Три способи без хімії “вбити” надокучливий плющ, який розрісся на садибній ділянці

Отруйний плющ – це поширена проблема для садівників. Смола, що міститься в соку рослини токсична і викликає важкі ураження шкіри або легенів, якщо ви її спалюєте.

Відео дня

Існує кілька методів, щоб позбутися цього бур’яну, включаючи саморобні засоби, витягування та задушення рослини-шкідника. Видання Southern Living взяло коментар у досвідченого садівника, який розповів про методи, що дозволять позбутися плюща без агресивної хімії, яка може пошкодити інші рослини в саду.

1. Саморобний засіб для знищення бур’янів:

Змішайте літр води, склянку солі, столову ложку миючого засобу для посуду та столову ложку оцту. Потім потрібно обприскати всю рослину. Цей метод може вимагати терпіння та повторних процедур.

Витягування може бути ефективним для невеликих рослин, але важливо видалити всі підземні рештки плюща. Захистіть себе: надягніть садові рукавички, одягніть кофту довгими рукавами, штани, шкарпетки – аби плющ не торкався тіла, коли ви будете його “викорчовувати”. Потім зріжте надземні стебла гострими ножицями. Коріння викопайте маленькою ручною лопатою. Утилізуйте частини рослин у міцних мішках для садового сміття, або викладіть зрізану рослину на сонці, аби вона засохла і не могла вкоренитися.

Накрийте отруйний плющ великим пластиковим брезентом на тиждень. Дочекайтеся, щоб рослина побуріла та засохла. Потім зріжте наземні пагони й викорчуйте плющ.

Фахівець радить не спалювати та не компостувати отруйний плющ. Важливо під час робіт зі знищення плюща захищати шкіру.

Позбутися отруйного плюща може бути складно, але це можливо. Використовуйте метод, який найкраще підходить для вашої ситуації.

Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!

Природа Карпат: унікальна флора та фауна українських гір

Природа в Карпатах напрочуд багата і красива. Тут налічується понад 2000 видів рослин, сотні різновидів тварин та птахів. За підрахунками вчених, на карпатський регіон припадає близько 2/3 усієї біорізноманіття України. Це не дивно: лісисті та кам’янисті схили перемежовуються глибокими долинами, а передгір’я плавно переходять у степовий ландшафт. Розмаїття локацій створює ідеальні умови життя всіх категорій тварин. Сьогодні ми розповімо про найцікавіших представників флори та фауни Карпат та Закарпаття!

Рослинність українських Карпат

У регіоні простежується чітке вертикальне зонування — рослини карпатських гір освоїли кожен висотний рубіж. У низинах строкаті луки перемежовуються острівцями дібров. У передгір’ях царюють дуби скельні, Бургундські, Далешампе, граби. Вік деяких місцевих дерев перевищує 1000 років. Серед довгожителів перше місце займає дуб звичайний, чия висота досягає 30 м, а обхват ствола — 9 м.

Завдяки м’якому клімату та багатому ґрунту в передгір’ях багато рукотворних садів, полів, виноградників. Також тут поширена степова флора: ковила, типчак, келерія. Весною розкішно виглядає закарпатська Долина нарцисів, яка вкривається килимом квітів у другій половині травня. Унікальні рослини, представлені тут великою популяцією, виростають лише в цьому регіоні.

Нижня лісиста зона тягнеться від передгір’я до 700 м над рівнем моря. Тут переважають широколистяні породи: дуб, клен, граб, гірський в’яз. Особливо гарні букові риштування. Завдяки їм свою назву отримала ціла історична область — Буковина. Статні дерева з гладкими сіро-коричневими стволами живуть по 350 років і більше. Їхні крони знімаються на висоту близько 50 м, створюючи надзвичайно щільну тінь, тому в таких лісах дуже приємно гуляти пішки або верхи.

Серед гірської флори трапляються реліктові рослини Карпат , тобто збережені без змін з часів інших геологічних епох. У тому числі тис ягідний, кедр європейський, ялівець козацький, модрина польська, вудсія ельбська. Подорожуючи в Карпатах, можна зустріти ендемічні види, що ростуть лише у місцевості. До таких належать рододендрон східнокарпатський, нарцис вузьколистий, карпатський молочай та щавель, медуниця Філярського. Загалом ендемічних рослин в українських горах налічується близько 240 видів. Для їхньої охорони на території регіону створено кілька великих заповідних зон. Екологи закликають туристів не обривати квіти, трави, щоб зберегти унікальну різноманітність реліктів та ендеміків. Рослинний світ карпатських гір також містить близько 300 видів лікарських трав. Не менш як сотня з них використовується офіційною медициною, включаючи арніку гірську, беладонну, родіолу рожеву.

Бук панує у всьому середньому рослинному поясі, що простягається до 1200 м над рівнем моря. На цих висотах все частіше зустрічаються ялиця, європейська ялина. Ароматний та прохолодний хвойний ліс вкриває схили до 1600–1800 м над рівнем моря. Вік місцевих дерев-велетнів сягає 400 років. На верхній межі пояса можна помилуватися статними модринами, кедровими соснами.

Далі рослинність представлена ​​субальпійськими рослинами: низькорослими хвойними чагарниками, багаторічними травами та квітами. Особливо красиві едельвейс, тирлич, примула, альпійський мак. Незабутнє враження також справляють гірські луки, які у другій половині квітня зацвітають суцільним килимом бузкових та жовтих крокусів. У середині літа гірські схили покриваються яскраво-рожевими острівцями квітучого рододендрону.

Говорячи про те, які дерева ростуть у Карпатах , не можна залишити без уваги сосну жереп. Ця рослина, що стелиться, особливо поширена в Горганах. Порослі жерепом схили також називають криволіссям: переплетення коріння і густі колючі гілки формують часом непрохідні ділянки. Штурмувати їх за відсутності прорубаної стежки рятувальники не рекомендують — це може бути небезпечним навіть для досвідчених туристів.

Гості Закарпаття можуть ознайомитися з акліматизованими рослинами родом із Північної Америки, Південної Європи, Азії. Загалом налічується близько 400 таких видів, серед яких сакура, вічнозелений барбарис, лавровишня, чорний горіх, софора японська, айлант, дугласія. М’який закарпатський клімат дозволив цим рослинам адаптуватися, зберігши унікальну красу. Особливо ефектно виглядають міські вулиці, прикрашені сакурою — дерева покриваються пишними суцвіттями у другій-третій декаді квітня. Як бачите, рослини в Карпатах та Закарпатті найкрасивіші з другої половини весни до середини літа.

Тваринний світ українських Карпат

Фауна Карпат не менш різноманітна, ніж флора. На лісових стежках ви зустрінете безліч тварин, що мешкають тільки в дикій природі, а отже, екзотичних для більшості міських жителів. В українських горах налічується близько 80 видів ссавців. Розглянемо найцікавіші з них!

Найбільшими, але водночас рідкісними мешканцями Карпат, вважаються бурі ведмеді. Вага дорослих особин може сягати 600 кг, хоча частіше обмежується 350–400 кг. Весною у пошуках їжі ведмеді спускаються до річок, а після повного сходження снігу піднімаються високо в гори. Косолапі харчуються рибою, комахами, горіхами, медом, ягодами та деякими рослинами. В українських горах налічується лише 110–130 особин, тому ймовірність зустріти ведмедя, особливо на вторинних туристичних маршрутах, дуже мала.

Вовки — тварини карпатських гір , що знаходяться на межі вимирання. Попри репутацію кровожерливих хижаків, вони залишаються однією з найважливіших ланок екосистеми. Це чудо ві зграйні м исливці, які харчуються іншими теплокровними тваринами, птахами, гризунами, комахами. Не гидують вони і стиглими ягодами. Найчастіше вовків помічають у районі Верховини. Однак потайливий спосіб життя і невелика популяція змушують хижаків триматися якомога далі від людини. Виняток — зимові місяці, коли вовки можуть використовувати для пересування людські стежки, дороги, лижню, оскільки пересуватися глибоким снігом їм важко. Навмисно шукати зустрічі з дикими вовками рятувальники не рекомендують.

Ще один цікавий вид — європейський бобер, який уподобав береги карпатських та закарпатських річок. Загалом у горах налічується близько 400 особин. Щоб поспостерігати за цими великими гризунами, варто знайти місця їхнього розселення. У високих берегах тварини риють нори, а у заболоченій місцевості влаштовують із гілок будиночки. Вхід у житло бобра завжди прихований водою.

Розповідаючи про тваринний світ українських Карпат , варто згадати такого незвичайного мешканця, як вогняна саламандра. Це невелике земноводне гуцули називають дощовою ящіркою. Все завдяки любові цієї тварини до вологи та прохолоди. Виразна зовнішність істоти, її контрастне чорне забарвлення з яскравими жовто-жовтогарячими плямами в усі часи зачаровували людей. Маленькій ящірці приписували містичні властивості, вважаючи її духом стихій. Саламандра занесена до Червоної книги, тому якщо ви її виявили у природі, не завдавайте шкоди. Зверніть увагу, що тварина, яка мешкає по берегах водойм, виділяє слабку отруту. Для людини вона не небезпечна, але може викликати печіння за потрапляння на слизові оболонки. Тому саламандру краще не чіпати чи хоча б старанно вимити руки після контакту з нею.

Також у Карпатах живуть зайці, рисі, борсуки, дикі тхори, куниці, річкові видри, норки, козулі, благородні олені, муфлони, єнотовидні собаки, горностаї, ласки. У лісах мешкає 21 вид кажанів, 22 види гризунів (ондатри, ховрахи, соні, полівки, ондатри, хом’яки, полівки, землерийки). На заболочених водоймах селяться такі птахи, як лиски, кулики, крякви, чибіси, вальдшнепи. Тваринний світ Карпат має білих та чорних лелек, порівняно численних довгохвостих неясит і рідкісних беркутів, змієдів, філінів, осоїдів, горобиного та мохноногого сичів.

У водоймах мешкає близько 60 видів риб, серед яких дунайський лосось, райдужна та струмкова форель, харіус, минь, стерлядь, умбра. Однак якщо ви хочете приємно провести час за рибалкою, варто відправитися в один з розплідників області (можна замовити трансфер з готелю). Для гостей тут організовані комфортні умови, а водоймища добре зариблені. Головне — у цьому випадку ви не завдасте шкоди тендітній екосистемі карпатських гір.

Зверніть увагу, що деякі дикі тварини Карпат є потенційно небезпечними для людини. До таких належать ведмеді, олені, кабани, вовки, рисі, гадюки (та інші змії). Їх краще уникати, особливо якщо бачите тварину з дитинчатами. Якщо зустріч все ж таки відбулася, варто повільно відступити. Побачивши тварину здалеку, можна поспостерігати за нею, не забуваючи стежити, щоб дистанція залишалася досить великою.

Висновок

Поїздка до Карпат — шанс поринути у казковий світ дикої природи. Будучи уважним, під час звичайної прогулянки в лісі ви зможете зустріти представників місцевої флори та фауни, включаючи рідкісні червонокнижні види. Щоб помилуватися цвітінням трав, чагарників, краще приїжджати до Карпат з середини весни до середини літа. У липні-серпні починають масово дозрівати їстівні ягоди, наприклад, чорниця. Для спостереження за тваринами та птахами підходить будь-яка пора року. Найзручніше робити це у теплі місяці, але навіть взимку у гірських лісах можна побачити глухарів, орлів, інших представників фауни. Крім того, засніжені гірські схили ідеально підходять для катання на лижах та сноубордах, повільних кінних прогулянок.