Які рослини краще ростуть у тіні: потрібно знати садівникам

Звісно, вам вже доводилося чути про те, що всім рослинам потрібне сонячне світло для росту, адже без нього зупиниться фотосинтез, а рослини почнуть гинути. Саме через це потрібно висаджувати овочі, ягоди та зелень на добре освітленій ділянці. Втім, деякі культури можуть непогано рости у тіні.

Які рослини саджати залежно від тіні

Під тінню чимало людей розуміють різні поняття, адже тінь буває зовсім неоднаковою. Вона може бути розсіяною, густою, а може тривати фактично увесь світловий день. Окрім того, в різних регіонах країни тінь може відрізнятися за впливом на рослини.

Наприклад, в тіні на Півдні можна саджати фактично все, а ось на Півночі доведеться обійтися тільки зеленню та салатами.

Розсіяна тінь. Таку тінь може утворювати, наприклад, листя вишні, сливи чи яблуні. І у такій тіні ви можете висаджувати фактично будь-яку рослину.

Густа тінь. Її утворює крона соснових дерев чи стіни великого будинку, паркан тощо. Якщо така тінь триває більшу частину світлового дня, там можна садити фактично все, окрім найбільш світлолюбних рослин – наприклад, гарбузи та кавуни. У такому середовищі їхнє зростання та дозрівання може сповільнитися, але на урожайність це не вплине.

У тіні можна висаджувати багато рослин / Фото Pexels

Окрім того, із зелені у такій тіні ви можете садити щавель, салат, ревінь, прянощі та хрін. А з овочів – часник, цибулю, огірки, квасолю та спаржу. Також ви можете сміливо садити редиску та буряк і білокачанну капусту.

Непогано витримує тінь також малина, чорна та червона смородина.

Густа тінь, що тримає майже весь день. Шкода від такої тіні полягає ще й у тому, що земля на ній практично не висихає. Тож тут потрібно саджати не тільки тіньолюбні, але й вологостійкі рослини.

Добре себе будуть почувати у такій тіні безліч багаторічних рослин – барвінок, конвалії, незабудка, багато видів папороті, фіалки та примула.

Вирости також можуть і тюльпани, та зацвітуть вони досить пізно.

10 хвойних, які ростуть найшвидше

Хвойні дерева і кущі давно стали незамінними і для маленьких, і для великих садків. Їх стабільна декоративність та незворушна краса, насолоджуватися якою можна незалежно від пори року, вражають. Хвойні прикрашають садки десятиліттями, формують основу ландшафту, що майже не потребує догляду (за винятком кількох базових процедур). Та є в них суттєвий недолік — повільний розвиток, що вимагає або вибору дуже дорогих дорослих рослин, або очікування досягнення оптимальних розмірів десятиріччями. Винятків — здатних справді швидко рости видів і сортів — не так вже й багато. Але вони є! В цій статті розкажу про ті види і сорти хвойних дерев і кущів, які ростуть найшвидше. При цьому вони продаються і в Україні.

10 хвойних, які ростуть найшвидше

Швидкозростаючі різновиди хвойних рослин — такі, що в рік здатні вирости на 25-30 см і більше в висоту чи ширину. Зазвичай такий приріст характерний лише до досягнення певного віку.

1. Ялівці на будь-який смак

З ялівців до швидкозростаючих приписують майже всі сланкі види, але справді швидко ростуть лише деякі види, культивари і форми.

Абсолютний лідер за річним приростом — ялівець горизонтальний «Голден Карпет» (Juniperus horizontalis Golden Carpet). Це повзучий, висотою до 30 см при ширині до 2 м, красивий щільно-килимковий сорт з жовтувато-зеленими, взимку — бронзовими голками. За рік вшир він додає 50 см, але потребує піщаного чи кам’янистого грунту і сонця.

Дещо поступається йому «Принц Уельський» (Prince of Wales) — сорт з довгими пагонами довжиною до 1,5 м, що утворюють майже пласке мереживо з густих дрібно розгалужених гілочок і короткої хвої з особливим срібно-смарагдовим відтінком.

Ялівець козацький «Рокері Джем» (Juniperus sabina Rockery Gem) при висоті до 60 см в ширину може не обмежитися і 2,5 м. Висхідні гілки лягають ярусами під власною вагою, а колюча хвоя забарвлена в сліпуче смарагдовий колір. Річний приріст — до 40 см. Цей сорт росте найшвидше, хоча й інші сорти ялівців козацьких досить потужні (недаремно ж ці ялівці в природі створюють малопрохідні зарості).

Ялівець середній, чи Пфітцера «Голд Кіссен» (Juniperus x pfitzeriana Gold Kissen) — потужний, швидкоростучий чагарник висотою до 1 м при вдвічі більшому діаметрі і з приростом біля 25 см в рік. Молоді гілки висхідні, дорослі — пониклі, створюють каскади. Розлого-ярусні, пишні пагони здаються ще яскравішими завдяки жовто-золотистим молодим голочкам.

Ялівець лускатий «Хольгер» (Juniperus squamata Holger) — яскравий сорт з білими плямами на світлій хвої та сіро-срібними пагонами. Він не змінює колір зимою. При висоті до 80 см і вдвоє більшій площі, сорт виглядає розлого й ошатно.

♥ Клікніть на фото, щоб подивитися у повному розмірі!

Ялівець скельний «Мунглоу» (Juniperus scopulorum Moonglow)

З колоновидних ялівців найшвидше, на 20-25 см, росте блакитний ялівець скельний «Мунглоу» (Juniperus scopulorum Moonglow) та ялівець віргінський «Канаерті» (Juniperus virginiana Canaertii) — потужний, стрункий, з м’якою хвоєю, витонченими, густими вертикальними гілочками та темним забарвленням, сонцелюбний.

Всім ялівцям для швидкого росту потрібні поливи у спеку та посуху. За бажання їх можна стригти та стримувати. Гілки сланких видів вкорінюються в місцях контакту з землею.

Ялівець віргінський «Канаерті» (Juniperus virginiana Canaertii)

2. Модрина європейська

Всі модрини прославилися здатністю прибавляти по 40 см за рік, та модрина європейська (Larix decidua) — взагалі, рекордсмен серед хвойних. Її щорічний приріст — від 50 см. Величезні розміри базової рослини — до 50 м — підійдуть не для кожного садку. Саме тому щорічно в продажі з’являються все нові декоративні форми і сорти.

Плакуча «Пендула», майже водоспадна, з дуже довгими і тонкими гілочками «Пулі» (Puli), чудернацький, з гілками, що стирчать у всі сторони «Варієд Дірекшн» (Varied Direction), з направленими догори гілочками «Корнік» (Kornik), звивистий штопорний «Хорстмен Рекурвд» (Horstmann Recurved) — всі ці сорти нарощують по 30-40 см в рік. І чудово формуються у штамб і навіть бонсай.

Пірамідальна крона, сірувата кора, тупа, коротка хвоя до 4 см в довжину з дуже приємною на дотик м’якою текстурою, перефарбовування з світло-зеленого на золотистий колір восени, вертикальні, цікаві круглі шишки з великими лусочками — у модрини є на що помилуватися.

Скидання листя — єдиний недолік модрини європейської. Вона світлолюбна, невибаглива до грунту, морозостійка, влітку потребує поливу.

Модрина європейська «Хорстмен Рекурвд» (Larix decidua Horstmann Recurved)

3. Туя західна «Брабант»

Абсолютний фаворит для формування живоплотів та топіаріїв, туя західна «Брабант» (Thuja occidentalis Brabant) — багатостеблова, густа навіть унизу туя. Вона дивує не лише красою зелені, а й своєю пластичністю. При максимальній висоті для українських умов в 8 м, «Брабант» можна як завгодно стримувати стрижками. Кора червонувато-коричнева, майже непомітна за насичено-зеленою хвоєю, іноді з золотими кінчиками. Навідміну від інших туй, цей сорт практично не змінює колір взимку і справді є вічнозеленим. Дрібні шишки до 1 см в довжину малопомітні.

Туя західна «Брабант» дивує здатністю за рік вирости на 30-40 см в висоту. Темпи нарощування діаметру менші, всього до 15 см.

Ця туя чудово росте на світлих ділянках і в напівзатінку, в будь-якому універсальному грунті, стійка до хвороб, потребує помірного поливу і стандартних підживлень.

Туя західна «Брабант» (Thuja occidentalis Brabant)

4. Ялиця бальзамічна

Підростаючи в рік на 30 см, ялиця бальзамічна (Abies balsamea)— фаворитка серед класики — стійка майже до всіх несприятливих факторів, чудово витримує сильні морози, затінок, росте на будь-якому грунті. І при цьому дивує пишністю крони та красою насиченого, темного кольору хвої. Ідеально-щільні казкові конуси — це саме про неї. Щоправда, щоб насолодитися швидким ростом, треба шукати не популярні карликові форми, а звичайну видову рослину.

Для швидкого росту потрібно забезпечити перш за все гарний полив.

Ялиця бальзамічна (Abies balsamea)

5. Ялиця одноколірна «Віолацеа»

Яскрава ялиця одноколірна «Віолацеа» (Abies concolor Violacea) з дуже щільною, шаруватою конусовидною формою, яка зберігається довгі роки, приваблює, в першу чергу, красою блакитних відтінків, майже срібних на гарному освітленні. Та й припідняті, розгалужені гілочки з великими пласкими хвоїнками і лимонним ароматом, і цікаві фіолетові довгі вертикальні шишки теж додають шарму найблакитнішому сорту ялиць.

Щорічний приріст у 30-40 см навіть у дорослих рослин і до 60 см у молоденьких дерев натякає, що дерево може дорости до кількох десятків метрів.

Цей різновид ялиці сонцелюбний, чудово витримує вітряні місця і посухи, практично не потребує догляду.

Ялиця одноколірна «Віолацеа» (Abies concolor Violacea)

6. Кипарисовик Лавсона «Івонн»

Не дивлячись на те, що кипарисовики загалом ростуть не надто швидко, кипарисовик Лавсона «Івонн» (Chamaecyparis lawsoniana Ivonne) здатен підростати на 25-30 см в висоту щорічно. Висота в 10 років — біля 3 м. Привабливим його робить не лише швидкий ріст, але й крона — найяскравіша серед всіх конусовидних кипарисовиків. Гілки вертикальні, віялоподібно розгалужені. Червонуватої кори не видно за жовтою чи золотистою лусковидною хвоєю. Стійкість забарвлення навіть взимку унікальна. Як і яйцевидні шишки — рожеві чоловічі та зелені жіночі.

Світлолюбний сорт дещо втрачає яскравість у напівзатінку, та росте там ще швидше. Головне — підібрати місце на супіщаниках чи суглинках, не забувати про поливи. За бажанням розміри можна стримувати стрижкою. Це один з кращих видів для топіаріїв.

Кипарисовик Лавсона «Івонн» (Chamaecyparis lawsoniana Ivonne)

7. Ялина сербська без сортового маркування

Ялина сербська (Picea omorika) «Карел», «Цукерхут» та інші популярні сорти — повільноʼзростаючі, з приростом не більше 5 см, тому варто шукати в продажу прості сербські ялини без назви сорту. На відміну від багатьох родичів, сербська ялинка може за рік підрости не на 30, а на всі 50 см! Це поважний вид з дуже цікавою, завуженою конусовидною кроною з ідеальними дугами гілок та особливим сіруватим відтінком густої хвої, якій додають блакитного ефекту білі смужки. Особливо красиво рослина виглядає, коли починаються формуватися пурпурові, висячі шишки.

Цей вид ялини потрібно садити на відкритій ділянці. Вона не терпить перезволоження, зате чудово справляється зі спекою і майже не потребує догляду.

Ялина сербська (Picea omorika)

8. Ялина звичайна «Віргата»

Якою б ординарною не здавалася б звичайна ялинка, і в неї є дивовижні сорти. Прямі стовбури та фантасмагорійна форма ялини звичайної «Віргата» (Picea abies Virgata) — у змієвидно звивистих пагонах, що стирчать у всі боки, то вертикально, то прямо, то вниз — створює екстравагантні силуети. Хвоя сидить радіально, товста, темна. Максимальна висота — 12 м, та найчастіше сорт обмежується 3-5 м. Річний приріст сорту — від 35 см.

Щоб милуватися цією красунею, потрібно багато світла, свіжий родючий грунт і регулярний догляд — декілька підживлень на рік та поливи у спеку.

Ялина звичайна «Віргата» (Picea abies Virgata)

9. Псевдотсуга Мензиса «Глаука» та плакуча «Глаука Пендула»

Красуня, що здається зимовою казкою — блакитна ялиця Дугласа, чи псевдотсуга Мендеса «Глаука» (Pseudotsuga menziesii Glauca) — середньо-щільна, до 10 м в висоту, ідеально-пірамідальна блакитна красуня. Звичайна «Глаука» підкорює спрямованими вгору, пендула (Glauca Pendula) — повислими, незмінно стрункими гілками з гострою, голковидною сіруватою хвоєю, що пахне цитрусовими. Кулясті в основі та загострені на верхівці шишки змінюють фіолетовий колір на коричневий.

Щорічний приріст дерева — до 45 см — зберігається досить довго, поступово сповільнюючись після 6-7 років.

Цей вид хвойних не росте в затінку, зате чудово витримує посухи, вітер та забруднення. І может рости майже на будь-якій землі. Полив тільки прискорює ріст.

Ялиця Дугласа, чи псевдотсуга Мендеса «Глаука пендула»

10. Сосна веймутова «Торулоза»

Знайдуться свої фаворити, що ростуть дуже швидко, і серед сосен. Пірамідальна крона у сосни веймутова «Торулоза» (Pinus strobus Torulosa) швидко змінюється на нерівномірну, а от хутряна текстура залишається незмінною. Всю увагу перехоплюють довгі голки, що стирчать в різні боки й створюють ефект неоднорідної скрученості. Блакитні відтінки з двома білими рисочками надають сосні розкішний холодно-сріблястий ефект.

Щорічний приріст до метра в висоту дозволяє досягти декоративної задачі дуже швидко. В 10 років висота — біля 4-5 м.

За сосною веймутовою доведеться доглядати ретельніше, ніж за іншими видами. Вона дуже вимоглива до постійної вологості та потребує рясного поливу. Та й добре росте не в будь-якій землі, надаючи перевагу родючим дренованим суглинкам. І яскравому сонечку.

Сосна веймутова «Торулоза» (Pinus strobus Torulosa)

Теж відзначаються гарним ростом і інші форми та сорти сосни веймутової чагарникова «Фастігіата» (Fastigiata), плакуча «Пендула» (Pendula), срібляста пірамідальна «Блу Кловерс» (Blue Clovers).

Приємний бонус вибору швидкозростаючих видів хвойних — простота догляду. Саме такі рослини значно стійкіші і до несприятливих температур, і до догляду. Єдине, що їм протипоказано — перезволоження. Вони задовольняються скромним поливом і можуть обійтися і без нього, щоправда, рости будуть повільніше.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Садові дерева

Дерева – рослинна форма з чітко вираженою дерев’яніючою головною віссю – стовбуром. Усього на планеті близько трьох трильйонів дерев, але щороку їхня кількість через вирубування лісів неухильно зменшується на півтора десятка мільярдів. Поділяються дерева на листяні та хвойні, на листопадні та вічнозелені, на плодові та декоративні, на цінні та корабельні, на північні та тропічні. Найвищими деревами вважаються секвої, а найтовстішими – баобаби.

Дерева складаються з коренів, стовбура та крони – гілок із пагонами й листям. Корінь, який може йти на глибину до 30 метрів і в ширину до 100 м, утримує дерево у вертикальному положенні, видобуває живлення з ґрунту та транспортує необхідні рослині елементи в стовбур. Деякі види мають повітряні корені, які виконують майже ті ж функції, що й листя. Вкритий корою стовбур – опора крони, по ньому живлення потрапляє з кореневої системи до гілок, а взимку він є для рослини сховищем вологи та живлення.

Крона – верхня частина дерева, що складається з гілок, пагонів, листя чи хвої. Крона може бути розлогою, колоноподібною, асиметричною, пухкою, щільною чи мереживною. У листі дерева під яскравим сонячним світлом відбувається фотосинтез.

3 способи зимівлі саджанців – які є ризики та у чому полягають особливості?

Сьогодні наша розмова буде присвячена зимівлі укорінених живців. Я також розповім вам, як зберегти до весни сіянці.

6 основних правил висаджування саджанця – не допускайте поширених помилок

Чимало садівників припускаються такого прорахунку: купують у садовому павільйоні або на ринку саджанець і тільки потім починають думати, в якому місці ділянки його прилаштувати. Контейнерні саджанці можна довго не пересаджувати, не поспішаючи вибирати для них локацію та готувати посадкову яму.

Аралія: вирощування та догляд, властивості, види

Аралія (лат. Aralia) – рід квіткових рослин родини Аралієвих, ареал яких охоплює субтропіки, тропіки та частково райони з помірним кліматом Азії, Австралії, Північної та Центральної Америки. Рід налічує близько 70 видів, але в культурі вирощується переважно декоративна, лікарська й медоносна рослина аралія маньчжурська.

Барбарис: вирощування, властивості, види і сорти

Рослина барбарис (лат. Berberis) належить до численного роду чагарників і дерев родини Барбарисові. Назва роду походить від арабського «beiberi», що означає «має форму мушлі». Ростуть барбариси переважно в гірських місцевостях Північної півкулі і налічують близько 170 видів, частину з яких введено в культуру.

Бирючина: вирощування в саду, види і сорти

Рослина бирючина (лат. Ligustrum) – рід вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних чагарників і невеликих дерев родини Маслинові, що налічує близько 50 видів, поширених у природі Європи, Азії, Австралії та Північної Африки. Найрізноманітніше представлена бирючина у флорі Китаю, Японії, Гімалаїв і Тайваню. Латинська назва рослини – похідна від дієслова «ligare», що в перекладі означає «зв’язувати», і пояснює в’яжучі властивості кори бирючини.

Бругмансія: вирощування в саду, види і сорти

Чи відомо вам, що бругмансію, яка належить до родини Пасльонові, часто плутають з дурманом? І не дарма: в місцях природного існування настій з цієї рослини використовувався шаманами індіанських племен для ритуального входження в транс. У такому стані вони спілкувалися з духами і передбачали майбутнє.

Зараз ареал бругмансії в природі сильно скоротився через вирубку лісів, проте рослина цілком комфортно почуває себе в культурі, тому зникнення їй не загрожує.

Про те, якими видами представлена бругмансія, як влаштувати цю красуню з комфортом, як доглядати за нею, як розмножувати і як захистити від різного роду неприємностей, ви дізнаєтеся з нашої статті.

В який час варто купувати саджанці та як зрозуміти, що вони приживуться?

Настав кінець вересня, і на нашому ринку стали продавати саджанці з відкритою кореневою системою та зеленим листям. Я не втомлююся дивуватися заповзятливості нашого народу, але невже покупці не розуміють, що їм пропонується?

Гінкго білоба з насіння – проста інструкція для успішного вирощування

Попит на саджанці гінкго білоба перевершив усі мої очікування: їх розхапали, як гарячі пиріжки. Тому мені потрібно терміново поповнити запаси саджанців, а найпростіший спосіб це зробити – виростити гінкго з насіння. І я хочу розповісти вам про цей процес.

Гліцинія: вирощування в саду, види і сорти

Квіти гліцинія (від грец. Glicinia – «солодкий»), або вістерія (лат. Wisteria), належать до роду деревоподібних в’юнких рослин родини Бобові, які ростуть у субтропічних районах і привертають увагу своїми запашними, звисаючими ліловими суцвіттями. Латинську назву «вістерія» квітка гліцинія одержала на честь професора анатомії університету Пенсільванії Каспара Вістара. Відомо 9 видів роду гліцинія, але як садові культури вирощуються тільки гліцинія китайська і гліцинія японська, або рясноквітуча.

Елеутерокок: властивості, вирощування, види

Елеутерокок (лат. Eleutherococcus) – рід колючих дерев і чагарників родини Аралієвих, у який входить близько 30 видів, що ростуть на території від південно-східного Сибіру до Японії, а далі на південь до Філіппінських островів. Найбільша різноманітність видів спостерігається в центральному та західному регіонах Китаю. Найпопулярнішим лікарським і декоративними садовими чагарником є елеутерокок колючи (Eleutherococcus senticosus).

Кипарисовик: вирощування в саду, види і сорти

Рослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки.

Клен гостролистий: опис сортів, вирощування в саду

Дерево клен гостролистий (лат. Acer platanoides), або клен платановидний, або клен платанолистий – вид клена, який набув значного поширення на території Західної Азії та Європи. Північна межа ареалу цього виду доходить до південних районів Скандинавії, Карелії і Фінляндії, а південна закінчується біля північного Ірану. Зростає клен гостролистий у змішаних і листяних лісах невеликими групами або поодиноко.

Клетра: вирощування у відкритому ґрунті, види

Клетра (лат. Clethra) – рід листопадних і вічнозелених дерев’янистих рослин родини Клетрові, які ростуть по берегах струмків і боліт. У роду близько 80 видів. Типовим видом роду є клетра вільхолиста. Деякі види популярні в садовій культурі.

Липа: декоративність, користь та функціональність – вирощуємо живопліт!

Я часто у своїх статтях згадую липу, що росте на моїй ділянці – велике дерево, з-під якого я беру землю. Думаю, настав час розповісти вам про неї докладніше.

Магнолія: вирощування в саду, види і сорти

Магнолія (лат. Magnolia) – рід квіткових рослин родини Магнолієві, який налічує понад 200 видів. До Європи перші магнолії потрапили в 1688 році, а назву роду дав у 1703 році Шарль Плюм’є на честь ботаніка П’єра Маньоля. Представники роду зростають у тропічному й субтропічному кліматі Східної Азії та Північної Америки. Магнолія – давня квіткова рослина епохи динозаврів, що поширилася в крейдяному й третинному періодах.

Мигдаль: вирощування в саду, види і сорти

Рослина мигдаль – невелике дерево або чагарник підроду Мигдаль роду Слива родини Розові. Його помилково вважають горіхом, хоча насправді він є кісточковим плодом. Мигдаль зростав у Середземномор’ї і Середній Азії за багато століть до нашої ери. Сьогодні він поширений також у Китаї, Каліфорнії, Словаччині, Чехії та Південній Моравії. Це світлолюбна і посухостійка культура, що зростає в природі невеликими групками по кілька дерев або кущів на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. У Росії мигдаль звичайний зазвичай зустрічається в південній зоні європейської частини.

Обов’язкова обрізка хвойних в серпні-вересні – не варто затягувати!

Кінець літа і початок осені – чудовий час для обрізування хвойних рослин, якщо потрібно підтримати їх форму.

Осіннє висаджування саджанців – чому не варто поспішати та які терміни є оптимальними?

Знову я про саджанці, про їхнє прийдешнє висаджування. Мені поставили питання, коли найкраще здійснювати осіннє висаджування, і сьогодні я спробую вам відповісти на нього.

Рододендрон: вирощування в саду, види і сорти

Рослина рододендрон (лат. Rhododendron) – рід напівлистопадних, листопадних і вічнозелених дерев і чагарників родини Вересові, який за різними даними налічує від восьмисот до тисячі трьохсот видів, зокрема такі популярні в кімнатному квітникарстві азалії, які отримали прізвисько «кімнатний рододендрон». Слово «рододендрон» складається з двох коренів: «rhodon», що означає «троянда», і «dendron» – дерево, що в результаті утворює поняття «трояндове дерево», або «дерево з трояндами».

Розмноження туї та ялівцю – коли ж оптимальний час для укорінення?

Пропонуємо кваліфіковані поради щодо розмноження хвойних рослин, зокрема, популярних туй та ялівцю. Дізнайтеся про оптимальний час для вкорінення цих вічнозелених рослин і гарантуйте успішне розмноження. Якщо плодові рослини та ягідні кущі найкраще розмножувати восени, то хвойні живці слід укорінювати одразу після зрізання, з квітня по липень. Дізнайтеся, як створити ідеальні умови для вкорінення, включаючи використання акваріумів з підігрівом і підсвічуванням для імітації сонячного світла. Не пропустіть наші поради щодо полегшення розмноження хвойних наприкінці весни та влітку. Почніть вирощувати власні хвойні рослини вже сьогодні!

Самшит: вирощування в саду, розмноження і види

Рослина самшит (лат. Buxus) – рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників родини Самшитові, яких у природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони ростуть у Вест-Індії, Східній Азії і у країнах Середземномор’я. Назва рослини «буксус» запозичена давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареали самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський. У культурі дерево самшит, одну з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горщикову і садову культуру.

Скумпія: вирощування в саду, види і сорти

Рослина скумпія (лат. Cotinus) належить до роду листопадних дерев або чагарників родини Сумахові, поширених у районах із помірним кліматом Євразії та сходу Північної Америки. У роді всього два види. Назву «cotinus» дав рослині французький лікар і ботанік Жозеф Турнефор – стародавні греки так називали дику оливу. У культурі дерево скумпія відоме ще з часів стародавнього світу, мабуть тому у нього так багато назв: жовтушник, венеціанський торбах, шкіряне дерево, перуковий кущ, димчасте дерево та інші.

Сосна: вирощування, розмноження і види

Сосна (лат. Pinus) – типовий рід хвойних чагарників, сланика або дерев родини Соснові, в який входить близько 120 видів. Сосни зростають по всій Північній півкулі від Заполяр’я до екватора. У субарктичному та помірному кліматі вони утворюють ліси і на рівнинах, і в гірських районах, а в субтропічному та тропічному поясі сосни ростуть переважно в горах.

Тамарикс: вирощування в саду, види і сорти

Тамарикс (лат. Tamarix), або тамариск – типовий рід невеликих дерев і чагарників родини Тамариксових, що налічує понад 75 видів. Наукова назва рослини походить від топоніма річки Тама-риз у Піренеях – тепер вона називається Тімбра. Представники роду зустрічаються в напівпустелях і пустелях, на солончаках і солонцях, а також у барханних пісках Африки, Азії та півдня Європи. Наприклад, у тугайових лісах Центральної Азії росте 15 видів тамариксів, на Кавказі рослини піднімаються на висоту 600 м, а в горах Середньої Азії – до 2000 м над рівнем моря.

Тис: вирощування в саду, розмноження, види

Тис (лат. Taxus) – рід родини Тисові, який налічує 8 видів хвойних повільнозростаючих чагарників і дерев. Один вид зростає в Європі й на півночі Африки, три – в Азії, зокрема на Далекому Сході, а чотири – в Північній Америці. Сьогодні рослини цього роду, завдяки своїй невибагливості та високій декоративності, широко використовуються в ландшафтному дизайні й озелененні, проте в природі тис зустрічається дедалі рідше.

Туя західна: вирощування в саду, опис сортів

Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів.

Туя: вирощування в саду, розмноження, види і сорти

Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв’язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.

Фактори ризику при виборі саджанців – що враховувати, на що звертати увагу

Настає час вибирати і купувати саджанці для закладання саду, тому я хотів би нагадати вам деякі загальні правила, які можуть вам у цьому допомогти, особливо якщо у вас не так багато досвіду.

Чи потрібно білити дерева і восени, і навесні – чи дає це бодай щось?

Поговоримо про побілку дерев. Не всі знають, що білити їх потрібно двічі на рік: навесні та восени.

Ялина: вирощування, розмноження і види

Ялина (лат. Picea) – рід дерев родини Соснові, який налічує близько 40 видів. Латинська назва роду походить від слова «pix», що в перекладі означає «смола», а словотвірний відповідник української назви належить до праслов’янської мови і має те саме значення. Найпоширенішим видом у культурі є ялина звичайна, або європейська. У національному парку Фулуф’єллет на заході Швеції зростає ялина цього виду, якій понад 9550 років. Це найстаріший дерев’яний організм на Землі. Ялина – один із найголовніших символів Різдва й Нового року.