Які дерева ростуть у гаю

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

ПРИКМЕТИ ЛІТА
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають —
Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти,
Хмари в небі синім,
Значить, завтра, діти,
Буде вітер сильний.
А як льоном річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
М. Чепурна

— Які прикмети літа згадує автор у вірші?
— Які народні прикмети ви почули?

Продовжте речення.
• Ластівки літають над водою низько — … .
• Червоні хмари — … .
• Льон ацвів у полі — дозріла … .

— Де ростуть суниці?

II. Повідомлення теми і мети

Тема сьогоднішнього уроку «Рослини лісу»

III. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

— А чи бували ви в лісі?
— Як ви розумієте, що таке ліс?
— Які дерева ростуть у лісі?
— Розгляньте уважно дерева, які ви бачите на картинках. На які групи ви можете їх розподілити та за якими ознаками? (Хвойні, листяні)
— Які дерева належать до листяних? Чому? Наведіть приклади.
— Які дерева належать до хвойних? Чому? Наведіть приклади.
— Чим листяні дерева відрізняються від хвойних?
— Діти, а як називаються ліси, у яких ростуть тільки листяні дерева? (Листяний ліс, гай, діброва)
— Як називаються ліси, у яких ростуть тільки хвойні дерева? (Хвойний ліс, бір)
— А тепер «перемішаємо» листяні і хвойні дерева. Який ліс у нас вийшов? Як називається такий ліс? Чому? (Мішаний)
— Але в лісі ростуть не лише дерева. Які ще рослини є в лісі?

2. Читання оповідання Б. Вовка «Літо, любе літечко»

ЛІТО, ЛЮБЕ ЛІТЕЧКО
— Літо, любе літечко, дай мені сунички.
— Бери її скільки завгодно . Тільки роси не бійся — у траві шукай.
— Літо, любе літечко, дай мені смородини, чорної й червоної, і малини дай.
— Їх знайдеш у липні. Прокидайся з сонечком — з кущиків зривай.
— Літо, любе літечко, дай мені брусниці й ожини дай.
— Шукай їх у серпні — тільки не лінуйся.
— Літо, любе літечко, барбарису й журавлини дай мені теж.
— Ані барбарису, ані журавлини я не можу дати. Це ягоди осені. В неї і проси.
— Коли достигають сунички?
— Коли смородина, малина?
— Які ягоди збирають у серпні?
— Чому влітку немає журавлини?
— Які ще ягоди можна збирати влітку? (Порічка, чорниця, костяниця, ожина, аґрус, барбарис, кизил, виноград)

Висновок. Не кожну ягоду можна брати. Можна ласувати ягодами лише тих рослин, які тобі добре відомі.

3. Ознайомлення з отруйними ягодами

На дошці малюнки отруйних ягід, узяті в чорну рамочку.

— Чому ці ягоди вміщені у чорну рамочку? (Вони отруйні, їх не можна навіть куштувати.)

Запам’ятайте: вороняче око, вовчі ягоди, беладонна, пасльон чорний, пасльон солодко-гіркий — отруйні!

Імітація збирання ягід.
Сунички — нахиляються, збирають у траві; малина — рвуть стоячи; аґрус — рвуть навприсядки; вишні — дістають згори; виноград — дістають згори; чорниця — присідають; обліпиха — стоячи; вовчі ягоди — викидають геть.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь

1. Гра «Знайди наш малюнок»

Учитель демонструє малюнки лісу в різні пори року.
Завдання: вибрати ті, на яких зображено літо, і пояснити, за якими ознаками обрали.

2. Гра «Де мій дім?»

Учитель показує або називає рослини, а діти — де вони ростуть.
Жито — у полі;
ромашка — у лузі;
очерет — у болоті;
пшениця — у полі;
водяні лілії — у річці;
троянда — у саду;
волошки — у полі.

3. Гра «Закресли отруйні ягоди»

Журавлина, суниця, чорниця, смородина, беладонна, пасльон, аґрус, вороняче око, вовчі ягоди, обліпиха, малина.

4. Гра «Підкресли назви ягід, які можна збирати»

Малина, чорниця, морошка, брусниця, аґрус, пасльон, суниця, вовчі ягоди, беладонна, обліпиха

5. Творчі запитання

1) Відомо, що в кущах гніздяться багато птахів. Що станеться, якщо в лісі вирубати всі кущі? (Під деревами і кущами тварини ховаються від негоди, на гілках улаштовують свої житла. У лісі зникнуть птахи.)

2) А що станеться, якщо в лісі вирубати сосни і ялини? (Насінням ялини і сосни годуються багато птахів і звірів. Зникнуть птахи і звірі.)

Людина повинна дбайливо ставитися до всіх рослин. Оберігаючи дерева і кущі, ми оберігаємо тварин.
Дерева і кущі захищають також водойми від висихання та очищають повітря. Особливо добре очищають повітря від пилу і кіптяви тополі. Вони виділяють кисню більше, ніж інші дерева. Одна тополя дає кисню стільки, скільки три липи, або чотири сосни, або сім ялин.

6. Робота в групах
Групи одержують картки з назвами різних рослин. Діти мають написати, що ці рослини відчувають, коли про них піклуються люди

7. Розгадування кросворда «Дари лісів»

1) І солодкі, і кисленькі,
І довгасті, і кругленькі
До вподоби ви мені,
Соковиті та смачні.
Знають добре малюки:
Мова йде про… (ягоди).

2) Що за дерево, чий цвіт
Пахне медом на весь світ? (Липа)

3) Стоїть при дорозі
На одній нозі.
І шапочку має,
Та нікого не вітає. (Гриб)

4) Ніхто її не лякає, а вона тремтить. (Осика)

5) Червоненька сукня, біленьке серденько. (Малина)

6) Яскраві пелюстки
І запах пречудовий,
І хочеться усім їх
Бачить знову й знову. (Квіти)

7) Я завжди, в усякі дні,
Все стою в однім вбранні.
І свитину цю, що маю,
В зимку й спеку не скидаю. (Сосна)

8) У зеленім кожушку,
В костяній сорочці.
Я росту собі в ліску,
Всім зірвати хочеться. (Горіх)

9) На літо одягається,
А на зиму одежі цурається. (Дерево)

V. Підбиття підсумків

— Що нового дізналися на уроці?
— Що вас здивувало?
— Наведіть приклади дерев лісу.
— Наведіть приклади кущів лісу.
— Наведіть приклади трав’янистих рослин лісу.
— Наведіть приклади лісових ягід.
— Чому треба охороняти ліс?
— Назвіть причини, з яких може загинути ліс і його мешканці?

Пам’ятайте: з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником — спалити мільйон дерев. Будьте обережні з вогнем!

Рослини лісу, природознавство

Повернутися на сторінку Природознавство

Добавить комментарий

© gorodenok.com, 2011–2019. При цитуванні матеріалів gorodenok.com гіперпосилання на джерело обов’язкове.
З усіх питань звертайтеся на адресу info%gorodenok.com.

Рослинність України. Які рослини ростуть на території нашої країни?

Рослинний і тваринний світ України формувався протягом тривалих геологічних епох і пройшов багато етапів розвитку до того, як набув сучасного вигляду.

Розвиток рослинного світу України

У палеоцені, і особливо у еоцені, країни переважала тропічна і субтропічна флора. На території України виростали пальми ( Sabal ucrainica , Nipa burtini sive ucrainica та інші види), касія ( Cinnamonum ucrainicum ), інжир, лавр, евкаліпт, підокарп, берези, секвої та інші дерева.

У середині олігоцену середземноморські рослини почали поступово поширюватися на Україну, зокрема олеандр, гранат, бук, клен та тополь. У міоцені рослинний світ переважно складався з широколистяних та хвойних порід дерев з переважанням листяних форм, таких як бук, дуб та волоський горіх. Поряд із цими видами росли тюльпани, болотяний кипарис, секвоя та сосна. Лавр продовжував процвітати у південних регіонах країни.

Поступово флора змінилася помірною теплолюбною рослинністю. У пліоцені більша частина сучасної України була вкрита лісом. Серед вічнозелених домінували сосни, з домішкою боліголова, ялини, ялиці, болотного кипарису та інших, а серед листяних дерев найчастіше зустрічалися береза, дуб, граб, клен, каштан, волоський горіх та магнолія. Південний регіон був покритий степовими травами та гірчицею. Наприкінці пліоцену лісова рослинність стала збідненою та нагадувала флору раннього антропогенного періоду (хоча збереглася невелика кількість болотного кипарису).

У міру того, як у плейстоцені клімат ставав все холоднішим, по північній Україні поширювалися соснові ліси. Злидні листяні ліси відступили в райони, придатні для їх розвитку і вільні від льодовиків (правий берег річки Донець, Дністровська низовина, південні схили Криму та Кавказ). У більш теплі міжльодовикові періоди широколистяні види були розкидані і утворили великі листяні ліси в лісостеповому поясі. У деяких районах болота та луки були заселені тундровими видами флори .

На початку голоцену переважали соснові та сосново-березові ліси. У середині голоцену широколистяні види з центральної та південної Європи – липи, в’яз, фундук, дуб – поширилися в Україні, а до кінця голоцену почали витісняти граб та бук. Степова рослинність у Південній Україні збагатилася ксерофітними мігрантами зі сходу, Арало-Каспійського флористичного центру, Кавказу та Балкан. З розвитком сприятливого клімату та вимиванням солей з лісового надра листяні ліси перемістилися у вологий степ України. Вони досягли своєї максимальної площі близько 5000 років тому. Ліси завжди були поширені на Правобережній Україні, особливо в районах розсіченого рельєфу, що перешкоджало розвитку сільськогосподарських рослин. На Лівобережній Україні ліси поширені головним чином уздовж берегів рік Сула, Псол, Ворскла,

Сільськогосподарська діяльність людини сильно змінила первинну рослинність України. Майже весь степ перебуває у стадії культивування та зайнятий сільськогосподарськими видами. Великі площі лісового поясу також було перетворено на сільськогосподарське угіддя. Інтенсивна тривала вирубка в Карпатах зменшила захисний вплив лісів, що призвело до частих повеней та збільшення ерозії. У період із 1814 по 1914 рік площа лісів в Україні зменшилася на 30,5%. Лише кілька стародавніх ділянок залишаються недоторканими людьми, оскільки перебувають під захистом держави.

Сучасна рослинність України

Нинішня флора України включає досить велику кількість реліктів третинного і льодовикового періодів. До неї входять також мігруючі види: північ (хвойні ліси, болотна рослинність); захід (листяні дерева); південь (деякі листяні дерева та степові рослини); південний захід і південний схід (степова рослинність).

Вам може сподобатись: Як бджоли роблять мед: всі секрети процесу одержання природного десерту

Серед більш ніж 16 000 видів рослин, що нині зустрічаються в Україні, налічується понад 4400 видів вищих рослин, 800 видів мохоподібних, 1000 видів лишайників, близько 7 000 видів грибів та цвілі, понад 3000 видів континентальних водоростей та 600 видів морських водоростей. Також були введені багато не місцеві рослини ( декоративні та культурні трави ).

Тісний зв’язок між флорою та кліматом, рельєфом, вологістю, а також ґрунтом проявляється в організації рослинного світу України у широкі меридіональні пояси, що тягнуться з південного заходу на північний схід. У міру руху з півночі на південь пояси рослинності змінюються в наступній послідовності: лісова, лісостепова, степова та середземноморська. У гірських районах рослинний світ варіюється в залежності від областей висотної поясності .

Лісовий пояс

Лісовий пояс простягається через північну та західну Україну. Його південний кордон із лісостепом проходить вздовж лінії Львів-Кременець-Житомир-Київ-Ніжин-Глухів. Ця лінія також розділяє підзолисті ґрунти Полісся та глинисті чорноземи лісостепу. У межах лісового поясу розташований великий острів лісостепу, обмежений приблизно по лінії Холм-Луцьк-Рівне-Межирич-Кривін-Острих-Стоянов-Белз. Лісовий пояс можна поділити на західну частину, або пояс середньоєвропейських листяних лісів, і північну – пояс змішаних лісів Полісся.

Центрально-європейські листяні ліси займають західну частину Поділля, Сієнську низовину, Підкарпаття та Тиську низовину. Тут ліси містять більшу різноманітність дерев, ніж будь-де в Україні. Бук найбільш характерний для Західної України, де розташований східний кордон його ареалу. Він росте у великій кількості на Закарпатті та заповіднику Розточія. У цьому поясі також зустрічається ялиця біла. Вона широко поширена в Карпатах та деяких районах Підкарпаття та Розточії (зазвичай на північних схилах) та рідше на низинах. Також не рідкісні дуб, липа, в’яз, береза, клен, сосна та ялина. Рідше зустрічається модрина і тис ягідний.

Ліси Полісся відносяться до поясу змішаних лісів Східної Європи. У минулому Поліссі сформувало суцільний лісовий болотяний ландшафт, але безрозсудна вирубка дерев значно зменшила їхню площу. Сьогодні ліси покривають близько 30 відсотків території Полісся. Розподіл рослинності залежить від типу ґрунту та рельєфу. Тут росте безліч північних видів, особливо на кордоні з Білоруссю, а також деякі степові рослини (ковила, адоніс).

Природна рослинність зустрічається у лісах, на луках та болотах. Основними лісовими породами дерев є сосна (57,4% площі лісів), дуб (21%), береза ​​(10%), чорна вільха (6%), європейська осика (2%) та граб (2%). Широко поширені соснові ліси (бори). Вони ростуть на слабко та помірно опідзолених ґрунтах, що покривають глибокі піски. Місцями серед сосен з’являються берізки, а підліску немає. Ці ліси не вимогливі до рельєфу, вологості та ґрунту.

Великі масиви вкриті дубово-сосновими лісами, що виростають у піщаних, злегка опідзолених ґрунтах з багатим покровом папороті ( Pteridium aquilinum ). Грабово-дубово-соснові ліси процвітають на опідзолених піщаних ґрунтах, що підстилаються глиною. Трав’янисте покриття різноманітне і містить папороть, ожину, чорницю та інші рослини. У східному Поліссі переважають липа-дубово-соснові ліси. У північній частині Чернігівської області рясніють ялинові ліси, а в південній ростуть численні березові гаї.

На Лівобережній Україні зустрічаються дубово-клиново-листяні ліси. На торф’яних болотно-глеєвих ґрунтах з’являються вільхові гаї, іноді з домішкою берези. Сосна з домішкою берези домінує менш болотистих районах. Лісові масиви розбиті сухими луками, що розвинулися на ділянках, де вирубувалися дерева. Рослинність лук різна: ковила, осока, трава хохлатка і т.д. Потоплені луки вздовж річкових долин багаті на різноманітність і дають високі врожаї якісного сіна.