“Не ковідом єдиним”. Пульмонолог пояснює, що варто знати про хронічне обструктивне захворювання легень

– Хронічне обструктивне захворювання легень – одне із найрозповсюдженіших захворювань органів дихання, яке проявляється хронічним кашлем та задишкою.

Характеризується воно обмеженням швидкості потоку повітря, яке проникає в легені.

При цій хворобі найперше пошкоджуються бронхи, які є провідними шляхами для повітря.

Стінки бронхів змінюють свою структуру, перебудовуються (ремоделюються), порушується робота миготливого епітелію та продукція бронхіального секрету, розвивається набряк слизової оболонки, виникає гіперреактивність бронхів і, як прояв – бронхообструкція.

Людина втрачає можливість дихати на повні груди, відчуває задишку, нестачу повітря, її турбує постійний кашель.

Відбувається так через хронічний запальний процес, що виникає внаслідок впливу різних пошкоджуючих факторів.

ХОЗЛ – це незворотний патологічний процес. Захворювання постійно прогресує.

Повернутись до здорового стану легені вже не зможуть, якщо процес руйнування (ремоделювання) вже почався. Але можливо призупинити прогресування хвороби!

10 ознак того, що ви перехворіли COVID-19 і маєте імунітет на 5 місяців

– Які найпоширеніші симптоми?

– Кашель. Протягом дня, або вранці, найчастіше він супроводжується виділенням слизового або слизово-гнійного мокротиння, іноді кашель може бути сухим.

Задишка. Спершу після фізичного навантаження, а згодом і у стані спокою.

Свистячі хрипи під час дихання. Це ознака бронхообструкції: того, що звужені бронхи перешкоджають проходженню повітря до легенів.

Підвищення температури тіла виникає рідше і як правило, є ознакою загострення ХОЗЛ, приєднанням інфекційного (бактеріального або вірусного) процесу в легенях.

– Як пандемія коронавірусу вплинула на ситуацію із хронічним обструктивним захворюванням легень?

– Ми ще досі повністю не знаємо, як саме впливає вірус COVID-19 на організм, які віддалені наслідки хвороби, вчені все ще досліджують це.

Але те що ми бачимо зараз – вірус має дуже багатогранний вплив на різні системи організму, має багато проявів.

Лікарська спільнота вже зараз прогнозує стрімкий ріст захворюваності на ХОЗЛ після епідемії коронавірусу.

COVID-19 уражає дихальні шляхи, розвивається пульмоніт, вірусна пневмонія. Вірус уражає не тільки бронхіальний епітелій та альвеолоцити, а й ендотелій судин, призводячи до важких дихальних розладів та тромбоемболічних ускладнень.

Наслідком важкого перебігу коронавірусної хвороби та вірусної пневмонії і є розвиток важких фіброзних змін в легеневій тканині.

Клінічно це проявляється важкими дихальними розладами, які можуть привести до подальшого розвитку ХОЗЛ.

Тож, лікуючи важку вірусну пневмонію, викликану коронавірусом, лікарям потрібно прикладати максимум зусиль, аби профілактувати розвиток фібротизації легенів.

– Чому ХОЗЛ виникає?

– Хронічний запальний процес в бронхах виникає через негативний вплив різноманітних екзогенних інгаляційних чинників (полютантів) – шкідливих домішків в повітрі, яке вдихає людина: це тютюновий дим, продукти горіння від пічок, вихлопні гази від автомобілів, шкідливі викиди в повітря на виробництві, тяжкі метали, пилові агенти.

Найчастіше “хронічний бронхіт курця” прогресує в хронічне обструктивне захворювання легень.

Багато курців постійно кашляють та вважають це “нормою життя”, навіть не підозрюючи, що кашель – це патологічний симптом, який може бути проявом багатьох важких захворювань, зокрема, хронічного бронхіту, бронхіальної астми, туберкульозу, раку легень та ХОЗЛ.

Окрім кашлю, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень також турбує задишка. Спочатку вона виникає при звичному фізичному навантаженні, що хворі найчастіше пояснюють курінням чи навіть старінням.

З часом симптоми прогресують, стають все сильнішими, а задишка починає з’являтись при незначних фізичних навантаженнях, а також у стані спокою. Із цим загрозливими симптомами треба обов’язково звернутися до лікаря.

Найбільша небезпека ХОЗЛ у тому, що розвивається це захворювання повільно та дуже поступово. Людина не завжди може зрозуміти, що щось не так.

Рак легені в Україні забирає не менше життів, ніж COVID-19

Перші симптоми можуть з’явитись після 45-50 років, стрімкого зростання хвороба набуває після 60-ти.

Без вчасної діагностики та лікування, а ще зміни способу життя (припинення тютюнопаління) – захворювання прогресує та приводить до інвалідизації.

Загальмувати розвиток хвороби та незворотних процесів в бронхах та легенях можливо, якщо вчасно розпізнати хворобу, відмовитись від куріння та впливу несприятливих інгаляційних чинників і призначити адекватне лікування.

Від ХОЗЛ у світі страждає близько 10% дорослого населення у віці понад 45-50 років. І чим розвиненіша країна – тим більший відсоток жителів із ХОЗЛ.

Так, можемо припустити, що в Україні з цим діагнозом живуть близько 1,5-2 мільйони людей.

Всесвітня організація охорони здоров’я говорить про те, що ХОЗЛ є однією з найрозповсюдженіших хвороб століття. Хронічне обструктивне захворювання легенів стоїть на одному рівні за поширеністю із серцево-судинними захворюваннями, онкологічними захворюваннями та на 4 місці у світі серед причин смерті.

– У Києві зараз близько 15 тисяч пацієнтів з підтвердженим діагнозом хронічне обструктивне захворювання легень.

На скільки насправді ця цифра більша?

– Останнім роками фіксують більше нових випадків ХОЗЛ, але пов’язано це, в першу чергу, з тим, що ми навчились виявляти хворобу.

За ініціативи головного пульмонолога України, голови Асоціації фтизіатрів та пульмонологів України, академіка, д.м.н. Юрія Івановича Фещенка, ХОЗЛ виділили в окрему статистичну групу і розпочали вести облік таких хворих.

Близько 85% курців страждають на ХОЗЛ. Можна сказати, що хронічне обструктивне захворювання легень – це ускладнення тютюнопаління.

– А куріння електронних цигарок чи вейпів безпечніше?

– Легені негативно реагують на будь-які подразники. Куріння в будь-якому виді, в тому числі електронні цигарки, вейпи чи кальян, шкідливо впливає на респіраторну систему людини.

У диму, який вдихають курці, є велика кількість шкідливих речовин та хімічних сполук, які вкрай небезпечні для людського організму.

Значно посилює негативний вплив куріння і те, що всі шкідливі речовини надходять у формі гарячого диму. Гарячий тютюновий дим, у прямому сенсі, припікає слизову оболонку, випалюючи миготливий епітелій бронхів, який допомагає виводити мокротиння з легенів.

Слиз, що утворюється бокаловидними клітинами слизової оболонки бронхів, виконує важливу функцію: затримує різні мікрочастинки з повітря (в тому числі віруси, бактерії, пил, смолу від тютюну), що в’язнуть у слизу.

У здорової людини в день виділяється близько 500 мл слизу – бронхіального секрету, який допомагає виводити “бруд” з наших легень та бронхів.

У курців, під впливом гарячого диму від цигарок, ворсинки миготливого епітелію випалюються, припікаються та гинуть. Це порушує транспортування слизу, який накопичується в легенях, відтак погіршується захисна функція легенів, розвиваються важкі захворювання дихальної системи.

Спалах легеневої хвороби у США: ключові уроки для України

– Як в Україні діагностують хронічне обструктивне захворювання легень?

– Найбільш доступним та поширеним методом діагностики ХОЗЛ є спірограма.

Це дослідження, яке показує функціональні можливості легенів: наскільки добре бронхи проводять повітря, чи є обструкція і чи зворотня вона, чи є рестриктивні порушення.

Апаратура для проведення спірометрії – спірографи – сьогодні є практично у всіх амбулаторних та стаціонарних закладах Києва та України.

На жаль, ми виявляємо лише 25% хворих на ХОЗЛ. Тобто за допомогою до лікарів звертається лише чверть пацієнтів. Більшість хворих приходять до лікарів тоді, коли симптоми значно утруднюють життя, погіршують їх активність.

– Як лікують ХОЗЛ в Україні?

– Пацієнти із ХОЗЛ повинні отримувати базисну терапію, яка здатна призупинити прогресування хвороби і покращити якість життя пацієнтів.

До базисної терапії входять три групи препаратів: холінолітики, бета-агоністи та глюкокортикостероїди.

Препарати розроблено у зручній формі у вигляді дозованих інгаляторів. На сьогодні в Україні ці препарати доступні і їх можна придбати, але, на жаль, вони дороговартісні.

Зважаючи на те, що на ХОЗЛ найчастіше хворіють люди старшої вікової групи – не кожен може дозволити собі постійно купувати такі препарати. Це велика проблема, адже пацієнти з ХОЗЛ потребують тривалого, фактично пожиттєвого лікування.

Ліки для пацієнтів з бронхіальною астмою передбачені державними гарантіями програми “Доступні ліки”, тобто їх вартість компенсують з бюджету. Препарати для пацієнтів з ХОЗЛ у цей список поки не внесли.

Хоча я знаю, що існує ініціатива і лікарської спільноти, НЗСУ та МОЗ та фармацевтичних виробників щодо забезпечення пацієнтів потрібним лікуванням за кошти держбюджету.

Віра Стадник, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Симптоми, наслідки, імунітет, вакцини та інше: що світ знає про COVID-19. Підсумки-2020

Як передається COVID-19 та грип? Спільне та відмінне

Імунітет до COVID-19 може тривати до 8 місяців – довше, ніж думали раніше. Дослідження

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 1)

Хвороба, про яку неможливо мовчати: історії 8 людей, чиє життя змінив рак легені (частина 2)

Стовщення пальців та інші важливі симптоми раку легенів. ФОТО

“Дихає? Не дихає”. Перед вами падає без свідомості людина – ваші дії. Які правила допомоги

В основі курсу – Алгоритм базових реанімаційних заходів, який відповідає рекомендаціям Європейської ради реанімації-2015.

Його мета – навчити людину, як треба діяти, коли комусь стало зле, та підвищувати її шанси на виживання до приїзду швидкої допомоги.

У 2020 році в зв’язку з початком пандемії коронавірусу, з Алгоритму прибрали рекомендацію штучної вентиляції легень методом “рот в рот”. Його радять використовувати тільки у випадках, якщо допомога потрібна дитині. Але пам’ятайте, що вирішувати, чи дотримуватися цієї рекомендації – тільки вам.

Найбільша помилка, якої можна припуститися, – злякатися і не допомогти

Пояснює Лілія Скольська, керівниця та авторка програми тренінгу, анестезіолог у ковідному стаціонарі.

Перше базове правило – дбати про власну безпеку. Бачимо, як хтось непритомніє чи лежить на вулиці, – мусимо переконатися, чи нам нічого не загрожує: задимлення, витік бензину, газу, оголені дроти, агресивні люди/тварини.

“Принципово потрібно оцінити два показники: чи людина при свідомості і чи дихає”, – каже інструктор В’ячеслав.

Потенційні сценарії розігрують на навчальному манекені.

– Чоловіче, з вами усе добре? Чуєте мене?

– Це не завжди означає, що людина без свідомості, вона може бути з вадами слуху, – пояснює інструктор.

І обережно стаючи на одне коліно (щоб в разі чого ви змогли відскочити), але не нахиляючись занадто низько, трясе “постраждалого” за плечі.

Нуль реакції. “Чоловік” без свідомості.

До пандемії COVID-19 для оцінки дихання керувалися правилом “Дивись! Слухай! Відчувай!”. Сьогодні правило одне: стоячи навколішки, нахиляєтеся до потерпілого збоку, а руку тримаєте на його грудній клітці. Оцінювати потрібно впродовж десяти секунд.

“Два вдихи за цей час – дихання ефективне, але є, один – неефективне, жодного – відсутнє”, – пояснює інструктор.

Два вдихи за 10 секунд – дихання ефективне. Один – неефективне. Нуль – дихання відсутнє. Фото – Дмитро Трембанчук

Якщо ж людина при свідомості, реагує на слова, допоможіть їй зайняти стабільне положення, запитайте, що трапилося і чим допомогти.

Потерпілий на спині. Права рука випрямлена в сторону, ліва рука – до правої щоки, ліву ногу згинаєте коліном до верху, перевертаєте на правий бік. Фото – Дмитро Трембанчук

При свідомості, стогне, шумно дихає, але не реагує – викликайте швидку.

“Алло! Тут людині погано! Чуєте?!”

Отже, ми телефонуємо диспетчеру на 103 чи 112. Не варто казати “Тут людина без свідомості!” з нотками паніки в голосі.

Аби не розгубитися, треба запам’ятати три запитання – Де? Що? Хто? Саме в такій послідовності.

Не знаєте точну адресу – скажіть приблизні орієнтири: район, магазини/ресторани, банери.

Бо навіть якщо у вас щось станеться з телефоном, бригада екстренки принаймні знатиме, де вас шукати.

Якщо немає зв’язку чи телефона при собі і ви самі, не витрачайте час намарно, а відразу біжіть кликати на допомогу, радять інструктори.

Телефонуючи за номером 103, відповідаємо на три запитання – Де, Що, Хто. Фото – Дмитро Трембанчук

“Доброго вечора. Героїв Сталінграда 16В. Людина лежить без свідомості та не дихає. Чоловік, на вигляд 65 років”, – ось зразок правильно сформульованого повідомлення. Так само чітко, як і говорити з диспетчером, потрібно просити когось зі свідків про допомогу – звертаючись до конкретної людини.

“Чоловіче в червоних кросівках, – показує В’ячеслав пальцем на мого сусіда праворуч, – можете підійти допомогти?”.

Розігруємо потенційні сценарії

Уявіть, що ви йдете по вулиці і бачите, як через дорогу на кільці машина врізалася в стовп, з-під капоту димить, а з автівки кричить чоловік, 45 років, у нього травма ноги. Ті, хто вже підійшов, просто стоять знімають все на відео. Ваші дії.

Моя перша реакція: “Аварія, дим, не підходь”. Далі в голову лізе фраза: “Заспокойтесь, усе гаразд!”. Але яке там гаразд?

Кричу “чоловікові”, що покличу на допомогу. Ще одному, з телефоном у руках, чи розбирається він у машинах (не розумію, навіщо мені знадобилася ця інформація).

“Телефоную” в швидку – адреса, аварія, чоловік 45 років, травмований. Інструктор в ролі диспетчера обіцяє, що за 5-7 хвилин бригада буде. А також викликати рятувальників та поліцію.

“Рятувальники прибули першими, витягли чоловіка на газон, а самі зайнялися машиною. Він тим часом перестав кричати і лежить не ворушиться. Ваші дії”, – продовжує інструктор В’ячеслав.

Голосно запитую, чи він мене чує, трушу за плечі, визначаю, чи є дихання.

Щоб не нахилятися близько до потерпілого, наявність дихання можна перевірити, поклавши руку йому на груди. Фото – Дмитро Трембанчук

“Набираю” знову швидку. Диспетчеру повідомляю знову адресу, що трапилося і кажу, що чоловік уже без свідомості та без дихання. Диспетчер каже починати непрямий масаж серця.

Інструктор каже: “Приїхала швидка, пацієнта врятовано”. Хух. Похвалив, що не підходила до машини, а також, що повторно зателефонувала у швидку.

Масаж серця без штучного дихання шляхом “рот в рот”

До приїзду бригади швидкої допомагати серцю пацієнта перекачувати кров доведеться вам. І невідомо, скільки це триватиме.

Тому важливо кликати когось на допомогу, щоб людина могла вас підмінити, коли втомитесь. А ви втомитесь.

Інструктор Юрій демонструє на манекені: верхня лінія ключиць, нижня лінія ребер, посередині – тиснемо.

Але! Перед цим одягаємо на постраждалого маску або прикриваємо йому рот тканиною. Це – заходи безпеки під час пандемії, через неї змінили алгоритм, з якого прибрали штучне дихання “рот в рот”.

Для штучного дихання використовують мішок Амбу, якщо є. Як ні – масажу серця буде достатньо:

• Постраждалий лежить на підлозі.
• Стаєте збоку, руки в замок – основа долоні однієї руки на середині грудної клітки потерпілого, друга рука поверх.
• Лікті не згинаємо – випрямлені руки перпендикулярні грудній клітці потерпілого.
• І тиснемо, налягаючи усім своїм корпусом на руки.
• Натиски на грудину – 5-6 сантиметрів усередину, інтенсивність – 2 рази на секунду (100-120 натисків за хвилину).
• Співвідношення у натисканні і штучної вентиляції легень для дорослих – 30 натискань 2 вдихи. Немає мішка Амбу – тиснемо без перестанку, поки не втомимося, не принесуть дефібрилятор, не приїде швидка, або навколо стане небезпечно. Або поки не оговтається потерпілий.
• Що стосується надання допомоги дитині – 15:2. Починати – з п’яти рятувальних вдихів.
• І обов’язково давайте грудній клітці піднятися після натиску.

“Так можна ж перегнути з силою і випадково зламати людині ребра?”, – запитую я.

“Краще бути зі зламаними ребрами, ніж мертвим”, – зауважує Ліля.

Сценарій другий: Людина лежить непритомна біля клініки

Гукаю, трушу за плечі, перевіряю дихання, набираю швидку, починаю непрямий масаж серця. Кличу на допомогу “перехожого”. “Збігайте, будь ласка, в клініку попросіть автоматичний дефібрилятор чи мішок Амбу”, – кажу напарнику Дмитру.

Він повертається тільки з мішком, каже, що дефібрилятор кудись забрали. Обережно знімає маску з “потерпілого”, притискає маску пристрою до його обличчя. “Готовий”, – каже Дмитро.

Якщо після двох натискань на мішок Амбу повітря не потрапило до легень потерпілого – не робіть одразу ще 2 спроби, продовжуйте масаж серця. Фото – Дмитро Трембанчук

Далі діємо за схемою: 30 разів натискаю на грудну клітку (останні 5 рахую вголос), Дмитро, тримаючи маску, закидає голову “постраждалого” назад, відкриваючи дихальні шляхи, 2 рази тисну на мішок. Грудна клітка не піднялася – значить, що маска не щільно притиснута до обличчя. Напарник фіксує маску ще раз.

“П’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять!”

Подіяло! Повітря потрапило в легені “потерпілого”.

“Якщо у вас немає помічника і перед вами стоїть вибір, – масаж серця чи штучна вентиляція легень, – обираємо масаж серця. Якщо дефібриляція чи масаж серця, – в пріоритеті дефібриляція”, – каже Юрій.

В Україні Автоматичний зовнішній дефібрилятор (AED) можна знайти в деяких громадських місцях: метро (у київському – в касирів), аеропортах, ТРЦ. Якщо десь помітите подібну наліпку – ви на правильному шляху.

Символ Автоматичного зовнішнього дефібрилятора (AED). Ілюстрація – depositphotos

Дефібрилятором користуватися досить легко. Вмикаєте і він говорить, що вам потрібно робити. Оголюєте потерпілому грудну клітку, клеїте наліпки (одна – під правою ключицею, інша – на лівому боці) і підключаєте дроти до апарату. І НЕ торкаєтеся до потерпілого, доки апарат не дасть команду “Продовжуйте реанімувати”.

Сценарій третій: Людині стає погано в ТРЦ, вона без свідомості, не дихає

Кличу на допомогу “охоронця”. Поки він набирає 103, починаю робити непрямий масаж серця.

“Скажіть, що ми в Ocean plaza, на другому поверсі, біля магазину жіночого одягу, чоловік, 40 років, без свідомості і без дихання, почали реанімувати”, – диктую охоронцю.

Швидка їде, прошу його знайти автоматичний дефібрилятор і мішок Амбу. Приносить дефібрилятор. Знімаю кофту з потерпілого, клею наліпки, приєдную до апарату.

Наліпки AED важливо розмістити правильно – одна під праву ключицю, друга на лівий бік. Куди яку клеїти – намальовано на самих наліпках. Фото – Дмитро Трембанчук

Він гучно оголошує, що аналізуватиме зараз серцебиття пацієнта, не торкайтеся його. Готується до автоматичного розряду.

“Натисніть на помаранчеву кнопку”, – наказує коробочка.

“Заберіть руку від потерпілого”, – кажу “охоронцеві”.

Не чіпайте потерпілого, коли працює дефібрилятор. Бо можна самому отримати непоганий розряд, схожий на удар шокером, ділиться В’ячеслав. Фото – Дмитро Трембанчук

“Продовжуйте реанімаційні заходи”, – каже коробочка.

Раптом, коли роблю масаж серця, “потерпілий” приходить до тями і не може зрозуміти, що відбувається. Перевертаю його на бік і пояснюю, що швидка вже їде. Він просить зняти з нього наліпки і каже, що не потрібно ніякої швидкої. Але наполягаю залишити як є.

Чи є спосіб опанувати себе в екстреній ситуації і не панікувати?

Регулярно проходити тренінги з домедичної допомоги, щоб закріпити знання і діяти за чітким алгоритмом, коли виникне така потреба.

“Моя трирічна похресниця, зараз їй уже шість, якось реанімувала свого великого іграшкового ведмедя, робила йому масаж серця, штучне дихання, “укол адреналіну”. Просто сестра – фельдшер, теж працює в медицині”, – додає Лілія.