Хозяйственное право

Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові та позабіржові угоди, що мають, проте, однакову юридичну природу.

Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників – брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.

На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті самі правові норми про угоди. Йдеться, по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного кодексу Української РСР (ст. 41-61), по-друге, про відповідні статті розділу II «Окремі види зобов’язань», що регулюють відносини купі-влі-продажу, міни, поставки. Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладання біржових угод урегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети.

Щоб відрізнити біржові угоди від звичайних, небіржо-вих, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладення називається біржовими операціями; по-друге, встановлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода.

Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар.

Згідно з п. а) ст. 15 Закону «Про товарну біржу» біржова угода може бути укладена на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.

Як правило, біржі здійснюють обмін (товарооборот) товарів, що характеризуються якісною однорідністю (речі, визначені родовими ознаками, взаємозамінюваний товар). Обов’язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими і небіржовими угодами полягає також у тому, що суб’єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм е угоди:

• з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

• термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами ор-ганізація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) орга-нізації-покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт – це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту..

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвадного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі.

До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром, який знаходиться в дорозі, а також з товаром із наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк е те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

З огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняються біржові угоди із заставою. Особливістю цього виду угод є те, що крім основних предметів угод до їх змісту входить і зміст іншого договору — договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладання основного договору один контрагент виплачує іншому суму, визначену договором як застава. Отже, щодо цієї угоди крім основного діє також договір застави.

Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди: угода із заставою на купівлю (заставодавцем є покупець) і угода із заставою на продаж (заставодавцем є продавець).

У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання задоволення майнових вимог кредитора проводиться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржового арбітражу.

Одним з видів біржових угод на строк є ф ‘ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.

Ф’ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та

на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф ‘ючерсноїугоди полягають у тому, що:

• предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів;

• біржовий контракт (предмет ф’ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);

• особливістю прав продавця ф’ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф’ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку.

Таким чином, ф’ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф’ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф’ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф’ючерса (ціною ф’ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф’ючерса.

Комерційна ідея ф’ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.

Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф’ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.

Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі.

Купівля-продаж ф’ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого оп-ціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціона.

Тема 2. Основи с.г. ф’ючерсної торгівлі

4. Ф’ючерсні ціни у формуванні біржової кон’юнктури

Біржова кон’юнктура – це ринкова кон’юнктура, об’єктом дослідження якої виступають процеси формування попиту і пропозиції та виявлення біржової ціни.

Біржовий ринок, на відміну від інших ринків, включає компонент строковості, а її вираз формується у ф’ючерсному ціноутворенні. Як зазначається у навчальних джерелах 6 основною функцією біржової кон’юнктури є визначення ринкової ціни чи ціни рівноваги або ф’ючерсної ціни на товари і фінансові інструменти [6, с.378-399].

Нині у світі функціонує близько 100 провідних товарних і фондових бірж, які забезпечують он-лайн торгівлю ф’ючерсними та опціонними контрактами та іншими фінансовими інструментами і деривативами, топ-10.

З вище вказаного рисунку можна побачити, що найбільше бірж сконцентровано в Північній Америці, Європі та Азії, а також одна в Південній Америці.

Всі ці біржові майданчики є основними світовими центрами формування біржової кон’юнктури через надання котирувань ф’ючерсних контрактів та опціонів. Тому, більшість вказаних бірж є основною ланкою у формуванні цін на основні види сировини і фінансові активи. Інтернет-трейдинг – це технологія, яка спростила доступ до ф’ючерсів і опціонів для спекулянтів на міжнародному рівні.

Основними складовими біржової кон’юнктури, як і ринкової кон’юнктури

Біржова ціна – це ф’ючерсна або опціонна ціна, яка характеризується ринковим підходом до формування.

У світовій біржовій практиці прийнято використовувати такі види цін (рис. 3.34.):

-ціна котирування ф’ючерсів чи опціонів.

Джерело: побудовано авторами

Ціна продавця виставляється з боку продавців у поданій заявці на продаж під час торгів.

Ціна покупця – це ціна вказана покупцем у заявках на купівлю під час торгів.

Ціна котирування ф’ючерсів і опціонів – це біржова ціна, зафіксована під час біржових торгів ф’ючерсами і опціонами.

Котирування цін на біржовому ринку має свою специфіку та встановлену методику. Адже, у біржовій практиці виділяють наступні види котирувань:

-ціноутворення електронних платформ;

-ціноутворення подвійного голосового аукціону;

Джерело: побудовано авторами

Біржові котирування визначаються виключно під час біржових сесій.

Біржова сесія – це встановлений правилами біржі відведений час для торгівлі на різних видах біржових майданчиків.

Сьогодні більшість бірж світу вже перейшли виключно на торгівлю через Інтернет-трейдинг. Разом з тим, деякі біржі залишили і подвійний голосовий аукціон в біржовому залі.

Інформаційне ціноутворення надходить на сайти бірж і вказує про поточний стан ф’ючерсних і опціонних цін. Важливо відмітити, що всі біржові котирування на сайтах бірж надходять з запізненням на 10 хвилин .

Як бачимо, на сайті відомої світової товарної біржі США – CME Group можна побачити котирування ф’ючерсів та опціонів на різні активи:

Globex Futures – це електронна платформа, де відбувається торгівля ф’ючерсними контрактами.

Globex Options – це електронна платформа з торгівлі опціонами.

Open Outcry Options – це торгівля опціонами у залі з допомогою подвійного голосового аукціону.

Біржові котирування ф’ючерсів і опціонів на провідних біржах включає декілька цін, які можна побачити на інформаційному табло біржі або на інформаційній сторінці біржі (рис. 3.37.):

Вид біржових котирувань, які відображає біржа можна побачити на прикладі біржових котирувань ф’ючерсного контракту на кукурудзу на Чиказькій біржі – CME Group (рис. 3.38.). Так, до основних цін, які виводяться для інформаційного табло відносяться:

Open price – перша ціна або ціна відкриття біржової сесії.

Last price – остання ціна, яка зафіксована вкінці торгової сесії.

Low price – найнижча ф’ючерсна ціна, яка зафіксована на торговій сесії.

High price – найвища ціна за всю торгову сесію.

High limit – найвища ф’ючерсна ціна, яка зафіксована за увесь період торгівлі ф’ючерсом на біржі.

Low limit – найнижча ф’ючерсна ціна, яка зафіксована за увесь період торгівлі ф’ючерсом на біржі.

Settlement – розрахункова ціна, яка сформована для здійснення клірингу.

Change – зміна ціни поточної до попередньої розрахункової ціни.

Окрім переліку ф’ючерсних цін, на сайті біржі можна побачити ще й такі важливі для аналізу показники, як

Volume – об’єм торгівлі або кількість укладених угод за одну торгову сесію;

Open interest – кількість відкритих позицій або об’єм відкритих позицій по ф’ючерсному контракту, які ще не закриті «оффсетом».

Останні два показника прямо показують рівень ліквідності торгівлі ф’ючерсними контрактами.

Якщо розглянути вигляд біржових табло з цінами на ф’ючерси різних базових активів CME Group , то всі вони мають схожі види цін, лише спостерігається різниця у місяцях поставок ф’ючерсів.

Необхідно ще раз зазначити, що ф’ючерсні контракти на біржах були стандартизованими з метою покращення здійснення клірингу та підвищення ліквідності торгівлі через уніфікацію вигляду ф’ючерсного контракту.

Джерело: розроблено авторами

Саме наявність стандартної форми ф’ючерса відмінила необхідність підписувати контракт і біржі нині фіксують відкриття позицій за ф’ючерсами, натомість форму або специфікація ф’ючерса присутня на сайті біржі

Для порівняння відобразимо методику подачі біржових котирувань на ф’ючерсні ціни на провідній європейській біржі Euronext , яка була створена шляхом об’єднання найбільших європейських бірж у 2002 р. і включила до свого складу [8, с. 384; 10] 5 біржових платформ:

Аналітична інформація про ф’ючерсні ціни на біржі подається подібно до американської біржової платформи СМ E Group але й містить свої особливості.

По-перше, на табло відразу можна помітити поточну ціну ф’ючерсного контракту на кукурудзу – вона складає 176,75 євро/т.

Далі в табличному вигляді ми можемо побачити [10]:

Total day Qty – кількість виставлених заявок;

Open – ціна перша, яка зафіксована при відкритті торгової сесії;

Day high – найвища ціна, яка зафіксована за торговий день;

Day low – найнижча ціна, яка зафіксована за торговий день;

Week high – найвища ціна, яка зафіксована за торговий тиждень;

Week low – найнижча ціна, яка зафіксована за торговий тиждень;

Settlement price – ціна закриття торгової сесії;

Open interest – кількість відкритих позицій.

Як видно з поданого ілюстраційного матеріалу, на відміну від американської біржової платформи, на європейській подається найвища/найнижча ціна не за увесь період торгівлі контрактом, а за тиждень. Крім того, ціна закриття та розрахункова клірингова ціна – це одна й та ж ціна, що розраховується за встановленою методикою Європейською кліринговою палатою.

По-друге, на сайті біржі відразу ж виставляється ринок заявок – Order Book , де можна побачити виставлені біржовими учасниками ф’ючерсні ціни. Мінімальний крок ціни складає 0,25 Євроцентів

Bid price – ціна на купівлю (позначається зеленим кольором).

Ask price – ціна продажу ( позначається червоним кольором ) .

Кількість заявок ( orders ) – позначаються і з боку покупців, і з боку продавців.

Кількість контрактів ( shares ) – позначаються з боку продавців і покупців.

Внизу таблиці ми бачимо загальну кількість виставлених позицій на купівлю – 84 контракти, а також загальну кількість виставлених контрактів на продаж – 185. Як бачимо, короткі позиції переважають довгі.

По-третє, на сайті біржі відразу можна побачити виведену історію розрахункових цін за п’ять останніх робочих днів

Зростання ціни за останні дні яскраво вказує на виставляння заявок на продаж з метою закриття відкритих коротких позицій та фіксації отриманих прибутків спекулянтами.

Ф’ючерсне ціноутворення та механізм його визначення тісно пов’язане з спотовим ринком, де укладаються спотові або форвардні контракти, які передбачають поставку активу і може змінюватись від зміни певних факторів

Термін дії ф ’ ючерсного контракту

Ф’ючерсне ціноутворення – основний арбітр у формуванні динамічної рівноваги між попитом і пропозицією. Ф’ючерсна ціна може бути встановлена як ціна, яка виражає бажання покупця купити біржовий актив у майбутньому або як ціна, яка виражає бажання продати біржовий актив у майбутньому.

Якщо вартість ф’ючерсів є нижчою за їх ринкові ціни, то це означає недооцінювання порівняно з цінами на спотовому ринку. Тоді можна активи купити там, де дешевше (за ф’ючерсами) і продати там, де дорожче (на спотових ринках) [6, с.378-399].

Різниця цін – це арбітражний прибуток [6, с.378-399].

Са – ціна спотового активу;

Цф.к. – ціна ф’ючерсного контракту.

Відповідно, коли ціни ф’ючерсів з певних причин раптом стають вищими за їх спотові ціни, то арбітражна операція призведе до того, що купити там, де дешевше або, в такому випадку, – на спотових ринках і продати там, де вищі ціни, тобто на ф’ючерсних ринках [6, с.378-399].

Завдяки арбітражу існує тісний зв’язок не тільки спотового-ф’ючерсного ринку, а й забезпечується стабілізація цін на ринках реальних активів.

На практиці ціни спот і ф’ючерс ніколи не бувають ідентичними. Аналіз формул (2.1 та 2.2.) надає підстави зробити висновок. На момент виконання ф’ючерсів, коли Д = 0, ціна їх дорівнює цінам на спотових ринках +/- логістичні відхилення. Тобто на момент виконання ф’ючерсних контрактів, коли закінчується його експірація [6, с.378-399]:

де: Цф.к. – ціна ф’ючерсного контракту на актив А;

Наявність різниці між ціною спот і ф’ючерсною ціною називається базисом.

Необхідно відмітити, що сучасний біржовий ринок став центром цінової кон’юнктури і пропонує широкий спектр ціноутворення на різні види базових активів.

Ф’ючерсні ціни являються, свого роду, ціновими сигналами для ринку реальних активів. При цьому, на біржовому ринку може формуватися 2 цінові ситуації:

Ситуація контанго описує ринок на якому майбутні ф’ючерсні ціни вищі за спотову і за попередні ф’ючерсні ціни

Вважається, що за таких умов ринок є нормальним. Адже, якщо розглядати товари, зокрема аграрну продукцію, її собівартість залежить від маркетингового року. Коли зібрали урожай – ціна низька, а з часом ціна росте через витрати на зберігання. Яскраво це можна побачити на табло американської біржі CME Group при розгляді ф’ючерса на кукурудзу

Ситуація беквардейшин є оберненою до контанго. Ціна майбутніх ф’ючерсів стає нижчою на якийсь момент, порівняно з поточними. Така особливість виникає при дефіциті товару. Іншим прикладом може бути очікування виходу нового урожаю кукурудзи у вересні . На певний час ринок ніби перевертається і описує зворотну ситуацію.

Отже, якщо розглядати нормальний ринок або контанго, то базис у ньому завжди буде від’ємним, адже спотова чи найближча ф’ючерсна ціна завжди буде меншою за майбутню ф’ючерсну ціну.

Водночас, коли розглядаємо перевернутий ринок або ситуацію «беквардейшин», тоді спотова ціна чи очікувана спотова ціна будуть вищі за ф’ючерсну ціну. Базис в такому ринку буде позитивним.

Приклади відображення та розрахунку базису на спотовому та ф’ючерсному ринку кукурудзи представлені .

Біржова кон’юнктура формується на основі вираження потреб попиту і пропозиції, враховуючи велику кількість факторів та умов в яких функціонує ринок реальних активів або спот ринок.

Ф’ючерсне ціноутворення за своєю сутністю виражає майбутні очікування щодо ринкової кон’юнктури з боку продавців та покупців.

Незважаючи на те, що більшість ф’ючерсних контрактів не закриваються поставкою, біржові ціни жорстко прив’язані до спотвого ринку, його поточного стану, динаміки та прогнозують майбутні ціни на спот ринку.

Ліквідність ф’ючерсному ринку забезпечує велика кількість спекулянтів, які на ньому намагаються спрогнозувати біржову кон’юнктуру і вдало відкрити позиції.

Наявність спекулятивного капіталу на біржовому ринку сприяє не роздуванню ф’ючерсних цін, а навпаки – їх стабілізації та згладжуванню «цінових перекосів».

Саме спекулянти або трейдери відслідковують біржову кон’юнктуру і намагаються попрацювати на ціновій волатильності .

Біржові трейдери намагаються спрогнозувати рух ф’ючерсної ціни, якщо вони бачать «бичачий тренд» або ціна рухається вгору, то вони відкривають позицію на купівлю (довга позиція), коли ж вниз, то навпаки – на продаж (коротка позиція). Якщо ф’ючерсна ціна не має значних відхилень, тобі спостерігається бічний тренд і біржові трейдери переходять в режим очікування або здійснення аналізу і прогнозування майбутньої цінової ситуації .

Стабілізація ф’ючерсних цін відбувається завдяки аналізу і прогнозуванню біржової кон’юнктури біржовими учасниками. Попит і пропозиція врівноважують ціну та формують, так звану, ціну рівноваги на біржовому ринку, яка в кінцевому випадку відображає стабільний стан або рівновагу двох протилежних сил.

Основними перевагами використання ф’ючерсної ціни є те, що біржові учасники не обов’язково повинні мати сам актив для здійснення його продажу, а також вони не обов’язково потребують цей актив. Мета біржової спекуляції полягає у здійсненні купівлі та продажу самої ціни на актив. Проте, задля визначення правильності рухів ф’ючерсних цін виникає потреба у здійсненні аналізу та прогнозування цінової кон’юнктури на основі використання різних методів та інструментів.

Ф’ючерсне ціноутворення формуються в процесі здійснення торгових сесій на біржі, переважно через Інтернет-трейдинг. Сьогодні всі зацікавлені учасники можуть щоденно спостерігати за ціновими трендами на світових біржах через мережу Інтернет. Крім того, існує багато ресурсів інформаційно-аналітичних агентств, таких як BLOOMBERG, REUTERS [6].

Практично усі світові біржові платформи забезпечують вільний доступ до ф’ючерсних та опціонних котирувань. Приклади котирування ф’ючерсних цін відображені у додатках до 3 розділу.

Перевагами ф’ючерсного ціноутворення є наявність чистої конкуренції у його формуванні. У визначенні ф’ючерсних котирувань приймає участь надзвичайно велика кількість біржових трейдерів з різних куточків світу, що сприяє забезпеченню справедливих ринкових цін і підкреслює важливість та ефективність ф’ючерсного ціноутворення [6].

Необхідно відмітити, що державні регулятори не мають відношення до впливу на процеси ціноутворення, їх роль виражається у врегулюванні діяльності біржового ринку та контролі за дотриманням усіх правил і вимог з боку професійних та непрофесійних учасників ринку [6].

Ф’ючерсні ціни є результатом чистої конкуренції, на них впливають два важливі фактори:

– ціни активів на спотовому ринку;

– терміни експірації ф’ючерсів, встановлені біржами.

Отже, ф’ючерсне ціноутворення – це невід’ємна частина біржової кон’юнктури.

Ф’ючерсні ціни відіграють важливу роль у прогнозуванні цінової кон’юнктури або кон’юнктури основних товарних ринків.

Без аналізу і прогнозування ф’ючерсних цін не можливо правильно оцінити ринкову кон’юнктуру в нинішніх умовах.

Використання таких методів аналізу і прогнозування біржового ринку, як фундаментальний і технічний аналіз є основою ефективності проведених досліджень.

Ф’ючерс

Біржова торгівля – цікава альтернатива заробітку на заощадженнях. Ф’ючерси — один із її актуальних інструментів, який завжди буде цікавим інвесторам за рахунок різноманіття стратегій та своєї ліквідності.

Що таке ф’ючерси простими словами?

Під ф’ючерсами розуміють похідні цінних паперів, контракти купівлі/продажу базових активів (ними можуть бути різні біржові товари, валюти та рівень інфляції) за поточною ринковою ціною на конкретну дату в майбутньому, звідси і назва ф’ючерс – від англ. future – майбутнє.

Простими словами, ф’ючерс — угода сторін про обов’язкову купівлю/продаж активу в обумовлений час та за обумовленою ціною, де активами виступають різні товари (енергоресурси, дорогоцінні метали, валюта, сільгосппродукція тощо).

Простий приклад ф’ючерсної угоди — у приватний будинок без газу необхідно купити вугілля, ви пропонуєте продавцеві угоду, що купите ресурс через півроку, але за нинішньою ціною. Якщо він погоджується, ви уклали ф’ючерсний контракт. Якщо через півроку ціна на вугілля піднімається, ви — у плюсі, якщо опускається — зазнаєте збитків. Головний нюанс такої угоди — від неї не можна відмовитись після її укладання, вона обов’язкова до виконання обома сторонами.

Як правило, ф’ючерсні контракти укладають на біржах, але на побутовому прикладі можна добре зрозуміти принцип їх дії.

Характеристики ф’ючерсу

Виходячи з визначення, ф’ючерс – це контракт або договір, обов’язковий до виконання, де продавець зобов’язаний продати покупцеві базовий актив у конкретні терміни за заздалегідь обумовленою ціною. Базовим активом може бути будь-який ф’ючерс — на нафту, зерно, цінні папери, золото чи срібло та ін.

Кожен ф’ючерс має свої характеристики, які вкрай важливі для ф’ючерсної торгівлі:

• тип контракту – постановочний та розрахунковий, передбачає постачання товару або фіксується на строку виконання та ціні;
• ф’ючерс немає стандартизованої форми випуску на відміну первинних цінних паперів, оскільки ф’ючерс — це договір, укладений між двома сторонами з участю біржі, яка виступає організатором торгів і встановлює певні вимоги до контрактам;
• дата виконання – ф’ючерс – це контракт, що має певний термін дії, після його закінчення, контракт виконується, а його власник отримує гроші або актив, залежно від типу укладеного договору.

На біржах ф’ючерси найчастіше закінчуються третього четверга кожного місяця — наступного дня відбувається закриття ф’ючерсів.

Ф’ючерсний контракт та його специфікація

Ф’ючерс або ф’ючерсний контракт, договір (англ. futures або futures contract) – це похідний фінансовий інструмент на біржі купівлі/продажу базових активів. При його укладення сторони договору, якими виступають продавець та покупець, домовляються про ціну та строки постачання. Всі інші параметри товару, як його кількість, упаковка, якість та маркування, стандартизовані торговими майданчиками та зазначені у специфікації біржового контракту. Обидві сторони зобов’язані перед біржею досі виконання ф’ючерсу.

У специфікації — офіційному документі ф’ючерсів слід обумовити:

• назва та скорочене позначення ф’ючерсу;
• тип ф’ючерсного договору – розрахунковий чи постановочний;
• кількість товару на один контракт – воно ж розмір лота;
• крок ціни та дата виконання контракту.

Ф’ючерсні контракти продають та купують на біржах за певною ціною, яка не є постійною. Мета торгів ф’ючерсних договорів – заробіток трейдера на різниці, його завдання – купити ф’ючерс дешевше та продати його дорожче. Тому ф’ючерсні контракти передбачають відповідальність двох сторін — продавця та покупця, роль гаранта у таких угодах виконує біржа.

Виконання ф’ючерсного контракту

На окрему увагу заслуговує виконання ф’ючерсного контракту. Він виконується одним із двох варіантів після закінчення свого терміну дії:

На момент покупки ф’ючерсу біржа фіксує (заморожує) вартість договору на рахунках покупця та продавця, якщо на рахунку не вистачає коштів – брокер контролює його поповнення клієнтом. Якщо поповнення неможливе, угода закривається згідно з маржин-колом — за ринковою ціною.

Важливий момент виконання ф’ючерсного контракту – експірація – виконання домовленостей щодо контракту. Вона визначається останньою датою, коли відбуваються розрахунок та постачання товару.

Виконання ф’ючерсного договору здійснюється за розрахунковою ціною, що була зафіксована у його виконання. Постачання базового активу зазвичай проходить через біржу, де було виставлено даний ф’ючерсний контракт.

Типи ф’ючерсів

Виділяють два типи ф’ючерсів (ф’ючерсних контрактів):

• постановочні – зосереджені на термінах, конкретній даті поставки з фіксацією ціни, продавець зобов’язаний поставити актив на конкретну дату, якщо він не виконує своїх зобов’язань, біржа накладає на нього штраф;
• розрахункові — у договорі зафіксовано вартість і дату оплати, але постачання товару не передбачено, цей тип ф’ючерсів вигідний тим, що продаж такого контракту буде вищим за її вартість.

Виходячи з визначення, постановочний ф’ючерс зобов’язує продавця поставити базовий актив у дату виконання контракту, а покупця викупити його в повній вартості.

Зазвичай постановочні ф’ючерси укладаються на облігації та акції. Наприклад, покупець придбав ф’ючерс на 100 стандартних акцій Ощадбанку. В останній день торгів біржа встановлює ціну ф’ючерсу на рівні 22 000 гривень, у дату експірації ф’ючерсного контракту за рахунком покупця укладається угода на купівлю 100 акцій Ощадбанку загальною вартістю 22 000 гривень. Якщо йдеться про продаж, то в дату експірації за рахунком продавця укладається угода на продаж 100 акцій Ощадбанку загальною вартістю 22 000 гривень.

Розрахункові ф’ючерси укладаються на товари та індекси, відсоткові ставки – ті активи, які фізично незручно зарахувати на рахунок. В останній день торгів біржа підраховує різницю вартості ф’ючерсу на момент останнього безготівкового розрахунку (клірингу) або ціною угоди цього дня та вартості ф’ючерсу на момент його експірації. Після біржа нараховує або списує різницю, що вийшла.

Помилки вживання

Говорячи про те, що таке ф’ючерси, варто приділити увагу схожим інструментам біржової торгівлі, через які виникають помилки вживання ф’ючерсів — форварду та опціону.

Ф’ючерс можна назвати суворішим, окремим випадком форварда — відкладеного договору з обумовленими зобов’язаннями. У той же час, ф’ючерс має низку принципових відмінностей:

• ф’ючерси можуть полягати на індекси, процентні ставки, форвард лише реальні активи — валюту, цінних паперів, сировину;
• ф’ючерсні контракти стандартизовані специфікацією, у форварді обумовлено як умови договору, а й базового активу;
• форвард може бути укладений поза біржею – ф’ючерсні контракти укладаються тільки на біржі;
• Ф’ючерси регулюються розрахунковою платою біржі, тоді як форвард не застрахований від порушення постачання.

Головна відмінність опціону від ф’ючерсу в тому, що опціон – це нерівний контракт, в якому обов’язки несе продавець, сторона покупця може змінювати свої правила угоди або відмовитися від неї будь-коли.

Ф’ючерс передбачає зобов’язання обох сторін про оплату та постачання, а опціон – виконання зобов’язань однієї сторони та право другої. Таким чином, продавець буде зобов’язаний виконати умови угоди, а покупець може взагалі не скористатися своїм правом на неї купленим.

Ще одна різниця між ф’ючерсом та опціоном полягає в тому, що ф’ючерси не мають додаткової вартості, тоді як опціон має свою ціну, яка переходить бонусом продавцю, якщо угода не відбудеться.

Цінова політика ф’ючерсів

Для вигідного укладання ф’ючерсних контрактів варто враховувати цінову політику активів на світових біржах, і йдеться не лише про Уолл-стріт. Є ряд нюансів ціноутворення ф’ючерсів, які потрібно враховувати під час укладання контрактів:

• ф’ючерси — це окремі біржові товари, їхня вартість не завжди дорівнює ціні їх активів, на ціну ф’ючерсу крім вартості базового активу впливають прогнози та ризики зміни предмета договору;
• співвідношення вартості базового активу на тому ж спот-ринку та ціни цього активу у ф’ючерсі може мати позитивне або негативне значення;
• контанго — стан, коли ціна ф’ючерсу дорожча за вартість базового активу, беквордація — зворотний стан, при якому ф’ючерс коштує дешевше за актив;
• при беквордації інвестори очікують на падіння ціни базового активу на основних ринках;
• контанго та беквордація враховуються при порівнянні цін ф’ючерсних контрактів з різними термінами поставок — наприклад, якщо вартість ф’ючерсу в червні буде вищою, ніж у квітні, (дальший договір торгується за вищою ціною) — це контанго, а якщо ситуація протилежна — більш далекий договір торгується за меншою ціною – це беквордація.

Навіщо купувати ф’ючерси?

Незважаючи на те, що з ф’ючерсами не так все просто і однозначно, є три привабливі фактори для інвесторів, навіщо купувати ф’ючерси:

• перший – з їх допомогою можна збільшити свій дохід через різні особливості ринку, які індивідуальні для кожного з товарів;
• другий – ф’ючерси не обтяжені податками та виплатами, брокери пропонують вигідні кредитні умови для ф’ючерсних контрактів;
• третій — купівля ф’ючерсів — відмінний хід для диверсифікації фондового портфеля, що більше цінних паперів у нього можна помістити, то більше сфер ринкової діяльності буде охоплено, що значно підвищить шанси отримання прибутку від біржових угод.

Як заробити на ф’ючерсах?

Для того, щоб заробляти на ф’ючерсах, варто ознайомитися з поняттями варіаційної маржі та гарантійного забезпечення.

Варіаційна маржа – показник доходу та збитку за ф’ючерсами. Її нараховують, коли вартість ф’ючерсу змінюється відповідно до вашого прогнозу — зростає при купівлі та подає за короткого продажу.

Наприклад, вранці ви придбали ф’ючерс на індекс Української біржі ціною 30 000 гривень, на обід його вартість зросла до 32 000 гривень. Фінансовий результат вашої угоди становитиме 2000 гривень, які біржа нарахує під час технічної перерви на ваш рахунок у вигляді варіаційної маржі.

Варіаційна маржа списується, якщо вартість ф’ючерсу змінюється проти прогнозу інвестора — падає при купівлі та зростає за короткого продажу. Наприклад, вранці купівля акцій Української біржі коштувала 30 000 гривень, в обід ціна впала до 28 000 гривень, вийшов негативний фінансовий результат 2000 гривень, який спишуть з рахунку інвестора у вигляді варіаційної маржі.

Гарантійне забезпечення є грошовою заставою, яка блокується біржею при відкритті ф’ючерсної позиції. Як тільки позиція закривається, сума гарантійного забезпечення розблокується. Зазвичай вона становить 10-40% повної вартості ф’ючерсного договору.

Варто враховувати, що розмір ціни гарантійного забезпечення для продавців та покупців може відрізнятися, вона встановлюється біржею та може змінюватись у зв’язку зі змінами вартості ф’ючерсного договору.

Як таке гарантійне забезпечення не впливає на купівельну спроможність інвесторів на терміновому ринку. Кількість контрактів, які може продати або купити інвестор, залежить від ставки ризику по ф’ючерсу, яка зазвичай перевищує суму гарантійного забезпечення.

Наприклад, ви хочете купити ф’ючерс на індекс Української біржі ціною 160 000 гривень, де розмір гарантійного забезпечення — 30 000 гривень, а ставка ризику становить 25% вартості контракту — 40 000 гривень. Для того, щоб купити цей ф’ючерс на вашому рахунку, має бути не менше 40 000 гривень у валюті або ліквідних цінних паперах.

При нестачі коштів на покриття гарантійного забезпечення ф’ючерсу біржа спише плату за перенесення непокритої позиції. Якщо позиція закриється наприкінці торгового дня або на вашому рахунку вистачить коштів на покриття, плата за перенесення непокритої позиції не зніметься.

З урахуванням наведених вище прикладів, можна зробити висновок про те, що заробіток на ф’ючерсах можливий при спекуляціях і короткострокових угодах, оскільки ф’ючерси мають вбудоване кредитне плече — воно ж гарантійне забезпечення і не мають обмежень щодо коротких продажів. Ф’ючерси мають відносно низькі комісії порівняно з фондовим ринком.

Основні стратегії торгівлі ф’ючерсами

На біржі застосовуються три основні стратегії торгівлі ф’ючерсами:

• Хеджування ризиків – продаж ф’ючерсних договорів як можливість зменшення ризиків, пов’язаних із змінами ціни базових активів з гарантією фіксації цієї вартості, стратегія актуальна, коли покупцю треба купити валюту за певним курсом через місяць, для чого він набуває ф’ючерсного контракту, що забезпечує йому необхідні умови.
• Арбітражні операції — це торги пов’язаних між собою угод, мета яких — заробіток різниці ціни однакових активів, такі торги проходять одночасно різних біржах чи рамках однієї біржі, але у різний час.
• Спекулятивні операції – тут все дуже просто, спекулянт отримує прибуток від різниці вартості купівлі та продажу ф’ючерсного контракту.

Де торгувати ф’ючерсами

В Україні торгівля ф’ючерсами не так розвинена як у США та інших європейських країнах. Поки що ф’ючерсні контракти існують як ф’ючерс на індекс Української Біржі. Індексні ф’ючерси відносяться до розрахункового типу, тому постачання цінних паперів за ними не провадиться.

Угоду з індексним ф’ючерсом можна розглядати із двох сторін:

• як парі між її учасниками – якщо трейдер вважає, що біржовий індекс зростатиме, він купує ф’ючерс, якщо прогноз експертів негативний – він продає ф’ючерс;
• як угоди на пакет цінних паперів, що входять до розрахунку біржового індексу.

Тим не менш, В Україні легко отримати доступ до іноземних ф’ючерсних бірж за допомогою брокера. Всім відомі світові торгові майданчики не обмежуються Уолл-стріт, вони знаходяться у всьому світі:

• світовий європейський лідер Eurex чи European Exchange;
• Чикаго – Chicago Mercantile Exchange та Chicago Board Of Trade;
• Нью-Йорк – New York Mercantile Exchange;
• Лондон – London International Financial Futures and Options Exchange та LME;
• Французька міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів – MATIF;
• Австралійська фондова біржа – ASX;
• Сінгапурська біржа – SGX.

Популярні ф’ючерсні товари та їх прибутковість

Грамотно складений фондовий портфель – запорука успішної торгівлі ф’ючерсними товарами. Популярні позиції на біржі можна умовно поділити на кілька категорій для зручності розгляду їхньої специфіки та прибутковості.

Перша група ф’ючерсних активів – метали – вартість цінних паперів тісно пов’язана з ринком технологій та промисловістю:

• алюміній – виробництво з його використанням потребує великих витрат енергії, тому ціна ф’ючерсу має прив’язку до стану справ ринку енергоресурсів, у 2018 році ф’ючерс мав негативний показник прибутковості -4,38%;
• свинець — його споживачами є промислово розвинені країни, тому ф’ючерси свинцю прив’язані до ринку техніки, у 2019 році їхня ціна зросла на 50%, незважаючи на те, що експерти прогнозують перенасичення світового ринку електротехнікою;
• мідь — поширений і легкодоступний метал, необхідний країнам з успішною економікою, що розвивається, але з невтішними прогнозами — збільшення її видобутку може призвести до падіння вартості міді через її надлишок на ринку, прибутковість міді в 2019 році становила лише 3%;
• нікель — його особливе становище на ринку пов’язане з тим, що він використовується у виробництві інших сплавів, його споживання зростає за рахунок розвинених країн, прибутковість у 2019 році склала 35%, але у 2018 році впала до 17%;
• цинк — застосовується практично у всіх технічних галузях, проте у 2019 та 2018 році став лідером антирейтингу, прибутковість його ф’ючерсів досягла -24,5% та -9,5% відповідно.

Енергетичні ресурси – друга група ф’ючерсних товарів, необхідна в будь-якій економіці:

• нафта – використовується в транспортній галузі та хімічній промисловості, потрібна для генерації енергії, хоч стан ф’ючерсів нафти і залежить від стану ринку в цілому, вони мають гарну перспективу і збільшуватимуть ціну за рахунок зростання виробництва автомобілів;
• вугілля – незважаючи на широке застосування ресурсу в енергетичній галузі, екологічні тренди сприяють швидкому зниженню його ролі у світовій економіці, за останні кілька років дохідність вугілля знизилася приблизно на 20%;
• газ — третє за значимістю джерело видобутку енергії, яке споживають країни Європи та СНД, основний постачальник природного газу — Росія, яка прагне азіатських ринків, але навіть цей факт не рятує ф’ючерси газу від низької прибутковості, що досягла в 2018-2019 роках -25% .

Дорогоцінні метали — один із найпопулярніших видів ф’ючерсів, незважаючи на його невисоку прибутковість у мирний час:

• золото — інвестори та експерти часто стикаються з проблемою прогнозування прибутковості цього благородного металу, проте через можливу інфляцію намагаються перевести свої активи в цю цінність;
• срібло — практично повторює ринкову траєкторію золота, через брак металу на ринку за майбутніми прогнозами, його ціна зростатиме, так у 2019 році прибутковість срібла додала у вартості цілих 15 пунктів;
• паладій – застосовується в так званій зеленій енергетиці, практично завжди має позитивні прогнози за рахунок посилення екологічних стандартів, але через невелику кількість ресурсу активного зростання ф’ючерсів найближчим часом не передбачається, хоч у 2017-2019 роках паладій і був найвигіднішим ф’ючерсним товаром. зростанням у 56%, 18% та 54% відсотка відповідно;
• Платина – інвестори дуже зацікавлені у ф’ючерсах даного металу, тому що він має дуже широкий спектр застосування – від ювелірних прикрас аж до машинобудування, що веде до вичерпування покладів та відповідного планомірного зростання цін на ф’ючерси.

Четвертий вид ф’ючесів – сільськогосподарська продукція:

• пшениця — вартість ф’ючерсів безпосередньо залежить від державних програм та природних факторів, тому прогнозувати її вартість марно, єдиний втішний момент — зернові культури завжди потрібні, тому цей сегмент ніколи не зникне на світовому ринку;
• кукурудза — ціна на ф’ючерси також, як і з пшеницею, зумовлена природними умовами, понад 50% світового споживання кукурудзи припадає на Китай та США, у 2018-2019 роках приріст ціни кукурудзи становив лише 3%.

Висновки: нюанси торгівлі ф’ючерсами

Ф’ючерсні контракти є популярними на світових біржах — вони відіграють важливу роль у страхуванні цін та термінів договорів. Виходячи зі специфіки того, що таке ф’ючерс, важливо враховувати, що він не дає право власності на базові активи, а лише їх використання на обумовлений за контрактом період часу.

Ф’ючерс передбачає договір на базовий актив, але не переймає його якості. Купуючи ті ж самі цінні папери через ф’ючерс, покупець не стає їх власником, не має права на їх використання в юридичних цілях. Купівля через ф’ючерс приваблива тим, що вона вийде дешевше за базовий актив.

Таким чином, ф’ючерсна угода не дорівнює купівлі акцій — власник ф’ючерсу на них не має права брати участь у раді дивідендів та акціонерів.

Ф’ючерсні контракти бувають постановочними і розрахунковими — під час укладання перших, після закінчення терміну ви повинні купити базовий актив, у другий випадок відбувається лише фінансовий розрахунок самої угоди.

Звідси випливає, що ф’ючерси на товари чи акції — інструмент, призначений для укладання термінових спекулятивних угод, за яких одна зі сторін договору завжди зазнає збитків.

Тим не менш, торгівля ф’ючерсами — це найпопулярніший вид операцій на світовій біржі, вона досить відрізняється від звичних інвесторам класичних інвестицій, оскільки ф’ючерси розраховані на короткострокові спекуляції, а не довгострокове інвестування.