§ 14. Градусна сітка на глобусі та географічній карті

Градусна сітка. Сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, які проведено через певну кількість градусів, називається градусною сіткою (мал. 36). Для визначення положення точки на прямій, площині чи в просторі існує загальноприйнятий спосіб, який у науці називають методом координат.

Довжина 1° будь-якого меридіана приблизно становить 40 000 : 360° = 111 км (40 000 км — коло Землі, 1° дуги — 1/360 частина кола). Довжина 1° в кілометрах на різних паралелях неоднакова. Вона часто позначена біля рамок карти в шкільних атласах.

Уявна лінія, навколо якої відбувається добове обертання Землі, називається земною віссю. Точки перетину умовної земної осі з поверхнею Землі називаються полюсами (Північний і Південний).

Екватор (з латин, вирівнювач) — уявна лінія, що проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі: Північну й Південну.

Паралелі — умовні лінії, проведені на карті й глобусі паралельно до екватора.

Мал. 36. Градусна сітка на карті

Мал. 37. Градусна сітка на глобусі

Меридіани — умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.

Полюси на відміну від інших точок поверхні Землі не обертаються навколо земної осі. На Північному й Південному географічних полюсах сходяться всі земні меридіани.

На глобусі лінії меридіанів (з латин. полуденний) — мають однакову довжину (мал. 37). За сучасними даними, довжина кожного меридіана Землі становить 20 004 275 м. Перпендикулярно до меридіанів проходять паралелі — лінії, усі точки яких однаково віддалені від географічного полюса. Довжини паралелей зменшуються з віддаленням їх від екватора до полюсів.

Лінії меридіанів і паралелей необхідні для орієнтування. Вони вказують напрямок на основні сторони горизонту. Лінії паралелей указують напрямок «схід-захід», а лінії меридіанів — «північ-південь». За їх допомогою можна описати положення об’єкта на Землі.

Через будь-яку точку земної поверхні проходить своя паралель і свій меридіан.

ПОВТОРИМО ГОЛОВНЕ

• Уявна лінія, навколо якої відбувається добове обертання Землі, називається земною віссю.
• Точки перетину умовної земної осі з поверхнею Землі називаються полюсами (Північний і Південний).
• Екватор — уявна лінія, що проходить на однаковій відстані від полюсів і поділяє Землю на дві півкулі: Північну та Південну.
• Паралелі — умовні лінії, проведені на карті й глобусі паралельно до екватора.
• Меридіани — умовні найкоротші лінії, проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.
• Екватор, паралелі й меридіани утворюють градусну сітку Землі.
• Лінії паралелей указують напрямок «схід-захід», а лінії меридіанів — «північ-південь».
• Через будь-яку точку земної поверхні проходить своя паралель і свій меридіан.

Ключові терміни і поняття

Паралель, меридіан, екватор, полюси, градусна сітка.

Запитання та завдання

• 1. У якій півкулі розміщена Україна?
• 2. Від якої точки поверхні Землі можна почати рухатися тільки в південному напрямку?
• 3. Назвіть північні материки нашої планети.
• 4. Чому довжина 1° у кілометрах на різних паралелях неоднакова?

Знайдіть на глобусі та карті світу річку, яка двічі на своєму шляху перетинає екватор.

Дослідіть, чи є на глобусі (карті) такі материки, які повністю розміщені в Південній півкулі.

Обертання Землі

Ще з давніх часів людству відомі два основних види руху Землі – обертання навколо своєї осі і навколо Сонця.

Обороти навколо своєї осі

Встановлено, що Земля обертається навколо своєї осі проти годинникової стрілки, тобто із заходу на схід. Повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 23 години 56 хвилин і 4,091 секунди. Цей період називається зоряними цілодобово. Ось, навколо якої відбувається обертання Землі, уявна. Вона нахилена до площини її орбіти на 23,5 °. Цей кут під час руху Землі не змінюється. Північний кінець уявної осі завжди спрямований у бік Полярної зірки.

Обертаючись, Земля підставляє до Сонця то одну сторону, то іншу. На освітленій Сонцем стороні Землі день, а на протилежній – ніч. Таким чином, зміна дня і ночі є наслідком обертання Землі навколо своєї осі.

Точки перетину уявної земної осі з поверхнею Землі називаються географічними полюсами. Таких полюсів два – Північний і Південний. На однаковій відстані від полюсів на поверхні земної кулі проведено уявний коло – екватор. На північ від екватора розташована Північна півкуля Землі, на південь – Південне.

Оскільки вісь обертання Землі нахилена але відношенню до площини екліптики на 23,5 °, в близьких до полюсів районах влітку Сонце майже не заходить, і кілька місяців триває полярний день. Взимку ж Сонце майже не сходить, і кілька місяців триває полярна ніч.

Чому Буває високосний рік

Земля робить повний оборот навколо Сонця за 365 діб і 6 годин, тобто за рік. Для зручності вважається, що в році рівно 365 діб, а через кожні чотири роки, коли з часу, що залишився «збирається» ще 24 години, в році додаються ще одну добу і в ньому стає 366 днів. Такий рік називається високосним, а добу додають в лютому – і замість звичних 28 в ньому 29 днів.

Сонцестояння і рівнодення

Зміна дня і ночі відбувається на Землі безперервно. Але два рази в рік в дні весняного і осіннього рівнодення – 21 березня і 23 вересня – їх тривалість однакова у всіх точках земної кулі.

Найдовший день і найкоротша ніч буває в день літнього сонцестояння, який в Північній півкулі припадає на 21-22 червня. В цей час земна вісь нахилена північним кінцем до Сонця. Північна півкуля отримує більше тепла, ніж Південне, а тому в першому з них – літо, в другому – зима. А 21-22 грудня, навпаки, до Сонця нахилений південний кінець земної осі. У Південній півкулі в цей час літо, а в Північному – зима. Це – день зимового сонцестояння, найкоротший в Північній півкулі.