Дерево магнолія – вирощування, догляд, види з фото та розмноження

Магнолія (Magnolia) являє собою численний рід квіткових дерев або чагарників, природний ареал проживання яких — Північна та Центральна Америка, країни Карибського басейну, Азія. З більш ніж 240 відомих видів тільки близько сотні можуть рости в кліматичних умовах Центральної Європи.

Цікавий факт! Магнолії є одними з найстаріших квіткових рослин на Землі. Вони з’явилися вже в крейдовому періоді, а в третинний період широко поширилися аж до сучасної Арктики.

Знайдене скам’яніле дерево Magnolia acuminata росло близько 20 мільйонів років тому. Оскільки магнолієві дерева виникли в той час, коли бджіл ще не було, то їх квіти пристосовані для запилення жуками.

Опис магнолії з фото

Залежно від місця зростання магнолії можуть бути вічнозеленими або листяними. Деякі види являють собою багатостовбурні чагарники, а інші — розлогі дерева, досить масивні.

Залежно від клімату та навколишнього середовища рослини можуть змінювати свою форму зростання та адаптуватися до навколишніх умов. У садовій культурі вирощують як низькорослі (до 2,5 м) види, які чудово виглядають в груповій посадці, так і великі дерева.

Магнолії придбали велику популярність як декоративні рослини завдяки своєму чудовому цвітінню. Їх великі та ароматні квітки пофарбовані в усі відтінки рожевого, зустрічаються сорти з білими, кремовим та навіть жовтим забарвленням. Квітучу магнолію видно здалеку, а в весняному саду рідкісна рослина зрівняється з її красою.

Більшість листопадних видів цвітуть з квітня по травень, а в травні та на початку літа зазвичай зацвітають вічнозелені види. Іноді можна очікувати повторного цвітіння в кінці серпня.

На жаль період цвітіння у багатьох представників роду короткий – середньому, два-три тижні. Щоб якомога довше насолоджуватися квітковим шоу, можна створити в саду композиції з ранньо -, середньо- та піздньоквітучих сортів.

Численні прості зав’язі в центрі після відцвітання утворюють конусоподібний плід, в якому дозрівають червоні, круглі принасінники. Кожен з них містить одне чорне насіння, яке після розкриття принасінника часто звисає на тонких насіннєвих нитках.

Садові види магнолій з фото

Магнолія крупноквіткова (Magnolia grandiflora L). Вічнозелений та теплолюбний вид з дуже великими (від 15 до 40 см) білими квітами, цвітіння яких починається в кінці квітня. Влітку час від часу утворюються поодинокі квітки. Карликовий сорт «Little Geml» з великим, глянсовим листям ідеально підходить для маленьких садів.

Зірчаста магнолія (Magnolia stellata) родом з Японії. Являє собою невелике ранньоквітуче листяне дерево або чагарник висотою від 2 до 5 м з неймовірно красивими зірчастими квітами.

Стовбур розгалужується прямо над землею, утворюючи широку, яйцеподібну крону. Ароматні квіти діаметром від 10 до 15 см з довгими вузькими пелюстками в залежності від сорту можуть бути білими, ніжно-рожевими або темно-рожевими.

Зірчаста магнолія, сорт «Royal Star»

Цікаво, що даний вид починає цвісти вже з 1-2 річного віку та повністю стійкий до низьких температур. Відзначені нагородами сорти: «Waterlil», «Royal Star», «Rosea», «Gold Stalr» з ароматними кремово-жовтими квітами.

Магнолія пурпурова (Magnolia liliiflora). Квіти та листя дерева з’являються майже одночасно на початку травня. Квітки дуже ефектні — рожево-фіолетові зовні й майже білі всередині. Висота 3-5 м.

Пурпурова магнолія, сорт «Nigra»

Магнолія Зібольда (Magnolia sieboldii). На початку літа розвиваються дуже великі ароматні квіти. Час цвітіння на відміну від більшості інших видів дуже довгий – близько двох місяців. Чагарник виростає до 2-3 м у висоту та характеризується морозостійкістю. Заслуговує на увагу новий ефектний сорт з жовтим цвітінням «Жовтий птах».

Магнолія Суланжа (Magnolia x soulangeana) – гібрид, отриманий в результаті схрещування Magnolia denudata та Magnolia liliiora. Являє собою великий, багатостовбурний чагарник, що досягає 3-6 м у висоту, відносно стійкий до низьких температур.

У квітні-травні кущ прикрашають неймовірна кількість ароматних та великих квітів чашоподібної форми, які можуть бути білими, рожевими, пурпуровими або червоно-пурпуровими. В кінці літа можливе повторне цвітіння.

Сорт «Альба Суперба»

Квітки з’являються на голих гілках до того, як розпускається листя. Восени листя набуває золотисто-коричневий колір, а потім опадає на землю, оголюючи гладку сріблясту кору.

Даний вид представлений рядом високодекоративних сортів, наприклад «Александріна» з блідо-рожевим цвітінням, рожевий «Ленней» (висота 2-4 м), білосніжна «Альба Суперба» висотою 4-6 м.

Японська магнолія Кобус (лат. Magnolia kobus) – гіллясте дерево або великий кущ, приблизно до 10 м у висоту та 6 м в ширину. Цвіте у квітні-травні великими, білими квітами. Зі східних видів цей самий морозостійкий, хоча молоді екземпляри потребують зимового укриття.

Вибір місця для посадки магнолії

Розмір та розташування садової ділянки є важливим фактором при виборі виду або сорту магнолії. Необхідно не тільки надати рослині простір для розвитку, а й передбачити її майбутні потреби. Вибираючи положення, пам’ятайте, що дерево росте не тільки вгору, але і вшир.

Рослині потрібен доступ світла, оскільки в тіні цвітіння мізерне або відсутнє, тому для посадки вибирайте сонячне або злегка затінене місце, але забезпечте в день хоча б 4 години сонячного світла.

Дуже важливо, щоб ділянка була теплою, захищеною від вітру, особливо на початку весни, коли мороз може пошкодити квіткові бруньки ранньоквітучих видів.

Вибираючи місце для посадки саджанця слід пам’ятати, що коріння у цих рослин дуже крихке та чутливе до пошкоджень, з цієї причини пересадити дерево або кущ надалі не вийде.

Магнолії добре ростуть у помірно вологому, добре дренованому ґрунті, що багатий органічними речовинами, тому варто додати трохи добре перепрілого гною або компосту, попередньо перемішавши органіку з верхнім шаром землі, взятої з посадкової ями.

Більшість видів воліють нейтральний або слабокислий ґрунт з pH близько 5,5-6,5. Підкислити лужний субстрат при необхідності можна за допомогою торфу або торф’яного моху. У лужних ґрунтах вирощують такі види як Magnolia stellata та Magnolia soulangeana.

У розплідниках саджанці продаються із закритою кореневою системою, тому висаджувати їх можна протягом усього сезону, але при покупці віддавайте перевагу деревцям висотою до 2 метрів, оскільки вони швидше вкорінюються.

Розмір посадкової ями повинен бути у два рази більше кореневої грудки. На дні ями для поліпшення дренажних якостей викладають шар з дрібного щебеню, керамзиту або битої цегли висотою близько 15 см, зверху насипають такої ж висоти шар піску, а потім ще трохи родючого субстрату.

Саджанець встановлюють в лунці так, щоб коренева шийка перебувала трохи вище рівня землі. Простір навколо коренів заповнюють землею та утрамбовують, щоб не залишилося повітряних кишень.

В іншому випадку земля після поливу може сильно просісти та коренева шийка опиниться нижче рівня ґрунту. Саджанець рясно поливають та при необхідності прив’язують до опори на час вкорінення.

Догляд за магнолією в саду

Вирощування дерева в комфортних для нього умовах дозволяє домогтися щорічного, рясного цвітіння. У догляді за магнолією необхідно пам’ятати про регулярний полив в період відсутності дощів.

Молода рослина погано переносить посуху через поверхневу кореневу систему, яка страждає від нестачі вологи в літню спеку. У перші 2 роки після посадки саджанці особливо чутливі до дефіциту води.

Деревця рясно зрошують 2 рази на тиждень за умови сухої погоди. Бажано, щоб вода була не холодною. Дорослі екземпляри здатні переносити короткочасну посуху.

Щоб уникнути швидкого висихання ґрунту та знизити випаровування вологи, землю в пристовбурної області рекомендується замульчувати шаром торфу, сосновою корою або хвоєю, оскільки дані компоненти дозволять також підтримати необхідну кислотність.

У догляді за магнолією уникайте глибокого розпушування – інструмент може пошкодити молоді корені, розташовані близько до поверхні.

Посаджені в родючий ґрунт саджанці в перші кілька років не потребують підгодівлі. Надалі досить навесні викласти навколо дерева шар мульчі зі зрілого компосту або перегною.

Можна також розсипати 1-2 см шар ґрунту для рододендронів та азалій в межах радіусу крони. Цей субстрат містить добрива, які автоматично забезпечують підгодівлю й підтримує кислотність.

У догляді магнолії не вимагають обрізування для формування крони. Видаляють тільки сухі, пошкоджені морозом або вітром гілки, а також пагони, що ростуть всередину крони.

Старі екземпляри кущових видів можна омолодити раз в 6-7 років, обрізавши всі пагони до рівня 60 см від поверхні землі. Процедуру обрізування проводять тільки з червня, оскільки рослина характеризується інтенсивним весняним сокорухом та при отриманні ран може просто витекти соком та засохнути.

Підготовка до зимівлі

Більшість вирощуваних в нашій країні дорослих магнолій досить стійкі до низьких температур, хоча ранньоквітучі види й сорти схильні до промерзання квіткових бруньок. Найменш морозостійкою та найвимогливішою є Магнолія крупноквіткова, садити яку варто тільки в тепліших районах.

Перед сильними заморозками пристовбурну область та основу стовбура підгортають ґрунтом на висоту не менше 20 см. Землю можна замінити соломою, ялиновим гіллям або сосновою корою (шар 5-10 см).

Стовбур обмотують солом’яною циновкою або мішковиною в кілька шарів, а крону щільним, білим агротекстилем. Таке утеплення дозволить уникнути появи морозобоїн в умовах вітряної та безсніжної зими.

Розмноження магнолії живцями

Розмножувати ці прекрасні дерева можна живцюванням, але ймовірність успіху становить трохи вище 50%. Магнолія, яка вирощена з насіння зацвіте тільки через 5-10 років, саджанці з живців зацвітають приблизно через 2-3 роки.

Заготівлю матеріалу проводять до періоду бутонізації. Беруть верхівкові живці довжиною 15-20 см, найкраще вкорінюються живці зелені зверху та напівздерев’янілих знизу.

На живці залишають тільки 2-3 листя, яке обрізують до половини.

Листя обрізають до половини

Зріз опускають в гормон, що стимулює утворення коренів, після чого живці висаджують в суміш, яку готують з 1 частини родючого ґрунту та 3 частин перліту або грубозернистого піску.

Добре поливають й накривають горщик прозорим пакетом для створення тепличних умов. Ставлять живці в добре освітлене місце, але без попадання прямих променів. Кожен день пакет відкривають на 5 хвилин, та раз у 3-4 дні обприскують живці.

Під час вкорінення старе листя може опасти. Приблизно через 4-6 тижнів з’явиться нове зростання, яке є ознакою успішного вкорінення. Горщик тримають закритим ще 2-3 тижні.

Акліматизація молодої рослини:

• відкривайте пакет на 4-5 годин в наступні 3-4 дні;
• зніміть пакет та помістіть горщик в тінь на 1 тиждень;
• подальший вплив ранкового або вечірнього сонця протягом 1 тижня;
• після чого горщик починають виносити на одну годину на свіже повітря, з кожним днем збільшуючи час на годину.

Наступним кроком буде пересадка саджанців методом перевалки у відкритий ґрунт на постійне місце.

Вирощування магнолії з насіння

Магнолію нескладно виростити з насіння, яке беруть у дозрілих плодів у вересні-жовтні, але отримані саджанці можуть не повторити сортові характеристики батьківської рослини.

Зібране насіння поміщають в теплу воду на 2-3 дні, щоб розм’якшити оболонку принасінників. Липка шкірка знімається важко, тому насіння ретельно протирають між пальцями або вимивають у воді з додаванням засобу для миття посуду, після чого змивають мило проточною водою.

Для проростання насіннєвого матеріалу необхідно пройти стратифікацію холодом, яка імітує природні умови. Тому насіння поміщають в пакет у вологий вермикуліт або торф та закривають його.

Пакет зберігають у холодильнику при температурі 2-3 С протягом 3 місяців. Після закінчення терміну насіння виймають та якщо немає ознак проростання, то оболонку злегка скарифицирують наждачним папером, щоб полегшити схожість.

Потім дезінфікують розчином фунгіциду та висівають на глибину 2 см в горщики із земляною сумішшю, яку готують з компосту, торфу й піску (перліту) в співвідношенні 2:1:1. Сходи з’являються нерівномірно, приблизно через 5-6 тижнів. До осені сіянці зазвичай виростають до 25 см.

Сіянці, що вже підросли

Першу зиму їх залишають в прохолодному та світлому приміщенні, скорочуючи полив. Висаджують у відкритий ґрунт після останніх ймовірних заморозків методом перевалки.

Проблеми в догляді за магнолією

Здорові магнолії досить стійкі до шкідників та інших хвороб і проблеми зазвичай є ознакою неправильного догляду або посадки.

Найбільш частими симптоми:

Почорнілі квіти та бутони в наслідок пошкодження від заморозків.

Хлороз, який проявляється у вигляді хворобливого, блідо-жовтого листя. Розвивається при посадці в вапняний, лужний субстрат. Якщо його не підкислити, то коренева система з часом перестає рости й гине.

Вибирайте сорти, які можна вирощувати на подібних субстратах або використовуйте компоненти, що підкислюють – добавку хелату заліза або торф.

Листяна плямистість досить поширене захворювання, що викликане грибком роду Cephaleuros. Плями мають круглу форму з хвилястими або зазубреними краями та виступають над поверхнею листяної пластини. Колір їх варіюється від світло-зеленого до сірого й коричневого.

Влітку плямистість стає більш вираженою, з’являться червонуваті, спороутворюючі структури. У важких випадках листя жовтіє та опадає.

Іноді грибок інфікує стовбур та пагони, проникаючи в тріщини на корі. У більшості випадків захворювання не становить загрози і являє собою естетичну проблему.

Для профілактики хвороби потрібно забезпечити рослині адекватні умови вирощування та хорошу циркуляцію повітря навколо. При перших ознаках захворювання заражене листя видаляють та утилізують. У важких випадках може знадобитися застосування фунгіцидів на основі міді.

Існує два різних типи борошнистої роси — істинна та помилкова. Обидва грибкових захворювання відрізняються білуватим або сіруватим нальотом на листі, яке з часом буріє та опадає. Сприятливим середовищем для розвитку патогену є волога погода та погана циркуляція повітря навколо насаджень.

Боротися з борошнистою росою можна за допомогою фунгіцидів. Пагони та листя, уражені грибком, необхідно негайно видалити, оскільки хвороба швидко поширюється.

Ослаблені магнолії можуть уражатися білокрилкою, персиковою попелицею та магнолієвою щитівкою, яка виглядає як білі, воскові або коричневі бляшки на гілках й листі дерев. Зірчасті магнолії найбільш схильні до нападу щитівки.

Для боротьби зі шкідниками використовують інсектициди та акарицид.

Чому магнолія не цвіте?

З усіх частин рослини бутони найбільш чутливі до холоду, тому велика ймовірність, що причина відсутності квітів полягає в пошкодженні, що викликане весняними заморозками.

Другою причиною є недолік сонця, оскільки в тіні цвітіння мізерне. Якість ґрунту, відсутність поживних речовин, надлишок вологи, а також неправильний pH можуть бути проблемою для цвітіння. Добриво, багате азотом, стимулюватиме ріст листя, а не бутонізацію.

Магнолія: характеристики, поради по догляду, посадка та багато іншого!

Культивується в різних регіонах з субтропічним кліматом, магнолія (або біла магнолія) родом з південного сходу США. Завдяки своїм красивим квітам і багаторічному листю, вона привертає багато уваги своєю красою, особливо навесні, в період цвітіння.

Це дерево середнього розміру, максимальна висота якого сягає 30 м. Воно також має велике зелене листя і білі квіти діаметром до 30 см. Загалом вид налічує понад 100 різних сортів і культиварів, тому важливо знати більше подробиць про найпоширеніші різновиди.

Ці деталі будуть розглянуті в наступних розділах статті, в яких ми розповімо про догляд за магнолією, а також про найпоширеніші види цієї рослини. Читайте далі, щоб дізнатися більше.

Як доглядати за магнолією

Магнолія – рослина субтропічного клімату і для свого розвитку залежить від сонця. Любить родючі ґрунти, збагачені органічними речовинами. При правильному догляді відрізняється довговічністю і стійкістю. Детальніше про способи вирощування рослини ми розповімо нижче. Читати далі.

Світильник для магнолії

З точки зору освітленості можна стверджувати, що магнолія віддає перевагу місцям з доступом великої кількості сонячного світла. Тому місця з сухим кліматом, як правило, сприятливі для рослини, оскільки полегшують процес утримання вологості. Однак доступ до сонця повинен бути постійним.

Тому, оскільки вирощування магнолії є трудомістким процесом, вам потрібно вибрати ділянку, до якої ви матимете доступ протягом багатьох років і яка не зазнає змін, таких як навколишні будівлі, що можуть блокувати сонячне світло.

Полив магнолії

Полив важливий для магнолії, особливо в перші роки її життя. Тому, якщо в районі посадки немає постійних опадів, необхідно повторювати цей процес два-три рази на тиждень, поки рослині не виповниться шість місяців.

Після цього періоду полив може відбуватися лише раз на тиждень, оскільки білі магнолії досить стійкі і не вимагають багато уваги. Однак варто зазначити, що полив слід збільшити, якщо спека в регіоні стає екстремальною.

Вологість, придатна для магнолії

Для магнолії дуже важлива достатня вологість, особливо в перші місяці після посадки. Тому її слід вирощувати в місцях з вологим, добре дренованим ґрунтом. Хоча рослина віддає перевагу кислим ґрунтам, вона також демонструє досить високу толерантність до крейдяних ґрунтів.

Крім того, місця, де регулярно випадають дощі, як правило, краще підходять для вирощування магнолії, оскільки садівникові потрібно буде турбуватися лише про дренаж, оскільки волога буде забезпечена самою природою.

Температура для Магнолія

Магнолія віддає перевагу помірному клімату, але є досить пристосованою до нього. Варто зазначити, однак, що вона стикається з деякими труднощами, процвітаючи при екстремальних температурах, незалежно від того, говоримо ми про холод чи спеку. Незважаючи на це, існують способи пом’якшити шкоду, спричинену цими температурами, наприклад, вибрати місце для посадки дерева, захищене від вітру. Отже, постарайтеся забезпечити певні умовитип захисту.

Цікаво також відзначити, що магнолія найкраще розвивається, коли її висаджують навесні. Це пов’язано з тим, що в перші роки свого життя вона отримує користь від зміни сезонів.

Добриво для магнолії

Магнолія потребує родючих ґрунтів, збагачених органічними речовинами, щоб процвітати в перші роки життя. Після того, як вона прижилася, її вимоги до ґрунту зменшуються, оскільки вона є дуже стійкою рослиною. Крім того, ґрунт для посадки повинен мати кислі характеристики.

Підживлення важливе у випадках, коли ґрунт не зовсім ідеальний для вирощування магнолії, що може статися через кліматичні умови, але якщо ви використовуєте перегній, який є надзвичайно родючим, проблеми можна обійти.

Спосіб пересадки магнолії

Метод пересадки білої магнолії полягає в зборі насіння. Цей процес слід проводити восени, щоб навесні правильно висадити насіння. Зібране насіння слід скарифікувати і очистити від шкірки. Потім потрібно помістити його в миску з теплою водою на ніч. Цей процес допомагає розм’якшити насіння.

Цей крок можна зробити за допомогою сталевої губки, якою слід потерти поверхню. Все це полегшує рослині утворення коренів, коли вона потрапляє в ґрунт.

Найпоширеніші види магнолії

У дикій природі магнолія налічує понад 100 різновидів. Хоча вони мають деякі спільні характеристики з точки зору вирощування та вподобань, їх зовнішній вигляд може бути досить відмінним. Тому в наступному розділі статті ми більш детально прокоментуємо деякі аспекти основних видів. Читати далі.

Магнолія звичайна

Також відома як біла магнолія, ця рослина походить з південного сходу США, але зараз вирощується в різних регіонах з субтропічним кліматом, який дуже сприяє розвитку магнолії. Вони досить легко вирощуються і пристосовуються до різних умов, незважаючи на труднощі з екстремальним кліматом в перші місяці після посадки.

Можна сказати, що це рослина середнього розміру, максимальна висота якої сягає 30 метрів, а період її цвітіння припадає на весну, коли вона розкриває красиві білі квіти діаметром до 30 см з цитрусовим ароматом.

Магнолія зибольда

Магнолія зибольда – це невелике дерево, насправді її можна віднести до категорії високих чагарників. Вона має листя до 10 см, широко-еліптичної форми. Щодо квітів, то варто зазначити, що вони з’являються в червні, одразу після того, як з’являється листя рослини. Вони білого кольору і мають чашоподібну форму.

Можна сказати, що зибольда – один з найстійкіших видів магнолії. Вид досить пристосований, але відчуває труднощі в екстремальних кліматичних умовах, чого не скажеш про цей сорт, здатний витримувати до -36°C без пошкоджень.

Магнолія кобус

Магнолію Кобус можна охарактеризувати як великий чагарник, який може досягати до 10 м у висоту. У молодому віці він має конічну форму, яка з часом змінюється, основні гілки розправляються, а крона стає більш округлою. Листя оберненояйцеподібне.

Варто зазначити, що його цвітіння припадає на середину квітня і триває до першого тижня середини. Це холодостійкий вид, але він не здатний переносити вплив морозів.

Магнолія Лебнера

Магнолія Лебнера, отримана від схрещування двох інших видів, – це чагарник висотою до 6 м, однак вона також зустрічається у вигляді дерева і в цьому варіанті може досягати до 8 м, вважаючись невеликим за розміром. Магнолія має листя оберненояйцевидної або довгасто-яйцевидної форми.

Квітки мають форму чашечки при повному розкритті, діаметром близько 12 см, білого кольору і приємного запаху. Цікавим аспектом рослини є те, що її цвітіння починається ще до того, як з’являються перші листочки, наприкінці квітня.

Магнолія великолиста

Магнолія крупнолиста – дерево середнього розміру. Протягом перших 20 років життя вона має округлу крону, проте після цього періоду вона стає більш неправильною. Загалом стовбур прямий і може розгалужуватися біля основи. Одним з аспектів, який виділяє її, є розмір листя, яке може досягати до 1 м.

Варто зазначити, що магнолія великолиста має синюватий відтінок на нижній частині квіток, що відрізняє її від інших видів. Вона також має деякі фіолетові плями на внутрішній стороні пелюсток.

Магнолія лікарська

Також відома як багаторічна магнолія, магнолія лікарська має еліптичне листя і вважається деревом, яке може досягати до 20 м у висоту. Завдяки густому опушенню в нижній частині, її листя має коричневий відтінок, дуже близький до іржавого.

Цвітіння припадає на травень і червень. У цей період у рослини з’являються білі або кремові квіти, які досить великі і мають дуже приємний запах. Ці характеристики роблять їх схожими на магнолію великоквіткову.

Зірка магнолії

Як випливає з назви, магнолія зірчаста має форму зірки. Це широкий і досить густий чагарник, який виростає до 3 м у висоту. Він округлий, а його листя має оберненояйцеподібну або еліптичну форму, розташовану по черзі. Один аспект, який слід підкреслити про цей вид, – це його повільний ріст.

Що стосується цвітіння, то можна сказати, що воно відбувається в період з березня по квітень і передує появі листя. Пелюстки загострені на кінці, білого кольору і мають приємний аромат.

Магнолія оголена

З точки зору класифікації висоти, мангнолію голу можна розглядати як пірамідальне дерево або чагарник. В середньому рослина досягає висоти 10 м і має оберненояйцеподібне листя довжиною до 15 см. Її квіти мають дуже різноманітне молочне забарвлення і дуже ароматні.

Що стосується цвітіння, то воно триває лише 12 днів і припадає на квітень і травень. У жовтні рослина починає плодоносити плодами довжиною від 5 до 7 см і червоного кольору.

Магнолія зонтична

Можна зустріти магнолію зонтичну з назвою трилопатева. Це дерево, яке може виростати до 6 м заввишки, а назва, про яку йде мова, безпосередньо пов’язана з його листям, які зібрані в тріади на кінцях надземної частини, що надає рослині цікаву форму парасольки.

Про квіти можна сказати, що вони мають кремове або біле забарвлення і великі, досягають до 25 см в діаметрі. На відміну від інших видів, аромат магнолії зонтичної досить неприємний. Нарешті, період її цвітіння припадає на травень-червень.

Магнолія суланжа

Магнолія суланжа має листяне листя і короткий стовбур, тому її можна описати як чагарник. У молодості вона має пірамідальну крону, яка з віком стає більш округлою. У неї пухкі і широкі гілки, які звисають до землі, що надає їй оригінального вигляду.

Листя еліптичної форми, цвіте ще до того, як з’являється. Загалом квіти нагадують білі тюльпани, але з фіолетовими плямами. Рослина холодостійка, але не стійка до пізніх заморозків.

Поради та підказки щодо вирощування магнолії

Магнолія – рослина з цікавими особливостями, такими як забарвлення стовбура та зовнішній вигляд плодів. Крім того, її висота сильно варіюється від виду до виду. Ці аспекти будуть розглянуті в наступному розділі статті. Читайте далі, щоб дізнатися більше.

Кора дерев

Магнолія – це рослина з прямостоячим стовбуром, який може досягати до 90 см в діаметрі, а гілки розкинуті навколо нього, надаючи кроні дерева пірамідальної форми.

Варто зазначити, що стовбур одиночний, короткий і може бути описаний як відносно сильний, що визначається діаметром. Також варто згадати, що в молодості його гілки мають коричневі тони, що наближаються до помаранчевих.

Плоди та коріння

Після того, як квіти магнолії розпускаються, рослина починає давати плоди. Вони мають конічну форму і червонувате насіння всередині. Однак варто зазначити, що це насіння можна побачити лише восени, в сезон, коли плоди розкриваються, і вони звисають тонкими нитками.

Можна стверджувати, що магнолію слід висаджувати на відстані близько 2 м від тротуарів або будь-якого іншого типу бетонної основи. Її коріння виростає досить великим і з роками може спричинити пошкодження конструкцій.

Розмір, квіти та кольори

Завдяки різноманітності видів магнолії, розміри та кольори її квіток досить сильно відрізняються. Деякі з них можна вважати кущами, що досягають лише 3 м у висоту, інші – до 30 м. Крім того, крім традиційних білих і кремових відтінків, існують квіти з фіолетовими відтінками.

Окрім інших згаданих аспектів, квіти також зазнають змін, пов’язаних з їх формою, яка може бути більшою або меншою залежно від виду магнолії. Варто також згадати, що деякі з них мають тонші пелюстки і дають різні плоди. Період цвітіння також варіюється.

Висота магнолії може досягати

За висотою рослину можна віднести до середньорослих дерев. Її найпоширеніший вид, біла магнолія, досягає до 30 м у висоту. Однак серед інших сортів можна знайти дуже широку варіацію розмірів, так що деякі магнолії можна вважати великими або навіть середньорослими чагарниками.

Тому деякі сорти рослини мають висоту всього 3 м, інші досягають до 18 м. Це має великий вплив на питання відповідного регіону для посадки і повинно ретельно враховуватися тими, хто думає про вирощування магнолії.

Дивіться також найкраще обладнання для догляду за магнолією

У цій статті ми представляємо вам інформацію та поради про те, як доглядати за магнолією, а поки ми говоримо про цю тему, ми також хотіли б представити деякі з наших статей про садові товари, щоб ви могли краще доглядати за вашими рослинами. Ознайомтеся з ними нижче!

Магнолія: скористайтеся порадами, вирощуйте та отримуйте квіти у своєму саду!

Магнолія не є складною у вирощуванні рослиною, в основному завдяки своїй чудовій адаптивності. Хоча вона віддає перевагу вологим ґрунтам і субтропічному клімату, вона може добре виживати і в інших умовах, оскільки не дуже вимоглива. Отже, за допомогою елементарного догляду можна підтримувати її здоровою і гарно виглядати.

Крім того, різноманітність форм, кольорів і розмірів робить різні види магнолій цікавими для прикраси саду. Ще один аспект, який свідчить на користь магнолії – її запах, який може бути солодшим або більш цитрусовим, залежно від виду.

Отже, якщо у вас є регулярний доступ до місця посадки і воно добре освітлюється сонцем, немає ніяких перешкод для вирощування магнолії. Скористайтеся порадами, що містяться в цій статті, і почніть доглядати за цим прекрасним видом рослин прямо зараз.

Подобається? Поділіться з друзями!

Miguel Moore

Мігель Мур – професійний екологічний блогер, який пише про навколишнє середовище вже понад 10 років. Він має ступінь бакалавра доктор наук про навколишнє середовище в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та ступінь магістра з міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Мігель працював вченим-екологом у штаті Каліфорнія та міським планувальником у місті Лос-Анджелес. Наразі він є самозайнятим і розподіляє свій час між написанням свого блогу, консультаціями з містами з екологічних питань і дослідженням стратегій пом’якшення кліматичних змін.