Крім цього, питні М. в., розлиті у пляшки і призначені для аптечної мережі, класифікуються за лікувально-профілактичною дією на: столові — мінералізація до 2 г/л, лікувально-столові — мінералізація 2–8 г/л, лікувальні — мінералізація 8–12 г/л.
Вся вода, що має мінералізацію понад 8 г/дм³, вважається мінерально-лікувальною: вона має сильний вплив на організм людини, тому її пити можна лише за призначенням лікарів.
Фахівець зазначив, що під час покупки бутильованої мінеральної води варто звертати увагу на те, де вона здобута. Найкориснішою вважається вода з артезіанських свердловин, оскільки в ній спочатку містяться корисні мікроелементи (а у воду з наземних джерел їх додають на виробництві).
Столова мінеральна вода — її можна пити щодня і готувати на ній їжу; лікувально-столова — без призначення лікаря її можна пити тільки тим, у кого немає захворювань шлунка; лікувальна — її не можна пити без медичних показань. Наприклад, у деяких видах лікувальних мінеральних вод дуже висока концентрація натрію.
Важливо дотримуватися порад лікаря, щоб лікувальна вода справила максимально позитивний ефект. Найчастіше призначають для печінки Єсентуки, Миргородську, Боржомі, Лужанську мінеральні води.
Мінеральну воду Поляна Квасова застосовують при лікуванні гастриту, печії, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, тобто вона показана у 75-80% усіх хворих з порушенням функцій ШКТ, які потребують санаторного лікування.
За мінералізацією мінеральні води поділяються на: води слабкомінералізовані (до 1 г/дм 3), води малої мінералізації (1-5 г/дм 3), води середньої мінералізації (5-15 г/дм 3).