Вестготи три доби грабували Рим, але не залишилися в ньому, а пішли в римські провінції. Тим часом інші варварські племена — вандали, свеви й алани захопили інші провінції колись могутньої імперії.
У 410 році вестготи захопили Рим, а 4 вересня 476 року останній імператор Західної Римської імперії Ромул Август відрікся престолу. Таким чином завершилося багатовікове панування Риму.
Але в умовах ослаблення імперії стримування просування у її межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою. Варварами називали різні за походженням народи, зокрема кочовиків — гунів, слов'янські племена, а також германців, до яких належали готи, франки, вандали, бургунди та інші.
4 вересня 476 року війська германців захопили Равенну і змусили імператора Ромула Августа зректись престолу. Їх вождь Одоакр висловив покору східно-римському імператору Зенону й став одноосібним правителем Італії. Західна Римська імперія припинила своє існування.
Ім'ям «варварів» греки називали всіх, хто не належав до їх народності, надаючи йому відтінку зневаги. Римляни в тому ж сенсі вживали це словосполучення, називаючи всіх неримлян і негреків «barbari»; але наприкінці імперії через часті сутички з германцями цей термін переважно використовувався відносно останніх.
Кінцем імперської доби стародавнього Риму прийнято вважати 4 вересня 476 року, коли Західну Римську імперію завойовують германці.
Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для …