу популярність у народів світу і є найвагомішим внеском нашої нації у міжнародну духовну скарбницю, що одностайно ствердила зарубіжна громадськість…
Григорій Нудьга

Куди козака доля не закине,— все буде козак.
Народна мудрість

1. Загальна характеристика козацьких пісень, їх особливості. Матеріал для вчителя
Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. «Моя прекрасная, могучая, вольнолюбивая Украина туго начиняла своим вольным и вражьим трупом неисчеслимые огромные курганы,— з романтичною піднесеністю і захопленям писав Шевченко,— она своей славы на поталу не давала, ворога-деспота под ноги топтала и — свободная, нерастленная — умирала. Не напрасно грустны и унылы ваши песни, задумчивые земляки мои. Их сложила свобода, а пела тяжкая одинокая неволя».
У козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне, тому й покидала різні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».
У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя,— це, переважно, тужливий настрій самотнього, безталанного козака, безрідного сироти, якому — степ широкий — рідний брат, а шабля й люлька — вся родина.
Єдиний вірний товариш, що оплакує зраненого помираючого козака,— його бойовий кінь:

…що в головах ворон кряче,
а в ніженьках коник плаче…

Кінь сповіщає рідню про героїчну загибель козака:

…не плач, мати, не журися,
та взяв собі панночку,
в чистім полі земляночку…
Козацькі пісні відзначаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю, яка досягається, зокрема, і тонко підібраними асонансами й алітераціями.
Улюблена метафора козацьких пісень — це зображення смерті як одруження або як непробудного сну: «заснув в степу він, сердега, довіку»; битви — як засіву чи кривавого бенкету. Окремі образи, символи, метафори й мовні кліше з поетичного арсеналу козацьких пісень зустрічаємо в інших циклах та жанрах, бо вони, виявляючи народний ідеал, якнайкраще відповідають його естетичним смакам та уподобанням».

2. Аналізування програмових козацьких пісень

2.1. «Ой на горі та женці жнуть».

2.1.1. Виразне читання пісні.

2.1.2. Тема: зображення військового походу козаків.

2.1.3. Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

2.1.4. Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

2.1.5. Жанр: козацька пісня.

2.1.6. Опрацювання змісту твору у формі бесіди за питаннями:
• Яким ви уявляєте козака, читаючи цей твір?
• Що вам відомо про мужність, героїзм, винахідливість цих людей?
• Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» — це козацька пісня.
• Куди, на ваш погляд, йшли козаки? Що про це свідчить?
• Чим пояснити те, що Сагайдачний перебував позаду війська?
• Чому для Сагайдачного у поході найважливіше мати тютюн і люльку, ніж жінку?
• Для чого у пісні більше уваги приділяється козакам, а не женцям?
• Ким були Сагайдачний і Дорошенко для козацтва? Що ви можете про них розповісти?

2.1.7. Художні особливості твору.
Повтори:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»

Риторичні оклики:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
Епітети: «зелена гора»;

Звертання:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».

2.1.8. Додатковий матеріал. (Історична довідка).

1) Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий П. Конашевич-Сагайдачний.
Петро, син Конона, а тому званий Конашевич, був родом з Самбірського повіту в Галичині. Його батько був заможним шляхтичем і хотів виховати Петра розумним чоловіком. Тому віддав його до найкращої тоді школи на Україні, до Академії в Острозі.
Сагайдачний вчився там 8 літ і, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у сагайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався якось в 1614 році з кількома товаришами з Академії на Січ. Там незабаром виявилося, що Сагайдачний не тільки дуже розумний і освічений чоловік, але також дуже відважний вояк у битві. Тому козаки вибрали його в 1616 році кошовим Січі і гетьманом.
Сагайдачний бачив, як козаки зубожіли і як терплять через те, що король не дотримав своїх присяг. Він задумав зробити так, щоб Польща знову потребувала помочі козаків, бо тим чином думав зібрати велике козацьке військо і таки отримати від Польщі великі полегшення не тільки для козаків, але й для всього українського народу.
Щоб збагатити трохи козацьку касу та й зробити козацьке ім’я славним на всю Європу, гетьман почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. На нових чайках-човнах він кілька разів перепливав Чорне море аж до Царгорода, несподіваним нападом нищив турецьку столицю і увільняв багато козаків з турецької неволі. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато і то на різні міста Туреччини і Криму: на Царгород, Кафу, Синоп, Трапезунд та інші.
Козаки також урятували Польщу під Хотином від турецької навали. Багато це коштувало козацької крові, а Сагайдачний скоро потім помер через ту битву. Він був тяжко ранений під Хотином і поїхав до Києва лікуватися, але даремно, бо весною 1622 року вмер. Київські «братчики» і школярі влаштували гетьманові величавий похорон і поховали його в церкві Богоявленського Братства в Києві.
Так помер славний і розумний кошовий і гетьман України Сагайдачний, що про нього і донині співається в багатьох піснях. Він щиро хотів допомогти своєму народові і за те віддав своє життя.

2) Михайло Дорошенко.
У 1626 році посилає послів до Варшави наступний гетьман — М. Дорошенко, щоб сейм затвердив ті привілеї і права, які обіцяв Сагайдачному.
Та сейм наче забув про ті недавні обіцянки і зовсім відвернувся від козаків. Тоді козаки вже на власну руку починають знову походи на турків і татар. М. Дорошенко водив козаків до Царгорода — та в однім поході на Крим йому не пощастило й він загинув у битві з татарами в 1628 році.
3) Козак — вільна людина із селян чи міської бідноти або утікач від утиску феодалів, житель Запоріжжя, Дону.

2.2. «Стоїть явір над водою».

2.2.1. Виразне читання поезії.

2.2.2. Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від’їзду його до Московщини.

2.2.3. Ідея: співчутливе ставлення до молодого козака, який загинув на Московщині.

2.2.4. Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

2.2.5. Жанр: козацька пісня з трагічною кінцівкою.

2.2.6. Композиція.
Поезія складається із семи строф по чотири рядки.
Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.

2.2.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:
• Що вам відомо про явір як дерево?
• Чому явір порівнюється з молодим козаком?
• Над чим журиться козак? Які часи зображені в творі?
• За допомогою яких слів описано козака?
• З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що козак поїхав у Московщину?
• Чи можна козака вважати зрадником?
• Що символізує калина? Для чого козак просить посадити цю рослину у себе на могилі?
• Для чого народ склав цю пісню?
• До якого виду пісень належить даний твір? Чому?

2.2.8. Художні особливості поезії.
• Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»;
• Звертання:
«Не хилися, явороньку…»,
«Не журися, козаченьку…»
• Риторичні оклики:
«Не хилися, явороньку,
Ще ти зелененький!»
«Не журися, козаченьку,
Ще ти молоденький!»
«Не рад козак журитися —
Так серденько ниє!»
«Будуть мені приносити
Од родоньку вісті!»
• Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

2.3. «Гомін, гомін по діброві».

2.3.1. Виразне читання твору.

2.3.2. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

2.3.3. Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

2.3.4. Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

2.3.5. Композиція.
Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.

2.3.6. Жанр: козацька пісня з героїчним пафосом.

2.3.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:
• Чому, на вашу думку, зчинився гомін по діброві?
• Чим пояснити поведінку матері: спочатку вона виганяє сина з дому у військовий похід, а потім його «призиває»?
• Які стосунки склались у козака з ворогом? Про що це свідчить?
• Через що син відмовляється повернутися додому?
• Розкажіть, що вам відомо про мужність і відвагу козаків?
Мікрофон: Як, на ваш погляд, міг закінчитися похід козака? Висловіть свої припущення.

2.3.8. Художні особливості пісні.
• Риторичні оклики:
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
• Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
• Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
• Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
• Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри».
• Епітет: «буйні вітри».
• Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»; головоньку».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Ой на горі та женці жнуть»

1. Козацьке військо йшло:
а) через лан;
б) біля лісу;
в) попід горою.

2. Попереду козацьке військо вів:
а) П. Сагайдачний;
б) Б. Хмельницький;
в) М. Дорошенко.

3. У кого серед козацтва був кінь вороний?
а) І. Богуна;
б) пана хорунжого;
в) полковника.

4. За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:
а) проміняв жінку на тютюн та люльку;
б) загубив шаблю в бою;
в) не співав разом з усіма.

5. Сагайдачного у творі названо:
а) розгубленим;
б) байдужим;
в) необачним.

«Стоїть явір над водою»

1. Над водою нахилився:
а) юнак;
б) дуб;
в) явір.

2. Продовжіть рядок твору: «Не рад козак журитися — так серденько…»:
а) мліє;
б) тліє;
в) ниє.

3. Козак молоденький поїхав у:
а) Туреччину;
б) Московщину;
в) Німеччину.

«Гомін, гомін по діброві»

1. Мати сина з дому на початку твору:
а) проводжала;
б) проганяла;
в) виштовхувала.

2. Чим наділяє козака турчин:
а) смарагдами;
б) кіньми;
в) сріблом, золотом.

3. Яка із сестер випитує у брата: «Коли з війська прийдеш?»
а) старша;
б) підстарша;
в) менша.

4. Що відповів син на таку промову матері: «Нехай тебе орда візьме»? «Мене… орда…»:
а) в чистім полі об’їжджає;
б) сріблом, золотом наділяє;
в) до себе жити підмовляє.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Висловіть власне ставлення стосовно того, чи легко керувати козацьким військом? Яким повинен бути козацький ватажок? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Як, на ваш погляд, поезія «Стоїть явір над водою» пов’язана з іншими творами художньої літератури про козаків? Власні думки, спостереження узагальніть.
3. Як веде своє військо Дорошенко («Гомін, гомін по діброві»)?
а) Хорошенько;
б) впорядковано;
в) легко.

Картка № 2
1. Прокоментуйте рядок з твору «Стоїть явір над водою»:
Не рад козак журитися»
Так серденько ниє!
Свої міркування вмотивуйте.
2. Доведіть, що пісня «Гомін, гомін по діброві» належить до усної народної творчості. Свої думки обґрунтуйте.
3. Україну в пісні «Стоїть явір над водою» названо:
а) любою;
б) єдиною;
в) милою.

Картка № 3
1. Яким, на ваш погляд, повинен бути козак? Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з уже відомих творів.
2. Обґрунтуйте, чи можна вважати козацькі пісні історичними. Власні міркування підтвердіть конкретними прикладами, фактами.
3. Пісня «Гомін, гомін по діброві» побудована на:
а) діалозі матері з сином;
б) монолозі матері;
в) зіставленні минулого і майбутнього.

VІІ. Домашнє завдання
Знати ідейно-художній зміст коломийок «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки», вміти їх проаналізувати.

ТРАГІЧНИЙ І ГЕРОЇЧНИЙ ПАФОС КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ «ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ», «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ», «ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ», українська література

Повернутися на сторінку Українська література

Суспільно-побутові пісні

«Пісні для України — усе: і поезія, й історія, і батьківська могила.

Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями.

Виклад пісень. як жіночих, так і козацьких майже завжди драматичний — ознака розвитку народного духу й діяльного, неспокійного життя, яким довго жив народ». Ці слова належать видатному письменникові М. Гоголю.

Справді, Україна здавна славиться своєю народнопісенною творчістю. Уявіть собі, пісенний фонд нашого народу становить понад 300 тисяч творів! Це — духовна скарбниця України. У 6 класі ви ознайомилися з календарно-обрядовими та колисковими піснями.

Теорія літератури

Сьогодні ж поведемо розмову про суспільно-побутові пісні. Що ж це за пісні? Це — козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські пісні. Усі різновиди суспільно-побутових пісень об’єднує те, що в них відображені настрої народу, викликані різними явищами суспільного життя.

У суспільно-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою та добробуту своїх родин покидати домівки й іти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві.

Кріпацькі пісні відображають тяжке підневільне життя селян, протест проти приниження людської гідності й безправ’я. У рекрутських і солдатських піснях звучить туга за рідним краєм, домівкою і родиною. У них висловлено протест проти панів, які насильно віддавали в рекрути 1 українських хлопців-кріпаків. Бурлацькі пісні також сповнені туги за батьківщиною і сім’єю; у них передано важку працю бурлака 2 і зневажливе ставлення хазяїна до нього:

Та ще бурлака не послався,

— Вставай, бурлако, за волами

1 Рекрут (іст.) — солдат-новобранець.

2 Бурлака (заст.) — це селянин, який, тікаючи від закріпачення, наймався на тимчасові заробітки. Бурлаки зазнавали поневірянь, терпіли голод і тяжку працю, проте були вільними.

До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські й заробітчанські. У них також ідеться про долю наймита, якого хазяї зневажають, примушують після тяжкої роботи в полі ще й носити воду, пасти худобу, а іноді й віддають його в солдати замість свого сина.

Козацькі пісні

Пісні цього циклу найтісніше пов’язані з історією нашої країни. У них оспівано героїзм захисників рідної землі, їхню готовність пожертвувати родинним затишком і навіть життям заради її незалежності. Саме в козацьких піснях досягають емоційної вершини мотиви прощання з родиною та героїчної загибелі козака. Надзвичайно романтично відтворено проводи Війська Запорозького в пісні «Ой на горі да женці жнуть». Перед очима постає уявна картина, навіяна піснею: хвилюються дозрілі хліба, женці жнуть пшеницю, а коли розгинають натомлені спини, помічають неподалік Військо Запорозьке; ось упізнаваний усіма ще молодий Дорошенко, а ось і бувалий Сагайдачний із його постійними супутниками — тютюном і люлькою.

У козацьких піснях передусім відображено емоції героя, а не самі вчинки. Тужливий настрій самотнього, безталанного козака, його загибель тонко передано в пісні «Стоїть явір над водою».

ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

Ой на горі да женці жнуть,

А. Шелоумов. Богдан Хмельницький із козацьким військом. 1960 р.

«Мені з жінкою не возиться;

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ

Стоїть явір над водою, в воду похилився;

На козака пригодонька — козак зажурився.

Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;

Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!

Не рад явір хилитися, вода корінь миє!

Не рад козак журитися, так серденько ниє!

Ой приїхав з України козак молоденький, —

Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.

Ой поїхав на чужину та там і загинув,

Свою рідну Україну навіки покинув.

Звелів собі насипати високу могилу,

Звелів собі посадити червону калину:

— Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,

Будуть мені приносити з України вісті!

Розпач і біль матері емоційно передано в козацькій пісні «Гомін, гомін по діброві». Ця пісня побудована на діалозі матері, яка не хоче відпускати сина на вірну смерть, і сина, котрий намагається заспокоїти неньку. Спочатку слова матері видаються прокльонами, але це лише на перший погляд, насправді ж вона емоційними й зболеними словами застерігає сина, аби той передумав і не йшов у козацький похід, бо боїться його втратити. Зворушливою є остання частина пісні, де мати виявляє всю свою лагідність до сина. Ця родинна сцена — ніжна, сповнена материнської надії та ласки: «Вернись, синку, додомоньку, / Змию, зчешу головоньку / Та постелю постеленьку».

ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ

В чистім полі травиченька —

Запам’ятайте!

Прочитавши козацькі пісні, ви, мабуть, зауважили, що вони сповнені натхнення і запальності. Особливо це помітно в пісні «Ой на горі да женці жнуть». У ній звучать ноти оптимізму, завзяття, душевного піднесення, а це ознаки пафосу.

Пафос (з грецьк. почуття, пристрасть) — це натхнення, почуття ентузіазму, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю чи подією. У пафосі емоційне напруження і думка є одним цілим:

Звелів собі насипати високу могилу,

Звелів собі посадити червону калину:

— Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,

Будуть мені приносити з України вісті!

Пафосна мова у творі — це мова, сповнена пристрасті, запальності, піднесення, особливого натхнення.

1. Установіть відповідність.

Назва пісні

1 «Ой на горі да женці жнуть»

2 «Стоїть явір над водою»

3 «Гомін, гомін по діброві»

А пташки, калина, сіделечко

Б кінь, огонь, тютюн і люлька

В барвінок, кохана, козак, кінь

Г мати, туман, поле, дрібні дощі

2. Установіть відповідність.

Назва пісні

Провідний мотив

1 «Ой на горі да женці жнуть»

2 «Стоїть явір над водою»

3 «Гомін, гомін по діброві»

А розпач і біль за сина, якого матір проводжає у військовий похід

Б оплакування дівчиною коханого хлопця, який загинув у бою на чужині

В захоплення відважністю і почуттям гумору козаків, які йдуть боронити рідний край

Г тужливий настрій молодого козака та його загибель на чужині

3. Установіть відповідність.

Назва пісні

1 «Ой на горі да женці жнуть»

2 «Стоїть явір над водою»

3 «Гомін, гомін по діброві»

А Мене, мати, звірі знають,

Б Бились наші козаченьки до ночі глухої,

Полягло наших чимало, а татар — утроє.

В Посередині пан хорунжий,

Г Звелів собі насипати високу могилу,

Звелів собі посадити червону калину.

4. На які цикли поділяють суспільно-побутові пісні? Що в них є спільного?

5. Що вам відомо про Сагайдачного й Дорошенка? Яке до них ставлення народу в пісні «Ой на горі да женці жнуть»?

6. З’ясуйте лексичне значення слова гомін за тлумачним словником. У якому з двох значень його вжито в назві й тексті пісні «Гомін, гомін по діброві»? Поясніть свій вибір.

7. Випишіть у зошит пестливі слова з прочитаних козацьких пісень. Кого вони характеризують? Чому, на вашу думку, народ використовує слова зі зменшувально-пестливими суфіксами на адресу дорослих (адже ними в побуті здебільшого наділяють малих дітей)?

8. Знайдіть у пісні «Стоїть явір над водою» фрагмент, де зображено душевні переживання козака на тлі сумної природи, і зачитайте його.

9. Які образи в пісні «Стоїть явір над водою» є типовими для усної народної творчості? Як ви розумієте заповіт козака?

10. Уважно роздивіться репродукцію картини А. Шелоумова «Богдан Хмельницький із козацьким військом» (c. 7) і визначте, якому циклу суспільно-побутових пісень найбільше відповідає зображене на ній. Обґрунтуйте свій вибір.

11. Якби вам довелося покласти на музику слова пісень «Ой на горі да женці жнуть» і «Стоїть явір над водою», то якими б вони були за ритмом і настроєм? Які музичні інструменти довелося б вам використати? Чи суттєво відрізнявся б музичний супровід до цих пісень? Якщо так, то чому?

12. Підготувавшись до виразного читання за ролями пісні «Гомін, гомін по діброві», візьміть участь у конкурсі на найкращого читця.

• 1. Підготуйте коротке усне повідомлення про добу козаччини в історії України.
• 2. Вивчіть напам’ять одну з козацьких пісень.

Запам’ятайте!

Відтворення одних явищ на тлі інших, їхнє зіставлення переважно за ознакою дії називається художнім паралелізмом. Цей художній засіб є типовим для творів усної народної творчості:

Чумацькі пісні

Розквіт чумацтва в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст., хоча воно відоме вже з XV ст. Чумаки торгували здебільшого сіллю та рибою, які привозили волами з берегів Азовського й Чорного морів і з Дону. У піснях цього циклу відтворено їхнє життя в дорозі, напади грабіжників і розлуку з родиною. У чумацьких піснях часто розповідається і про причини, які змушували селян поневірятися:

Не завжди надії чумака справджувалися: він повертався з далекого краю лише з батіжком у руках («Над річкою бережком»), а то й не повертався взагалі («Ой у степу криниченька»).

ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА

Гей, там чумак сиві воли пасе

Бо в Крим доріженьку чують. (2)

Ой Бог знає, та Бог і відає,

В чистім степу при долині, (2)

Розпустили сірі воли пасти

При зеленій муравині 1 .

У зеленому байраці 2 .

Ой прилетіла сива зозуленька,

— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,

1 Муравина, мурава , моріг — густа молода трава.

2 Байрак — ліс у долині; яр, порослий чагарником і лісом.

І. Айвазовський. Чумаки на відпочинку. 1885 р.

І. Айвазовський передусім відомий як видатний живописець-мариніст — художник, який малює морські краєвиди. Написав майже шість тисяч картин. Своєрідність творчості І. Айвазовського — у романтичному зображенні величі й краси морської стихії, відваги людей, що борються з морем. Саме йому художник присвятив свої найкращі твори.

М. Самокиш. Запорожці біля корчми. 1920-і роки

Прочитайте й прокоментуйте подані нижче висловлювання відомих людей про українські народні пісні.

«Щасливі ви, що родилися серед народу з багатою душею, — народу, який уміє так відчувати свої радощі, так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої чуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нічого жахатися за своє майбутнє. Його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під їхню музику я душею спочиваю. Скільки в них краси й грації, скільки дужого, молодого почуття й сили!» (Л. Толстой).

«Українська пісня викликала завжди не тільки здивування, захоплення, а й буквально якесь релігійне схиляння найвибагливіших і найсуворіших критиків усього світу» (О. Кошиць).

«Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення всіх не вистачило б людського життя» (М. Стельмах).

1. Слова Під їхню музику я душею спочиваю належать

• А Льву Толстому
• Б Олександрові Кошицю
• В Іванові Айвазовському
• Г Михайлові Стельмаху

2. До чумацьких належить пісня

• А «Ой на горі да женці жнуть»
• Б «Ой у степу криниченька»
• В «Стоїть явір над водою»
• Г «Гомін, гомін по діброві»

3. Прочитайте уривок з пісні «Ой у степу криниченька».

Ой прилетіла сива зозуленька,

— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,

Епітет використано в рядку

4. Чим чумацькі пісні близькі до козацьких?

5. Що таке пафос твору? Чи пафосними є чумацькі пісні? Обґрунтуйте відповідь.

6. Про що розповідають чумацькі пісні? Як перегукуються ці пісні з репродукцією картини І. Айвазовського «Чумаки на відпочинку» (с. 11)?

7. З якого куплету настрій у пісні «Ой у степу криниченька» різко змінюється? Чому?

8. Знайдіть і назвіть образи пісні «Ой у степу криниченька».

9. Що символізує зозуля в народній творчості? Чи має образ зозулі таке саме символічне значення в пісні «Ой у степу криниченька»? Обґрунтуйте свою думку.

10. Яка із соціально-побутових пісень вам найбільше сподобалася? Чим саме?

11. Навчіться виразно за ролями читати пісню «Ой у степу криниченька».

12. Поміркуйте над таким запитанням: «Чому всі народи світу, зокрема й український, бережуть свої пісні, передаючи їх з покоління в покоління?» Висловте свої думки письмово (4-5 речень).

Визначте й випишіть у зошит художні засоби з прочитаних суспільно-побутових пісень (по 2-3 приклади):

• епітети; • пестливі слова; • персоніфікації; • повтори; • порівняння.