В українській мові є такі м'які приголосні: [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р']. Запам'ятати ці приголосні можна, вивчивши таку фразу: «Де Ти З'їСи Ці ЛиНи, аДЗуР». Звук [й] завжди м'який. Таким чином, в українській мові 10 м'яких і 22 тверді приголосні.
М'які — ті звуки, які лунають м'яко. Існують приголосні звуки, які не бувають м'якими, а лише напівпом'якшеними. Фонетична транскрипція — це спосіб передачі на письмі звукового мовлення. ['] — позначення м'якості приголосного у фонетичній транскрипції.
Приголосні звуки бувають тверді та м'які . Твердих звуків більше, ніж м'яких. Твердий приголосний звук записують так: [д], а м'який — [д'].
[о/у] – позначення [о] у ненаголошеній позиції перед наголошеним [у], у транскрипцІЇ другий символ позначається маленькою літерою істоїть зверху головного звука. [н:], [с:], [ж:] – двокрапка вказує на довготу приголосного. М'якість позначається рискою біля звука, а пом'якшення – апострофом.
м'якість приголосного позначаємо рискою вгорі [′], а напівпом'якшеність таким знаком: [']; довгі звуки позначаємо так: [:] ([дз'урчан':а] ); маленькою буквою вгорі позначаємо звук, до якого наближається при вимові основний звук: [дереиво]; [дж], [дз], [дз'] — так позначатимемо злиту вимову звуків: [джура], [дз'об].
М'які приголосні можуть подовжуватися. М'який подовжений звук на письмі позначається двома буквами: колосся, гілля, віття. Звук [Й] завжди м'який. Звуки [ДЖ], [ДЗ] позначаються двома літерами.
Запам’ятати їх можна за висловом: у д о н і з о л о т е с е рц е дз й. • 22 твердих звуків : [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш] Таблиця …