ОБСТАВИНА

ПРИГАДАЙМО. Що таке прислівники? На які питання вони відповідають?

101 Прочитайте речення. Схарактеризуйте виділені в них обставини за такими критеріями: а) на що вказує (місце, час, спосіб дії); б) якою частиною мови виражена; в) на яке питання відповідає. Зробіть висновок про особливості обставини як другорядного члена речення

Обставина – це другорядний член речення,

Де? куди? звідки? коли? відколи? чому? з якою метою? навіщо? і под.

Обставина найчастіше виражається прислівником або іменником у непрямому відмінку з прийменником. НАПРИКЛАД: 1. Стіл київський захопив Підступно Святополк (П. Загребельний). 2. Місячне світло влилося В кімнату (Л. Завіщана). Обставину підкреслюємо так: .

Потрібно правильно ставити питання до обставини. Наприклад:

102 І. Прочитайте речення, знайдіть у них присудки. Від присудків

поставте усно питання до виділених обставин. Визначте, якими частини мови виражені обставини, що вони називають.

1. Вітри безжально рвали тендітне вбрання на берізці (І. Цюпа). 2. Сердитий вітер після зливи трусив щосили вишню й сливу (А. Качан). 3. Журавель зітхає потихеньку (В. Малишко). 4. Чутки про подвиги Сагайдачного невдовзі дійшли до Польщі (Д. Яворницький). 5. Зерно нап’ється сонця в полі (В. Сосюра).

ІІ. Доберіть до прислівників синоніми (де це можливо). За потреби зверніться до словника синонімів.

103 і. Прочитайте прислів’я та поясніть їхнє значення. Зверніть увагу на написання виділених слів.

1. Чого вранці не зробиш, того ввечері не здоженеш. 2. Вода, що витекла, назад не повернеться. 3. Хто влітку пісні співає, той узимку сльози проливає. 4. На рідній землі тепло і вдень і вночі. 5. Восени – багач, а навесні – прохач. 6. Хто в четвер скаче, той у п’ятницю плаче. 7. Гірко поробиш, солодко з’їси.

II. Запишіть речення під диктовку вчителя або однокласника. Написане уважно звірте з надрукованим. Чи правильно ви написали виділені прислівники?

III. Підкресліть обставини як члени речення. Надпишіть над ними питання, на які вони відповідають. Які з обставин протилежні за значенням?

104 І. Прочитайте текст. Визначте його тему, мікротеми. Свою відповідь аргументуйте.

Найулюбленіша, найпопулярніша гра в усьому світі – футбол. Вона виникла в Англії дуже давно, десь у XII столітті. У містах Англії у футбол грали спочатку на базарних площах

І навіть на кривих та вузьких вуличках тогочасних міст.

Король Едуард II у 1313 році заборонив гру в межах міста. Пізніше гру було заборонено в усьому королівстві. Були встановлені суворі покарання за порушення цього наказу.

Але народ і далі грав у футбол і таки відстояв свою улюблену гру. У 1663 році заборону було знято, а згодом футбол увійшов до програми Олімпійських ігор.

Сьогодні важко уявити життя будь-якого народу без футбольних матчів (За А Коваль).

Спорткомплекс “Олімпійський”, м. Київ

II. Випишіть з тексту щонайменше п’ять обставин разом з дієсловами-присудками, від яких вони залежать. Поставте питання від головного слова до залежного. Поясніть роль обставин у тексті.

III. Спишіть останнє речення. Підкресліть члени речення. Визначте способи вираження другорядних членів.

105 ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Розкажіть про ваш улюблений вид спорту. Де й коли ви ним займаєтеся? Чи порекомендували б ви його своїм однокласникам? Чому?

106 І. Прочитайте фразеологізми. Як ви розумієте їхнє значення? Доберіть до кожного фразеологізму синонімічний прислівник з довідки.

Наче грім серед ясного неба, за тридев’ять земель, від усієї душі, за сімома замками, просто неба, куди оком не глянеш.

ДОВІДКА. Надворі, скрізь, несподівано, щиро, надійно, далеко.

II. Складіть і запишіть три речення з дібраними прислівниками (на вибір). Прислівники підкресліть як члени речення.

107 І. Спишіть речення, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному відмінку. Яку синтаксичну роль виконують ці іменники? На яке питання вони відповідають?

1. Опівночі айстри в (сад) розцвіли… (Олександр Олесь). 2. На (пустище) дикім росте бузина, сіріє край (поле) хатина сумна (М. Луків). 3. Десь у (поля) і (ліси) танули сніги (В. Грінчак). 4. На (берег) річки зібрався гурт людей (Д. Гаврищак). 5. Івана Айвазовського захоплено приймали в (Петербург, Рим, Парижі, Лондон) (О. Ламонова).

II. Підкресліть головні та другорядні члени речення. Укажіть обставини, виражені іменником з прийменником.

108 ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Поширте кожне подане речення щонайменше однією обставиною, означенням і додатком. Утворені речення запишіть. Поясніть роль другорядних членів речення.

1. Настав вечір. 2. Пролунав дзвінок. 3. Зірвався вітер.

109 Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

Готуємося до тематичного оцінювання

Виконайте тестові завдання.

Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку.

1. Словосполученням є кожне поєднання слів у рядку

А прийшов до хати, електронне табло, футбольний матч

Б високо в горах, зелений килим, біля хати

В зошит і книжка, комп’ютерні ігри, іду швидко

Г падає сніг, холодна роса, живу далеко

2. З одним головним членом є речення

А На незабудці бринів рудий джмелик (Є. Шморгун).

Б В’їжджає в степ червоне літо на незагнузданім коні (В. Підпалий ).

В З-поміж хмар переблискує місяць (М. Луків).

Г Дерева в лісі нагинало до самої землі (В. Іваненко).

3. Правильно визначено граматичну основу в реченні

4. Три додатки є в реченні

А Мороз вночі намалював квіти на холодному склі.

Б Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

В Вітер з моря розносив прохолоду.

Г Дітям подарували книги і фотоальбоми.

5. Виділене слово с означенням у реченні

Б У гаю весело щебетали пташки.

В Запам’ятав дідусеві слова.

6. Підкресліть члени речення.

У небі вітер кучерявий колише темную блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (М. Рильський).

З БІОГРАФІЇ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ

Кома і крапка – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих книжках шістнадцятого століття.

Кома – слово з латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Тире – слово французьке. Означало воно у французькій мові – “тягти”.

У Японії та Австрії за давньою традицією вчать дітей писати і правою, і лівою рукою. У більшості країн вчать писати зліва направо. Проте справа наліво пишуть учні арабських країн. А в Давній Греції вчили писати перший рядок справа наліво, а другий – навпаки.

В Іспанії з давніх часів утвердилося правило окличні та питальні знаки ставити на початку й у кінці речення. Іспанські педагоги вважають, що ця традиція допомагає учням заздалегідь зорієнтуватися, якою інтонацією вимовляти речення під час читання.

Багато років тому наші предки, коли щось писали, не робили проміжків між словами в реченні. Тому воно було схоже на одне велике слово. Ось приблизно таким могло бути речення:

Чи зрозуміли ви, про що в ньому йдеться?

Попрацюйте в парах. Прочитайте питальні речення, виділяючи більшою силою голосу виділені слова. Чи вплинула зміна інтонації на зміст висловлювання? Поставте ці питання один одному і дайте повні відповіді на кожне з них.

1. Сашко приніс тобі книжку?

2. Сашко приніс тобі книжку?

3. Сашко приніс тобі книжку?

4. Сашко приніс тобі книжку?

Обставина – Другорядні члени речення

Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія.

Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають:

– обставини місця відповідають на питання Де? куди? звідки?:

Тече вода З-під явора, яром На долину (Т. Шевченко);

В понеділок вранці щось Дуже рано засвітилось у Хомишиній хаті (І. Нечуй-Левицький); У них класова чути нитка Від давнини і по сьогодні (П. Тичина);

– обставини мети (для чого? з якою метою?): Виходить з дому Гриць Комар Гуляти після школи (М. Пригара); На води Волги чи Дніпра своїх майстрів усі народи шлють Для загального добра (М. Нагнибіда);

– обставини причини (чому? з якої причини?): Листя З суму жовтіє, а деяке З туги кривиться (Остап Вишня);

– обставини умови (за якої умови?):

Весело проходить свято При щасті, при достатках, а коли

– обставини допусту (незважаючи на що?):

Було, Незважаючи на таку рань, душно (М. Коцюбинський); Усупереч хворобі хлопець продовжував навчання;

– обставини способу дії (як? яким способом?): Маю я святе синівське право з матір’ю побуть На самоті (В. Симоненко). Полудень Люто шолом пропіка (Б. Олійник);

– обставини міри і ступеня (наскільки? у якій мірі?):

Вона вміла Дуже добре куховарити (І. Нечуй-Левицький); Заспівував брат, і єднались в приспіві… До краю прозорі, до краю щасливі, гнучкі і дзвінкі молоді голоси (Л. Первомайський).

Опівночі падатиму рясною росою (Т. Шевченко); Спросоння він Голосно закричав (І. Нечуй-Левицький);

– іменником у непрямих відмінках (із прийменником або, рідше, без нього):

Шумить весна У силі й цвіті (М. Рильський);

– дієприслівником, дієприслівниковим зворотом:

У казані дозріває, Булькочучи, каша (А. Малишко); Важко дихаючи, працювали бійці (О. Гончар);

– неозначеною формою дієслова:

Люди сходяться до приймачів Новини послухати (М. Рильський).

Як і інші члени речення, обставини можуть бути виражені фразеологізмами:

Жив собі (як?) як вареник у маслі (Ю. Збанацький).

Окремим видом обставини є порівняльний зворот – частина простого речення, що містить у собі порівняння і зв’язується з пояснюваним словом порівняльними сполучниками Як, мов, немов, неначе, мовби:

А вдома чекає відпочинок і сон, короткий (наскільки?), Як літня ніч (М. Коцюбинський).

Порівняльний зворот від решти речення відокремлюється комою або (у середині речення) двома комами:

Борошно, Мов біла кров, лилось (В. Симоненко).

1. Порівняльний зворот може також виконувати роль означення:

Пущу над сонцем хмару, (яку?) Як брову (П. Тичина); та іменної частини складеного присудка: Хлопець був Наче молодий дубок.

В останньому випадку кома перед сполучником не ставиться.

2. Якщо перед порівняльним сполучником стоять слова Зовсім, майже, то порівняльний зворот комою не відокремлюється: День був Майже як влітку теплий.

3. Не виділяється і зворот, що став фразеологізмом: Товариства І виникали по селах Як гриби після дощу (О. Минко).