За значенням виділяють 8 розрядів обставин: способу дії, міри і ступеня, часу, місця, причини, мети, умови, допусту.
Теорія:
| Вид | Що означає | На які запитання відповідає |
|---|---|---|
| Причини | Причину, підставу дії | чому? з якої причини? через що? |
| Мети | Мету дії | навіщо? з якою метою? для чого? |
| Умови | Умову, за якої відбувається дія | за якої умови? |
| Допусту | Умову, всупереч якій відбувається дія | незважаючи на що? усупереч чому? |
Обставини виражаються: прислівниками: Спросоння він голосно закричав. іменником (із прийменником або, рідше, без нього): Він поїхав поїздом. дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: Він зрадів, побачивши сина. неозначеною формою дієслова: Він прийшов послухати.
Відокремлені обставини виділяються на письмі комами з обох боків.
Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність. У ролі обставини вживаємо здебільшого прислівники, діє-прислівники та іменники в непрямих відмінках. НАПРИКЛАД: Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором (В. Сосюра).
Обставина — це другорядний член речення, який указує на час, місце, причину, умову, мету дії, спосіб її виконання.
Обставина як другорядний член речення Теорія: Обставина — це другорядний член речення, що вказує на місце, час, умову, причину, спосіб дії або її інтенсивність .