Як налаштувати комбайн, щоб забезпечити найменший відсоток втрат

Досвідчений оператор і комбайн із правильними налаштуваннями можуть забезпечити втрати на рівні не більшому як 1%.

«Визначити кількість втрат можна за допомогою рамки – кинули в поле, порахували кількість зерен і перерахували відповідно до одиниць вимірювання (наприклад, кг/га). Наступний крок – визначити джерело втрат. Для цього потрібно різко зупинити комбайн і підрахувати втрати окремо за жаткою, а також позаду комбайна», – радить видання.

Якщо проблеми в жатці, треба перевірити її технічний стан, а також змінити налаштування. Практика показує, що більшість втрат кукурудзи відбувається саме за жаткою, тому особливу увагу слід приділяти саме цій частині комбайна. Також можливо доведеться дещо зменшити робочу швидкість й утримувати оберти ротора/барабана на нижній межі рекомендованого діапазону.

Якщо втрати спостерігаються за системою обмолоту і сепарації, слід перевірити завантаження машини. Воно має бути практично максимальним, але не надмірним, інакше ефективність обмолоту знижуватиметься.

«Важливо пам’ятати, що мінімальні втрати ніколи не вдасться досягти за максимальної продуктивності. Теж і з якістю зерна, вона досягається передусім мінімальними обертами ротора чи барабана, що не сприяє високій продуктивності. Тому залежно від фактичних умов сезону й потреб сьогодення власник самостійно визначає стратегію обмолоту», – додають у статті.

Раніше повідомлялося, як належним чином відрегулювати тиск у шинах комбайну.

Втрати зерна при збиранні

Основними причинами втрат зерна при збиранні є несвоєчасне призначення початку й тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури, незадовільне обслуговування збиральних агрегатів, яке викликає тривалі простої техніки, нерівна поверхня поля, загущені або зріджені посіви, засміченість, конструктивні недоліки машин або їх окремих робочих органів, порушення оптимальних технологічних регулювань тощо.

Також причинами втрат зерна при збиранні можуть бути: несвоєчасне проведення і розтягування строків збирання, відсутність на комбайнах відповідних пристроїв, неправильна їх експлуатація, регулювання робочих органів, що не відповідає стану хліба, який збирають, невідповідність технології збирання умовам збирання, низький рівень організації збиральних робіт, непідготовленість транспортних засобів для перевезення зерна від комбайна на тік та ін.

Крім прямих втрат зерна, є й побічні. До них належать зниження посівних і хлібопекарських якостей збіжжя, що може статися внаслідок його механічного пошкодження. У такому разі посилюється процес дихання, розвиток мікроорганізмів, кліщів та інших шкідників, що є однією з причин самозігрівання. Якщо ці причини своєчасно не усунути, зерно може повністю стати непридатним для використання. Найбільше пошкодження зерна під час збирання комбайнами відбувається при обмолоті. При післязбиральній обробці, зберіганні і висіванні сівалками механічне пошкодження, порівняно з обмолотом, незначне.

Отже, зменшення механічних пошкоджень зерна при обмолоті має таке ж господарське значення, як і запобігання прямим втратам. З метою своєчасного запобігання втратам необхідно визначити, з яких причин вони відбуваються та у якій послідовності, а також провести регулювання механізмів машин при збиранні, очищенні та сортуванні зерна.