Обліпиха: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 30 травня 2016 🕒 23 хвилини 👀 52072 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за обліпихою
• Кущі обліпихи – опис
• Посадка обліпихи
  • Коли садити обліпиху
  • Посадка обліпихи навесні
  • Посадка обліпихи восени
  • Догляд за обліпихою навесні
  • Догляд за обліпихою влітку
  • Догляд за обліпихою восени
  • Обробка обліпихи
  • Полив обліпихи
  • Підживлення обліпихи
  • Когда обрезать облепиху
  • Обрізування обліпихи навесні
  • Обрізування обліпихи восени
  • Як розмножувати обліпиху
  • Насіннєве розмноження обліпихи
  • Розмноження обліпихи живцями
  • Розмноження обліпихи відсадками
  • Розмноження обліпихи паростю
  • Розмноження обліпихи поділом куща
  • Розмноження обліпихи щепленням
  • Обліпиха верболиста
  • Обліпиху крушиновидну
  • Ранні сорти
  • Сорти обліпихи середнього терміну дозрівання
  • Пізні сорти обліпихи
  • Корисні властивості обліпихи
  • Обліпиха – протипокази
  • Коментарі

  Обліпиха (лат. Hippophae), або плоховник, належить до роду рослин родини Маслинкові, що ростуть по берегах річок і озер переважно на піску або гальці. Обліпиху можна зустріти в горах на висоті 2100 м над рівнем моря. У народній медицині обліпиху ще в Стародавній Греції використовували для лікування і людей, і коней, і хоча з часом про неї чомусь забули, останніми десятиліттями її знову стали застосовувати досить широко.

  До речі, наукова назва обліпихи з грецької дослівно перекладається як «блиск для коней» – у тварин, що харчувалися листям цієї рослини, шкура набувала атласного вилиску. В Україні обліпиха росте у природному стані в гирлі Дунаю (на Одещині), створюючи густі зарості на піщаних кучугурах. По всій Україні обліпиху культивують у полезахисних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, у садах і парках.

  Посадка й догляд за обліпихою

  • Посадка: напровесні, до розпускання бруньок.
  • Цвітіння: у квітні або травні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: чорноземні, суглинні, супіщані, з pH 6,5-7,0. Категорично не підходять глинисті й кислі ґрунти, а також ділянки з високим заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: у міру необхідності. Молоді рослини поливають 3-4 відрами води, зрілі – 6-8 відрами, намагаючись промочити весь коренезаселений шар ґрунту. До осені витрату води збільшують у півтора рази, а в жовтні проводять рясний вологозарядковий полив.
  • Підживлення: регулярні, починаючи з третього сезону після посадки. Із п’ятого року життя – тільки калійні й фосфорні, але до цього віку по пристовбурних колах молодих рослин напровесні розсипають і закладають у ґрунт аміачну селітру з розрахунку 20 г/м². Дорослі плодоносні рослини вимагають також позакореневих підживлень відразу після цвітіння і через ще три тижні. Восени пристовбурні кола заправляють суперфосфатом, калійною сіллю й золою.
  • Обрізування: у будь-яку пору року, але найзручніше напровесні, до початку сокоруху. Восени зазвичай проводять санітарне прочищення.
  • Розмноження: насінням, живцями, поділом куща, щепленням, паростю і відсадками.
  • Шкідники: обліпихові мухи, обліпихові молі, попелиці, галові й павутинні кліщі.
  • Хвороби: ендомікоз, чорний рак, чорна ніжка, пархи (стегміна), сіра і бура гнилі, фузаріоз, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, махровість обліпихи, кільцевий некроз гілок і корінеумовий некроз, змішана та серцевидна гнилі стовбура.

  Кущі обліпихи – опис

  Обліпиха може бути чагарником або невеликим деревцем заввишки від 10 см до 6 і більше метрів. Коренева система рослини поверхнева, розташована на глибині приблизно 40 см, але розростається в ширину на відстань, що перевищує діаметр крони в 2-2,5 рази. Листя обліпихи чергове, довге і вузьке, зелене в цятку зверху пластини і сріблясто-біле або рудувато-золотисте від зірчастих лусочок знизу. Дрібні непоказні одностатеві квітки розкриваються на обліписі майже водночас із листям. Починається цвітіння обліпихи в кінці квітня або на початку травня. Обліпиха рослина дводомна: чоловічі сріблясто-бурі квітки утворюють короткі колосовидні суцвіття в основах молодих пагонів, а жовтуваті жіночі з’являються по одній або кілька штук у пазухах покривних лусочок. Плоди обліпихи – несправжні кістянки кулястої або витягнутої форми, що складаються з горішка і соковитого розрослого помаранчевого або червоного квітколожа, дозрівають через 90-100 днів. Гілка обліпихи густо обліплена плодами, що і відбилося в назві рослини.

  З ягід обліпихи роблять варення, вичавлюють і сік, але основна цінність рослини – цілюща олія, що вважається в народі чудодійною. Обліпиха – рослина зимостійка, витримує морози до -50 ºC, а коріння в землі може пережити зниження температури до -20 ºC. Набагато більше за морози обліпиха боїться зимових відлиг – в умовах, коли земля не промерзає, її коріння може зопрівати.

  Вирощена в гордій самоті обліпиха не плодоносить, оскільки її жіночі та чоловічі квітки зазвичай розташовані на різних кущах. Щоправда, украй рідко все ж можна зустріти форми з двостатевими квітками. Зазвичай же плоди утворюються на жіночих рослинах, а чоловічі потрібні для їх запилення: одного чоловічого куща досить для запилення 3-5 жіночих рослин. У молодої рослини визначити стать неможливо, ясність настає лише тоді, коли на кущі утворюються квіткові бруньки – на чоловічих екземплярах їх більше і вони помітно більші, ніж на жіночих. Плодоношення настає на 4-6 рік із початку росту.

  Утішно, що обліпиха поступово відновлює втрачені багато століть тому позиції, і хоча поки її можна зустріти в наших садах не так часто, як виноград, малину, полуницю, аґрус або смородину, але вже частіше, ніж іргу, суницю, ожину, лохину, чорниці або актинідію. Обліпиху ми цінуємо не тільки за її смакові якості, а й за безперечну користь для здоров’я. У нашій статті йдеться про обліпиху крушиновидну, що росте практично по всій Європі, зокрема й місцевих садах. Ми розповімо, як здійснюється посадка та догляд за обліпихою: коли і як посадити обліпиху на присадибній ділянці чи на дачі, як доглядати за обліпихою упродовж усього вегетаційного періоду, чим підживити обліпиху, щоб домогтися стабільно високих урожаїв, чим обприскувати обліпиху від хвороб і шкідників, коли і як обрізати обліпиху та як розмножувати обліпиху насіннєвим і вегетативними способами.

  Посадка обліпихи

  Коли садити обліпиху

  Обліпиху заведено садити напровесні, до розпускання бруньок на деревах, оскільки вона дуже важко зносить цю процедуру восени. Як правило, для обліпихи виділяють сонячну ділянку на периферії саду, де знайдеться достатньо місця для одного чоловічого екземпляра і 3-4 жіночих рослини. На кислих ґрунтах, як і на глинистих, обліпиха добре рости не буде, оптимальний водневий показник ґрунту pH 6,5-7,0. Кислі ґрунти перед посадкою обліпихи вапнують, додаючи в них під перекопування мелений вапняк або вапняний туф у розрахунку 250-400 г на м² – такої кількості розкислювачів вистачить на 8-10 років. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище, ніж на глибині 2 м. Не висаджуйте обліпиху там, де до неї росла суниця, оскільки вони схильні до однакових хвороб.

  Посадка обліпихи навесні

  Для посадки радимо купувати однорічні чи дворічні саджанці обліпихи, коріння яких попередньо слід занурити у глиняну бовтанку. Якщо ви виявили, що коренева система у саджанців підсохла, помістіть коріння спочатку на добу, а то й дві у відро з водою, щоб воно відновило свою пружність.

  Ділянку під обліпиху готують з осені: перекопують ґрунт на глибину штиха лопати з одночасним внесенням на кожен м² 20 г сульфату калію, 200 г суперфосфату і 4-5 відер перегною. Навесні викопують ями розміром 65х65х65 см на відстані 2 м одна від одної, у центр кожної ями забивають кілочок заввишки 1-1,2 м і насипають горбик родючої землі, на який поміщають саджанець. Коріння саджанця розправляють, після чого яму засипають землею, змішаною з рінню, перегноєм або торфом у рівних пропорціях таким чином, щоб коренева шийка деревця заглибилася у ґрунт не більше ніж на 3 см. Навколо саджанця залишають невелику кругову ямку для поливу, деревце прив’язують до кілочка і вливають у поливну ямку 2-3 відра води. Коли вода вбереться, ямку мульчують перегноєм або сухою землею, зрівнявши її з поверхнею ділянки. Попервах, щоб саджанець прижився на новому місці, його упродовж місяця поливають щодня.

  Посадка обліпихи восени

  Як ми вже писали, восени обліпиху садити небажано, але якщо виникла така необхідність, намагайтеся посадити обліпиху до середини жовтня, щоб вона встигла вкоренитися до морозів. Робити це можна тільки в тих районах, де зима настає пізно, і тільки якщо саджанець обліпихи відповідає таким вимогам: у готового до посадки саджанця має бути не менше 3 скелетних коренів завдовжки до 20 см і багато мичкуватих корінців; показана висота стовбура – від 35 до 50 см, а його діаметр – не менше 6 см; на стовбурі має бути кілька пагонів. У здорової рослини кора еластична, без пошкоджень і зморшок. Вона не повинна відшаровуватися від деревини, а деревина не повинна мати бурий відтінок, оскільки це свідчить про те, що саджанець обморожений.

  Викопайте яму зазначених у попередньому розділі розмірів, вбийте в її центр кілочок, насипте на дно гіркою землю з-під дорослої обліпихи, змішану з відром перегною, жменею подвійного суперфосфату і склянкою деревної золи. Щодо іншого дотримуйтеся зазначеної вище інструкції.

  Догляд за обліпихою

  Догляд за обліпихою навесні

  Посадка і догляд за обліпихою не передбачають особливих складнощів, однак вимагають певних знань і навичок. У кінці березня, щойно потеплішає, здійснюють санітарну обробку обліпихи, видаляючи всі поламані, хворі, всохлі та пониклі гілки. У квітні потрібно проборонувати або розпушити ґрунт у пристовбурних колах обліпихи і в міжряддях.

  У травні проводять полив обліпихи. Особливо він необхідний, якщо взимку не було снігу, а навесні дощів. Якщо ж у зимові місяці снігу було досить, а весна була дощовою, з поливанням обліпихи можна не квапитися.

  Якщо під час цвітіння обліпихи буде безвітряна погода, здійсніть ручне запилення: зріжте гілочку з чоловічого дерева і потрясіть нею по кроні жіночої рослини.

  Догляд за обліпихою влітку

  Догляд за обліпихою в літній період зумовлений інтенсивним зростанням пагонів і плодів. Улітку рослина особливо потребує вологи, тому пересихання ґрунту в пристовбурних колах неприпустиме. Однак майте на увазі, що перезволоження таке саме шкідливе, як і нестача вологи: в занадто вологому ґрунті погіршується повітрообмін, а отже, сповільнюється життєдіяльність коренів. Підтримуйте водний баланс ґрунту, а через добу після поливань здійснюйте розпушування ґрунту в міжряддях і пристовбурних колах. Видаляйте бур’ян і прикореневу парость. Уважно стежте за станом листя та пагонів обліпихи, щоби вчасно виявити симптоми хвороби.

  У серпні-вересні починається дозрівання плодів обліпихи. Щоб перевантажені ягодами гілки не ламалися, за необхідності підпирайте їх. Збирати ягоди починають тоді, коли вони набувають властивих сорту забарвлення і розміру.

  Догляд за обліпихою восени

  Обліпиха після збору врожаю потребує санітарного обрізування, а зрілі кущі восени омолоджують по черзі – щороку по одному кущеві. У суху осінь обліпиху на зиму необхідно рясно полити. Крім того, восени в ґрунт вносять органічні і фосфорні добрива, закладаючи їх під перекопування ділянки на глибину 10 см.

  Обробка обліпихи

  Усім відомо, що проблемі легше запобігти, ніж боротися з нею. Щоб убезпечити вашу обліпиху від шкідників і небезпечних хвороботворних мікроорганізмів, необхідні профілактичні обробки. Напровесні слід зібрати опале листя, зняти з дерев залишки квітів і плодів, почистити рани на стовбурах і гілках, обробити їх трипроцентним розчином мідного купоросу, після чого побілити штамб і скелетні гілки обліпихи вапном, щоб захистити кору дерева від шкідників. Добре зарекомендував себе в якості профілактики від грибкових хвороб і навали шкідників такий захід, як обробка обліпихи семипроцентним розчином сечовини або однопроцентним розчином бордоської рідини двічі за сезон – напровесні та пізньої осені. Упродовж сезону, якщо на обліписі з’являться шкідники, раз на тиждень обробляйте кущ або дерево розчином деревної золи.

  Полив обліпихи

  Полив обліпихи здійснюють у міру необхідності, намагаючись промочити весь коренезаселений шар ґрунту. Для цього молодій рослині досить 3-4 відер води, вилитих у пристовбурні кола, а зрілим деревам потрібно від 6 до 8 відер. Ближче до осені витрата води на одне дерево збільшується в півтора рази. Дуже важливий для обліпихи вологозарядковий підзимній полив – він підсилює її зимостійкість.

  Після поливання або дощу обов’язково проводьте розпушування ґрунту на ділянці: на коренях обліпихи утворюються бульби, в яких живуть бактерії, що засвоюють із повітря азот і збагачують кореневмісний шар ґрунту азотистими сполуками, життєво необхідними рослині. Саме тому ґрунт на ділянці весь час має бути пухким. Однак будьте обережні: коренева система в обліпихи вертикальна, і її дуже легко пошкодити, тому найкраще замульчувати пристовбурні кола перегноєм або компостом із картоплиння чи листя берези або яблуні, тоді розпушувати ґрунт доведеться нечасто.

  Підживлення обліпихи

  Вирощування обліпихи передбачає регулярні підживлення рослини, починаючи з третього року зростання. Оскільки коренева система сама постачає себе азотом, під зрілу рослину обов’язково вносити тільки калійні і фосфорні добрива, але до п’яти років, поки розвинеться коренева система, по пристовбурному колу обліпихи щовесни розсипають аміачну селітру з розрахунку 20 г на м², після чого прикривають її шаром ґрунту.

  Дорослу рослину, що вже вступила в пору плодоношення, відразу після цвітіння, а потім ще один раз через три тижні обробляють по листю розчином однієї ложки рідкого гумату калію або Еффектона в 10 л води. У період зростання зав’язей обліпиху, що готується до плодоношення, підживлюють розчином двох столових ложок подвійного суперфосфату в гранулах, такої ж кількості поживної суміші Універсал-мікро і столової ложки сірчанокислого калію в 10 л води.

  Під час осіннього перекопування по ділянці розсипають на кожен м² по 30 г суперфосфату, 100 г деревної золи і 25 г калійної солі. Якщо ґрунт на ділянці кислий, замість суперфосфату використовуйте в якості добрива фосфоритне борошно з розрахунку 50 г на м².

  Обрізування обліпихи

  Когда обрезать облепиху

  В принципі, обрізати обліпиху можна в будь-яку пору року, крім зими. Але найчастіше кущі обліпихи піддають обрізуванню навесні, в період спокою, поки ще не потеплішало. Восени, як правило, обліпиху готують до зимівлі і проводять її санітарне обрізування.

  Обрізування обліпихи навесні

  Навесні обліпиху упорядковують після зими – обрізають зламані під вагою снігу, хворі і всохлі пагони та гілки. Молоді дерева піддають формуючому обрізуванню, і тут важливо визначитися якомога раніше, що саме ви вирощуватимете: дерево чи кущ. Якщо ви хочете, щоб обліпиха росла кущем, обріжте щойно посаджений саджанець на висоті 10-20 см, а наступного року з пророслої від кореня парості, що з’явилася на пеньку, залиште не більше 4 пагонів, а решту відростків видаліть повністю. Однак майте на увазі, що розраховувати на пагони від кореня можна, тільки якщо саджанець обліпихи кореневласний.

  Якщо ви вирішили, що ваша обліпиха буде деревом, формуйте його зі штамбом заввишки 30 см і 2-4 скелетними гілками. Саджанець з уже сформованими гілками обрізувати не потрібно, але якщо на ньому нема розгалужень, укоротіть його до 30 см, а в наступному році сформуйте з пагонів, що з’явилися, 3-4 скелетні гілки та провідник і вирівняйте їх по висоті. Якщо через рік гілки занадто сильно підуть у ріст, укоротіть їх на третину або чверть довжини. Коли дерева дозріють до плодоношення, не обрізайте верхівки пагонів, оскільки саме на них і утворюються квіткові бруньки.

  Надалі формування як куща, так і дерева полягає у видаленні зайвих і зростаючих у неправильному напрямку пагонів і непотрібної парості, щоб не допустити загущення. До речі, щоб видалити кореневі відростки, потрібно їх розкопати і дуже обережно, намагаючись не пошкодити кореневу систему материнської рослини, зрізати на кільце в тому місці, звідки вони проросли.

  Коли вашій обліписі виповниться шість років, настане час для омолодження обрізуванням, яке теж краще проводити навесні. Гілки, що перестали плодоносити, вирізають і замінюють молодшими з найсильніших, хоч би й вовчуганами. Робити це потрібно поступово – замінювати щорічно від 1 до 3 гілок, не більше.

  Не впадайте у відчай, якщо дерево загине від морозів. Якщо корінь живий, просто спиляєте мертве дерево або кущ до кореневої шийки і починайте формувати нову рослину.

  Обрізування обліпихи восени

  Пізньої осені, коли обліпиха увійде в період спокою, обріжте всі непотрібні, занадто старі, поламані, засохлі, неправильно зростаючі і хворі гілки та пагони, щоб рослина даремно не годувала їх усю зиму. Використовуйте для обрізування тільки гостро наточені стерильні інструменти, щоб вони не розмочалювали кору і рану.

  Розмноження обліпихи

  Як розмножувати обліпиху

  Обліпиха розмножується легко і різними способами: насіннєвим і вегетативним – живцюванням, щепленням, поділом куща, паростками і відсадками. Всі ці способи прості у виконанні.

  Насіннєве розмноження обліпихи

  Якщо ви хочете отримати сортовий саджанець, то краще скористатися вегетативними способами розмноження культури, тому що сіянці, як правило, не повторюють сортові ознаки батьківської рослини. Насіннєвим розмноженням зазвичай виводять нові сорти рослини. Крім того, вирощені з насіння сіянці використовують як підщепи при розмноженні обліпихи щепленням.

  Насіння обліпихи не втрачає прорісності більше двох років. У кінці квітня, після попередньої стратифікації упродовж приблизно 45 днів у нижньому ящику холодильника, насіння висівають на невелику глибину і пророщують, як зазвичай: на світлі, в теплому місці, накривши склом. Сходи можуть з’явитися за тиждень-два, і їх попервах притіняють від прямих сонячних променів. У середині червня сіянці пересаджують на постійне місце, попередньо скоротивши довгий стрижневий корінь, щоб стимулювати розвиток кореневої системи.

  Розмноження обліпихи живцями

  Цей спосіб передбачає як зелене живцювання обліпихи, так і вкорінення здерев’янілих живців. Заготовляють здерев’янілі живці у кінці листопада або навіть на початку грудня, але краще нарізати їх у кінці березня або на початку квітня. Для цього вибирають дворічні прирости завтовшки не менше 6 см і ріжуть із них відрізки завдовжки 15-20 см. Зрізані восени живці обліпихи зв’язують у пучок, загортають у тканину, кладуть у поліетиленовий пакет, закопують у ямку і закидають снігом, а якщо снігу немає, то засипають ялиновим гіллям або сухим листям.

  Збережені з осені або нарізані в березні живці навесні перед посадкою 3 доби витримують у воді, міняючи її час від часу. Непогано буде, якщо ви додасте у воду стимулятор коренеутворення. Після цього живці висаджують у ґрунт під нахилом так, щоб над поверхнею залишалося не менше 2-3 бруньок, але більша частина перебувала під землею. До осені живець може витягнутися в висоту до 60 см. Плодоносити обліпиха з живця починає на третій рік.

  Зелені живці укорінюються складніше. Їм потрібні особливі умови: стерильна пухка ґрунтосуміш, укрита шаром промитого піску, стимулятори коренеутворення, регулярне розпилювання вологи для створення підвищеної вологості повітря тощо.

  Розмноження обліпихи відсадками

  Цей спосіб годиться, якщо у вас на ділянці є молоде деревце або кущ із гілками, що добре гнуться. Навесні виберіть гілку з гарним приростом, пригніть її, покладіть у неглибоку канавку, закріпіть і засипте землею. Поливайте протягом усього сезону, підживлюйте, розпушуйте ґрунт навколо і видаляйте бур’яни. Наступної весни, коли відсадок укорениться, його відокремлюють від материнської рослини, розкопавши разом із корінням, і висаджують на постійне місце.

  Розмноження обліпихи паростю

  Для цього виду розмноження потрібно брати відростки кореневласної обліпихи, що ростуть не ближче 1,5 м від материнського дерева – зазвичай у них уже утворена коренева система. Упродовж сезону відросток високо підгортають, поливають, підживлюють, а навесні обережно відокремлюють і відсаджують на нове місце.

  Розмноження обліпихи поділом куща

  При розмноженні цим способом викопують увесь кущ обліпихи, обрізають на ньому старі гілки, за допомогою секатора ділять кущ на кілька частин, кожна з яких повинна мати розвинені пагони і коріння, обробляють зрізи товченим вугіллям, після чого висаджують діленки в заздалегідь підготовлені ями і доглядають, як за саджанцем.

  Розмноження обліпихи щепленням

  Цей спосіб найбільш клопіткий з усіх вегетативних. Чи варто займатися щепленням, коли є стільки більш простих і не менш результативних можливостей розмножити обліпиху? Виявляється, варто: у такий спосіб можна, щоб не висаджувати нову рослину, прищепити до жіночої рослини чоловічий живець. Або виростити потрібний вам сорт на життєстійкій підщепі.

  Найкращий час для щеплення – кінець квітня або початок травня. Стовбурець дворічного сіянця, який буде використано в якості підщепи, обрізають на зворотний ріст на 1,5-2 см вище кореневої шийки, на підщепі залишають найміцніший пагін заввишки 10 см, інші видаляють або виламують. Пагін, що залишився, все літо відрощують, прищипуючи його, щоб він не ріс у висоту, а потовщувався. Його нижню частину заввишки до 13-15 см очищають від приростів, щоб до наступної весни з пагона утворився гладкий і рівний штамб. На третю весну, коли сіянець зросте до 50-60 см, а його діаметр досягне 5-9 мм, здійснюють поліпшене копулірування до нього живців потрібного вам сорту на висоті 8-10 см від кореневої шийки. Приживаються живці до штучно утвореного штамбу набагато легше, ніж якби ви прищеплювали їх до кореневої шийки. Характерно, що живці, взяті з жіночих дерев, приживаються краще, ніж чоловічі.

  Хвороби обліпихи

  Чомусь завжди вважалося, що обліпиха мало уражується хворобами, однак разом із поширенням цієї культури в наших садах виявилося, що таке твердження безпідставне. Обліпиху, як і інші плодові дерева, уражають грибкові, вірусні та бактеріальні хвороби. Найчастіше обліпиха потерпає від таких захворювань:

  Ендомікоз – грибкова хвороба осередкового характеру, що виявляється на початку серпня на плодах обліпихи, які стають в’ялими, м’якими і наповнюються сірим слизом без запаху. Оболонка уражених ягід проривається, а вміст витікає на сусідні ягоди, заражаючи їх. Сприяють розвитку хвороби дощі і роса.

  Заходи боротьби. Лікування обліпихи полягає в двоетапній обробці одновідсотковою бордоською рідиною або хлорокисом міді. Першу обробку проводять після закінчення цвітіння, а другу в середині липня;

  Чорний рак проявляється темними круглими плямами на великих гілках. Із розвитком хвороби в місцях цих плям кора чорніє, вкривається тріщинами і відвалюється, деревина темніє і гниє. Збудник захворювання проникає через місця обморожень або рани при обрізуванні.

  Заходи боротьби. Уражені місця очищають від хворої кори і деревини до здорової тканини, обробляють мідним купоросом, а потім сумішшю глини з коров’яком;

  Чорна ніжка, що збуджується ґрунтовими грибками, стоншує стебло сіянця в місці зіткнення підсім’ядольного коліна сіянця з ґрунтом. Захворювання вражає молоденькі сіянці.

  Заходи боротьби. Вирощують сіянці на субстраті з промитого піску, змішаного з дерновою землею. З метою профілактики поливайте сіянці блідо-рожевим розчином марганцівки один раз на кілька днів, але якщо хвороба все-таки проявилася, то обробляйте їх розчином перманганату калію щодня:

  Парх (парша), або стегміна – це грибкове захворювання, що вражає молоді пагони, листя і плоди, часто призводить до всихання пагонів, а то й усієї рослини. В середині літа на ягодах утворюються чорні, круглі, блискучі плями, що поступово збільшуються в розмірах. Потім через розриви плодів виникають рожеві або жовті слизові утворення. Плоди сохнуть і чорніють. На пагонах поточного року з’являються чорні здуття, на листках – чорні оксамитові плями і виразки. Кущ виглядає так, немов його заляпали чорною тушшю.

  Заходи боротьби. Профілактично щоосені проводьте санітарне обрізування обліпихи, після чого спалюйте всі рослинні залишки, а обліпиху обробляйте одновідсотковою бордоською рідиною не пізніше, ніж за 20 днів до збору врожаю;

  Сіра і бура гнилі – ці хвороби проявляються в липні, а сприяє їхньому розвитку дощова погода. Від сірої гнилі плоди обліпихи зморщуються і в’януть, а від бурої на ягодах з’являються темні плями.

  Заходи боротьби. Рослини з ознаками захворювань вирізають і спалюють. Як превентивний захід – неухильно дотримуються правил догляду за обліпихою: поливання, розпушування ґрунту, підживлення.

  Окрім описаних захворювань, обліпиху можуть вразити фузаріоз, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, махровість обліпихи, кільцевий некроз гілок і корінеумовий некроз, змішана і серцевидна гнилі стовбура, однак при дотриманні агротехніки обліпихи ви можете ніколи не дізнатися, як виглядають симптоми цих захворювань.

  Шкідники обліпихи

  Найнебезпечнішими для обліпихи шкідниками є:

  Обліпихова міль – її гусінь проникає в бруньки під час набубнявіння і виїдає їх ізсередини;

  Заходи боротьби. Найкращий спосіб позбавлення від молі – обробка обліпихи розчином Карбофоса в період набрякання бруньок;

  Обліпихова муха – найнебезпечніший для рослини шкідник, здатний знищити весь урожай. Вилітають мухи в другій половині червня. Їхні личинки в’їдаються в ягоди і знищують м’якоть плодів, від чого ті зморщуються, темніють і опадають.

  Заходи боротьби. Позбутися обліпихової мухи можна, обробивши обліпиху в середині липня розчином хлорофосу;

  Обліпихова попелиця (тля) – сисна комаха, що харчується соком листя і молодих пагонів, оселившись на споді листової пластини, через що жовтіє обліпиха, її листя скручується і передчасно опадає.

  Заходи боротьби. Якщо попелиця розплодиться, народні способи боротьби на кшталт обробки настоями цибулиння або часнику, листя тютюну з господарським милом можуть результатів не дати, і доведеться вдаватися до інсектицидів – обробки обліпихи десятивідсотковим розчином Карбофоса в період розпускання листя;

  Обліпиховий галовий кліщ – дуже дрібний шкідник, який висмоктує соки з молодого листя рослини, від чого воно здувається, деформується й опадає.

  Заходи боротьби. З галовими кліщами ефективні ті самі способи боротьби, що і з попелицями.

  Окрім описаних шкідників, при недостатньому догляді за обліпихою ви можете зіткнутися і з іншими, але якщо дотримуватиметесь агротехніки культури, то хвороби і шкідники обліпихи обійдуть ваш сад стороною.

  Види і сорти обліпихи

  Видів обліпихи відомо тільки два – обліпиха крушиновидна, яка росте по всій території Європи, і обліпиха верболиста, що зростає на півдні округу Сіньцзян у Китаї, в гірських районах Індії, Бутані і Непалі.

  Обліпиха верболиста

  є деревом заввишки до 15 м з діаметром стовбура близько 30 см. Листові пластинки у дерев цього виду гострі, ланцетні, завдовжки до 8 і завширшки до 1,5 см, білуваті з червоно-коричневим жилкуванням. Плід – кругла жовта кістянка завдовжки до 7 мм.

  Обліпиху крушиновидну

  ми описали на самому початку статті. У наших широтах вирощують сорти саме цього виду рослини. Сорти обліпихи крушиновидної поділяються на сибірські і європейські, великоплідні і дрібноплідні, шпичакуваті і безколючкові, ранні, середнього терміну дозрівання і пізні. Сибірські сорти не пристосовані до вирощування в європейських країнах, оскільки погано зносять м’які зими з відлигами. А європейські сорти недостатньо холодостійкі для вирощування в Сибіру.

  Пропонуємо вам опис найкращих із відомих на сьогодні сортів обліпихи.

  Ранні сорти

  • Перлівниця – надранній урожайний та морозостійкий сорт, погано зносить спеку і посуху, з яйцевидної форми запашними ягодами апельсинового кольору ;
  • Червоноплідна – сильнорослий розлогий урожайний сорт середньої холодостійкості, стійкий до хвороб, із колючками, розташованими по всьому стеблу, і запашними, кислими, червоними яйцевидно-конічними ягідками вагою до 1 г;
  • Іня – не дуже високий морозостійкий кущ із розлогою, але негустою кроною. Ягоди цього сорту запашні і солодкі, трубчасто-округлі, червоно-апельсинового кольору вагою до 1 г;
  • Ажурна – безколючковий, морозостійкий, посухостійкий, жаротривкий і високоврожайний сорт із видовжено-циліндровими кислими ягодами жовто-апельсинового кольору вагою до 1 г;
  • Золотий каскад – безколючковий, не особливо врожайний сорт, стійкий до хвороб і шкідників з яйцевидними запашними кисло-солодкими ягодами апельсинового кольору вагою 1 г.

  Сорти обліпихи середнього терміну дозрівання

  • Заграва – врожайний та морозостійкий сорт, майже не уражується хворобами і шкідниками, з невеликою кількістю дрібних колючок на зовнішній частині пагонів і кислуватими ягідками червоно-апельсинового кольору;
  • Улюблена – дерево середнього розміру або колючий чагарник із великими ягодами яскраво-морквяного кольору вагою понад 1 г. Сорт вирізняється високою морозостійкістю та стійкістю до шкідників і захворювань;
  • Лисичка – не стійкий до морозів, шкідників і хвороб високоврожайний слабко розлогий, не надто високий кущ із великими і середніми ягодами темно-рудого кольору, чудовими на смак;
  • Ботанічна – зимостійкий, стійкий до хвороб і шкідників швидкоплідний сорт промислового напрямку, помірною колючкуватий, з великими, запашними продовгуватими шафрано-помаранчевими ягодами приємного кислуватого смаку;
  • Перчик – невисокий урожайний колючий кущ із парасольковидною формою крони й апельсиновими овальними кислими ягодами з ананасовим ароматом.

  Пізні сорти обліпихи

  Ці сорти обліпихи відрізняються тим, що від морозу вони солодшають і міцно утримуються на гілках навіть після заморозків. Найпопулярніші сорти пізнього строку дозрівання:

  • Єлизавета – один із найкращих високоврожайних сортів російської селекції з кущами невисокого зросту і з мініатюрною кроною. Ягоди великі, золотисто-помаранчеві, бочковидної форми, з ніжною і запашною кислувато-солодкою м’якоттю;
  • Чуйська – напрочуд морозостійкий, швидкоплідний, стабільно урожайний сорт, на жаль, не дуже стійкий до грибкових інфекцій. Ягоди у нього середнього розміру, апельсинового кольору, кисло-солодкі на смак;
  • Злата – стабільно врожайний сорт із колючками і великими ягодами яєчно-солом’яного відтінку, округло-яйцевидної форми і кислуватого смаку;
  • Ялинка – дефіцитний морозостійкий і стійкий до хвороб сорт із вузькою конусоподібною кроною, що нагадує за формою молоду ялину. Ягоди маленькі, кислі, лимонно-зеленого кольору;
  • Велетень – безколючковий зимостійкий, стабільно врожайний сорт із великими яйцевидними апельсинового кольору ягодами, чудовими на смак.

  Властивості обліпихи – вред и польза

  Корисні властивості обліпихи

  Лікувальні властивості мають не тільки плоди обліпихи, а й також її листя і гілки. Обліпиха містить щавлеву, винну і яблучну органічні кислоти, вітаміни C, B1, B2, PP, K, E, каротин і каротиноїди, флавоноїди, марганець, бор і залізо, дубильні речовини, фітонциди, олеїнову і лінолеву жирні кислоти.

  Плоди обліпихи містять серотонін, який має велике значення для нормальної діяльності нервової системи людини, а також бета-ситостерин, що чинить антисклеротичну дію. Відвар ягід обліпихи показаний при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Прикладанням свіжих ягід лікують обмороження, опіки і гнійники. Чоловікам старшим сорока років ягоди обліпихи показані як засіб, що підвищує потенцію.

  Листя і плоди обліпихи виводять з організму щавлеву і сечову кислоту, настій із листя рослини використовують при лікуванні подагри, ревматизму і цукрового діабету. Відвар листя і гілок обліпихи призначають при розладах шлунково-кишкового тракту. Сухе листя заварюють як чай при цинготних симптомах.

  Але, мабуть, найціннішим продуктом є олія обліпихи, що характеризується сильною бактерицидною дією. До її складу входить вітамін E, вітамін F, який регулює обмін речовин у шкірних покривах, стерини, мікроелементи і мінеральні речовини кремній, срібло, мідь, ванадій, нікель, марганець і кобальт. Застосовують олію як зовнішньо, так і всередину. Її дія збільшує кількість білка в печінці, покращує ліпідний обмін, стимулює в пошкоджених тканинах відновлювальні процеси. Олію обліпихи використовують для інгаляцій, при хронічному фарингіті і ларингіті нею змащують слизову оболонку ротової порожнини. Дерматологи рекомендують застосовувати олію обліпихи для посилення росту волосся, що випало в результаті деяких шкірних захворювань.

  Препарати, створені на основі обліпихової олії, здатні багаторазово поліпшити зносність організмом протипухлинних ліків, а іноді навіть посилювати їхню лікувальну дію. Матерям-годувальницям для зміцнення імунітету дитини рекомендують із місячного віку додавати в молоко для немовляти кілька крапель обліпихової олії.

  Обліпиха – протипокази

  Чи може бути шкода від обліпихи? Оскільки в її ягодах багато каротину, обліпиха може викликати у людей зі зниженим імунітетом алергічну реакцію. Через наявність у ягоді великої кількості кислот не рекомендується вживати обліпиху людям, що страждають хворобами печінки, панкреатитом, холециститом, і запаленням дванадцятипалої кишки, особливо якщо захворювання перебуває в гострій стадії. Протипоказим є також схильність до рідкої дефекації. Оскільки ягоди підвищують кислотність сечі, вживання обліпихи не рекомендується хворим на сечокам’яну хворобу. Небезпечна обліпиха також для тих, хто страждає її індивідуальною незносністю.

  Як садити обліпиху: покрокова інструкція

  Обліпиха є невелике деревце або великий чагарник. Основною особливістю цієї рослини з сімейства лохів є різко виражена двудомность. Одні кущі містять тільки чоловічі квітки, інші – виключно жіночі. Крім «кінського блиску» в народі існують ще три назви: восковуха, дереза, івотерн.

  При посадці обліпихи використовують правило один до п’яти: на п’ять жіночих дерев висаджують одне чоловіче як запилювачі.

  У висоту деревце може досягати шести метрів, але зазвичай не перевищує трьох. Спочатку свого розвитку колір куща сріблястий, у міру старіння темніє до коричневого. Обліпиха – світлолюбна і морозостійка деревце, проте дуже важко переносить обрізання і переломи своїх гілок, тому в цьому відношенні вимагає до себе особливо дбайливого ставлення.

  Грунт для обліпихи повинна бути пухкої і поживною з нейтральною або слаболужною реакцією, грунтові води в місці її посадки не повинні підніматися вище, ніж на один метр від поверхні землі. Коріння рослини знаходяться в верхньому сорокасантиметрова шарі грунту, на них утворюються бульби з азотофиксирующими бактеріями, на зразок таких, як у бобових овочевих культур.

  Плоди обліпихи – це круглі або овальні ягоди різноманітних відтінків жовтого або оранжевого кольору зі своїм особливим смаком і ароматом. Вони дуже багаті різними вітамінами і іншими корисними речовинами. Урожайність з одного куща досягає десяти і більше кілограмів.

  Залежно від регіону цвітіння відбувається в кінці квітня або початку травня, а плодоношення в серпні-вересні, а плодоносить обліпиха на третій-четвертий рік після посадки.

  Вивчаючи питання про те, як садити обліпиху, в першу чергу, необхідно ознайомитися з основними особливостями цієї рослини. Воно живе в природі на берегах морів і річок. Обліпиха належить до сімейства лохів. Культивуються як низькорослі, так і високі сорти. Їх листя мають сіро-сизий забарвлення.

  Найчастіше садівники вирощують крушіновідной обліпиху. Вона широко поширена в усьому світі. Також культивується иволистная обліпиха. У природі цей вид росте в горах Непалу, Індії і на півдні Китаю.

  Морозостійким деревом вважається обліпиха. Як садити і вирощувати рослину, залежить від умов кліматичної зони. Якщо в холодний період спостерігатимуться різкі перепади температури, дерево може трохи підмерзнути. Особливо це помітно на початках чоловічих суцвіть. Урожайність прямо залежна від умов навколишнього середовища. Плодоношення настає на 4 році зростання дерева.

  Обліпиха любить сонячне світло. Якщо його недостатньо, саджанці розвиваються слабо. У період плодоношення сонячне світло стимулює високу врожайність. Ягоди відрізняються кисло-солодким смаком. У садових видів плоди мають середній або великий розмір. Вони можуть мати помаранчевий, червоний або жовто-оранжевий відтінок.

  Особливості посадки, вирощування та догляду за обліпихою

  Обліпиху висаджують ранньою весною, відразу після того як грунт відтанула, але сокодвижение ще не почалося. Оптимальний час для посадки дерева настає в березні-квітні, коли температура встановлюється вище 4-5 С.

  Плюси весняної посадки обліпихи:

  • За теплу пору року саджанець набирається сил і формує гарну кореневу систему, завдяки чому благополучно переносить довгу зиму.
  • При належному догляді рослина швидко приживається і пускається в ріст.
  • На підготовку посадкової ями відводиться багато часу, так як роботи з облаштування починають ще восени.

  До мінусів відносяться такі чинники:

  • Складно вгадати час для посадки, так як проміжок між оттаиванием грунту і початком сокоруху дуже короткий.
  • Щоб саджанці не засохли під час літньої спеки, їм потрібно забезпечити відповідний догляд.

  Перед тим як віддати перевагу осінній посадці обліпихи, потрібно враховувати той факт, що обліпиха – одне з тих рослин, яке погано переносить зиму, особливо, якщо вона дуже мінлива. Так, якщо в регіоні вирощування часто трапляються тривалі відлиги, рослина пускається в ріст і при похолоданні вимерзає.

  Серед плюсів осінньої посадки обліпихи можна виділити наступні:

  • Восени можна легко знайти саджанець необхідного сорту і оцінити його стан по виду листя і кори.
  • Багато продавців надають можливість спробувати ягоди, завдяки чому можна швидше вибрати сорт.
  • Посаджені восени рослини починають рости на 2-3 тижні раніше, ніж посаджені навесні.

  З огляду на всі вищевикладені факти, найкращий час для посадки обліпихи настає ранньою весною. Висаджувати восени можна тільки саджанці, вирощені в контейнері.

  Посадка, як і будь-яка інша процедура, вимагає дотримання правил і рекомендацій, що гарантує позитивний результат. Тому необхідно чітко слідувати нижчевикладених порад та інструкцій.

  При виборі посадкового матеріалу, в першу чергу, потрібно звернути увагу на зовнішній вигляд кореневої системи і кори обліпихи. На хорошому рослині не повинно бути механічних пошкоджень, темних плям, млявих або відшарувалися ділянок.

  Щоб звести до мінімуму ризик пошкодження кореневої системи, краще віддати перевагу саджанців обліпихи із закритою кореневою системою. Дворічна рослина висотою 50 см має мати кореневище з 5-8 відростками завдовжки близько 25 см.

  Оскільки відійшла від коренів поросль практично не зберігає характеристики материнської рослини, для посадки краще всього використовувати щеплені саджанці.

  Саджанці з відкритою кореневою системою, яка за час перебування на повітрі підсохла, на 24 години занурюють у воду. Відновили пружність кореневище умочують в глиняній бовтанці, а потім висаджують у грунт.

  Місце посадки

  Висаджувати світлолюбна рослина потрібно виключно на сонячних ділянках, захищених від сильного вітру. Коренева система обліпихи є кілька слаборазветвленним відростків довжиною близько 5 м. Не дивлячись на таку широту, основна маса коренів залягає на глибині 20-30 см. Тому, щоб уберегти дерево від пошкоджень, його потрібно висаджувати далеко від городів або ділянок, де буде проводитися глибоке перекопування.

  Грунтові води повинні залягати на рівні не менше 2 м.

  Таким чином, найкращим місцем для посадки обліпихи на дачі буде ділянка, розташована на периферії або уздовж дороги, біля якого немає великих будівель і густих дерев.

  З чим садити не можна

  Найгіршими сусідами для обліпихи вважаються малина, полуниця і чорна смородина. Результатом такого сусідства стане погіршення врожайності, оскільки ці культури споживають однакові речовини.

  Також не рекомендується висаджувати цілющий деревце біля городу, особливо поруч з картоплею і помідорами. Крім того, розташовані поблизу несумісні рослини підстерігає небезпека зараження одними і тими ж шкідниками.

  На якій відстані

  У зв’язку з особливістю кореневої системи обліпихи сильно розростатися, мінімальна дистанція між рослинами не повинна бути менше 2,5-3 м. До краю ділянки має бути не менше 1,5 – 2 м. Якщо вільного місця на посадку двох рослин не вистачає, на жіноче дерево прищеплюють держак чоловічої статі.

  Найкраще обліпиха росте на піщаних і супіщаних грунтах, кислотність яких більше 6,5. Найневідповідніші для вирощування рослини глинисті кислі грунти. Для того щоб поліпшити такий грунт, проводять такі дії:

  • У важкі глинисті грунти перед посадкою потрібно внести пісок або тирсу.
  • Щоб нейтралізувати зайву кислотність, по ділянці розкидають гашене вапно. Витрата речовини на 1 м.кв. – 250-400 г. Для защелачивания кислого середовища під час осіннього перекопування вносять також деревну золу. Після внесення речовини ділянку перекопують на штик лопати.

  В силу того, що обліпиха є дводомних рослиною, її посадка трохи відрізняється від загальних рекомендацій по посадці одностатевих рослин. Існують такі способи посадки:

  • Куртиною. У центрі садять чоловіче дерево, а з боків – 2-3 жіночих.
  • До лав. З боку сильних вітрів висаджують 1-2 чоловічих дерева, а за ними 4-5 жіночих. Завдяки такому розміщенню рослини краще запилюються.

  Яму для посадки обліпихи готують заздалегідь. На обраному місці викопують лунку діаметром 50 см і глибиною 35-40 см. Виймаючи з поглиблення грунт, верхній шар складають в одну сторону, а нижній – в іншу. Надалі використовують тільки поверхневу грунт, так як вона сама родюча. Посадкову яму засипають таким субстратом:

  • У грунт додають по 1ведру перепрілого гною і річкового піску. Потім в субстрат засипають 800 г золи і 200 г суперфосфату.
  • Отриману суміш засипають в яму у вигляді горбка, встановлюють в нього саджанець і акуратно розправляють коріння по схилах. Висота насипу повинна бути такою, щоб коренева шийка саджанців з відкритою кореневою системою була на одному рівні з поверхнею. При висаджуванні рослин із закритою кореневою системою, точка росту заглиблюється на 5-7 см.
  • Щоб крона правильно формувалася, стовбур підв’язують до невеликого кілочка,
  • Яму засипають землею, трохи її приминають і поливають відром води.
  • Біля рослини проробляють неглибоку лунку і обкладають її краю валиком.

  Оскільки наша країна дуже протяжна, погодні умови в її частинах істотно відрізняються один від одного. Щоб посадка обліпихи пройшла успішно, садівникові обов’язково потрібно врахувати умови свого регіону.

  У Поволжі

  Оскільки для цієї частини України характерна помірна, але тривала зима, посадку обліпихи проводять в перших числах березня. Місцеві садівники рекомендують висаджувати тільки районовані сорти.

  Посадка в відрізняється від інших регіонів тільки термінами. Залежно від видалася погоди рослину висаджують в третій декаді березня-початку квітня.

  У Скандинавії і на Уралі

  В силу того, що деревина у обліпихи дуже ламка, для посадки виділяють ділянки, де скупчується найменшу кількість снігу. У властиві для північних областей важкі грунту додають піввідра піску або тирси. Висаджують обліпиху протягом квітня-травня.

  Багато садівники не ризикують зв’язуватися з цим чагарником, вважаючи, що посадка обліпихи і догляд за нею представляють якісь особливі труднощі через свою дводомної. Однак, витрачена праця по вирощуванню, цей чагарник з лишком окупає своїми смачними і корисними яскраво-жовтими ягодами.

  Обліпиха має чоловічі і жіночі породи рослин, вона запилюється за допомогою вітру, тому два саджанця варто садити недалеко один від одного. Відстані в 5-10 м досить для того, щоб рослина добре запилюють і плодоносило восени.
  Правильна посадка обліпихи

  Чоловіче рослина обліпихи

  Садівники радять висаджувати одне жіноче рослина і два чоловічих, оскільки чоловіче має більше шансів загинути, та й в цілому два рослини можуть опиліть жіночий саджанець набагато краще, ягід буде більше, вони будуть приємніше на смак. Чоловічі рослини можна посадити поруч один з одним, на відстані менше 1 м.

  Обліпиха за своєю суттю дводомна рослина (тобто різностатеві квітки будуть на різних кущах). Тому потрібно навчитися, відрізняти чоловіче рослина від жіночого при покупці. Від цього залежить, чи буде рослина плодоносним або стане служити лише обпилювачем.

  У чоловічої рослини віку 3-4 років більш округлі і великі нирки (схожі на шишки) з 5-7 лусочками. У жіночого – нирки довгасті і дрібні, з двома лусочками.

  Запилення жіночих особин відбувається при поривах вітру. Щоб стабільно отримувати багатий урожай, вибирайте сортові жіночі рослини, а «мужичок» може бути і диким.

  Обліпиха є невисокий чагарник, який росте по всьому світу. В диких умовах вона селиться на галькових і піщаних грунтах, в заплавах річок і струмків, а також по берегах водойм.

  Обліпиха в горах росте навіть на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря.

  Завдяки своїм лікувальним властивостям обліпиху з її плодами цінують багато народів. Так, наприклад, в тибетській медицині використовуються ягоди і коріння, кора і листя, а також квітки цього цілющого чагарнику.

  посадка обліпихи

  Перш ніж приступати до посадки обліпихи, необхідно визначитися з її сортом.

  «Якісне» рослина матиме кисло-солодкі і солодко-кислі смаки, середні і великі ягоди, що володіють різними кольорами – від жовто-оранжевого до оранжевого і червоного.

  У обліпихи бувають чоловічі і жіночі дерева. Тому для отримання хорошого врожаю слід садити чоловічі і жіночі обліпиховий дерева разом. За рахунок запилення один одного вони дадуть хороший урожай.

  Вибір місця посадки

  Коли найкраще садити й пересаджувати обліпиху

  Садити обліпиху найкраще навесні, особливо це стосується посадкового матеріалу з відкритою кореневою системою. Чагарник воліє супіщану або злегка суглинних грунт.

  Ямку слід копати шириною 60 см і глибиною 40 см. Чоловіче рослина рекомендовано садити від жіночого на відстані до 15 м.

  З метою посадки обліпихи за всіма правилами потрібно купити хороший посадковий матеріал із закритою кореневою системою (в контейнері з земляною грудкою), тоді можна дозволити собі садити обліпиху ранньою весною.

  Як правильно посадити обліпиху.

  1. Викопавши яму, потрібно на дно викласти 10 см битої цегли або черепашник.
  2. Потім змішують більш важкий грунт з піском і перегноєм.
  3. Додають 2-3 склянки деревної золи.
  4. Перед установкою рослини в яму наливають відро води і вбивають по центру кріпильний кол.
  5. Обліпиха не виносить кислий грунт і вимагає посипання поверхні грунту після посадки двома жменями доломітового борошна.
  6. Кореневу шийку можна заглиблювати на глибину до 9-10 см тільки на супіщаних грунтах, на суглинках і глині ​​цього робити не можна.
  7. Висаджена рослина рясно поливають і мульчують по колу перегноєм, компостом.

  Зараз ми розповімо, як посадити обліпиху восени у відкритому грунті. Для кращого вкорінення в осінній період професіонали рекомендують висаджувати колючі кущі в першій декаді вересня. Коріння обліпихи схожі за формою на мотузку і важко приживаються. Посадка куща обліпихи восени, коректний догляд і вирощування допоможуть рослині нарощувати потужну кореневу систему, а не віддавати всі сили в ріст пагонів. Втім, запізніла посадка загрожує рослині вимерзанням.

  Бажано обліпиху НЕ пересаджувати, а заздалегідь вибрати для неї постійне «місце проживання». Якщо ж в силу обставин виникає потреба пересадити дорослий кущ, обережно викопайте більшу частину кореневої системи. Охопити все кореневище не вдасться, тому відповідно обсягом отриманої кореневої системи слід підрізати і обсяг крони.

  Розглянувши, куди садити обліпиху на ділянці, необхідно вивчити тонкощі цього процесу. Насінням дане рослина не культивується. При такому способі розмноження втрачаються сортові ознаки. В цьому випадку плоди не будуть такими смачними, їх збір буде утруднений.

  Пересадку виробляють для живців або рослин з кореневою порослю. У першому варіанті процедуру можна проводити навіть восени. Щоб пересадити дерево з кореневою порослю, доведеться проявити максимум терпіння і витримки. При такій пересадці вкрай важливо не завдати шкоди поросли.

  Коріння обліпихи можуть досягати в довжину декількох метрів. Тому, викопуючи їх для проведення пересадки, зовсім не пошкодити рослину не вийде. Щоб запобігти в’янення рослини, при пересадці кореневої системи надземні гілки також необхідно частково підрізати. У поточному році це скоротить здатність плодоносити і швидко розвиватися. Однак такий спосіб дозволить заощадити сили рослини.

  Щоб зрозуміти, як садити обліпиху навесні, слід розглянути рекомендації, які застосовуються практично до всіх плодовим рослинам. Діаметр ями повинен бути 50 см, а глибина – 40 см. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні усадки землі. Не рекомендується вносити занадто багато добрив. Досить відра компосту і суперфосфату.

  Якщо грунт на ділянці має високу кислотність, її необхідно провапнованих. Для цього на 1 м² площі застосовують 500 г гашеного вапна. Для важких суглинних грунтів підвищують повітропроникність. Для цього верхній шар грунту змішують з перегноєм і річковим піском у рівних пропорціях. Можна додати 40 г калійної солі і 250 г суперфосфату. Після пересадки грунт потрібно полити і замульчувати сухим шаром землі.

  При проведенні робіт потрібно дотримуватися деяких правил посадки обліпихи. Ось що потрібно врахувати в першу чергу:

  1. Одне чоловіче рослина здатна обпилити 5-8 жіночих. Більша кількість плодоносних дерев буде запилюючи лише частково. Тому для отримання хорошого врожаю кущі зазвичай висаджують групою, оточуючи чоловіче рослина жіночими в співвідношенні не більше ніж 1: 5.
  2. Чоловічі особини гинуть частіше, тому багато садівники для страховки збільшують їх кількість щодо жіночих.
  3. Для посадки краще всього вибирати саджанці одного сорту.
  4. Коренева система чагарнику широко розростається і приблизно в два рази перевищує розмір крони.
  5. Коріння рослини знаходяться на невеликій глибині. Тому в радіусі 2 м від куща не проводять ніяких агротехнічних робіт. На такій же відстані висаджують один від одного сусідні рослини.

  При посадці кущів в декоративних цілях питаннями статі можна знехтувати. Відстань же потрібно витримувати, щоб коріння сусідніх рослин не гнітили один одного.

  Однозначно відповісти на це питання не можна. Більшість садівників сходяться на думці, що правильно садити обліпиху навесні. Однак це не зовсім так. Час проведення земляних робіт залежить від багатьох факторів. Можна посадити обліпиху на ділянці навіть влітку, якщо до цього вона більше року росла в діжці.

  Осіння посадка може здійснюватися, якщо точно відомо, що саджанець ріс в цій же місцевості. Якщо він з більш південних регіонів, рослина може прокинутися від зимової сплячки в січні-лютому і гарантовано загине. Мінімізувати ризики дозволяє посадка обліпихи навесні саджанцями.

  Генетична пам’ять «морський колючки» (а саме так називають обліпиху в теплих країнах за її любов до берегів водойм) досить сильна, і чагарник часто пускається в ріст під час першої ж відлиги. На жаль, до середземноморського клімату нам далеко, і тому прокинулася дуже рано обліпиха може підмерзнути і загинути.

  При посадці обліпихи восени ретельно укрийте саджанці, замульчируйте їх коріння і кореневу шийку. Про всяк випадок висадіть кілька рослин, адже велика ймовірність, що зиму перенесуть не всі.

  Тому в наших широтах садити обліпиху правильніше навесні, коли заморозки вже минули. Розгалужена коренева мережу обліпихи не дасть вам пересадити рослину без втрат, так що місце для саджанця потрібно вибирати відразу постійне. Головні вимоги культури – освітленість і нейтральна грунт.

  Для того щоб правильно садити обліпиху, не потрібно особливих знань:

  • саджанці висаджують на відстані 2,5-3 м один від одного;
  • «Чоловічі» рослини висаджують з навітряного боку;
  • якщо у сусідів є «чоловіча» обліпиха, то ви можете обійтися тільки «жіночими» рослинами, за умови, що відстань до сусідського запилювачі не більше 10 м;
  • діаметр і глибина посадкової ями становить близько 50 см;
  • в яму вносять перегній, подвійний суперфосфат (по інструкції) і жменю золи;
  • кореневу шийку саджанця розташовують на рівні грунту;
  • після посадки рослина рясно поливають і мульчують скошеною травою, сухою землею або низинних (чорним) торфом.

  Найсприятливішим часом для пересадки рослини вважається рання весна, чим раніше – тим краще. Вона погано переживає зимівлю, якщо умови є не найсприятливішими. Наприклад, негативний вплив на чагарник надає період відлиги, у обліпихи рано починається вегетація.

  Більш рання пересадка потрібна рослинам з відкритою кореневою системою, а також особам, які можуть пошкодити або втратити кореневу систему або її частину під час викопування.
  Висаджувати обліпиху краще навесні

  Висадка саджанця з контейнера в грунт – більш легкий процес, але тільки якщо рослина існувало в контейнері рік і більше. В цьому випадку його коренева система має стійкість до грунту, вона загартована не найкращими умовами і прекрасно «перехворіє» період після висадки.

  Навіть якщо у вас немає можливості висадити обліпиху навесні, то постарайтеся зробити це влітку. Деякі вважають за краще осінній період, після збирання врожаю, але в цьому випадку коренева система рослини просто не встигне як слід зміцніти до наближення холодів. Це може травмувати його.
  біологічні особливості

  Висадка обліпихи – процес нескладний, оскільки за своєю структурою вона майже не має відмінностей від інших плодових рослин. Деякі садівники люблять використовувати дуже багато добрив, що не найкращим чином впливає на життя рослини в подальшому. Не варто переборщувати з органічними і мінеральними добривами, досить буде відра компосту (для пересадки, якщо ж ви висаджуєте молодий саджанець, то цього буде багато), суперфосфат (якщо грунт у вашій зоні має здатність закісляется, то використовуйте подвійний суперфосфат).
  Суперфосфат подвійний гранульований

  При бажанні можна використовувати комплексне добриво, хоча це і не найкорисніший варіант.

  Пересаджуючи обліпиху з одного місця на інше, необхідно ретельно викопати основну частину її коренів. Так як вони дуже довгі, по кілька метрів в довжину, то викопати рослина, зовсім не пошкодивши коріння, навряд чи вийде. Щоб на новому місці обліпиха прижилася краще і не почала в’янути через пошкоджену кореневої системи, варто обрізати і частина надземної області рослини. Зрозуміло, це зменшить її можливість плодоносити саме в цьому році, але в подальшому такий захід виявиться корисною.

  Найкращим часом для посадки саджанців обліпихи вважається рання весна, коли рослина перебуває в стані спокою – поки не почалося сокодвижение і не почали набухати бруньки. Для посадки навесні підійдуть саджанці і з закритою, і з відкритою кореневою системою.

  Осіння посадка також прийнятна для культури. Восени висаджують обліпиху із закритою кореневою системою (в контейнерах) після закінчення листопаду і при комфортній температурі 4 градуси.

  • коренева система встигає повністю зміцніти,
  • оскільки посадочне місце готується заздалегідь – восени, ямас добривами встигає настоятися, що позитивно впливає на майбутній урожай,
  • при весняній посадці обліпихи перший урожай можна зібрати на рік раніше, ніж при осінній посадці,
  • легчевиделіть рослини, які важко приживаються, щоб вчасно дати необхідний додатковий догляд.
  • витрачається набагато менше часу на догляд після посадки,
  • посаджені восени дерева на 2-3 тижні раніше починають рости, ніж посаджені навесні,
  • восени легко визначити якість саженцевпо листі та іншими критеріями,
  • осінні розпродажі дозволяють заощадити бюджет.

  час посадки

  У деяких садівників може виникнути питання про те, коли садити обліпиху. Навесні або восени цей процес відбувається простіше. Однак перші дні після сходу снігу вважаються найбільш правильним періодом для посадки. Як стверджують досвідчені садівники, рослини, висаджені в грунт навесні, приживаються краще.

  Особливо не рекомендується висаджувати восени рослини, виведені не в цій кліматичній зоні. В іншому випадку обліпиха вже в січні буде готова пробудитися. Настали заморозки можуть негативно позначитися на її розвитку.

  Відкритою кореневою системою можуть мати при продажу саджанці обліпихи. Коли садити такі рослини, думки садівників сходяться. Вони рекомендують провести цей процес якомога раніше. У перші дні весни обліпиху потрібно висадити на ділянку.

  Дерево не любить пересадок. При пошкодженні навіть незначної частини його коренів зростання і розвиток помітно сповільнюються. Тому рання пересадка показана молодим саджанців.

  Якщо обліпиха вирощувалася більше року в контейнері, висадити її у відкритий грунт можна навіть влітку. У цьому випадку рослина легко перенесе період адаптації. Однак обліпиху, яка виростає в діжці менше року, висаджувати у відкритий грунт не рекомендується. В цьому випадку вона ще не має загартування своєї кореневої системи і може загинути.

  подальший догляд

  Обліпиху розмножують насінням, кореневою порослю або живцюванням. Насіннєвий спосіб дуже складний і не гарантує не тільки збереження сортових ознак, але і рослини вийдуть невідомо якої статі.

  Тому найкраще розмножити обліпиху вегетативно. Кореневі нащадки або живці не буде потрібно навіть перещеплювати, бо обліпиха є Кореневласні рослиною і поросль її носить сортові ознаки батьківського дерева.

  Кореневу поросль відокремлюють від батьківського куща або ранньою весною до початку сокоруху, або за місяць до морозів, щоб при посадці обліпихи восени саджанець встиг вкоренитися на новому місці.

  живцювання

  Якщо для вкорінення застосовують одеревів матеріал, то заготовку живців виробляють після настання холодів і нарізані заготовки зберігають до весни під снігом. Навесні гілки витягають і нарізають з них живці по 10-15 сантиметрів.

  Після добового витримування в розчині гетероауксину або іншого корнеобразователя, живці поміщають в банку з чистою водою. Через пару тижнів в нижній частині відрізків почнуть з’являтися коріння. Це є сигналом для висаджування посадкового матеріалу в грядку.

  Увага! Грядки, призначені для висадки живців необхідно готувати з осені. Найкраще підходять для цієї мети багаті гумусу пухкі ділянки після вирощування огірків та інших гарбузових культур!

  Для цієї грядки бажано мати комплект з дуг, плівки та нетканого матеріалу для екстреного укриття при ймовірності нічних заморозків. Ця ж грядка допоможе нам і при зеленому живцюванні, яке виробляють в червні.

  У другій-третій декаді місяця нарізають живці довжиною в 12-15 сантиметрів, нижнє листя (2-3 штуки) видаляють і після добової витримки в розчині стимулятора висаджують в грядку, вкриту плівкою для тепла і нетканим матеріалом для притінення.

  У першу добу через кожну годину рослини обприскують водою, створюючи вологість, близьку до стовідсоткової і температуру близько 30 градусів. Поступово зволоження знижують, а через кілька днів живці дають додаткове коріння.

  Непогано приживаються так звані комбіновані живці обліпихи. Такий держак є здерев’янілих гілочку з втечею поточного сезону.

  Щеплення обліпихи застосовують в декількох випадках:

  • для отримання куща потрібного сорту;
  • для зміни статі рослини;
  • для отримання дводомної рослини.

  Останній випадок найбільш цікавий. Він дозволяє на жіночому дереві мати всього одну чоловічу гілку, якої буде достатньо для запилення. Цим суттєво економиться місце для посадки в вашому саду.

  Щеплення обліпихи варто виробляти професіоналу, що набив руку в цій справі, Це пов’язано з тим, що зрізані черешки дуже швидко чорніють, і на них відбувається відмирання тканин.

  Обрізають рослини до розпускання бруньок. У початкові 4-5 років зростання формують крону, вирізаючи надто довгі пагони, пізніше проводять омолоджуючу обрізку.

  Підживлення найкраще робити навесні. Для цього потрібно акуратно відгребти шар мульчі і пролити грунт в пристовбурних кіл. Чим підгодувати обліпиху навесні, кожен вибирає сам: трав’яним настоєм для себе або хімією, якщо хочеться труїтися. Потім знову вкрити шаром мульчі весь пристовбурні кола.

  При хорошому мульчують шарі для вегетації рослині вистачить і сезонних дощів, але якщо встановилася посуха, то рясний полив дерезі не зашкодить. Під кожен кущ в залежності від його розміру потрібно виливати по 2-3 відра води.

  Догляд за обліпихою, на думку багатьох садівників, справа невдячна. Ягід від неї то занадто багато, то майже немає, колючки стирчать на всі боки, а смак залишає бажати кращого. Виявляється, всі ці непривабливі опису стосуються лише дикої обліпихи.

  Саме її вирощували в СРСР, саме вона до цього дня красується на «бабусиних» дачах, і саме з нею у нас пов’язані всі найнеприємніші і «колючі» спогади. Чи варто говорити, що ягідні чагарники сучасних сортів мають дуже віддалену схожість зі своєю дикою попередницею. Правда, для того щоб отримати відмінний урожай, тепер недостатньо просто увіткнути в землю гілочку, зрізану у сусіда. Обліпиха, хоч і не примхлива, вимагає від садівника певних агротехнічних знань і умінь.

  Найпростіше купити саджанець обліпихи в розпліднику – зараз на ринку безліч сортів з різнокольоровими солодкими ягодами і навіть м’якими колючками. Якщо ж ви не шукаєте легких шляхів, спробуйте виростити обліпиху з насіння, живців або порослі.

  Обліпиха з насіння

  Розмноження обліпихи насінням – процес довгий, невигідний і цікавий скоріше альтруїстам і ботаніків. Від посадки кісточки до збору врожаю пройде не менше 6 років, а результат навряд чи вас вразить. Ознаки культурних сортів, таким чином, майже ніколи не успадковуються, а отримати дички можна і більш доступним способом.

  Обліпиха з живців

  Найкращий спосіб розмноження обліпихи – живцювання. Воно дозволяє точно знати якості материнської рослини, «статеве» приналежність держака і терміни появи перших ягід. Для розмноження годяться як зелені, так і здерев’янілих живців обліпихи, правда, послідовність дій буде трохи інша.

  Розмноження обліпихи зеленими живцями:

  1. в червні нарізати з куща черешки довжиною близько 15 см і видалити у них по три нижніх листа;
  2. обробити місце зрізу стимуляторами росту (Іммуноціт, Гетероауксин, Корневин, Гумісол, Цікон і т.д.) і прикопати живці в теплиці, (температура в ній повинна бути близько 28 ° С і вологість до 90%);
  3. через день поливати і обприскувати живці;
  4. при появі перших коренів внести в грунт гранульований суперфосфат з розрахунку 2,5 г на кв.м;
  5. до кінця серпня поступово знижувати температуру в теплиці, провітрювати, а перед висадкою підгодувати саджанці фосфорно-калійним добривом (по інструкції);
  6. в кінці літа – початку осені пересадити вкорінені живці обліпихи на вулицю і залишити зимувати;
  7. навесні пересадити саджанці на постійне місце.

  Розмноження обліпихи здеревілими живцями:

  1. держак потрібно зрізати взимку (або пізньої осені) і закопати в снігу;
  2. навесні нарізати його на відрізки довжиною до 15 см і поставити в воду;
  3. при появі коренів (приблизно через два тижні) висадити живці в теплицю, залишивши над землею не більше двох нирок;
  4. постійно поливати живці, а коли вони досягнуть у висоту 50 см, висадити на постійне місце.

  Кореневої порослі у обліпихи завжди досить і відділення вона переносить прекрасно. Щоб отримати окреме рослина, потрібно тільки викопати один з відростків разом з частиною кореня і пересадити його на нове місце. Проблема лише в тому, що така рослина часто не володіє властивостями материнської рослини і виявляється звичайною Дичко, придатної лише для щеплення.

  щеплення обліпихи

  Деревина обліпихи не дуже підходить для щеплень, оскільки вона досить пухка. Ви можете спробувати прищепити сортову обліпиху на дички методом копулировки, але і це не дасть гарантії, що підщепу приживеться.

  Обліпиха – дводомна рослина, запилюється вітром. Це означає, що в саду повинні бути жіночі та чоловічі екземпляри обліпихи. Визначити стать обліпихи можна по її ниркам до того, як вони розпустилися, навесні, восени або взимку. Особливо це актуально для чоловічого рослини, тому що жіноче рослина легко впізнати влітку за кольорами і плодам. Вибрати чоловічі і жіночі сорти обліпихи ви можете в нашому каталозі.

  Висаджують чоловічих і жіночих представників досить близько одна від одної. Відстані в межах 5-10 м цілком достатньо для гарного запилення.

  Один чоловічий екземпляр може запилювати відразу 4-5 жіночих рослин обліпихи. Проте, краще посадити, два чоловічих рослини.

  Якщо місця в вашому саду зовсім мало, то обидва чоловічих рослини можна посадити близько один до одного – на відстані 30-50 см.

  Оскільки обліпиха світлолюбна і вологолюбна рослина, оптимальне місце для посадки – сонячний піднесений ділянку, не затінений іншими рослинами.

  Крім цього, обліпиху необхідно садити в найбільшому віддаленні від зон обробки землі – рекомендується робити відступ від інших рослин по крайней мере 2 м. Причина цього – неглибоке залягання коренів – 15-20 від поверхні землі. Перекопка грунту поруч з обліпихою може призвести до поганого плодоношення і появі порослі в місцях пошкодження кореневої системи рослини.

  Обліпиху садять в саду або в городі. Якщо висаджувати рослини в городі, то потрібно ретельно стежити за тим, щоб вони не виявилися занадто близько до зони висадки овочів. Городня грунт не зовсім підходить для такого виду чагарників, та й сама обліпиха своїм корінням, розгалуженим на багато метрів навколо себе під землею, може завдати шкоди посадкам.

  Саджанець обліпихи в саду

  Потрібно стежити ще й за тим, чи достатня кількість світла отримує рослина. Не варто садити його в місці, куди не потрапляє сонце, обліписі потрібне світло, затемнені місця їй не підходять.
  Обліпиха добре росте на сонці

  Обліпиха – розмноження зеленими живцями

  Якщо рослина вже велике і має безліч гілок з боків, то їх можна прибрати, таким чином «полегшивши» дереву життя. Залиште тільки основний стовбур, вона швидко обросте новими гілками.
  Обліпиха: посадка

  Ідеально садити обліпиху на відстані в 1-1,5 м від межі ділянки, ряди між кущами обліпихи повинні складати 2х2 м. Яма для посадки повинна бути глибиною в 30-40 см і діаметром в 50 см. Дно ями потрібно викласти битою цеглою, черепашкою і щебенем, шар повинен становити близько 10 см. Поверх цього шару потрібно насипати родючого грунту, а вище – добрива (не перестарайтеся з ними).

  Молодий саджанець повинен бути не молодше дворічного віку. Садити його варто прямо, краще всього заздалегідь помістити в яму кол, який послужить основою для правильної установки саджанця. Якщо спочатку неправильно посадити дерево, то пізніше ствол може дуже сильно викривити, що призведе до того, що дерево може пошкодитися в майбутньому.

  поливи

  Чим удобрюють обліпиху?

  Після самої посадки не потрібно старатися, готуючи грунт. В цей час рослині необхідний спокій, а зайві дії можуть його потривожити. Слідкуйте за тим, щоб сонця було досить, очищайте землю навколо обліпихи від бур’янів, інше зробить природа.
  плантація обліпихи

  Якщо ж вашій рослині вже кілька років, то є певні схеми добрива і прикорму обліпихи.

  Деякі люди звикли вапнувати грунт перед посадкою обліпихи, дози вапна цілком залежать від того, якого типу грунт у вашому саду. Але для всіх рослин є певні норми корисних речовин, які вони повинні отримувати регулярно.

  Обліпиха – посадка і догляд тільки перевіреними способами

  Посадка обліпихи може проводитися декількома способами, з яких вибирають будь-який, якщо її хочуть виростити для декорування ландшафту або зміцнення піщаних і земляних грунтів.

  Коли метою є отримання врожаю цілющих ягід, то скористатися можна лише меншою кількістю варіантів розведення цієї рослини.

  Догляд за обліпихою в обох випадках практично однаковий.

  Існує 2 основних способи розведення обліпихи: насіння і вегетативне репродукування.

  Другий варіант може бути реалізований посадкою ще молодих зелених або вже здерев’янілих живців, поділом куща або його відводками, а також за допомогою кореневих нащадків. Насіннєве розведення обліпихи застосовується садівниками вкрай рідко.

  По-перше, цей спосіб більш тривалий, ніж інші, і для нього необхідний посівний матеріал з дуже гарною схожістю. По-друге, якщо метою вирощування обліпихи є її подальше плодоношення, то в насіннєвому способі немає ніякого сенсу.

  Унікальні властивості наявного сорту, швидше за все, будуть втрачені, а половина пророслих сіянців виявиться чоловічими, придатними тільки для запилення.

  При цьому стать отриманих в результаті саджанців можна буде визначити тільки з початком плодоношення вже виросли з них зрілих рослин.

  У плодоношення вегетативне потомство обліпихи, як правило, вступає на 3-4 рік, а насінне – тільки на 4-5.

  Незалежно від використовуваного способу репродукування обліпихи, щоб вона плодоносила, слід враховувати, що ця рослина є дводомних – потрібні кущі або дерева обох статей, і рости вони повинні поруч один з одним.

  На кольорах чоловічих посадок утворюється пилок, необхідна для запилення квітучих жіночих. Запилення відбувається тільки природним шляхом за допомогою вітру. Плодоносять тільки жіночі рослини.

  Чоловічі рослини слід висаджувати по відношенню до жіночих з боку переважаючого напрямку вітрів. Від співвідношення між висадженими жіночими і чоловічими особинами обліпихи залежить її врожайність.

  Найбільш сприятлива пропорція – на 3 жіночих 1 чоловіче рослина.

  До осіннього посіву обліпихи треба готуватися заздалегідь. Уже на початку осені слід запастися перегноєм.

  На обраному під рослину місці треба добре розпушити грунт, а верхній її шар перемішати з органічними добривами і крупним піском.

  Ущільнивши зверху землю, робимо в ній лунки шириною 2-3 см і глибиною близько 5 см, дно яких злегка утрамбовують. Відстань між борозенками краще зробити близько 20 см, щоб було зручніше доглядати за сходами.

  Потім засипаємо їх перегноєм, шар якого повинен бути товщиною в 1 см. Для весняного посіву репродуктивний матеріал потрібно попередньо підготувати – провести його стратифікацію.

  Коли проклюнутся сходи, насіння можна сіяти, але тільки не в холодну землю. Вона повинна прогрітися. Посів виконуємо, як і восени.

  На постійне місце паростки обліпихи пересаджуємо після 2 років. Робити це краще восени.

  Для цього способу знадобиться невеликий парник, теплиця або каркас, який можна буде обтягувати поліетиленовою плівкою. У них до 15-20 червня треба підготувати гряду – насипати шарами в пропонованій послідовності:

  • гравій – 10-15 см;
  • родючий грунт – 10-12 см;
  • в співвідношенні 3/1 суміш піску з торфом – 5 см.

  Гряда повинна вийти висотою 25-32 см. Її поверхня вирівнюємо і трохи ущільнюємо, а потім рясно поливаємо. У 2-ої або 3-ої декаді червня приступаємо до заготівлі живців.

  На той час довжина пагонів на маткових рослинах повинна становити 12-15 см. Зрізуємо живці тільки з цього діапазону зростання. Видаляємо у них 2-3 нижніх листочка.

  Потім пов’язуємо живці в пучки і опускаємо нижніми кінцями на 14-16 годин в стимулятор росту – розчин гетероауксину (на 1 л води 150-200 мг).

  Розмноження зеленими живцями

  Виймаємо їх із суміші, промиваємо, а потім висаджуємо на рясно политі грядки.

  Щоб зелені живці вкоренилися, необхідно буде дотримуватися певного режиму температури і вологості повітря всередині теплиці: не нижче 30 ° C і 90-100% відповідно.

  Відразу по завершенні посадки слід зробити освіжаючий обприскування пагонів, яке треба проводити і в подальшому. Перші кілька днів після посадки, якщо погода спекотна, обприскування повторюють через 30-60 хвилин, а в похмуру – 2-3 години.

  Через 2 тижні у живців почнуть проростати додаткові корені, і їх треба буде вже рясно поливати, але рідше, ніж обприскувати – в день 1-2 рази. Крім того, рослини періодично відкривають, поступово привчаючи до зовнішнього повітря.

  На початку серпня, коли після проростання коренів пройде приблизно місяць, плівку знімають. У догляд за живцями повинні бути включені підгодівлі фосфорно-калійним складом: на 10 л води 40-50 г суперфосфату і калійної солі 20-25 м

  Проводять їх раз в 6-7 днів.

  Восени, як тільки грунт почне підмерзати, саджанці в каркасі або теплиці треба вкрити соломою або хвойним гіллям. Взимку їх слід закидати снігом. Навесні після дорощування саджанці пересаджують на вбрання постійне місце.

  Для цього краще зрізати здерев’янілих живців з зрілих рослин, чий вік становить не менше 5 або 6 років.

  У будь-якому випадку пагони повинні бути не старше року і товщиною не менше 5 мм. Заготівлю живців роблять в листопаді-початку грудня або на самому початку березня. Зберігають їх під снігом.

  Ранньою весною нарізаємо живці прутами однієї довжини – приблизно по 15-20 см.

  Потім вимочуємо їх цілком 2-3 діб у воді. Потім занурюємо нижні кінці на добу в розчин гетероауксину (на 1 л води 200 мг) або на 10-12 днів в воду. Місце для посадки готуємо ще восени.

  Вносимо під перекопування на 1 м2 7-8 кг перегною (якщо грунт важкий, то ще й пісок 3-4 відра) і суперфосфат 80-100 м

  Навесні ділянку під живці знову перекопують, але тільки на полштика лопати, а потім ретельно вирівнюємо і формуємо гряду завширшки не більше 1 м.

  Коли на глибині 15 см грунт прогріється до 5 ° C або вище, живці висаджують строго вертикально через кожні 10 см, залишивши над поверхнею грядки 2-3 нирки.

  Навколостовбурні кола ущільнюємо, рясно поливаємо і мульчіруем торфом або перегноєм.

  Якщо є холодний розсадник, каркас або теплиця, то можна посадити короткі черешки, довжиною приблизно 4 см, за схемою 4 × 4 см.

  Частина саджанців вже до кінця сезону зросте до потрібних розмірів: висота приґрунтовому частини не менше 50 см, коріння довжиною 20 см, стовбур у кореневої шийки діаметром 8 мм або більше.

  Такий матеріал на наступний рік можна пересаджувати навесні на постійне місце. Саджанці, які не досягли цих розмірів, дорощують ще 1 сезон.

  Розведення обліпихи відводками. Гілку, що росте на стовбурі нижче всіх інших, пригинаємо до землі, фіксуємо і засипаємо грунтом, залишивши над поверхнею тільки саму верхню її частину.

  Прикопати місце постійно зволожує, щоб краще протікало укорінення.

  З приходом наступної весни витягаємо вкорінену гілка і, розрізавши її в декількох місцях гострою лопатою, отримуємо саджанці.

  Для посадки діленням куща його треба повністю викопати. Потім видаляємо у нього старі гілки і залишаємо тільки найсильніші, молоді. За допомогою секатора ділимо кущ на кілька частин, стежачи при цьому, щоб кожна «успадкувала» хорошу кореневу систему і не менше 1-2 пагонів.

  Кореневими нащадками. Виростають з коренів нові рослини придатні для посадки в тому випадку, якщо маткова обліпиха була щеплена.

  За куща, добре плодоносних на розрослися колись щеплених живцях, важко судити про його істинних сортових властивості. Найчастіше, у таких рослин поросль дика, вона не виправдає всіх покладених на неї очікувань.

  Щоб використовувати кореневі нащадки, їх викопують, відсікають від основного кореня і висаджують.

  Ця процедура аналогічна посадці інших плодових рослин. Не варто використовувати свіжу органіку, а також зловживати мінеральними добривами.

  Для кожної рослини досить внести в яму перед посадкою перепрілий компост – 1 відро, жменю суперфосфату і деревну золу – 1 стакан. Відстань між ямами повинно бути не менше 2 м. Між рядами можна зробити 3 м.

  Занадто далеко один від одного рослини теж не варто розміщувати, особливо чоловічі від жіночих.

  Відламавши гілку з квітками у чоловічого рослини, її треба буде піднести до жіночих, а потім струсити пилок на них. Розмір ям – 0,5 × 0,5 × 0,5 м.

  У разі необхідності яму роблять на 20 см глибше, щоб влаштувати на дні дренаж. Садять саджанці глибше, ніж їх вирощували в розпліднику, приблизно на 5-8 см.

  Обліпиха зимостойка і невибаглива в догляді і вирощуванні.

  Головною умовою її гарного росту і плодоношення є регулярний рясний полив, причому на всіх етапах активної життєдіяльності рослини.

  У той же час зайве зволоження може завдати шкоди обліписі. У посушливу погоду молодому рослині потрібно 3-4 відра води на кожен 1 м2 його пристовбурної зони, а плодоносних – 6-8.

  Молоді рослини обліпихи перші 1-2 роки потребують добриві (навесні). На грунт пристовбурного кола вносять перегній, розмішати з мінеральними добривами (2-4 ложки нітрофоски на 0,5-1 відро перегною з розрахунку на 1 м2).

  Через 1-2 роки після висаджування коріння обліпихи розростаються і йдуть далеко в сторони за кордону посадкової ями.

  Після цього внесення добрив навколо стовбура стає неактуальним для цієї рослини і практично не впливає на його подальший розвиток, а також плодоношення.

  Важлива складова догляду – розпушування, особливо після дощу і поливу. Роблять його біля стовбура на глибину не більше 5-7 см, а на приствольному колі – до 12 см.

  Правильна посадка обліпихи в саду і догляд за рослиною

  Обліпиха – ефектне дерево сімейства Лохівських. Для рослини характерні сріблясте листя і щедре плодоносіння. Обліпиха відома цілительськими якостями.

  Може рости у формі кущів або дерева. Мінімальний розмір кущика може бути близько 10 см, а велике дерево може зростати заввишки до 6 метрів.

  Корені поверхневі, діаметр кореневої системи зазвичай не менше, ніж в два рази перевищує розмір крони.

  Рослина двостатева – наодинці обліпиха не плодоносить. Двостатева обліпиха, на якій з’являються і чоловічі, і жіночі квіти – велика рідкість. Чоловічі квіти бурі і звисають у вигляді кистей, жіночі – жовті і ховаються в пазухах. Відрізнити чоловічу рослину від жіночого до початку цвітіння неможливо, а уперше обліпиха цвіте приблизно на четвертому-шостому році життя.

  Через 90-100 днів після цвітіння на обліписі зріють плоди – неправдиві кістянки в помаранчевому або червонястому м’якому і соковитому квітколожі.

  Рослина в дикому вигляді росте на берегах водойм, на грунті з піском і галькою, але відомі випадки, коли рослина росла в горах на висоті більше 2 кілометрів над рівнем моря.

  Обліпиха світлолюбна, віддає перевагу родючим, але при цьому повітропроникним грунтам, не переносить грунт з високою кислотністю і глинистий, кореневище може постраждати і від високого рівня залягання грунтових вод.

  Обліпиха витримує морози до – 50°З, але боїться зимової відлиги, оскільки корені у вологому грунті можуть ушкоджуватися хвороботворними мікроорганізмами.

  Посадка саджанців обліпихи

  Обліпиху треба висаджувати ранньої весни до того, як почали розкриватися бруньки. Вибирайте сонячну ділянку, на якій ви розташуєте одно чоловічу рослину і 3-4 жіночих.

  Важливо підібрати ділянку з нейтральною кислотністю. Кислі грунти треба обробити вапняком або туфом, щоб тут можна було вирощувати обліпиху упродовж 8-10 років.

  Ділянка, де ви висаджуватимете цю рослину, треба скопати з осені, внести добрива по усій його площі – на кожен квадратний метр потрібні 4-5 відер перегною, 20 грамів сульфату калію, 200 грамів суперфосфату.

  Ями для висадки повинні розташовуватися на відстані не менше 2 метрів один від одного.

  У центрі кожної ямки забивають жердину приблизно півтораметрової висоти, потім до ями насипають горбком почвосмесь багатої гумусом землі. На цій землі розташовують саджанець, розпрямляють усі корінці і закріплюють молоду обліпиху до стовпчика. Після цього яму засипають до верху чорноземом з піском.

  У поливну лунку, яку треба сформувати навколо саджанця, вливають 2-3 відра води. Перший місяць вирощування на новому місці обов’язковим є щоденний поливши рослини.

  Саджати осінню можна тільки потужні рослини з розвиненою кореневою системою, в якій буде не менше 3 скелетних коренів. Такі саджанці треба висаджувати в жовтні, щоб вони встигли укорінитися до приходу морозів.

  Відхід за рослиною обліпихи

  Рослина не вимагає великого клопоту. У березні необхідно зробити санітарне обрізання.

  Під час цвітіння звернете пильну увагу на погодні умови – якщо погода безвітряна, треба зрізувати квітучу гілочку з чоловічого дерева і потрясти нею біля жіночих дерев, щоб підвищити шанси на запилення.

  У травні треба щедро полити ділянку, особливо якщо зима була безсніжна, а навесні не було дощів. Влітку також вітається помірний полив. Землю в пристволовому крузі треба регулярно розпушувати, щоб утримати вологу в грунті, а також посилити приплив повітря до коренів, на яких живуть ті, що потребують кисню корисні для культури мікроорганізми.

  У серпні бажано встановити підпори під гілки з урожаєм, а після прибирання плодів треба зробити осіннє обрізання дерев.

  Восени грунт, на ділянці, де росте культура, скопують, але неглибоко – буквально на 10 сантиметрів, і вносять в грунт органіку і фосфорні добрива. Азотом завдяки діяльності мікроорганізмів на коренях, обліпиха забезпечує себе самостійно.

  Навесні до появи листя і осінню після листопада треба обробити дерево фунгіцидами, навесні важливо побілити вапном, попутно рани на стволах обробити 3-процентним розчином мідного купоросу.

  Вітається мульчування пристволового круга – влітку воно захищає від бур’янів і утримує вологу, взимку підвищує зимостійкість, якщо немає снігу.

  Після 3-5 років вирощування обліпихи треба обов’язково вносити комплексні добрива. На квадратний метр треба внести 30 грамів суперфосфату або 50 грамів фосфоритной борошна для кислого грунту; 100 грамів деревної золи; 25 грамів калійної солі.

  Варто також полити ділянку розчином 2 ложок сірчанокислого калію на 10 літрів води.